Навчання для всіх: інклюзія. 7-9 класи

МОДУЛЬ 1. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ 

 

Тема 1.1. Коректна термінологія в інклюзивному навчанні як фундамент освітнього процесу та інструмент міжфахової взаємодії фахівців.

Поняття про учнів з особливими освітніми потребами, інклюзивне навчання, інклюзивне освітнє середовище. Організація інклюзивного навчання на рівні базової середньої освіти. Підходи до формування суспільства: ексклюзія, сегрегація, інтеграція, інклюзія та коректна термінології щодо основних прав людини, інвалідності, особливих освітніх потреб (ООП). Статистика людей з інвалідністю за даними ВООЗ, моделі сприйняття інвалідності, еволюціонування поняття «інвалідність». Словник коректної термінології та довідник безбар’єрності. Поняття нейрорізноманітності та нейровідмінності. Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. 

Слухачі беруть участь в онлайн-обговоренні термінів, виконують інтерактивне завдання (проходять онлайн-тестування) на розпізнавання коректних і некоректних формулювань та аналізують практичні ситуації з використанням правильної термінології. 

Тема 1.2. Психолого-фізіологічні та інші індивідуальні особливості учнів підліткового віку з ООП та їх урахування в організації освітнього процесу: тривожність, ОВР, мелтдаун/шатдаун, депресивні та інші стани. 

 Період пубертату - час інтенсивних змін, який складно переживають підлітки з особливими освітніми потребами (ООП). Ключові психологічні й поведінкові прояви, що можуть виникати в період 7-9 класів: тривожність, опозиційно-виклична поведінка (ОВР), мелтдаун та шатдаун, депресивні стани, а також труднощі з регуляцією емоцій та взаємодією з однолітками і дорослими. Гормональні та нейропсихологічні зміни та як вони впливають на поведінку підлітків з ООП. Ранні сигнали емоційного перенавантаження підлітків. Різниця мелтдауна від ОВР та чому шатдаун часто сприймають як «байдужість». Фактори, які збільшують ризик тривожності та депресивних проявів. Практичні стратегії, які допомагають вчителям стабілізувати поведінку учнів і підтримати їх під час кризових епізодів. Створення передбачуваного навчального середовища, що знижує рівень стресу та підсилює навички саморегуляції. 

Слухачі аналізують відеокейси, працюють у малих онлайн-групах над розпізнаванням поведінкових сигналів та розробляють мініалгоритми підтримки учня у змодельованій ситуації. З цієї теми 1 година практичного заняття проводиться у формі професійноїї підтримки вчителів - супервізії в полімодальному багатофокусному підході (розбір професійних питань на тему психолого-фізіологічних та індивідуальних особливостей учнів підліткового віку з ООП).
 

 

 

Тема 1.3. Основи сексуальної грамотності учнів підліткового віку: створення безпечного освітнього середовища.

 

Підлітковий вік супроводжується активними фізіологічними, емоційними та соціальними змінами, які потребують коректного, вікововідповідного та безпечного педагогічного супроводу. У межах теми розглядаються основи сексуальної грамотності: знання про тіло, зміни в період пубертату та формування позитивного ставлення до себе. Окрема увага приділяється поняттям особистих меж, згоди, поваги та відповідальної взаємодії з іншими. Аналізуються ризики небажаної поведінки, тиску, насильства та вплив цифрового середовища на уявлення підлітків про стосунки. Розглядається роль школи та педагогів у створенні безпечного, недискримінаційного освітнього простору, де учні можуть ставити запитання й отримувати підтримку. Пропонуються педагогічні підходи та превентивні стратегії, що сприяють формуванню відповідальної поведінки та навичок самозахисту у підлітків.

 

У процесі практичного заняття слухачі працюють із практичними кейсами, аналізують типові ситуації, що виникають в освітньому середовищі, та обговорюють безпечні й коректні способи реагування на чутливі запитання підлітків. Учасники відпрацьовують навички професійної комунікації, визначення та дотримання особистих меж, а також принципів захисту й безпеки. Через групову взаємодію слухачі формують спільне розуміння ролі педагога у створенні підтримувального, безпечного та недискримінаційного освітнього середовища для учнів підліткового віку з ООП та без.

 

Тема 1.4. Ефективні стратегії соціалізації учнів з ООП у 7-9 класах.                  Суть соціально-емоційного навчання. Створення безпечного, здорового та інклюзивного освітнього середовища.

 

Особливості соціалізації підлітків з особливими освітніми потребами у період пубертату, типові труднощі взаємодії в колективі та чинники, що впливають на адаптацію. Ефективні стратегії розвитку комунікації, формування безпечної поведінки: парні та групові завдання; соціальні історії та моделювання ситуацій; ролі в команді під час групової роботи; використання соціальних сигналів в класі; навчання життєвих та комунікативних навичок; наставництво однолітків; чіткі правила та передбачувані рутини.

Соціально-емоційне навчання як цілеспрямований процес, який допомагає розвивати ключові життєві компетентності. Суть СЕН у навчанні розуміти себе, свої почуття та мотивації, ефективно взаємодіяти з навколишнім світом. Інструменти СЕН для створення безпечного, здорового та інклюзивного середовища закладу загальної середньої освіти. Навчання за допомогою практичних занять, дискусій, рольових ігор та моделювання реальних ситуацій.

 

Слухачі працюють з практичними кейсами, розглядають приклади парних і групових завдань, соціальних історій та моделей ситуацій для розвитку комунікативних і соціальних навичок. Під час групової роботи слухачі відпрацьовують використання соціальних сигналів, ролей у команді та чітких правил як інструментів формування безпечної поведінки. Окрему увагу приділяють інструментам соціально-емоційного навчання (СЕН) для розвитку саморозуміння, емоційної регуляції та взаємодії з іншими. Через рольові ігри, дискусії та моделювання реальних шкільних ситуацій учасники формують практичні алгоритми підтримки соціалізації підлітків з ООП в інклюзивному освітньому середовищі.

 

Тема 1.5. Використання цифрових  технологій та дистанційного навчання під час інклюзивного навчання.

Організація дистанційного та змішаного навчання для підлітків з ООП: доступність контенту, візуальні підказки, структуровані інструкції, інтерактивні матеріали. Цифрові адаптації для учнів з сенсорними, когнітивними або поведінковими труднощами. Роль асистента дитини (учня). Розмежування функцій асистента вчителя та асистента дитини (учня). Роль асистента вчителя в онлайн-середовищі. Супровід батьків під час дистанційної роботи. Інструменти моніторингу: чеклісти, спостереження, онлайн-тести, мікрозавдання. Стратегії підтримки уваги, мотивації та емоційної стабільності учнів.

Слухачі аналізують особливості організації дистанційного та змішаного навчання для підлітків з ООП з урахуванням доступності контенту та індивідуальних потреб учнів. Учасники працюють із прикладами візуальних підказок, структурованих інструкцій та інтерактивних матеріалів, адаптованих для онлайн- і змішаного форматів. Через аналіз кейсів і групову роботу в мікрогрупах учасники відпрацьовують використання інструментів моніторингу та формують стратегії підтримки уваги, мотивації й емоційної стабільності учнів.

 

МОДУЛЬ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 

Тема 2.1. Розроблення та впровадження індивідуальної програми розвитку (ІПР) дитини з особливими освітніми потребами: структура, зміст, алгоритм розроблення та реалізації.

Команда психолого-педагогічного супроводу: ролі, відповідальності, алгоритм співпраці. Визначення освітніх потреб учня, освітніх труднощів та рівня підтримки, аналіз сильних сторін. Формулювання SMART-цілей відповідно до компетентнісного підходу НУШ. Визначення адаптацій та модифікацій. Моніторинг виконання ІПР, перегляд та оновлення документу. Приклади реальних кейсів для 7–9 класів.

Слухачі працюють у спільному онлайн-документі над розробленням фрагмента ІПР, формулюють SMART-цілі та презентують їх у малих групах.

  Тема 2.2. Модифікована навчальна програма для учнів з ООП. Принципи модифікації та адаптації навчання в 7–9 класах.

Здійснення адаптацій в освітньому процесі та/або модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) для осіб з особливими освітніми потребами з метою досягнення результатів навчання, визначених державним стандартом базової середньої освіти та/або індивідуальною програмою розвитку учня. Різниця між адаптаціями та модифікаціями: організаційні, академічні, поведінкові та регуляційні, сенсорні. Принципи побудови модифікованих програм: індивідуалізація, орієнтація на функціональні навички, оптимальний обсяг матеріалу, спрощення способу подачі, реалістичність цілей і задач, безперервність і послідовність, командний підхід, систематичний моніторинг, узгодженість з державним стандартом. Приклади програм модифікацій та адаптацій (спрощення, виключення, ущільнення) та адаптацій для учнів з різними порушеннями (інтелектуальні порушення, РАС, РДУГ та сенсорні порушення). Організація навчального середовища та ведення документації модифікованої програми навчання. Практичні кейси для предметів 7–9 класів.

Слухачі отримують онлайн-кейс і в групах розробляють варіант модифікації або адаптації навчального матеріалу з подальшим обговоренням у спільній кімнаті Zoom.

Тема 2.3. Індивідуалізація оцінювання учнів з ООП (7–9 класи): критерії, підходи, інструменти.

Поняття про принципи універсального дизайну в навчанні. Застосування диференційованого підходу до планування навчальних завдань, методів навчання й навчальних матеріалів, способів і форм оцінювання результатів навчання учнів. Загальні принципи індивідуалізованого оцінювання: врахування освітніх потреб, фокус на успіхах, прозорість та передбачуваність, гнучкість форм,  реалістичність цілей (SMART-цілі). Формувальне оцінювання як базовий підхід. Адаптовані та модифіковані критерії. Альтернативні форми оцінювання: портфоліо, усні відповіді, проєкти, візуальні роботи, демонстрація навичок. Типи індивідуалізованого оцінювання: стандартизоване оцінювання з елементами адаптації, модифіковане оцінювання, функціональне оцінювання. Спостереження як інструмент вимірювання прогресу. Підтримка внутрішньої мотивації учня, позитивна комунікація результатів. Типові ситуації, помилки та моделі коректного оцінювання.

Слухачі аналізують приклад оцінювальної ситуації та створюють власний набір адаптованих критеріїв або альтернативної форми оцінювання для конкретного учня.

  Тема 2.4. Партнерство школи та ІРЦ: алгоритми ефективної взаємодії у підтримці учнів з ООП.

Важливість партнерства ІРЦ та школи й їхні ролі. Функції інклюзивно-ресурсного центру та його роль у команді супроводу. Алгоритм взаємодії: звернення до ІРЦ, отримання висновку, звернення до школи, формування команди супроводу, розробка ІПР, надання послуг, постійна взаємодія. Комунікація між учителем-предметником, класним керівником, асистентом вчителя та фахівцями ІРЦ. Співпраця з іншими фахівцями (психологом, учителями-дефектологами, фахівцями ІРЦ та іншими). Особливості взаємодії вчителя з батьками. Інструменти ефективного партнерства ІРЦ-школа: обмін педагогічними спостереженнями, проведення спільних зустрічей, узгодження індивідуальних цілей. Робота з батьками: партнерська модель, психологічна підтримка сім’ї, етичні правила. Ведення документації та дотримання конфіденційності.

Слухачі опрацьовують реальний кейс взаємодії школи та ІРЦ, визначають помилки і створюють покращений алгоритм взаємодії в онлайн-дискусії.

Тема 2.5. Професійна рефлексія як щоденний інструмент вчителя

Професійна рефлексія є важливим складником педагогічної діяльності, що дозволяє вчителю усвідомлювати власні дії, рішення та їхній вплив на навчальний процес і благополуччя учнів. У межах теми аналізуються різні рівні рефлексії: рефлексія дії, рефлексія взаємодії з учнями та рефлексія власного емоційного стану. Окрема увага приділяється використанню рефлексії в інклюзивному освітньому середовищі та роботі з учнями з особливими освітніми потребами. Розглядаються прості щоденні інструменти рефлексії, які не потребують значних часових ресурсів, але мають високий практичний ефект. 

У процесі самостійного та контрольного занять слухачі аналізують власний педагогічний досвід, визначають типові ситуації, що потребують рефлексії. Учасники знайомляться з різними форматами рефлексивних практик (короткі запитання, щоденники, чеклісти, мікрорефлексія після уроку) та відпрацьовують їх на прикладах. Після навчання оцінюють власні знання через проходження тестування та відповідають на розгорнуті питання, асимілюючі пройдений матеріал.

 

Знати та розуміти:

• сучасні моделі сприйняття інвалідності;
• поняття нейрорізноманітності та коректної термінології;
• нормативно-правові документи, що регулюють інклюзивне навчання;
• типові емоційні та поведінкові прояви підлітків з ООП;
• відмінності між ОВР, мелтдауном та шатдауном;
• фактори ризику тривожності та депресивних станів;
• чинники успішної адаптації підлітків у класі;
• роль групових форм роботи та соціальних історій;
• правила формування безпечних взаємин;
• структурні елементи ІПР і ролі команди супроводу;
• різницю між адаптаціями та модифікаціями;
• принципи побудови модифікованих програм;
• форми та критерії індивідуалізованого оцінювання;
• алгоритм взаємодії школи та ІРЦ;
• функції та документальне забезпечення інклюзивного навчання;
• специфіку цифрових адаптацій під час дистанційного навчання.

Вміти:

• використовувати коректну термінологію у професійній комунікації;
• створювати структуроване, передбачуване та сенсорно комфортне середовище;
• планувати уроки з урахуванням ООП;
• розпізнавати ранні сигнали емоційного перенавантаження учнів з ООП;
• застосовувати практичні стратегії стабілізації;
• працювати з мелтдаунами/шатдаунами; 
• проводити групові та парні завдання, спрямовані на розвиток комунікації учнів з ООП та без;
• використовувати соціальні історії та поведінкові сигнали;
• організовувати наставництво однолітків;
• брати участь у розробленні ІПР;
• правильно визначати адаптації й модифікації;
• створювати модифіковані навчальні програми для 7–9 класів;
• застосовувати альтернативні форми оцінювання (портфоліо, проєкти, спостереження);
• адаптувати критерії відповідно до рівня підтримки;
• організовувати комунікацію між учителем, асистентом, ІРЦ та батьками;
• забезпечувати узгодженість освітніх цілей;
• адаптувати цифровий контент під учнів з ООП;
• використовувати інструменти для підтримки уваги та мотивації;
• організовувати онлайн-взаємодію з асистентом та батьками.

Програма спрямована на формування в учителів базових психолого-педагогічних компетентностей для роботи з учнями з особливими освітніми потребами у 7–9 класах та опанування сучасних підходів до створення інклюзивного, безпечного й підтримувального освітнього середовища. 

Учасники навчаться коректно використовувати термінологію, розуміти особливості поведінкових проявів підлітків з ООП, застосовувати ефективні стратегії соціалізації та інструменти соціально-емоційного навчання.

Програма також охоплює розроблення ІПР, модифікацію навчальних програм, індивідуалізоване оцінювання, партнерство з ІРЦ та особливості дистанційного й змішаного навчання учнів з ООП.

Вебінари: 09.04, 14.04, 16.04, 18.04, 20.04, 21.04, 23.04, 28.04, 30.04, 05.05.