СУПЕРВІЗІЯ В ОСВІТІ. ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ.

Після завершення навчання слухачі отримують індивідуальну консультативну підтримку від фахівців ЦПРПП щодо практичного впровадження опанованих технік та інструментарію. Супровід здійснюється через асинхронні канали зв'язку (електронна пошта, месенджери), де учасники можуть отримати зворотний зв’язок щодо власних розробок. Для підтримки індивідуальної освітньої траєкторії передбачено можливість подальшого супроводу у формі менторства під час підготовки до атестації чи сертифікації

Перехід на навчання: Перейти за покликанням  

Зміст:

Тема 1. Концептуальні засади супервізії в системі НУШ

Поняття супервізії як інструменту професійної підтримки та розвитку педагога.

Відмінність супервізії від контролю та інспектування.

Нормативно-правове регулювання супервізії в Україні (Положення про супервізію, професійні стандарти).

Тема 2. Супервізійний цикл: етапи та взаємодія

Структура та логіка супервізійного циклу: від запиту до результату.

Типологія супервізії: індивідуальна, групова, наставництво.

Функції супервізії: освітня (формувальна), підтримувальна (психологічна), нормативна (якісна).

Тема 3. Психологічні аспекти та розвиток м'яких навичок (Soft Skills)

Супервізія як засіб запобігання професійному вигоранню та стресостійкості.

Педагогічне партнерство: розбудова довіри між супервізором та педагогом.

Тема 4. Практика замовлення та вибору супервізії

Алгоритм формування запиту на супервізію: як ідентифікувати власну професійну проблему.

Критерії вибору супервізора та етика професійної взаємодії.

Інструменти самостійного онлайнового навчання та мережевої підтримки.

Практична частина (Кейс):

Моделювання ситуації «Запит на супервізію» (заповнення заявки).

Проєктування індивідуальної траєкторії професійного розвитку за результатами супервізійного обговорення.

Вправи на розвиток прогностичної компетентності та рефлексії.

 

 

Після успішного завершення навчання учасники:

Знають: нормативну базу, що регулює процес супервізії в Україні; принципи та етапи супервізійного циклу; професійно-етичні норми взаємодії супервізора та педагога.

Розуміють: супервізію як фасилітаційний інструмент (інструмент підтримки), а не контролю; роль професійної рефлексії у запобіганні емоційному вигоранню.

Вміють: самостійно ідентифікувати власні професійні дефіцити та формулювати чіткий запит на супервізію; обирати форму супервізії (індивідуальна, групова) залежно від потреби.

Здатні: застосовувати результати супервізії для коригування власної педагогічної стратегії та побудови індивідуальної освітньої траєкторії.

Володіють: навичками конструктивного сприйняття зворотного зв’язку та інструментами саморефлексії для вдосконалення професійної майстерності.

Програма реалізується за принципом micro-learning (навчання малими порціями), що дозволяє педагогу опановувати матеріал у зручному темпі без відриву від освітнього процесу. Навчання відбувається в асинхронному режимі, забезпечуючи повну автономність та побудову індивідуальної освітньої траєкторії для кожного учасника.

Особливістю виконання є висока практикоорієнтованість: не менше 70% часу відведено на самостійне опрацювання прикладних технік та інструментарію. Матеріали курсу (відео, чек-листи, шаблони) залишаються у безстроковому доступі слухача для подальшої індивідуалізації власної педагогічної практики. Оцінювання результатів побудовано на засадах прозорості та мінімізації бюрократичного навантаження, що дозволяє зосередитися на якісному засвоєнні професійних навичок

Асинхронно

Результати навчання можуть бути зараховані у загальний обсяг підвищення кваліфікації (відповідно до Постанови КМУ №800) та використані педагогічним працівником для успішного проходження атестації та сертифікації. Набуті компетентності дають змогу розширити професійний функціонал у частині консультування колег, розроблення авторських дидактичних матеріалів та впровадження інновацій в освітній процес. Педагог отримує право на академічне визнання результатів навчання в межах індивідуального плану професійного розвитку.