"Психологія стійкості: як долати освітні втрати без стресу"

МОДУЛЬ 1. Системна робота щодо подолання освітніх втрат як передумова рівного доступу до освіти

 

Тема 1.1. Освітні втрати: сутність, причини, наслідки.

          Поняття «освітні втрати» та «освітні розриви»: спільне та відмінне. Сутність освітніх втрат, їх причини. Фактори виявлення освітніх втрат (вимушене переміщення, збройна агресія рф, пандемії, втрата родичів).

          Індивідуальні, психологічні, соціальні, економічні наслідки освітніх втрат.

          Шляхи подолання освітніх втрат учнями, забезпечення їм рівного доступу до освіти.

Тема 1.2. Проєктування програм із подолання освітніх втрат. Адаптація та модифікація навчального контенту.  

          Мета та компетентнісний потенціал модельних навчальних програм з предметів, їх структура. Опис змісту матеріалу (відповідно до предметів), видів діяльності. Аналіз прогалин у знаннях, уміннях та навичках здобувачів освіти з предметів.

          Адаптація та модифікація навчального контенту: концентрація на ключових темах і базових знаннях, скорочення або інтеграція навчального матеріалу, варіативність у формах подачі матеріалу. 

          Способи, механізми імплементації програм з предметів із подолання освітніх втрат.

Тема 1.3. Інструменти діагностування та подолання освітніх втрат.

          Інструменти для вимірювання та подолання освітніх втрат. Цифрові інструменти для діагностування освітніх втрат та відстеження прогресу кожного здобувача освіти (відповідно до предметів/галузі).

          Програми та цифрові ресурси для подолання освітніх втрат, які містять завдання, тести, вправи з урахуванням потреб кожного здобувача освіти. Доступність та інклюзивність цифрових рішень. Створення власних цифрових ресурсів з даної тематики. 

Тема 1.4. Трансформація освітніх втрат у можливості зростання.

          Педагогічні стратегії трансформації освітніх втрат на можливості особистісного зростання. Інструменти персоналізації навчання (індивідуальна карта розвитку) тощо.

          Мотивація як двигун, який змушує здобувачам освіти рухатися вперед, навіть коли матеріал здається складним або нудним. Зміст, форми, методи мотивації. 

          Психолого-педагогічні передумови подолання освітніх втрат, підтримка психологічного здоров’я учасників освітнього процесу під час подолання освітніх втрат. Співпраця з психологом, соціальним педагогом, батьками.

Тема 1.5. Професійна підтримка педагогічних працівників з питань подолання освітніх втрат у здобувачів освіти.

          Вибудова стратегії роботи з подолання освітніх втрат на рівні закладу освіти, громади. Національні й міжнародні практики подолання освітніх втрат для професійного зростання. Методичні кейси, обмін досвідом.

          Наставництво, супервізія, професійні спільноти, їх місце для педагогів у контексті подолання освітніх втрат.

 

МОДУЛЬ 2. Безпечне освітнє середовище: інтеграція психосоціальних практик і підходів , чутливих до травми.

 

Тема 2.1. Вплив травми на навчання та поведінку здобувачів освіти.

          Визначення травми, основні типи травм, типові реакції на травму (поведінкові, емоційні, фізіологічні, когнітивні тощо). Вплив травми на освітній процес.

          Ознаки та симптоми стресу у дітей. Роль захисних механізмів у протидії травмуючим подіям.

          Виявлення психоемоційного стану здобувачів освіти. Психофізіологічні розлади та кризові стани підлітків (депресія, тривога, емоційна нестабільність). Прояви депресії в класі, закладі освіти.

Тема 2.2. Стратегії підтримки здобувачів освіти, які пережили травматичні події.

          Сутність травма-інформованого підходу та його принципи. Інтеграція стратегій травма-інформованого підходу в НУШ: співпраця, позитивна взаємодія, довірливі відносини, безпечне освітнє середовище,  фізичний та емоційний простір.

          Перша психологічна допомога, протоколи її надання. Регуляція психоемоційного стану. Профілактика стресу та емоційного вигорання здобувачів освіти. 

          Форми надання психосоціальної підтримки здобувачам освіти, що пережили травматичні події.

          Алгоритм перенаправлення до психологічної служби. 

Тема 2.3. Створення безпечного освітнього середовища: ключові маркери та практичні підходи.  Роль вчителя у створенні психофізичної та емоційної безпеки.

          Ключові маркери та практичні підходи до створення безпечного освітнього середовища. Визначення характеристик безпечного освітнього простору. 

          Дизайн класу, чекліст його оцінювання за критеріями безпечного освітнього простору.

          Роль вчителя у створенні психофізичної та емоційної безпеки (комунікація з учнями, батьками тощо).

Тема 2.4. Внутрішній ресурс педагога. Практичні стратегії його збереження.

          Резерви педагога, що допомагають йому ефективно працювати, зберігати стійкість, підтримувати інших. Профілактика вигорання та розвиток резильєнтності. Психологічне благополуччя, його моделі. Фактори стресостійкості. 

          Емоційна грамотність педагога: розуміння власних емоцій, навички емоційної саморегуляції, здатність до співпереживання тощо.

          Практичні стратегії збереження внутрішнього ресурсу педагогів.

За результатами навчання слухачі курсів підвищення кваліфікації оволодіють теоретичними знаннями та вдосконалять навички, уміння щодо:

-  ефективного застосування цифрових інструментів для виявлення прогалин у знаннях та впровадження дієвих сучасних методик їх компенсації;

-   розуміння природи різних типів травм, їхнього впливу на здібності та поведінку здобувачів освіти, а також адаптації освітнього процесу відповідно до цих особливостей;

-  чіткого розмежування термінів «освітні втрати» та «освітні розриви» з умінням застосовувати відповідні стратегії для подолання кожного з цих явищ;

-  практичної реалізації принципів чутливості до травми в освітньому середовищі для створення безпечного та безбар’єрного простору;

-  застосування інструментів для діагностування щодо наявних освітніх втрат задля побудови індивідуальної освітньої траєкторії учнів;

-  надання базової підтримки учасникам освітнього процесу, а також застосування технік психоемоційної самодопомоги з урахуванням принципів травма – інформованого підходу для учасників освітнього процесу.