Програма підвищення кваліфікації вчителів біології ЗЗСО «РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ У ДРУГОМУ ЦИКЛІ БСО (ПРЕДМЕТНЕ НАВЧАННЯ У 7-9 КЛАСАХ) НУШ

Програма спрямована на розвиток професійної компетентності вчителів біології 7–9 класів НУШ щодо реалізації компетентнісного, діяльнісного, інтегративного та STEM-підходів, упровадження проблемного, проєктного й кооперативного навчання та формувального оцінювання

Навчально-тематичний план

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Теоретико-методологічні засади сучасних підходів у викладанні біології
Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання. Зміна освітніх пріоритетів у Новій українській школі	2	1	1	0	4
Тема 1.2. Компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегративний підходи в навчанні біології	2	2	1	0	5
Тема 1.3. STEM-орієнтований підхід у природничій освіті	1	2	0	0	3
Тема 1.4. Взаємозалежність підходів. Реалізація в очному, дистанційному та змішаному навчанні	1	1	0	0	2
Разом	6	6	2	0	14
МОДУЛЬ 2. Технології реалізації сучасних підходів у викладанні біології
Тема 2.1. Проблемне навчання в біології: механізми та інструменти	2	2	0	0	4
Тема 2.2. Проєктне навчання: планування біологічних проєктів	2	2	0	0	4
Тема 2.3. Кооперативне навчання та організація лабораторних робіт	1	2	0	0	3
Тема 2.4. Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення	1	1	0	0	2
Тема 2.5. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з біології	0	1	0	0	1
Разом за модулем	6	8	0	0	14
Підсумкові заходи	0	0	0	2	2
Діагностування результатів навчання	0	0	0	1	1
Рефлексія щодо якості навчальної програми	0	0	0	1	1
Усього	12	14	2	2	30

3. ЗМІСТ ТИПОВОЇ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Теоретико-методологічні засади сучасних підходів у викладанні біології

Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання. Зміна освітніх пріоритетів у Новій українській школі 

Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Зміна освітньої парадигми - від накопичення знань до розвитку життєвих компетентностей. Дитиноцентризм. Педагогіка партнерства. Зміна освітніх пріоритетів у Новій українській школі. Ключові стратегічні пріоритети НУШ: наскрізні вміння, цифровізація; ціннісне орієнтування. Нові ролі вчителя: фасилітатор, ментор, коуч,тьютор. Організація освітнього простору: багатофункціональність, психологічний комфорт. Практична спрямованість як методологічна домінанта природничої освіти: навчання через реальні біологічні ситуації, регіональні екологічні кейси, польові дослідження.

Тема 1.2. Компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегративний підходи в навчанні біології

Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного підходів. Компетентнісний підхід: спрямованість навчання на результат, що виражається в здатності учня застосовувати знання на практиці. Результат: формування ключових і предметних компетентностей. Діяльнісний підхід: навчання через дію (учень не отримує готову інформацію, а здобуває її в процесі дослідження). Пріоритет при діяльнісному підході в організації освітнього процесу: лабораторна робота. спостереження, експеримент, польові дослідження. Результат: розвиток дослідницьких навичок, критичного мислення, розв’язання проблемних завдань. Особистісно орієнтований підхід: в центрі уваги - унікальність особистості учня, його інтереси та темп засвоєння матеріалу. Адаптація завдань під можливості учня (диференціація). Врахування пізнавальних стилів сприйняття (візуали, аудіали, кінестетики). Результат: формування внутрішньої мотивації до вивчення біології, самоактуалізація учня. Інтегративний підхід - поєднання біологічних знань з іншими предметами. Реалізація міжпредметних зв’язків у подоланні фрагментарності знань. Формування цілісної природничо-наукової картини світу. Середовищний підхід: освітнє середовище як чинник формування дослідницької культури; лабораторна, цифрова та природна екосистема навчання; безпечне й здоров’язбережувальне середовище.

Тема 1.3. STEM-орієнтований підхід у природничій освіті

STEM-орієнтований підхід як інтеграція природничих наук, технологій, інженерії та математики у розв’язанні реальних технологічних та біологічних проблем. Сутність STEM у біології: інтегрованість (біологічні процеси розглядаються через призму фізичних законів, хімічних реакцій та математичних розрахунків); прикладний характер навчання (навчання зосереджене на розв’язанні конкретних життєвих задач); проєктна діяльність (основна форма - довготривалий проєкт, створення реального продукту). Ключові компоненти інтегративного підходу: Science (глибоке розуміння біологічних систем -генетика, фізіологія, екологія); Technology (використання цифрових мікроскопів, датчиків - Vernier/Pasco, мобільних додатків для визначення видів та біоінформатики); Engineering (моделювання біологічних структур або конструювання систем); Mathematics (cтатистична обробка даних експерименту, побудова графіків, розрахунок популяційної динаміки).

Розвиток критичного мислення, креативність, комунікація, командна робота. профорієнтація. Формування стресостійкості шляхом подолання.

Тема 1.4. Взаємозалежність підходів. Реалізація в очному, дистанційному та змішаному навчанні

Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість. Взаємозалежність підходів як синергетичний ефект. Діяльність як основа компетентності. STEM як інтегратор: STEM-проєкти об’єднують діяльнісний підхід (конструювання), інтегративний (біофізика, біохімія) та особистісно орієнтований (вибір ролі в команді). Особистісний вектор: інтереси учня (особистісна орієнтація)

Реалізація підходів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Реалізація в очному навчанні: максимальний фокус на ручну роботу )пріоритет реальних лабораторних робіт, мікроскопії та польових практик); жива комунікація (педагогіка партнерства реалізується через дискусії, групові проєкти та миттєвий зворотний зв’язок); STEM-середовище (використання шкільної лабораторії для створення фізичних моделей біосистем).

Реалізація в дистанційному навчанні:віртуальні лабораторії (використання симуляторів - Labster для реалізації діяльнісного підходу); цифрова інтеграція (використання ментальних карт для демонстрації зв’язків між біологією та іншими науками); асинхронна персоналізація (учень сам обирає час для перегляду лекцій або виконання тестів, що підсилює особистісно орієнтований підхід).

Змішане навчання: модель «Перевернутий клас» - теорію (відео, тексти) учні вивчають вдома дистанційно, а у класі займаються практичною діяльністю (STEM-проєкти, експерименти); ротація за станціями (частина класу працює з мікроскопами, інша - з онлайн-тренажерами, третя - обговорює проблему з учителем); гнучке оцінювання: поєднання автоматизованих онлайн-тестів та офлайн-захисту творчих проєктів). порівняльна характеристика форматів реалізації підходів.

МОДУЛЬ 2. Технології реалізації сучасних підходів у викладанні біології

Тема 2.1. Проблемне навчання в біології: механізми та інструменти

Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Сутність проблемного навчання: створення інтелектуального дефіциту (створення ситуації, де наявних знань учня недостатньо для пояснення нового біологічного факту); суперечність як рушій (конфлікт між відомим і невідомим); суб’єктивне відкриття (учень не отримує істину в готовому вигляді, а формулює її самостійно в процесі пошуку). Механізм створення проблемної ситуації (суперечність між фактом і досвідом). 

Використання кейс-методів, біологічних парадоксів та симуляцій. Інструментарій вчителя: кейс-стаді (аналіз реальних екологічних ситуацій регіону), віртуальні лабораторії (Phet, BioDigital як інструмент для перевірки гіпотез, які неможливо перевірити в класі), метод «чорної скриньки» (прогнозування функцій біологічного об'єкта за його зовнішніми ознаками).

Тема 2.2. Проєктне навчання: планування біологічних проєктів

Сутність та специфіка проєктного навчання в біології. Планування проєктів у біології: розв'язання реальної проблеми (екологічної, валеологічної чи біотехнологічної). Об’єктна база: робота з живими об’єктами, часові обмеження (цикли росту рослин, мікроорганізмів). Продукт проєкту: рекомендації щодо озеленення, модель екосистеми, вирощена культура або статистично оброблена база спостережень. Етапи планування (методичний алгоритм): запуск (Hook) (створення інтересу через актуальний виклик), формування дослідницького питання (вузького і вимірювального), визначення методів (експеримент, порівняння, опис, моніторинг), тайм-менеджмент (врахування фаз розвитку організмів).

Класифікація біологічних проєктів: дослідницькі (в основі - експеримент), прикладні (практико-орієнтовані), інформаційні/просвітницькі (популяризація знань).

Інструменти та ресурси. Цифрові лабораторії. Використання датчиків (pH, CO2, температура) для збору об’єктивних даних. Координація роботи команд (особливо при дистанційному навчанні) за допомогою Trello, Padlet тощо. Визначення видів та вивчення біорізноманіття (iNaturalist).

Оцінювання в стилі НУШ. Формувальне оцінювання: Оцінювання кожного кроку (ведення щоденника спостережень). Критерії оцінювання проєкту: наукова грамотність, креативність представлення та вміння вести наукову дискусію (захист проєкту). Паспорта біологічного проєкту.

Роль вчителя в проєктному навчанні (роль фасилітатора (ментора), а не транслятора знань). Допомога учню не тільки «не помилитися», а зробити висновки з помилок під час експерименту.

Порівняльний аналіз проблемного та проєктного навчання.

Тема 2.3. Кооперативне навчання та організація лабораторних робіт

Сутність кооперації в біологічній лабораторії. Відмінність від групової роботи: успіх кожного залежить від успіху всієї групи (позитивна взаємозалежність). Розподіл наукових ролей для ефективної лабораторної роботи: лаборант (підготовка обладнання та реактивів), дослідник/аналітик (проведення маніпуляцій, вимірювання), секретар (фіксація результатів у журналі спостережень), спікер (презентація результатів класу). 

Методи кооперації під час практичної діяльності: «Jigsaw» (ажурна пилка), «Think-Pair-Share» (подумай–пара–поділися), кооперативний перехресний контроль (верифікація даних). 

Алгоритм організації лабораторної роботи. Спільне цілепокладання: розуміння не тільки «що зробити», а «для чого це потрібно в реальному житті». Інструктаж з БЖ (кооперативний пазл). Етап виконання (стимулюючі запитання). Створення спільної «бази даних» класу (Google-таблиці, дошка Padlet) для порівняльного аналізу. Оцінювання (матриця кооперації). Індивідуальна підзвітність. Оцінювання командної взаємодії (вміння домовлятися, розподіляти ресурси та підтримувати один одного тощо). Рефлексія (біологічних висновків, роботи групи).

Кооперативна лабораторна робота як модель діяльність сучасних наукових лабораторій (Research & Development), роботи науковців у великих командах. 

Тема 2.4. Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення

Перехід від запам’ятовування (Surface learning) до розуміння принципів життя (Deep learning). Глибинне навчання (Deep Learning): відхід від репродуктивного відтворення анатомічних термінів до розуміння біологічних систем. Сутність концепції глибинного навчання: відмова від «калейдоскопічних знань» (поверхневого навчання, запам’ятовування термінів) до фокусу на великих ідеях (Big Ideas) (енергія, еволюція, гомеостаз, взаємозв’язок структури та функції. Трансфер знань: розвиток здатності застосовувати знання однієї теми для розуміння іншої. Активна побудова сенсів. 

Критичне мислення як інструмент біологічної грамотності. Аналіз джерел: вміння відрізняти наукові факти від псевдонаукових міфів. Розрізнення кореляції та причинно-наслідкового зв'язку (розуміння, що «після того» не завжди означає «внаслідок того» (розвиток медичної та екологічної грамотності). Аргументація: формування власної позиції щодо біоетичних питань (клонування, використання стовбурових клітин, екологічна політика). Техніки та методи розвитку критичного мислення на уроках (метод «за і проти» - обговорення дискусійних питань; робота з графіками та діаграмами (критичний аналіз статистичних даних), метод «чому? – тому що...» (побудова логічних ланцюжків від молекулярного рівня до рівня цілого організму).

Роль вчителя у стимулюванні глибини розуміння. Мистецтво запитань: від репродуктивних запитань («хто...?», «що...?») до продуктивних («як зміниться система, якщо...?», «які докази підтверджують...?»). Створення ситуації виклику (суперечливі дані, що стимулюють пошукову діяльність). Рефлексія (роздуми учнів, як саме вони прийшли до того чи іншого висновку (метакогніція). Глибинне навчання в біології як підготовка до життя в сучасному інформаційному суспільстві (здатність критично оцінювати інформацію про власне здоров'я та довкілля є життєво необхідною навичкою).

Рефлексивні техніки: щоденник дослідника, метакогнітивні карти, самооцінювання як інструмент формувального оцінювання.

Тема 2.5. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з біології

Компоненти компетентнісно орієнтованих завдань (стимул, завдання, інформаційна база, інструмент оцінювання. Принципи конструювання КОЗ. Відбір «живого» контексту. Створення дефіциту інформації. Міжпредметність, Діяльнісний підхід: 

Типологія завдань у біології: завдання на інтерпретацію, прогностичні, критичні, проєктно-конструкторські. Рівні складності за PISA. Перефразування традиційних запитань у КОЗ.

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові документи

1. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження КМУ від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.12.2025).
2. Модельні навчальні програми. URL:Перейти за покликанням (дата звернення: 17.12.2025).
3. Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти : Постанова КМУ від 30 вересня 2020 року № 898. URL Перейти за покликанням (дата звернення: 17.12.2025).
4. Про затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі на 2023 рік : розпорядження КМУ від 24.02.2023 № 174-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.12.2025).
5. Професійний стандарт за професіями «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ МОН України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.12.2025).
6. Типові освітні програми. URL:Перейти за покликанням Перейти за покликанням  (дата звернення: 17.12.2025).

Основна література

1. Бучма В.В., Дзюбко Л.В. Формування навичок ефективної взаємодії учнів підліткового віку. Вікова та педагогічна психологія. Випуск 71. 2025. С.111-117.
2. Гарькавець С.О., Волченко Л.П. Спілкування в педагогічному процесі: навч. посіб. Житомир : ТОВ «Видавничий дім «Бук-Друк», 2021. 100 с.
3. Інструктивно-методичні рекомендації щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.12.2025).
4. Методики психологічного супроводу педагогічних працівників зі створення безпечного освітнього середовища у закладі освіти в умовах війни / за наук. редакцією Н.В. Лунченко; авт. кол.: В.В. Байдик, Ю.П. Гопкало, Ю.А. Луценко, Р.А. Мороз, М.В. Саврасов: НАПН України, Укр. наук.-метод. центр практ. психол. і соц. роботи. Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2025. 157 с.
5. Освіта нового покоління: ТОП-5 можливостей ШІ. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.12.2025).
6. Формула успішного навчання: як штучний інтелект перетворює навчання на стиль життя. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.12.2025).

Додаткова література

1. Біологія у 7 класі: перехід до базового предметного навчання: методичний посібник /автор. колек. у складі: Л.І. Даниленко, І.В. Галета, І.А. Кононець, О.Г. Опрафат, С.І. Смоляр; за заг. ред. Л.І. Даниленко. Черкаси: КНЗ «ЧОІПОПП ЧОР», 2024. 76 с.
2. Біологія у 8 класі НУШ: сучасні технології навчання : навчально-методичний посібник /автор. колек. у складі: Л.І. Даниленко, І.В. Галета, С.О. Гончаренко, Т.В. Громова, І.А. Кононець, І.В. Коротун, Л.П. Юрченко, Л.О. Шинкаренко; за заг. ред. Л.І. Даниленко. Черкаси: «Вертикаль», видавець ФОП Кандич С.Г., 2025. 88 с.
3. Дмитренко О. Більше, ніж гра: діяльнісний підхід у Новій українській школі. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.12.2025).
4. Курова А.В. Психологія спілкування: навчально-методичний посібник. Одеса: Фенікс, 2020. 79 с.
5. Процюк Л. Реалізація діяльнісного підходу на уроках біології у 7-х класах Нової української школи за допомогою різнорівневих дидактичних завдань. Педагогічна Житомирщина. 33 (35), 2024. С. 25-29.

• знання сучасних підходів до організації освітнього процесу з біології при реалізації Державного стандарту базової середньої освіти;
• розуміння принципів організації освітнього процесу на основі сучасних підходів до викладання біології;
• вміння проєктувати уроки на засадах компетентнісного, діяльнісного, інтегративного, дослідницького, особистісно орієнтованого та STEM підходів;
• готовність до впровадження проблемного, проєктного та кооперативного навчання;
• спроможність конструювати компетентнісно орієнтовані завдання та застосовувати формувальне оцінювання та цифрові інструменти;
• здатність розвивати критичне мислення та організовувати дослідницьку та проєктну діяльність учнів.

квітень: 06-18.04.2026, 20.04-02.05.2026, 
травень: 04-16.05.2026, 18-30.05.2026,
червень: 01-13.06.2026, 15-27.06.2026,
вересень: 07-19.09.2026, 21.09-03.10.2026,
жовтень: 05-17.10.2026, 19-31.10.2026,
листопад: 02-14.11.2026, 16-28.11.2026