ПІДГОТОВКА АСИСТЕНТІВ ВЧИТЕЛІВ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ В БАЗОВІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ

 

Тема 1.1. Організація інклюзивного навчання на рівні базової середньої освіти

Поняття «інклюзія», «інклюзивне навчання», «особливі освітні потреби», «учні з особливими освітніми потребами». Сутність, завдання, принципи (недискримінації, урахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників) та цінності інклюзивного навчання на рівні базової середньої освіти.

Категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів): загальна характеристика вірогідного прояву, ступінь прояву, рівень підтримки. Особливості надання педагогічної підтримки.

Реалізація прав учнів з ООП на освіту в українському законодавчому полі: Конституція України, закони України «Про охорону дитинства», «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», постанова КМУ «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти» (від 15 вересня 2021 р. № 957), наказ МОН «Про внесення змін до Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу для дітей з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти та дошкільної освіти», Національна стратегія розвитку інклюзивного навчання на період до 2030 року (схвалено розпорядженням КМУ від 07.06.2024 № 527-р), інструктивно-методичні листи МОН.

 

Тема 1.2. Загальношкільний підхід до інклюзивності та безбар’єрності

Поняття «безбар’єрність» та її види: фізична, інформаційна, цифрова, суспільна, освітня, економічна.

Компоненти освітньої безбар’єрності: доступність інфраструктури освітнього середовища та обладнання (ергономіка та безпека шкільного середовища; укріплення дизайну приміщень, обладнання, меблів, прилеглої території), безперешкодне пересування (забезпечення достатнього фізичного простору учнями, вчителями, які використовують допоміжні пристрої; раціональне використання простору з урахуванням індивідуальних потреб здобувачів освіти), доступність навчального матеріалу та засобів навчання відповідно до потреб здобувачів освіти (пояснення вчителя, колективне обговорення, персоналізовані інструкції тощо), рівні можливості для здобуття освіти, психологічна підтримка.

Сутність поняття «універсальний дизайн». Фокус універсального дизайну: продукти, простір, інформація, послуги. Принципи універсального дизайну в навчанні (UDL Universal Design for Learning): багаторазове різноманітних методів для представлення інформації (візуально, усно, тактильно); подання нового матеріалу; розуміння та засвоєння інформації; надання учням альтернативних способів дій та демонстрування знань, умінь, способів діяльності (презентації, есе, схема, відео тощо) – забезпечує глибше розуміння змісту навчального матеріалу; створення можливості індивідуального підходу; урахування інтересів учнів для вибору змісту навчання, рівня складності завдань, способів виконання; передбачає гнучкість та доступність навчальних програм, методик навчання, викладання, урахування інтересів, здібностей, рівня підготовки учнів, стиль навчання.

Приклади універсального дизайну в освітній діяльності для школи:
субтитри, регулятори гучності; вибір мови; рамковий доступ у вебсайтах; субтитри на відеоматеріалах; знаки з візуальним контрастом; веббраузери, які надають альтернативні тексти для опису зображень; інструкції, за допомогою яких навчальні матеріали подаються як усно, так і візуально; надання на кнопках управління об’ємних, які мають великий шрифт; звукові, візуальні, дотикові індикації, контрастні елементи; використання значків з текстовими мітками. Інтеграція принципів UDL у навчальному процесі. Значення універсального дизайну з урахуванням концепції НУШ.

Характеристика поняття «розумне пристосування». Розумне пристосування та додаткові засоби для навчання (аудіокниги, шрифт Брайля, інша друкована продукція, підсилювальні тексти, насадки для шрифтів Брайля; інша продукція; онлайн-сервіси перекладу української жестової мови тощо). Доступність засобів для навчання (спеціальні засоби корекції психофізичного розвитку) осіб з особливими освітніми потребами. Додаткові та альтернативні способи взаємодії в комунікації.

Тема 1.3. Діяльність команди психолого-педагогічного супроводу

Поняття «команда психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами» (далі – Команда супроводу). Склад та завдання Команди супроводу. Асистент учителя як член Команди супроводу. Функції асистента вчителя в складі Команди супроводу.

Сутність характеристики поняття «індивідуальна траєкторія навчання учнів з ООП». Індивідуальна програма розвитку дитини – ІПР як засіб реалізації індивідуальної траєкторії учнів з ООП. Особливості її розроблення та впровадження. Роль асистента вчителя в розробленні та впровадженні ІПР.

Роль батьків як рівноправних членів Команди супроводу у розробленні ІПР та моніторингу результатів навчання дитини. Партнерство асистента вчителя та батьків у реалізації індивідуальної програми навчання учнів з ООП.

 

Тема 1.4. Участь та роль асистента вчителя в організації навчальної діяльності

Поняття «адаптація» та «модифікація». Основні завдання адаптації та модифікації. Адаптація змісту навчального предмета (інтегрованих курсів). Здійснення адаптації в освітньому процесі з або модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) для осіб з ООП з метою досягнення результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти та/або ІПР учня / учениці.

Принципи адаптації освітніх підходів: поділ завдань на кілька простіших за змістом або крокування; зменшення тривалості виконання завдань або їх кількості за умови збереження рівня складності (частини); застосування інструкцій до виконання; застосування комп’ютерних програм, візуалізаційних карток, предметів, аудіо- та відеороликів тощо; оформлення навчальних матеріалів в одному чи особливому форматі; урахування індивідуальних потреб учнів; забезпечення доступності.

Модифікація змісту навчального предмета / інтегрованого курсу. Основні способи модифікації: спрощення (зменшення складності змісту або змісту); зниження обсягу (скорочення кількості дисциплін, що вивчаються, або зміщення вивчення тем на інший період); об’єднання навчального матеріалу (інтеграція деяких предметів в один курс або інтеграція кількох тем у один курс).

Приклади модифікації: скорочення обсягу матеріалу, що вивчається; зміна порядку подання тем; зміна складності змісту навчальних завдань; заміна завдань на більш доступні; використання альтернативних способів демонстрації результатів (написання тексту на комп’ютері замість письма від руки; використання карток, аудіоматеріалів, візуальних матеріалів).

Способи адаптації та модифікації навчальних матеріалів: спрощення та переформулювання правил, інструкцій для забезпечення їх доступності; використання додаткових візуальних засобів (схем, ілюстрацій, моделей, інструкцій), які полегшують сприйняття та засвоєння матеріалу.

Зміст роботи асистента вчителя на уроках різних освітніх галузей. Методи підтримки учнів з ООП у досягненні результатів навчання: індивідуалізація.

Навчання, диференційований підхід, використання допоміжних технологій, психологічна підтримка, створення ситуації успіху.

Використання різних форматів організації роботи в інклюзивному класі. Основні функції асистента вчителя під час стаціонарного навчання: технічна підтримка під час уроків; адаптація навчальних матеріалів; установлення онлайн-ресурсів та додатків для підтримки навчання; взаємодія з батьками; підтримка учнів з ООП (інструкції, усна допомога, допомога вчителю, виконання частини групової роботи); ведення документації та здійснення аналізу.

Основи формувального оцінювання учнів з особливими освітніми потребами: сутність та важливість цієї діяльності; принципи оцінювання (принцип цілеспрямованості, позитивності, залучення учнів до процесу оцінювання; принцип співвідношення, взаємооцінювання, надання зворотного зв’язку); інструменти формувального оцінювання (сигнальні картки, зразок, карта запитань, щоденник спостережень, портфоліо, усні коментарі тощо). Методи та техніки рефлексивного оцінювання.

Роль асистента вчителя в забезпеченні об’єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП; участь у відстеженні та фіксації їхнього індивідуального освітнього поступу.

 

МОДУЛЬ 2. ПАРТНЕРСТВО ТА СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Тема 2.1. Практика спільного викладання

Поняття «спільне викладання». Переваги та основні моделі спільного викладання: модель консультування (учитель виступає в ролі консультанта асистента з питань здійснення адаптації / модифікації навчальних матеріалів); модель наставництва (активне співнавчання, обговорення результатів); спостереження за учнями, підвищення знань одне одного з питань інклюзивного навчання; модель чергування (передбачає розподіл обов’язків між учителем та асистентом учителя, де кожен із педагогів під час підтримки та здійснює супровід учнів з ООП під час реалізації їх індивідуальної освітньої траєкторії). Форми спільного викладання: підтримуюче, паралельне, додаткове викладання в команді. Особливості спільного викладання в умовах дистанційної форми організації освітнього процесу.

Напрями співпраці асистента вчителя з іншими фахівцями (вчителем-дефектологом, психологом, фахівцями ІРЦ та ін.) і батьками учнів з особливими освітніми потребами.

Відмінність у роботі асистента вчителя і асистента дитини. Особливості професійної діяльності вчителя асистента та асистента дитини.

Тема 2.2. Інструменти й ресурси для асистента вчителя

Ресурсна кімната в закладі освіти: основні функції та призначення (індивідуальний розвиток, корекційний вплив, релаксація та інтеграція); проведення корекційно-розвивальних занять. Вимоги до облаштування ресурсної кімнати: зонування простору, мобільність обладнання, дотримання вимог безпеки та санітарно-гігієнічних вимог. Можливості використання ресурсної кімнати асистентом учителя (підтримка та супровід учнів, індивідуалізація завдань, співпраця з іншими фахівцями, психологічна підтримка та стабілізація емоційного стану учнів, розвиток соціальних навичок).

Цифрові інструменти для дистанційного навчання учнів з ООП: інтерактивні освітні платформи, застосунки віртуальної та доповненої реальності (VR / AR), засоби для дистанційної комунікації (Zoom, Teams, Google Meet), навчальні платформи (Google Classroom, Microsoft Teams), додатки для навчання мов (Duolingo або Babbel), сервіси ChatGPT, Canva Magic Write, Smodin, цифрова освітня система AR Book.

Апаратні та програмні засоби підтримки інклюзивного навчання.

Тема 2.3. Наставництво та професійна підтримка асистентів учителів

Професійна підтримка асистентів учителів та її види. Супервізія, наставництво як форми здійснення професійної підтримки та надання допомоги асистенту вчителя. Професійна підтримка асистента вчителя фахівцями ЦПРПП. Професійні спільноти та їх можливості професійної підтримки. Саморефлексія в роботі асистента вчителя. Професійне вигорання в роботі асистента вчителя: ознаки, стадії, причини та способи профілактики.

 

• розуміння мети, завдань, принципів, особливостей організації інклюзивного навчання на рівні базової середньої освіти; 
• розуміння участі асистента вчителя в розробленні індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів і здобувачок базової середньої освіти з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних, особливостей; 
• надання підтримки та супроводу учнівству з ООП в умовах дистанційного навчання; 
• розуміння ефективності інструментів та ресурсів, що можуть бути помічними для асистента вчителя в організації інклюзивного навчання; 
• налагодження ефективної взаємодії з командою психолого-педагогічного супроводу задля надання підтримки та здійснення супроводу в реалізації здобувачами/-ками індивідуальної освітньої траєкторії; 
•  застосування практик спільного викладання; 
• визначення рівня сформованості власних компетентностей щодо впровадження державного стандарту на рівні базової середньої освіти.