Сучасні підходи до навчання предметів/інтегрованих курсів мовно-літературної освітньої галузі в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти

Навчально-тематичний план

 

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Організаційно-підсумковий модуль
Настановне заняття, реєстрація на курси ПК	2				2
Підсумкове заняття, тестування				2	2
Разом за модулем	2			2	4
МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу в ЗЗСО
Тема 2.1. Сучасні підходи до навчання в НУШ	2	2	1		3
Тема 2.2. Кооперативне навчання. Глибинне навчання.		2	1		3
Тема 2.3. Проблемне навчання. Проєктне навчання. Спільні і відмінні риси проєктного і проблемного навчань.	2	2	2		8
Тема 2.4. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання.		4			6
Тема 2.5. Практична зорієнтованість навчання.
Тема 2.6. Рефлексивність навчання	2
Разом за модулем	6	10	4		20
Усього	8	14	6	2	30

МОДУЛЬ 1. Організаційно-підсумковий модуль

Тема 1.1. Настановне заняття, реєстрація на курси ПК

Концепція та завдання курсу. Визначення актуальності курсів ПК. Які компетентності опанують/розвинуть слухачі курсу ПК (від розробки програм до цифрових інструментів оцінювання). 

Огляд програми: розгляд модульної структури курсу та графіка зустрічей, встановлення формату взаємодії, обговорення поєднання синхронного та асинхронного навчання.

Обговорення системи оцінювання: які практичні завдання є обов’язковими та які умови отримання сертифіката про підвищення кваліфікації.

Технічний етап: реєстрація та навігація. 

Зворотний зв’язок: встановлення каналів зв’язку з викладачкою.

Визначення професійних потреб та рівня цифрової грамотності групи для адаптації практичних занять під запити слухачів курсів ПК.

! Важливо: наприкінці заняття кожен слухач/слухачка курсу ПК повинен мати підтверджений доступ до навчальних матеріалів та чітке розуміння плану навчання.

 

Тема 1.2. Підсумкове заняття, тестування

Тестування за опрацьованими темами (тест множинного вибору)

Критерії оцінювання

Тестування за опрацьованими темами (тест множинного вибору)	0 балів	1-10 балів	10-19 балів	20 балів
	Залежить від кількості правильних відповідей на тест	Залежить від кількості правильних відповідей на тест	Залежить від кількості правильних відповідей на тест	Залежить від кількості правильних відповідей на тест

 

МОДУЛЬ 2. 

Тема 2.1. Сучасні підходи до навчання в НУШ

Законодавство в галузі освіти: нормативно-правова база НУШ: Закон України «Про освіту» – визначає ключові компетентності та засади децентралізації, автономії вчителя (право на створення власних навчальних програм), Закон України «Про повну загальну середню освіту», що регламентує особливості організації освітнього процесу на етапі базової школи, види оцінювання та академічну свободу; Державний стандарт базової середньої освіти – визначає мету, завдання та очікувані результати навчання для мовно-літературної освітньої галузі. Самі результати діляться на орієнтири для оцінювання (що учень має вміти на кінець певного класу).

Мета й ключові компоненти Концепції Нової української школи

Головна мета НУШ – виховати випускника, який є всебічно розвиненою особистістю, патріотом, критично мислячим інноватором, здатним змінювати світ навколо себе та вчитися впродовж життя.

Ключові компоненти концепції крізь призму уроків словесності:

1. Новий зміст освіти: перехід від запам'ятовування фактів (правописних правил поза контекстом чи дат написання творів) до розуміння їхньої суті й практичного застосування.
2. Орієнтація на учня (дитиноцентризм): врахування вікових особливостей підлітків, їхніх психологічних потреб та інтересів.
3. Педагогіка партнерства: рівноправна взаємодія між учителем, учнем та батьками.
4. Автономія вчителя: свобода вибору методів навчання, підручників, право на творчий підхід.
5. Справедливе фінансування та сучасне освітнє середовище: використання цифрових технологій, багатофункціональний простір класу.
   1. Орієнтовний перелікпрактичних завдань

Педагогіка партнерства та дитиноцентризм на уроках мови й літератури

Дитиноцентризм у дії: у виборі матеріалу: залучення сучасних підліткових текстів (крім обов'язкової класики), розбір актуальних для учнів тем під час написання есе; у методах: уникнення психологічного тиску через помилки. 

Педагогіка партнерства у дії: учитель як фасилітатор: не «єдине джерело істини», а модератор дискусії. Наприклад, під час обговорення вчинок літературного героя не оцінюється категорично («він вчинив погано»); натомість ставиться питання: «Як ви думаєте, що змусило його так вчинити? Чи були у вас схожі ситуації?». Спільне створення правил: критерії оцінювання творчих робіт чи правила поведінки під час дискусій розробляються та приймаються разом із класом.

Сутнісні ознаки компетентностей. Формування та розвиток ключових компетентностей

Компетентність. Формула компетентності. Як учитель-словесник розвиває ключові компетентності (11). 

Наскрізні вміння як основа для формування компетентностей. Формування й розвиток наскрізних умінь на уроках української мови, української літератури, зарубіжної літератури, інтегрованих курсах. 

Підхід як стратегія навчання. 

 

 

Тема 2.3. Проблемне навчання. Проєктне навчання. Спільні і відмінні риси проєктного і проблемного навчань

Проблемне навчання: навчання через інтелектуальне утруднення, коли учень самостійно «відкриває» нове знання, розв'язуючи сформульовану вчителем суперечність. Методичний фокус: в основі уроку лежить пошукова ситуація, яка викликає у підлітків когнітивний дисонанс і брак наявних знань для її пояснення. Алгоритм роботи на уроках мови та літератури.

Проєктне навчання: навчання через практичну дослідницьку діяльність, яка обов'язково завершується створенням реального, матеріального або цифрового продукту. Методичний фокус: тривалий або короткотривалий процес, де учні працюють у командах, самостійно планують роботу й інтегрують знання з різних галузей. Алгоритм роботи на уроках мови та літератури. 

Порівняльна матриця проблемного та проєктного навчання. Спільна ідея методик: відмова від пасивної ролі учня, де вчитель виступає не ретранслятором готових знань, а фасилітатором і ментором, який керує дослідницьким процесом.

Роль критичного мислення в цих підходах на етапі запуску, на етапі реалізації, на етапі презентації та захисту, на етапі рефлексії. 

Сучасна мовно-літературна освіта відмовляється від механічного накопичення фактів на користь дослідницьких технологій. Провідне місце серед них посідають проблемне та проєктне навчання, які активізують мислення учнів і наближають навчальний процес до реальних життєвих викликів.

 

Тема 2.6. Рефлексивність навчання

Поняття рефлексії. В НУШ рефлексія перестає бути формальним «чи сподобався вам урок?» наприкінці заняття. Це глибинний інструмент метапізнання: коли учень усвідомлює, як він вчиться, що йому заважає і яку цінність має здобуте знання особисто для нього. 

Рефлексія як стратегічний етап уроку – не як фінал, а як наскрізний процес. Рефлексія на початку (емоційне налаштування): Використання метафоричних карт або цифрових «шкал настрою», щоб синхронізувати стан учня з темою уроку. Проміжна рефлексія (зупинка для усвідомлення): короткі паузи під час складних завдань («Що зараз найважче?», «Яку стратегію я обрав для перекладу цього тексту?»). Це запобігає когнітивному перевантаженню. Підсумкова рефлексія (кристалізація досвіду): перетворення інформації на власне знання.

Рефлексія як інструмент оцінювання та самооцінювання. У мовно-літературній галузі рефлексія є ключем до об’єктивності. Листи саморефлексії. Техніка «Сходинки успіху». Навчання етичного фідбеку. 

Філологічна специфіка: рефлексія через розвиток мовлення. Рефлексивне письмо. Аналіз мовної поведінки. Сенсорна рефлексія літературного твору.

Цифрові інструменти «миттєвої» рефлексії. Цифровізація робить рефлексію азартною та візуально зрозумілою. Хмари слів (Mentimeter, WordCloud). Інтерактивні дошки (Padlet, Jamboard). Цифрові опитувальники (Google Forms, Typeform): швидкий збір рефлексивних даних для вчителя, що допомагає структурувати наступний урок на основі реальних запитів учнів.

Рефлексія вчителя. Педагогічна рефлексія: Що з дизайну уроку «спрацювало», а що ні? Як я можу адаптувати матеріал під потреби цього конкретного класу? Культура відкритості: вчитель рефлексує разом з учнями, визнаючи свої виклики, що будує міст довіри.

 

Тема 2.1. Сучасні підходи до навчання в НУШ: від пасивного слухача до автономного дослідника

Формат: лабораторія рішень.

Проблема: як перетворити академічні правила на живі навички без втрати дисципліни та якості знань та перевести освітній процес із пасивно-репродуктивної моделі («послухай – запам’ятай – відтвори») на діяльнісну та інтегровану, де мова є інструментом комунікації, а література – простором для розвитку когнітивної гнучкості.

Кейс 1. «Медіа-конструктор» (Діяльнісний підхід через SMM-проєкти). Ідея: перетворити рутинний аналіз літературного твору або вивчення стилістики мови на створення сучасного медіапродукту.

Кейс 2. «Нейро-дебати». Ідея: використання генеративного ШІ (як-от ChatGPT) як інтелектуального спаринг-партнера для руйнування шаблонів.

Кейс 3. «QR-квест на стику дисциплін». Ідея: реалізація інтегрованого підходу без перевантаження уроку зайвою теорією.

Створення комплексного кейсу: учасники лабораторії (вчителі) об'єднуються в команди і за 15 хвилин розробляють власну мікро-модель уроку (для 7 або 9 класу), яка одночасно поєднує діяльнісний підхід (Кейс 1), критичний аналіз (Кейс 2) та елементи інтеграції (Кейс 3) на матеріалі однієї конкретної теми програми НУШ.

Рефлексія про підходи: вчителі оцінюють розроблені рішення колег не за шкалою «сподобалося / не сподобалося», а аналізують: Які саме ключові компетентності НУШ цей підхід реально розвиває? Де закладено найбільший ризик втрати контролю над часом уроку і як його мінімізувати?

 

1. Тема 2.2. Кооперативне навчання. Глибинне навчання
   1. Яку коротку проблемну ситуацію вони створять на початку теми, щоб активізувати критичне мислення (Кейс 1);

Формат: Лабораторія рішень.

Проблема: групова робота на уроках словесності часто перетворюється на імітацію: один сильний учень виконує все завдання за команду, інші просто «сидять поруч», а вчитель отримує хаос у класі та не об'єктивні оцінки. При цьому аналіз творів залишається поверхневим (на рівні переказу сюжету «Хто куди пішов?»), а когнітивна гнучкість учнів не розвивається, бо вони звикли шукати лише одну «правильну відповідь», зафіксовану в підручнику.

Мета: перебудувати роботу в групах за суворими матрицями кооперації (де кожен має унікальну роль і відповідальність) та впровадити стратегії глибинного навчання (Deep Learning) для розвитку критичного мислення й когнітивної гнучності підлітків.

Кейс 1. «Матриця ролей». Ідея: упровадження жорсткого розподілу обов'язків всередині групи для унеможливлення «безкоштовного проїзду» за рахунок інших.

Кейс 2. «Карусель дефіцитів» (миттєва аналітика групових помилок). Ідея: використання взаємооцінювання та критеріальних матриць для виявлення прогалин у знаннях у реальному часі.

Кейс 3. «Перемикач перспектив» (технологія глибинного навчання та когнітивної гнучності). Ідея: руйнування шаблонів мислення через занурення в альтернативний контекст або погляд з незвичної точки зору.

Створення комплексного кейсу: Учасники практикуму (вчителі) отримують одну «складну» тему (наприклад, правопис НЕ/НІ з різними частинами мови або аналіз поезії розстріляного відродження). Вони мають створити архітектуру уроку, де спочатку запускається кооперація з розподілом ролей (Кейс 1), завдання виконується через призму зміни перспектив для глибинного навчання (Кейс 3), а фінал уроку оцінюється через матрицю взаємоперевірки дефіцитів (Кейс 2).

Рефлексія про рефлексію (Метакогнітивний аналіз): Вчителі аналізують власну роботу за допомогою прийому «Прес».

 

Тема 2.3. Проблемне навчання. Проєктне навчання. Спільні і відмінні риси проєктного і проблемного навчань

Формат: лабораторія рішень.

Проблема: «проблемне питання» зводиться до банального запитання, на яке в тексті є готова відповідь, а «проєкт» перетворюється на звичайне скачування рефератів з інтернету чи безглузде вирізання аплікацій, що жодним чином не розвиває мовну грамотність чи критичне мислення підлітків.

Мета: розвести ці дві технології в практичній площині, навчити педагогів створювати реальні когнітивні суперечності для уроків мови й літератури та вибудовувати алгоритми проєктів, які завершуються створенням цінного прикладного продукту.

Кейс 1. «Генератор когнітивних дисонансів» (технологія проблемного навчання)

Кейс 2. «Стартап у стилі НУШ» (технологія проєктного навчання). Ідея: перехід від реферативності до прагматичного дослідження, результатом якого є відчутний матеріальний або цифровий продукт, що вирішує реальну проблему.

Кейс 3. «Матриця демаркації» (аналіз спільних та відмінних рис). Ідея: Швидка верифікація та розрізнення методів за допомогою візуальних інтерактивних інструментів.

Створення комплексного кейсу: Учасники лабораторії (вчителі) об'єднуються в команди та отримують завдання розробити «двошарову» методичну стратегію для конкретної навчальної теми (наприклад, «Числівник» або «Творчість поетів-шістдесятників»). Вони мають прописати:

• У який тривалий груповий проєкт з реальним вихідним продуктом переросте ця тема (Кейс 2).
• Рефлексія про рефлексію (критичний аудит): вчителі аналізують роботи колег за допомогою методу «Прес» / «Дві зірки і побажання» тощо. 

Тема 2.4. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання

Формат: Лабораторія рішень.

Проблема: формальна зміна формулювання (наприклад, замість «Вставте літери» написати «Допоможіть козакові вставити літери») не робить завдання компетентнісним. Учні продовжують виконувати механічну роботу, яка не готує їх до реального життя та тестів нового формату (як-от PISA).

       Мета: навчитися конструювати автентичні компетентнісно орієнтовані завдання (КОЗ) для уроків української мови та літератури, зарубіжної літератури, інтегрованих курсів, які базуються на реальних життєвих ситуаціях (контекстах) і вимагають від учня застосування наскрізних умінь.

Кейс 1. «Конструктор КОЗ» (Анатомія правильного завдання). Ідея: чітке розділення класичної вправи та компетентнісного завдання через обов'язкову наявність чотирьох компонентів: стимулу, задачного формулювання, джерела інформації та матриці оцінювання. Рішення: вчителі розбирають жорстку структуру, за якою створюється будь-яке КОЗ на уроках словесності:

Кейс 2. «Життєвий симулятор» (КОЗ на уроках мови). Ідея: трансформація сухих граматичних і правописних тем на інструменти розв'язання повсякденних проблем. Рішення: заміна типових завдань на симуляційні КОЗ.

Кейс 3. «Експертна оцінка». Ідея: відмова від репродуктивних запитань на користь оцінки життєвих стратегій та роботи з несуцільними текстами. Рішення: створення завдань, де класичний літературний твір аналізується через сучасні реалії та інтегрується з іншими типами інформації. Замість: «Які були головні риси характеру Мартина Борулі?». КОЗ (Тема «Драматургія І. Карпенка-Карого»): «Ви – фінансовий аналітик та психолог. Ознайомтеся з текстом п'єси та сучасною інфографікою про рівень закредитованості населення. Складіть «Антикризовий чекліст» для Мартина Борулі: які три помилки в управлінні власним бюджетом та емоціями він допустив через бажання отримати дворянство, і як йому варто було діяти, щоб не збанкрутувати».

Створення комплексного кейсу: учасники практикуму (вчителі) отримують «голу» тему з програми (наприклад, «Правопис числівників» або «Повість "Захар Беркут"»). Використовуючи шаблони з Кейсу 1, команди за 40 хвилин мають перетворити її на повноцінне компетентнісно орієнтоване завдання для 7 чи 9 класу, обов’язково прописавши життєвий контекст (стимул) та додавши роботу з несуцільним текстом (діаграма, таблиця, чек-лист).

Рефлексія про рефлексію: вчителі заповнюють фінальну картку виходу (Exit Ticket): «Яке з розроблених сьогодні завдань я дам своїм учням уже на наступному тижні? Який елемент у конструюванні КОЗ особисто для мене є найскладнішим (вигадування контексту, підбір джерел чи критерії оцінювання)?».
 

За результатами навчання слухачі й слухачки курсу продемонструють знання й розуміння:

• сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі; 
• спільних і відмінних рис проблемного й проєктного навчання; 
• умов ефективного перебігу кооперативного навчання; 
• методів кооперативного навчання та формування колективної відповідальності; 
• сутності та принципів діяльнісного підходу в навчанні та інструментів його реалізації в освітньому процесі; 
• ознак поверхневого і глибинного навчання; 
• стратегій розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості.