Програма підвищення кваліфікації вчителів мистецтва ЗЗСО «РЕАЛІЗАЦІЯ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ У ДРУГОМУ ЦИКЛІ БСО (ПРЕДМЕТНЕ НАВЧАННЯ У 7-9 КЛАСАХ) НУШ»

Програма спрямована на практичне засвоєння сучасних стратегій навчання мистецтва у 7-9 кл. та розкриває можливості мистецтва як інструменту розвитку компетентного, креативного й ціннісно зорієнтованого учнівства. У фокусі — дієві методики, що працюють у сучасному освітньому середовищі

Навчально-тематичний план

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Теоретико-методологічні засади сучасних підходів у мистецькій освітній галузі
Тема 1.1.  Підхід як стратегія навчання. Зміна освітніх пріоритетів у НУШ	2	1	1		4
Тема 1.2.  Компетентнісний та діяльнісний підходи в мистецькій галузі	1	2	1		4
Тема 1.3. Особистісно орієнтований та інтегративний підходи у навчанні мистецтва	1	2	1		4
Тема 1.4. Мистецтво в контексті STEAM-освіти. Міжгалузева взаємодія та практична реалізація	1	1	1		3
Разом за модулем	5	6	4	0	15
МОДУЛЬ 2. Технології реалізації сучасних підходів у викладанні мистецтва
Тема 2.1. Технологія проблемного навчання у мистецькій діяльності учнівства	1	1	1		3
Тема 2.2.  Проєктне навчання: мистецькі проєкти та перформативні практики	1	1	1		3
Тема 2.3. Кооперативне навчання як модель організації спільної мистецької діяльності	1	1			2
Тема 2.4. Технологія глибинного навчання: розвиток критичного й креативного мислення через мистецтво	1	1			2
Тема 2.5. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з мистецтва для 7-9 класів	1	1	1		3
Разом за модулем	5	5	3	0	12
Підсумкові заходи
Діагностування результатів навчання				1	1
Рефлексія якості навчання за програмою курсу				1	1
Усього	10	11	7	2	30

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Теоретико-методологічні засади сучасних підходів у мистецькій освітній галузі

Тема 1.1.  Підхід як стратегія навчання. Зміна освітніх пріоритетів у НУШ

Сутність поняття «підхід» у педагогіці. Трансформація цілей навчання: від трансляції знань до формування життєвих спроможностей. Мистецька освіта як засіб формування м’яких навичок (soft skills). Автономія вчителя у виборі модельних програм та конструюванні навчального плану. Роль мистецтва у плеканні національної ідентичності та європейських цінностей.

Тема 1.2.  Компетентнісний та діяльнісний підходи в мистецькій галузі

Компетентнісний та діяльнісний підходи: від Державного стандарту до уроку. Нормативно-правове забезпечення (Державний стандарт). Структура мистецької компетентності. Діяльнісний цикл навчання: «відчуваю – пізнаю – творю – рефлексую». Організація активного сприймання та практичного художнього моделювання. Впровадження ігрових технік та симуляцій у мистецьке навчання.

Тема 1.3. Особистісно орієнтований та інтегративний підходи у навчанні мистецтва

Методика формування 11 ключових компетентностей засобами мистецтва. Наступність у навчанні: як складність художніх задач зростає від 7 до 9 класу.

Педагогіка партнерства: взаємодія «вчитель–учень/учениця–батьки». Індивідуальна освітня траєкторія учня/учениці. Адаптація та модифікація завдань для учнівства з особливими освітніми потребами в мистецькій діяльності.  

Психологічне розвантаження та арт-терапевтичні елементи на уроці. Створення безпечного, вільного від дискримінації творчого простору.

Тема 1.4. Мистецтво в контексті STEAM-освіти. Міжгалузева взаємодія та практична реалізація

Філософія STEAM: мистецтво (Art) як міст між наукою та технологіями. Міжгалузеві зв’язки: мистецтво і математика (пропорції, ритм), мистецтво і фізика (акустика, оптика). Дизайн-мислення як метод розв’язання реальних проблем. Проєктування інтегрованих уроків/модулів. Цифрове мистецтво та штучний інтелект у творчих проєктах.

МОДУЛЬ 2. Технології реалізації сучасних підходів у викладанні мистецтва

Тема 2.1. Технологія проблемного навчання у мистецькій діяльності учнівства

Мистецтво як простір для запитань, а не лише відповідей: зміна ролі вчителя з джерела істини на модератора пошуку. Стратегія створення проблемних ситуацій через аналіз та інтерпретацію творів мистецтва. Формування в учнівства уміння ставити відкриті запитання до творів мистецтва. Проблемне завдання як імпульс до власної творчості.

Методи критичного аналізу медіаконтенту (візуальна та аудіальна грамотність). Деконструкція медіаповідомлень, розпізнавання маніпуляцій у візуальних образах та звуковому супроводі. 

Технологія розвивального навчання мистецтва: дискусія як інструмент формування художнього та критичного мислення. Технологія проведення мистецьких дебатів.

Тема 2.2. Проєктне навчання: мистецькі проєкти та перформативні практики

Типологія проєктів у 7-9 класах від індивідуальних творчих кейсів до масштабних соціальних та міжпредметних проєктів (наприклад, «Мистецтво в архітектурі мого міста» або «Еко-арт»).

Перформативні практики, впровадження елементів театру, флешмобів та інсталяцій як форми творчого вислову підлітків. Проєктування «мистецького продукту» для певної аудиторії.

Цифровий супровід, використання онлайн-дощок (Padlet, Miro) для візуалізації етапів проєкту. Документування творчого процесу (арт-буки, відеощоденники

Тема 2.3. Кооперативне навчання як модель організації спільної мистецької діяльності

Принципи кооперації через розподіл ролей у творчих групах (мистецтвознавець, дизайнер, сценарист, технічний редактор). Взаємозалежність та індивідуальна відповідальність.

Форми взаємодії: робота в малих групах над створенням спільної композиції, ансамблеве музикування, колективне обговорення творчих ескізів.

Мистецька фасилітація як вчителю керувати груповою динамікою, уникати конфліктів та стимулювати внесок кожного учня у спільний результат.

Тема 2.4. Технологія глибинного навчання: розвиток критичного й креативного мислення через мистецтво

Сутність глибинного навчання як занурення в контексти, пошук особистісних сенсів, перенесення отриманого досвіду в нові ситуації.

Розвиток критичного мислення під час аналізу твору мистецтва через призму історичного контексту, авторського задуму та власних емоцій. Техніки «Бачу – думаю – дивуюся/слухаю».

Розвиток креативності: дивергентне мислення, подолання художніх стереотипів. Дизайн-мислення як метод розв’язання творчих завдань: емпатія, генерація ідей, прототипування.

Тема 2.5. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з мистецтва для 7-9 класів 

Структура завдання: контекст (життєва ситуація), наявність проблеми, очікуваний результат (мистецький продукт чи висновок).

Рівнева диференціація: розроблення завдань на розпізнавання, порівняння, інтерпретацію та створення оригінального художнього образу мовами різних видів мистецтв.

Формувальне оцінювання, розробка критеріїв оцінювання (рубрик) разом з учнями й ученицями. Використання різних чек-листів, карток самооцінювання та технік швидкого зворотного зв’язку).

Особливості розробки та проведення практичних завдань, що ґрунтуються на життєвому контексті  учнівства 7−9 класів. Алгоритм розробки компетентнісно орієнтованих кейс-завдань.Методичні особливості проведення за класами (7 клас − розвиток емоційного інтелекту та STEAM-інтеграція. Завдання спрямовані на вираження власних захоплень та почуттів. 8 клас − дослідження стилів через трансформацію простору. Проєктування інтер’єрів, ландшафтів та аналіз візуальної культури міста. 9 клас − моделювання ситуацій у креативних індустріях. Кейси з арт-менеджменту, реклами, саунд-дизайну та моди).

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Мистецька панорама змісту. Дослідження й порівняння модельних навчальних програм мистецької галузі з метою визначення логіки побудови змісту, балансу видів діяльності та інтеграційного потенціалу.
2. Адаптація змісту. Модифікація змісту обраної теми уроку для класу з різним рівнем мотивації (30% − висока мотивація, 70% − ігрові методики) діяльнісно-ігровим шляхом.
3. Мистецький конструктор стратегій. Розробка банку активностей (дослідницьких, художньо-творчих та критично-аналітичних) для обраної теми («Музика в кіно», «Стріт-арт» тощо), що реалізують компетентнісний підхід НУШ.
4. Формула інтеграції. Проєктування мініпроєкту, у якому мистецтво органічно поєднується з іншою освітньою галуззю (природничою, мовно-літературною або STEM), демонструючи зв'язок мистецтва з наукою та історією.
5. Рубрикатор успіху. Розробка критеріїв оцінювання конкретного виду художньо-практичної діяльності (цифровий малюнок, вокал, дизайн), спираючись на ціннісні орієнтири НУШ та обраної програми.
6. Інклюзивна стратегія. Розробка плану адаптації навчального завдання для учня з особливими освітніми потребами (наприклад, із РАС), враховуючи його сенсорну чутливість та інтерес до цифрових технологій.
7. Канапка підтримки. Складання зразка формувального оцінювання за методикою позитивного підкріплення: поєднання похвали, м'якої корекції та емоційної підтримки в роботі з учнівством.
8. Мистецький Instagram-профіль. Розробка візуального шаблону та контенту профілю відомого митця чи мисткині (еволюція стилю, творчі пошуки у «сторіз»), що дозволяє учням глибше зануритися в біографію автора.
9. Меню вибору. Проєктування комплексної діагностувальної роботи, структурованої за групами результатів навчання, що передбачає варіативність завдань за рівнями складності та форматами виконання для реалізації індивідуальної траєкторії учня чи учениці.
10. Різнорівневі інструкції. Розробка підказок для виконання практичної роботи (наприклад, орнаменту) для трьох груп: від створення авторського символу до роботи з готовим шаблоном-сіткою.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Державні вимоги до результатів навчання та змісту мистецької галузі (7–9 класи).
2. Трансформація уроку мистецтва: перехід до діяльнісної парадигми НУШ.
3. Арттерапевтичні та здоров’язбережувальні технології в умовах воєнного стану.
4. Медіаграмотність та кібербезпека в шкільній мистецькій освіті: виклики ШІ та соцмереж.
5. Інструментарій інклюзії та безбар'єрності навчання мистецтва.
6. Індивідуальна освітня траєкторія: використання глобальних та вітчизняних мережевих ресурсів.
7. Естетизація освітнього простору через взаємодію в системі педагогіки партнерства

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові документи

1. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження КМУ від 14.12.2016 № 988-р. URL : Перейти за покликанням (дата звернення 17.12.2025)
2. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 30.08.2022 №972). URL : Перейти за покликанням (дата звернення 17.12.2025)
3. Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні : Лист МОН від 29.03.2022 № 1/3737-22. URL : Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)
4. Професійний стандарт за професіями «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ МОН України від 29.08.2024. № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення 17.12.2025)
5. Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти: наказ МОН України від 02.08.2024 № 1093. URL: Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)
6. Типова програма підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти» : наказ МОН від 12.10.2022 № 904 URL : Перейти за покликанням (дата звернення 17.12.2025)

Основна література

1. Кобинець Я. Підходи Нової української школи, або Шлях до дитячого серця. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.12.2025).
2. Методики психологічного супроводу педагогічних працівників зі створення безпечного освітнього середовища у закладі освіти в умовах війни / за наук. редакцією Н.В. Лунченко; авт. кол.: В.В. Байдик, Ю.П. Гопкало, Ю.А. Луценко, Р.А. Мороз, М.В. Саврасов: НАПН України, Укр. наук.-метод. центр практ. психол. і соц. роботи. Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2025. 157 с.
3. Масол Л. М. Методика навчання мистецтва в основній школі : методичний посібник. Київ: Генеза, 2022. 144 с. 
4. Модельні навчальні програми. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.12.2025).
5. Олексюк О. М. Педагогіка мистецтва : теорія та методика викладання мистецьких дисциплін : підручник. Київ : Ліра-К, 2021. 248 с.
6. Проводимо успішний тренінг: НУШ у 7–9 класах : [навчальний посібник] / М. Блажко, А. Ворожбит, Ю. Гайдученко та ін. ; за заг. ред. Р. Шиян. Київ : [б. в.], 2025. 127 с.
7. Проводимо успішний тренінг: НУШ у 7-9 класах у мистецькій галузі : посіб. / Г. Кізілова, Л. Боднарюк, А. Махмутова. Київ : [б. в.], 2025. 132 с.

Додаткова література

1. Максименко Д. Психологічні особливості криз підлітка. Київ: Центр учбової літератури, 2020. с. 200.
2. Освіта нового покоління: ТОП-5 можливостей ШІ. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.12.2025).
3. Формувальне оцінювання: означення, техніки і інструменти [Електронний ресурс] : [блог] : україн. версія - Режим доступу : Перейти за покликанням (дата звернення: 17.12.2025).

• знання нормативно-правового забезпечення, вимог Державного стандарту, засад Концепції НУШ та актуальних стратегій навчання, що визначають зміну освітніх пріоритетів у другому циклі базової середньої освіти;
• розуміння освітніх потреб і результатів учнівства 7-9 класів як орієнтира для реалізації особистісно орієнтованого підходу, побудови індивідуальної освітньої траєкторії та досягнення стандартів якості мистецької освіти;
• вміння моделювати авторські й адаптувати модельні навчальні програми, застосовуючи інтегративний підхід та STEAM-технології, а також здійснювати комплексний педагогічний дизайн уроків мистецтва на засадах міжгалузевої взаємодії;
• здатність гнучко коригувати освітній процес, використовуючи інструменти компетентнісного та діяльнісного підходів, забезпечуючи адаптивність педагогічного впливу відповідно до можливостей і досягнень здобувачів освіти;
• готовність застосовувати інноваційні технології (проблемне, проєктне та кооперативне навчання) для формування ключових компетентностей і наскрізних умінь, а також використовувати електронні освітні ресурси для активного обміну досвідом у професійній спільноті;
• спроможність організовувати ефективну взаємодію та перформативні практики, застосовувати технології глибинного навчання для розвитку критичного й креативного мислення учнівства у безпечному та стимулювальному освітньому середовищі.

квітень: 06-18.04.2026, 20.04-02.05.2026, 
травень: 04-16.05.2026, 18-30.05.2026,
червень: 01-13.06.2026, 15-27.06.2026,
вересень: 07-19.09.2026, 21.09-03.10.2026,
жовтень: 05-17.10.2026, 19-31.10.2026,
листопад: 02-14.11.2026, 16-28.11.2026