Програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти (мовно-літературна освітня галузь) «СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ: ПРОФЕСІЙНА ПІДТРИМКА ВЧИТЕЛІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ»

1. ЗМІСТ ПРОГРАМИ 

МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

В МОВНО-ЛІТЕРАТУРНІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ

Тема 1.1. Сучасні педагогічні підходи в Новій українській школі як стратегія навчання: компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегративний, середовищний. 

Педагогічний підхід як стратегічна основа організації освітнього процесу, що визначає цілі, зміст, методи, форми та прийоми навчання. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісного орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів.  Компетентнісний підхід: знання  як інструмент практичної дії та життєвої самореалізації. Діяльнісний підхід: акцент на навчанні через активну діяльність і набуття досвіду. Особистісно орієнтований підхід: цінність індивідуальності учня та його освітніх потреб. Принцип дитиноцентризму. Інтегративний підхід: формування цілісної картини світу через міжпредметні зв’язки. Середовищний підхід: освітній простір як чинник розвитку особистості. 

Тема 1.2.  Зміна пріоритетів в навчанні предметів мовно-літературної освітньої галузі: від накопичення знань до розвитку життєвих навичок. Моделювання освітнього процесу та зміна ціннісних пріоритетів.
STEM-орієнтований підхід у навчанні мови і літератури.

Трансформація освітньої парадигми: від знаннєвої моделі до компетентнісної. Розвиток компетентного мовця і читача – мета мовно-літературної освітньої галузі в контексті Нової української школи. Міждисциплінарність як ресурс розвитку. Упровадження діяльнісних методів навчання (проєктів, кейсів, дискусій); формування навичок співпраці, рефлексії та самооцінювання. Оновлення підходів до оцінювання. Використання міжпредметних зв’язків. Теоретичні та практичні засади міжпредметної інтеграції як засобу формування цілісної картини світу в учнів. 

Сутність STEM-орієнтованого підходу та його адаптація до гуманітарних дисциплін. Використання цифрових інструментів. Лінгвістичні дослідження (аналіз текстових корпусів, статистика мовних явищ). Інфографіка як форма представлення мовних даних. Робота з алгоритмами (структура тексту, синтаксичні моделі).

Інтеграція сучасних цифрових сервісів у практику вчителя-філолога: огляд ефективних онлайн-платформ, електронних словників, інструментів візуалізації та інтерактивної взаємодії для уроків мови й літератури.

Тема 1.3. Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

Сучасний освітній процес як система ціннісно орієнтованої взаємодії. Взаємозалежність, взаємодоповнюваність компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного та середовищного підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Роль учителя як фасилітатора освітнього процесу.

Застосування методології дизайн-мислення в освіті: етапи емпатії, фокусування, генерації ідей та тестування нових форматів. Відхід від шаблонної структури уроку на користь гнучких сценаріїв: перевернутий клас, ротація станцій, кейс-технології, сторітелінг. Створення авторського методичного портфоліо («конструктора уроків»), комбінування різних інструментів та методик залежно від навчальної мети та особливостей учнівського колективу.

Цифрові технології педагогічної діяльності. Використання цифрових інструментів під час вивчення предметів мовно-літературної освітньої галузі в Новій українській школі. Використання цифрових інструментів під час вивчення української мови і літератури, зарубіжної літератури, інтегрованих курсів у Новій українській школі (Geogebra, Desmos, платформи для створення інтерактивних завдань). Цифрові інструменти для оцінювання, зворотного зв’язку та рефлексії навчання.

МОДУЛЬ 2. НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ТА ТЕХНОЛОГІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО НАВЧАННЯ В МОВНО-ЛІТЕРАТУРНІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ

Тема 2.1. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчання.

Сутність, механізм, освітні інструменти проблемного навчання. Переваги проєктного навчання, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчання. 

Кейс-технологія як дієвий метод реалізації проблемного навчання.

Проєктне навчання як технологія для формування компетентних мовців і читачів. Класифікація типів проєктів, що можуть бути реалізовані на уроках словесності: дослідницькі (лінгвістичні розвідки, літературне краєзнавство), творчі (інсценізації, створення буктрейлерів, літературних подкастів), ігрові та соціально орієнтовані. Покроковий алгоритм реалізації навчального проєкту: від генерації ідеї та формулювання проблемного питання («Виклик») до планування, пошуку інформації, створення продукту, його публічної презентації та рефлексії. Трансформація ролі вчителя в проєктній діяльності.

Прикладні мовно-літературні проєкти. Огляд інструментів для візуалізації результатів проєктів (Canva); для створення групових досліджень (Desmos Classroom).

Тема 2.2. Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі.

Теоретичні засади кооперативного навчання як технології діяльнісного та компетентнісного підходів. Переваги кооперативної взаємодії для розвитку комунікативних і соціальних компетентностей. Принципи організації групової роботи: позитивна взаємозалежність, індивідуальна відповідальність, рівна участь, рефлексія. Методи кооперативного навчання: «Акваріум», «Мозаїка», «Подумай — обговори в парі — поділися», «Коло ідей», «Спільний проєкт», «Дебати», «Дискусія». Стратегії кооперації в класі. Розвиток культури діалогу та партнерства.

Тема 2.3 Глибинне навчання.   Розвиток критичного мислення і когнітивної гнучкості на уроках української мови і літератури, зарубіжної літератури.

Поняття глибинного навчання як стратегії осмисленого засвоєння знань: від поверхневого відтворення –  до аналізу, інтерпретації та перенесення знань у нові ситуації.

Технології розвитку критичного мислення як наскрізного вміння в системі ключових компетентностей та когнітивної гнучкості як фундамента глибинного навчання.  Методи активізації пізнавальної діяльності та інструменти розвитку критичного мислення здобувачів освіти в  циклі базового предметного навчання (7–9 класи) («Лупа», «Дзеркало», «Ваги» тощо).

Тема 2.4. Компетентнісно орієнтовані завдання з мови і літератури як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань.

Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Відмінність репродуктивних завдань від компетентнісно орієнтованих. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань. Перетворення теоретичного матеріалу в практико-орієнтовані кейси, що базуються на реальних життєвих ситуаціях та викликах. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань.

Мистецький контекст як освітній ресурс у системі компетентнісно зорієнтованих завдань, інтеграції предметних знань із особистісним досвідом учнів. Формування читацької компетентності, розуміння та інтерпретація одиничних і множинних текстів (за PISA). 

Тема 2.5. Практична зорієнтованість навчання мови і літератури. Суб’єктність  та рефлексія в освітньому процесі. 

Суб’єкт-суб’єктна взаємодія під час навчання мови і літератури як основа освітнього процесу в НУШ. Нові ролі вчителя (фасилітатор, ментор, тьютор, коуч, партнер, новатор). Інструменти включення учня в освітній процес як активного суб'єкта (інтерпретатора, дослідника,         співрозмовника, автора,        критика). Рефлексія як механізм розвитку суб’єктності. Рефлексивність навчання. Реалізація рефлексії в мовно-літературній освітній галузі через аналіз власної аргументації, самооцінювання письмових робіт, читацьку рефлексію, рефлексивні есе, обговорення власних інтерпретацій. Освітні результати суб’єктно-рефлексивного підходу в НУШ. 

     ПІДСУМКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ

              Підбиття підсумків підвищення кваліфікації.

Презентація та захист підсумкових творчих напрацювань слухачів (методичних кейсів, розроблених систем оцінювання, сценаріїв інтегрованих уроків або адаптованих матеріалів для учнів з ООП), створених протягом навчання. Організація обміну досвідом у форматі «вільного мікрофону», «педагогічного ярмарку» або «світового кафе» для обговорення кращих практик та отримання конструктивного зворотного зв’язку від колег і тренерів.

Здійснення глибокої рефлексії здобутого досвіду: проведення вихідного діагностування, порівняння очікувань із реальними результатами навчання, самоаналіз динаміки розвитку компетентностей. Стратегічне планування подальшого безперервного саморозвитку: проєктування індивідуальної освітньої траєкторії на міжкурсовий період, визначення пріоритетних напрямів самоосвіти, вибір актуальних ресурсів та форм мережевої взаємодії у професійних спільнотах учителів-словесників.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

Тема 1.1.

1. Завдання «Сучасні підходи в освітньому процесі»

(приклади завдань з української мови та літератури, зарубіжної літератури).

• Компетентнісний підхід.
• Трансформувати традиційне репродуктивне завдання в компетентнісно орієнтоване.

• Проаналізувати модельну навчальну програму з української мови / української літератури / зарубіжної літератури / інтегрованого курсу та навести приклади тем, які дозволяють реалізувати не лише мовну, а й громадянську, цифрову та екологічну компетентності.
• Розробити систему компетентнісно орієнтованих завдань до одного з розділів (наприклад, «Фонетика» або «Творчість шістдесятників»), спрямованих на розвиток життєвих навичок.
• Скласти власні приклади навчальних ситуацій (на основі медіатекстів), що сприяють розвитку критичного мислення та формуванею національної ідентичності.
• Діяльнісний підхід.

Дослідницькі завдання:

• Розробити план-конспект фрагмента уроку української мови із застосуванням стратегій діяльнісного навчання (дослідження мовного явища, лінгвістичний експеримент).
• Дослідити мовні особливості сучасного медіатексту (заголовки новин, рекламні слогани): які мовні засоби впливають на читача?
• Провести мінідослідження «Еволюція образу героя» (порівняти героя класичного та сучасного літературного твору).
• Дослідити мовлення персонажа: як лексика й синтаксис розкривають характер?
• Навести приклади багаторівневих інструкцій для написання есе або творчого проєкту.

• Особистісно орієнтований підхід.

Диференціація завдань (вибір формату підсумкової роботи після вивчення літературного твору):

• написати есе;
• створити буктрейлер;
• підготувати інтерв’ю з героєм;
• намалювати ментальну карту образу;
• записати подкаст-рефлексію.
• Інтегративний підхід (може бути реалізований під час опанування інтегрованих курсів (мовно-літературного, літературного (українська і зарубіжна літератури)).

Завдання: створити дизайн інтегрованого уроку:

•  «Українська література (зарубіжна література) + Історія»

 Проблема: Як історична епоха формує світогляд літературного героя?

• «Українська мова + Мистецтво»; «Українська література +Мистецтво», «Зарубіжна література + Мистецтво».

Проблема: Як слово й візуальний (слуховий образ) створюють спільний зміст?

•  Середовищний підхід.

Питання для аналізу:

• Як змінити простір кабінету української мови та літератури, щоб він сприяв діалогу та співпраці? (Зони для групової роботи, читацький куточок, виставка учнівських робіт, простір для дискусій).
• Яку роль відіграють цифрові інструменти (спільні документи, онлайн-дошки, блоги, інтерактивні платформи) у формуванні мовленнєвого середовища?
• Як організувати «простір тексту» так, щоб учень міг взаємодіяти з ним (маркування, коментарі, стікери, читацький щоденник)?

Тема 1.2.  

1. Проєктування  STEM-елементів.

Завдання: укласти інтегроване завдання з мовно-літературної галузі із залученням STEM-компонента.

• «Українська література / Зарубіжна література + Наука» (дослідити наукові факти, які лежать в основі художнього твору (природні явища, історичні події, психологічні аспекти).
• «Українська література / Зарубіжна література + Технології» (проаналізувати мову соціальних мереж: створити мінідослідження частоти вживання сленгу, емодзі, англізмів).

1. Робота в групах: створення «Мовно-літературного STEM-кейсу» – міжпредметного мініпроєкту з проблеми «Як змінюється комунікація в цифрову епоху?» (мовний аналіз; статистичні дані; створення власного медіапродукту; презентація результатів).
2. Технологічний аналіз персонажів літературного твору.
3. Створення кіберперсонажів.
4. Технологічний аналіз історичних контекстів.
5. Дослідження «майбутнього» в літературі.

Тема 1.3.

1. Моделювання уроків у різних форматах навчання.

Очне навчання: спроєктувати урок із груповою роботою, дискусією та рефлексією.

Дистанційне навчання: перебудувати той самий урок, використавши онлайн-дошку; спільні документи; відеокоментарі; асинхронну дискусію.

Змішане навчання: розподілити діяльність (теоретичний блок – самостійно онлайн);          обговорення та практика (аудиторно);    рефлексія – в електронному портфоліо).

Завдання для груп: порівняти, що змінюється і що залишається незмінним у логіці особистісної орієнтації.

1. Рефлексивна вправа «Переосмислення ролі вчителя і учня».

Слухачі  письмово відповідають на питання:

-Які підходи вже реалізую?

-Який підхід потребує посилення?

-Як змінюється моя роль у дистанційному форматі?

-Що означає «особистість у центрі» саме на моєму уроці?

- Прокоментуйте вислів «Потрібно не опуститися, а піднятися до рівня дитини». 

3. Перевернутий клас.

4. Ротація станцій.

5. Сторітелінг. 

6. Створення авторського методичного портфоліо («конструктора уроків»), комбінування різних інструментів та методик залежно від навчальної мети та особливостей учнівського колективу.

Тема 2.1.

1. Моделювання проблемної ситуації.

Завдання: сконструювати фрагмент уроку з використанням механізму проблемного навчання (створення інтелектуальної суперечності; висунення гіпотези; пошук аргументів у тексті; формулювання висновків; рефлексія).

Наприклад, учням пропонуємо суперечливу цитату героя.
Завдання – довести або спростувати її правильність, спираючись на текст.

Створити банк інструментів: проблемні запитання; кейси; дискусії; дебати; «Сократівський діалог»; аналіз альтернативних інтерпретацій.

Презентація прикладів із власної практики.

1. Створення  мініпроєктів: дослідницьких (лінгвістичні розвідки, літературне краєзнавство), творчих (інсценізації, створення буктрейлерів, літературних подкастів), ігрових та соціально орієнтованих. Приклади: «Мова соціальних мереж: між нормою й творчістю», «Імена в назвах вулиць», «Герой ХХІ століття: літературний і реальний», «Літературна мапа мого міста».
2. Практична рефлексія.

Питання для обговорення:

• Коли доцільніше застосувати проблемне навчання?
• Коли ефективніше працює проєкт?
• Чи можна поєднувати ці технології?
• Як вони змінюють роль учителя?

Тема 2.2. 

1. Інтерактивна вправа «Метод у дії» (із застосуванням методів кооперативного навчання).

 Завдання: спроєктувати фрагмент уроку української мови або літератури з використанням одного з методів:  «Мозаїка» «Акваріум», «Коло ідей», «Ротаційні трійки».

1. Практикум: конструювання ролей у групі.

Завдання: створити набір ролей для уроку мови / літератури: модератор дискусії; текстолог (працює з цитатами); лексикограф (працює зі словниками); аналітик; тайм-менеджер; спікер; рефлексор.

1. Вибір стратегії кооперації для різних форматів навчання:

очне (робота в малих групах; дискусія; дебати; спільне створення ментальної карти);

дистанційне  (спільне виконання завдань на онлайн-дошці, робота в онлайн-кімнатах; спільні документи; коментування тексту);

змішане (підготування матеріалу онлайн; дискусія в класі; електронна рефлексія, спілкування на форумі, у чатах).

Завдання: перебудувати один урок для трьох форматів.

Тема 2.3. Завдання на розвиток критичного мислення і когнітивної гнучкості на уроках української мови і літератури, зарубіжної літератури:

• постановка проблемних і відкритих запитань;
• метод «товсті й тонкі запитання»;
• стратегія «INSERT»;
• «Факт чи судження?» (робота з медіатекстами);
• дискусійні формати;
• «Дві позиції — один текст»;
• аналіз різних інтерпретацій тексту;
• аналіз множинних текстів;
• «Постав запитання авторові»;
• робота з альтернативними джерелами інформації;
• «Логічні пастки»;
• формування аргументованої позиції;
• «Теза – аргумент – приклад – висновок»;
• «Зміни перспективу» (на емпатію і гнучкість мислення);
• «Рейтинг аргументів».

Тема 2.4. 

1. Аналіз структури компетентнісного завдання. Учасники отримують приклад завдання та визначають його складники (проблемна ситуація; практичний контекст; діяльнісний компонент; очікуваний продукт; критерії оцінювання; рефлексія).
2. До одного компетентнісного завдання розробити три рівні виконання: базовий — структурований шаблон; достатній — часткова самостійність; високий — творчий формат, власна позиція.
3. До одного компетентнісного завдання розробити три рівні виконання: (базовий – структурований шаблон; достатній – часткова самостійність; високий – творчий формат, власна позиція).
4. Трансформувати репродуктивне завдання в компетентнісно орієнтоване.
5. Аналіз текстів міжнародного дослідження PISA (формування читацької компетентності).
6. Вправа на міжмистецьку взаємодію «Щоб слово зазвучало, а музика заговорила» (аналіз літературного твору крізь призму музичного мистецтва).

Тема 2.5. Суб’єкт-суб’єктна взаємодія вчителя й учнів під час

• інтерпретації художнього тексту;
•  створення власних висловлень;
•  участі в дискусії;
•  аналізу мовних явищ; 
• роботи з медіатекстами. 

Завдання:

• «Тренажер суб’єктності»;
• досдідження медіатекстів, оголошень;
• гра «ловіть мовленнєві мухи»;
• створення власного тексту;
• створення роликів на актуальні теми;
• аргументований діалог;
• складання фанфіків, їх презентація;
• переосмислення прочитаного;
• вибір мовних засобів відповідно до комунікативної мети;
• створення матриці оцінювання для авторського завдання;
• написання  короткого обґрунтування, які саме ключові компетентності розвиває створене вами завдання (рефлексія).

Загальні критерії для оцінювання практичних завдань

1. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Державний стандарт базової середньої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 27.09.2025).

  2. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 12.01.2026).

3. Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України : Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.06.2022 № 527 – Режим Перейти за покликанням   (дата URL: звернення: 15.12.2025). 

4. Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти: Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 № 1120. URL: Перейти за покликанням    (дата звернення: 10.08.2025).

5. Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025-2030 роки: Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2025 №1163. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 10.09.2025).

 6. Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників: Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 03.09.2025).

 7. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти»: Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 03.09.2025).

8. Про затвердження Рекомендацій слухань у Комітеті на тему «Освітні втрати й освітні розриви на рівні загальної середньої освіти: вимірювання та механізми подолання» : рішення Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій від 07.06.2025 № 122. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 26.11.2025). 

9. Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання: Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 11.12.2025).

10. Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році : лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2025 № 1/16828-25. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 15.10.2025).

 11. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VІІІ. URL: Перейти за покликанням    (дата звернення: 25.12.2026).

 12. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020 

№ 463-ІХ. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 20.12.2026).

 13. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. Дата оновлення: 22.08.2018. URL: Перейти за покликанням    (дата звернення: 30.11.2025).

Основна література

1. Богосвятська А.-М. Педагогічний інструментарій учителя зарубіжної літератури. Зарубіжна література в школах України. 2016. №6. С. 12-20.

1. Головко М.В. Проблема діагностики та компенсації освітніх втрат здобувачів загальної середньої освіти. Режим доступу: URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 15.08.2025).

3.Грона Н, Семеног О. Штучний інтелект у мовній підготовці майбутніх вчителів: можливості та виклики. Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія, випуск 9, 2025. С.128-135 

4.Грона Н., Семеног О. Культуромовна особистість крізь призму української літератури: прикладні аспекти в контексті інфомедійної грамотності Академічні студії. Серія «Гуманітарні науки», Вип. 3, 2024. С. 1-8

5. Караман С.О. Методика навчання української мови в гімназії: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. К.:Ленвіт, 2000.

6. Коткова Л.І. Стилізація як засіб розвитку літературної компетентності учнів 9-11 класів. Літературна освіта. № 4. 2025. С. 21–26.

7. Коткова Л.І. Листи, що оживають: Як сучасно подати біографію письменника. Вид-во «Ранок». 2025. 160 с.

8. Методика викладання мови в середніх освітніх закладах / за ред. М.І. Пентилюк. К.: 2004.

9. Мистецтво оцінювання в НУШ / Терещенко В., Панченков А., Алгольм М., Лінник О. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.11.2025). 

10. Молочко С.Р. Мовно-літературна освітня галузь. «Методичний курсор». Педагогічні обрії. 2025. №4–5 (139–140). С. 52–55.

11. Модельні навчальні програми для 5–9 класів Нової української школи. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 10.12.2025). 

12. Наукові основи методики літератури: Навч.-метод. посібник / За ред. проф. Н. Й. Волошиної.  К.: Ленвіт, 2002. 344 с.

13. Оцінювання навчальних досягнень учнів URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 25.10.2025).

14. Платформа «Всеукраїнська школа онлайн». URL: Перейти за покликанням  / (дата звернення: 15.08.2025). 

15. Пометун О. Як розвивати критичне мислення в учнів (з прикладом уроку) URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 25.08.2025). 

16. Токмань Г. Методика навчання української літератури в середній школі.  К.: Академія, 2012.  312 с.

17. Топузов О. М., Головко М. В., Локшина О. І. Освітні втрати в період воєнного стану: проблеми діагностики та компенсації. Український педагогічний журнал. 2023. № 1. С. 5–13. DOI: Перейти за покликанням (дата звернення: 26.11.2025).

Додаткова література

1. Бичко Г., Терещенко В. Навчальні втрати: сутність, причини, наслідки та шляхи подолання [Електронне видання]. Київ : Український центр оцінювання якості освіти, 2023. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 15.12.2025). 
2. Грона Н. В. Спецкурс «Компетентнісний підхід до розвитку гнучких умінь (SOFT SKILLS) під час вивчення української мови і літератури у післядипломній освіті педагогів». Збірник матеріалів V Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Реалізація в дошкільній та початковій освіті (15 вересня 2022 року кафедра дошкільної та початкової освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка).

 3. Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2023/2024 навчальному році [Електронне видання]. Державна служба якості освіти України, 2024. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 17.11.2025). 

4. Дячок С. О. Урок світової літератури і комп’ютер. 5-11 класи. Тернопіль: Мандрівець, 2011.168с.

5.Електронна бібліотека: сайт ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». URL: https ://lib.imzo.gov.ua/  (дата звернення: 17.11.2025). 

6. Коткова Л., Циганок Г. Вплив воєнного часу на мовну ідентичність українців. Актуальні питання гуманітарних наук. 2025. № 84. Том 2. С. 184–192.

7. Коткова Л. Мовні таємниці: досліджуємо втрачені й віднайдені скарби. Українська мова і література. № 84. 2025. С. 26–35.

8. Малихін О. В., Арістова Н. О., Шпарик О. М. Використання позитивного досвіду організації освітнього процесу в країнах ЄС в умовах непрогнозованих глобальних впливів у системі національної освіти України : методичні рекомендації [Електронне видання]. Київ : КОНВІ ПРІНТ, 2021. 80 с. DOI: Перейти за покликанням (дата звернення: 26.11.2025). 

9.  Малихін О. В., Арістова Н. О., Шпарик О. М. Мінімізація освітніх втрат учнів закладів загальної середньої освіти в умовах воєнного стану: змішане навчання. Український педагогічний журнал. 2022. № 3. С. 68–76. DOI: Перейти за покликанням  (дата звернення: 26.11.2025). 

 10. Матюшкіна Т.П. Використання компетентнісно зорієнтованих завдань як засіб активізації читацької діяльності учнів. Шкільна літературна освіта: традиції і новаторство. VІІІ Волошинські читання. 15 травня 2020 р.: зб. тез Всеукраїнської науково-практичної конференції/ за заг. ред. Т.О.Яценко.  Інститут педагогіки НАПН України. Київ: УОВЦ «Оріон», 2020. С.91-97.

11. Медіаосвіта в Державному стандарті базової середньої освіти (5-6 класи) : навч.-метод. посіб. / О.П. Мокрогуз та ін. 2022. 63 с. Режим доступу: URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 15.12.2025). 

12. Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних  закладах: Підручник для студентів-філологів.  К.: Ленвіт, 2000.   240 с.

13. Молочко С. Р. Компетентнісно зорієнтовані завдання з української мови і літератури як засіб формування предметних і ключових компетентностей здобувачів освіти. Мова й література в контексті модернізації освітнього середовища: актуальні питання, стратегії та лінгводидактичні інструменти.: Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції педагогічних, науково-педагогічних працівників та студентів (м. Чернігів, 21–22 лютого 2025 р.)). Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2025. 380 с. С. 177–185.

14. Молочко С., Коткова Л., Матюшкіна Т., Косінова О. Реалізація концепту національно-патріотичного виховання в межах освітніх галузей. Мовно-літературна освітня галузь. НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ: практичні орієнтири для педагогів. Освітньо-виховний концепт утвердження національної та громадянської ідентичності в Чернігівській області. Чернігів. 2025. 106 с. С. 69–82.

15. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти. К.: Ленвіт, 2000. 384 с.

16. Пультер С. О., Лісовський А. М. Методика викладання української літератури в середній школі. Житомир: Полісся, 2000. 163 с.

17. Ситченко А. Л. Методика навчання української літератури в загальноосвітніх закладах: Навч. посіб. для студентів-філологів.  К.: Ленвіт, 2011.

18. Куцевол О.М. Методика викладання української літератури (креативно-інноваційна стратегія): Навчальний посібник.  К.: Освіта, 2009.

19. Тест: чи знаєте ви новий український правопис? Режим доступу: URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.12.2025). 

Очікувані результати підвищення кваліфікації:

Знання  й розуміння:

• сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі;
• стратегій освітнього поступу в 7 – 9 класах;
• ціннісних орієнтирів Нової української школи;
• спільних і відмінних рис проблемного й проєктного навчання предметів мовно-літературної освітньої галузі;
• умов ефективного перебігу кооперативного навчання;
• методів кооперативного навчання та формування колективної відповідальності;
•  сутності та принципів діяльнісного підходу та інструментів його реалізації в освітньому процесі під час навчання предметів мовно-літературної освітньої галузі;
• ознак поверхневого і глибинного навчання;
• стратегії розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості.

Уміння:

• організовувати педагогічну діяльність на засадах сучасних підходів до навчання української мови і літератури, зарубіжної літератури в НУШ;
• реалізовувати принципи, методи та різноманітні інструменти діяльнісного підходу в освітньому процесі в умовах очного, дистанційного й змішаного навчання;
• аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання з мови і літератури;
• моделювати уроки української мови, української літератури, зарубіжної літератури, інтегрованих курсів за сценаріями проблемно-орієнтованого, проєктного, кооперативного навчання;
• добирати ефективні методи формування колективної відповідальності, розвитку критичного мислення й когнітивної гнучкості;
• планувати навчальний проєкт;
• вирізняти ознаки поверхневого та глибинного навчання;
• створювати рефлексивне навчальне середовище;
• формувати навички інтерактивної взаємодії учасників освітнього процесу на уроках мови і літератури;
• удосконалювати методичну майстерність через проєктування сучасного уроку української мови, української літератури, зарубіжної літератури, інтегрованих курсів на засадах діяльнісного підходу;
• вибирати та використовувати цифрові ресурси для створення навчально-методичних матеріалів, оцінювати їх ефективність відповідно до освітніх підходів і цілей.

Цінності та ставлення:

– готовність застосовувати сучасні підходи до навчання української мови і літератури, зарубіжної літератури, інтегрованих курсів у НУШ;

– усвідомлення необхідності професійної мобільності й гнучкості;

– здатність планувати освітній процес під час навчання предметів мовно-літературної освітньої галузі на засадах Концепції Нової української школи.