СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (НАВЧАЛЬНІ ПРЕДМЕТИ/ІНТЕГРОВАНІ КУРСИ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ)
Розвиток професійних компетентностей педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти шляхом опанування сучасних підходів до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти
Назва проєкту ГХЗВ:
«Гроші ходять за вчителем»Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Комунальний заклад "Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти" Закарпатської обласної радиІнформація про розробника (розробників):
Комунальний заклад «Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти» Закарпатської обласної ради (Петечук К.М., методистка навчально-методичного кабінету методики викладання природничо-математичних дисциплін, технологій та фізичної культури Комунального закладу «Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти» Закарпатської обласної ради)Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
- Вчитель ЗЗСО. Г1. Прогностична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г2. Організаційна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя
МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ
Тема 1.1. Концепція Нової української школи та Державний стандарт базової середньої освіти
Концепція Нової української школи – ключова реформа, що перетворює школу на сучасний простір. Основні принципи: дитиноцентризм, партнерство вчителя, учня та батьків, новий зміст освіти, що фокусується на наскрізних уміннях та сучасне освітнє середовище. Мета: виховати патріота, здатного навчатися впродовж життя, приймати відповідальні рішення. Державний стандарт визначає мету та принципи освітнього процесу в закладах базової середньої освіти, дає загальну характеристику змісту навчання, пояснює вимоги до обов’язкових результатів навчання та орієнтири для їхнього оцінювання.
Тема 1.2. Особливості модельних програм та підручників для 7-9 класів математичної освітньої галузі
Особливості модельних програм та підручників для 7-9 класів математичної освітньої галузі полягають у Перейти за покликанням , що фокусується на досягненні результатів навчання, а не просто на засвоєнні знань, їх Перейти за покликанням , гнучкості розподілу годин та тем (модельна програма лише пропонує), а підручники адаптують ці моделі, пропонуючи конкретний зміст, методи та інструменти, спрямовані на розвиток критичного мислення та практичних навичок.
МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У НАВЧАННІ МАТЕМАТИКИ З ВИКОРИСТАННЯМ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ
Тема 2.1. Підхід як стратегія навчання. Компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегративний, середовищний STEM-орієнтований підходи у навчанні математики
Підхід як стратегія навчання – методологічна основа освітнього процесу, яка визначає цілі, зміст та методи навчання. Сучасні підходи фокусують увагу на розвитку учня як особистості, формуванні практичних навичок та застосуванні знань у реальному житті, а не лише на засвоєнні теорії. Вони взаємопов'язані: компетентнісний націлений на результат, діяльнісний – на процес, особистісно-орієнтований – на індивідуальність учня, інтегративний – на поєднання знань, середовищний – на використання оточення, а STEM – на науково-технічну освіту, що робить навчання релевантним та практичним. Ці підходи не виключають один одного, а доповнюють, створюючи гнучку та ефективну стратегію навчання, що готує учнів до викликів 21 століття.
Тема 2.2. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти на уроках математики
При проблемному навчанні на уроках математики вчитель створює проблемні ситуації, спонукаючи учнів самостійно шукати рішення, розвиваючи логічне, критичне мислення та творчі здібності через застосування аналізу, дискусій, порівнянь, а інструментами є реальні задачі, ситуації вибору, міжпредметні зв'язки та протиріччя.
Тема 2.3. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту при навчанні математики
Проєктне навчання – педагогічна технологія, де учні активно досліджують реальні проблеми, інтегруючи знання з різних предметів, для створення конкретного, практичного результату. Переваги включають розвиток самостійності, критичного мислення, командної роботи, комунікативних навичок та грунтовного розуміння матеріалу через застосування теорії на практиці. Планування проєкту дозволяє побачити практичне значення математичних концепцій.
Тема 2.4. Кооперативне навчання на уроках математики: методи, умови ефективного перебігу
Кооперативне навчання на уроках математики залучає учнів до спільної роботи в малих групах, застосовуючи,наприклад, методи «Мозковий штурм», ротаційні моделі та ін., що розвивають комунікативні навички та поглиблюють розуміння складних тем, вимагаючи позитивної залежності, індивідуальної відповідальності, прямої підтримки та соціальних навичок для успішного розв'язання задач і проблем.
МОДУЛЬ 3. КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНІ ЗАВДАННЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ
Тема 3.1. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання
Компетентнісно орієнтовані завдання – ключовий інструмент реалізації компетентнісного підходу, що перетворює навчання з передачі знань на формування практичних умінь (компетентностей) для розв'язання життєвих проблем, вимагаючи від учня застосування знань, критичного мислення, комунікації та емоційного інтелекту в конкретних ситуаціях. Ці завдання містять мотивацію, інформацію, чітко сформульовану проблему та критерії оцінювання, спонукаючи до активного пошуку рішень замість пасивного запам'ятовування.
Тема 3.2. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань на уроках математики
Компетентнісно орієнтовані завдання мають структуру, що включає мотиваційний стимул, інформаційний блок, чітку проблему та критерії оцінювання, а конструюються за принципом практичного застосування знань у реальних ситуаціях, вимагаючи інтеграції різних компетентностей, використання надлишкової інформації та самостійного пошуку рішень. Методичні орієнтири передбачають цілеспрямовану діяльність, зв'язок із життям, міжпредметні зв'язки, діяльнісний підхід та формування як предметних, так і ключових компетентностей в умовах, що наближені до реальних.
МОДУЛЬ 4. ПРАКТИЧНА ЗОРІЄНТОВАНІСТЬ
НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ
Тема 4.1. Усвідомлення зв'язку математичних знань з практикою
Зв'язок математичних знань з практикою є фундаментальним, оскільки математика – це інструмент для моделювання реального світу, що застосовується від повсякденного життя до високотехнологічних професій. Вона розвиває логічне, креативне мислення, аналіз та вміння вирішувати проблеми, що робить її основою для багатьох дисциплін та сучасних технологій, дозволяючи розуміти закономірності, робити прогнози та створювати алгоритми.
Тема 4.2. Цифрові інструменти та ресурси при викладанні математики. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб'єкта
Цифрові інструменти при викладанні математики роблять навчання наочним, цікавим та інтерактивним, дозволяючи візуалізувати складні поняття, автоматизувати оцінювання та розвивати мислення учнів, доповнюючи традиційні методи. Активна діяльність школярів у засвоєнні знань, способів їх самостійного здобуття можлива лише тоді, коли вона матиме для школярів особистісний зміст, мотивацію. Пріоритетним завданням сучасної системи освіти є спрямування учнів на вироблення позитивної мотивації та підвищення інтересу до навчання.
3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань
З метою закріплення здобутих знань, формування практичних навичок та перевірки розуміння матеріалу учасники виконують практичні завдання, які відповідають тематиці програми та очікуваним результатам навчання.
Орієнтовні типи практичних завдань:
аналіз ситуацій/кейсів (розбір професійних ситуацій з практики учасників; вирішення педагогічних задач; обговорення варіантів дій в етичних або конфліктних ситуаціях) тощо;
розробка методичних матеріалів (створення планів уроків, занять, тренінгів; розробка презентацій, дидактичних матеріалів; написання алгоритмів дій або інструкцій);
практичні тренінгові вправи (рольові ігри (моделювання ситуацій); робота в групах, парах);
проєктна робота (розробка та презентація мініпроєктів);
виконання тестових/діагностичних завдань (рефлексійні анкети, опитування, самооцінювання);
робота з нормативними документами (аналіз змін у законодавстві; оцінка відповідності освітньої діяльності вимогам державних стандартів) тощо.
Знання й розуміння:
сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі;
спільних і відмінних рис проблемного й проєктного навчання;
умов ефективного перебігу кооперативного навчання;
методів кооперативного навчання та формування колективної відповідальності;
сутності та принципів діяльнісного підходу в навчанні та інструменти його реалізації в освітньому процесі;
стратегій розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості.
Уміння:
організовувати педагогічну діяльність на засадах сучасних підходів до навчання в НУШ;
реалізовувати принципи діяльнісного підходу, застосовувати діяльнісні методи навчання та різноманітні інструменти діяльнісного підходу в освітньому процесі;
реалізовувати визначені підходи до організації сучасного освітнього процесу в умовах очного, дистанційного й змішаного навчання;
аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання;
моделювати уроки за базовими сценаріями проблемно-орієнтованого, проєктного, кооперативного навчань; планувати навчальний проєкт;
добирати ефективні методи формування колективної відповідальності, розвитку критичного мислення й когнітивної гнучкості;
створювати рефлексивне навчальне середовище.
Диспозиції (цінності, ставлення):
готовність застосовувати сучасні підходи до навчання в Новій українській школі;
усвідомлення необхідності професійної мобільності й гнучкості;
здатність планувати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.