КАР’ЄРНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

МОДУЛЬ 1.

КАР’ЄРНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА НОВОЇ
УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Тема 1.1. Інтеграція кар’єрного консультування в систему базової та профільної середньої освіти                                                                                                                             ;

Поняття і роль кар’єрного консультування, його мета й місце в системі професійної орієнтації здобувачів базової та профільної середньої освіти. Нормативно-правове забезпечення, державна підтримка кар’єрного консультування та профорієнтаційної діяльності в ЗЗСО України. Нові сенси професійної орієнтації в контексті НУШ. Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти та роль академічних ліцеїв у забезпеченні професійного вибору учнів. Використання Європейських рамок компетентностей, зокрема ЕііеСотр (Європейська рамка особистісної, соціальної та навчальної ключової компетентності), ЕпітеСотр (Європейська рамка підприємницьких компетенцій) для формування особистісної і соціальної готовності учнів до вибору сфери професійної діяльності та кар’єри.

Спільне й відмінне в професійній орієнтації та кар’єрному консультуванні здобувачів освіти. Зв’язок кар’єрного консультування з розробкою індивідуальної стратегії навчання та освітньої траєкторії.

Зміст (діагностика інтересів та здібностей учнів, інформування про професії та ринок праці, формування кар’єрних планів, розвиток навичок самопрезентації); основні завдання (усвідомлений вибір, розвиток самопізнання, профілактика помилкових рішень, формування §ой ккіїк), принципи (добровільність, конфіденційність, урахування вікових та

індивідуальних особливостей, «не нашкодь», автономія, неупереджене ставлення, антидискримінація) та етичні стандарти (повага до особистого вибору, компетентність консультанта) кар’єрного консультування в ЗЗСО. Сучасні виклики: цифровізація, зміни ринку праці, інклюзивність і персоналізація кар’єрних маршрутів.                            у

Партнерська взаємодія педагогічних працівників ЗЗСО в системі кар’єрного консультування.

Тема 1.2. Сучасні теорії та моделі кар’єрного консультування і професійної орієнтації

Основні теорії та моделі кар’єрного консультування і професійної орієнтації, їх еволюція та практичне значення. Теорія рис і факторів (Парсонс В., Голланд Д.); розвиткові теорії (Супер К., Гінзберг Д.); соціально-когнітивна теорія кар ’єрного вибору (Левт В., Браун С.); конструктивістські моделі ' (Савікас М.) та концепція кар’єрної адаптивності. Елементи моделей кар’єрного консультування в поєднанні з розвитком ключових 

компетентностей ЕпїгеСошр та підприємницьких компетентностей ЕпїгеСошр. Концепція автономної кар’єрної мотивації, сфокусована на внутрішніх джерелах професійного вибору й здатності учня самостійно будувати та коригувати власний кар’єрний маршрут.

МОДУЛЬ 2.

ОСОБЛИВОСТІ КАР’ЄРНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ лДОБУВАЧІВ
БАЗОВОЇ ТА ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Тема 2.1. Вікові й психологічні особливості професійного самовизначення і кар’єрного вибору здобувачів базової та профільної середньої освіти

Соціальна ситуація розвитку в ранньому юнацькому віці (від 14,5 до 17 років) (провідний вид діяльності; зміна потреб і складання життєвих планів; самопроекція на майбутнє; оцінка навчання для вибору професій тощо). Розвиток самосвідомості та ідентичності. Кар’єрний та професійний вибір як провідний напрям самовизначення в ранньому юнацькому віці. Базові фактори професійного вибору юнацтва: зовнішні (престижність професії, її змістовні та матеріальні характеристики; соціальний попит та підтримка, можливості працевлаштування, стереотипи (сімейні, членство в неформальних групах та ін.); інформованість про різні види професійних сфер діяльності; тиск (рекомендація, поради, вказівки з боку інших людей, приклади героїв кіно, літературних персонажів та ін.), індивідуальні об’єктивні обставини (стан здоров’я); внутрішні (психофізіологічні якості, здібності, інтереси, покликання, рівень домагань, самооцінка, цінності). * Мрії та ідеалізовані уявлення про професії старшокласників. Вікові кризи, юнацький максималізм як бар’єри та рушійні сили професійного самовизначення і кар’єрного вибору. Тендерний аспект професійного самовизначення та формування кар’єрної мотивації. Роль батьків І соціального оточення у виборі професії. Готовність до самостійного прийняття рішень.                                                                                ;

Тема 2.2. Особливості мотивації професійного вибору старшокласників

Групи мотивів вибору професії: соціальні; моральні; матеріальні; пізнавальні; естетичні; творчі; змістовні; престижні та утилітарні. Провідні мотиви професійного вибору в ранньому юнацькому віці: пізнавальні інтереси; прагнення до соціального визнання; наслідування авторитетів; вплив сім’ї та однолітків, зростання значення внутрішньої (автономної) мотивації. Роль ціннісних орієнтацій, уявлень про майбутнє, самооцінки та впевненості у власних здібностях. Вплив зовнішніх чинників (медіа, трендів ринку праці, освітнього середовища) на мотиваційний вибір підлітків.

Індивідуальний мотиваційний профіль та інструменти підсилення внутрішньої зацікавленості учня у свідомому професійному самовизначенні.

МОДУЛЬ 3.

ФОРМИ, МЕТОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ КАР’ЄРНОГО

КОНСУЛЬТУВАННЯ

Тема 3.1. Форми кар’єрного консультування здобувачів базової та профільної середньої освіти

Характеристика форм кар’єрного консультування: за кількістю учасників - індивідуальна, групова (2-5 учнів, об’єднанні спільним інтересом, здібностями, нахилами тощо), колективна (учні одного класу, учні однієї паралелі, учні, що обрали один профіль тощо); за тривалістю — разові, короткотривалі (2-3 консультації), довготривалі (понад 3 консультації), систематичні (проводяться за встановленим графіком постійно), оперативні (швидко скоординовані у зв’язку з несподіваними проблемами та труднощами); за змістом — довідково-інформаційна (надання систематизованої інформація про професії, ознайомлення зі змістом, вимогами, шляхами отримання обраної професії, можливостями працевлаштування та кар’єрного зростання), діагностична (виявлення інтересів, нахилів, здібностей, рис характеру та знань про вимоги професії, вибір профілю), формувальна (формування, корегування плану вибору професії та кар’єри, узгодження вибору професії з інтересами, нахилами, здібностями, рисами характеру та кар’єрними намірами); за профілем консультанта — медична (проводить лікар-профконсультант з метою виявлення відповідності стану здоров’я вимогам професії), педагогічна (проводить педагог для створення єдиного сценарію подальшого навчання для досягнення кар’єрного ідеалу), економіко-професіологічна (може проводити спеціаліст центру зайнятості або педагог для ознайомлення учнів з потребою регіону у фахівцях, вимогами вступу в заклади освіти для отримання професії), психологічна (проводить, психолог або педагог для визначення психічних якостей, придатності-або непридатності до обраної професії, знайомства із психограмами професій, здатності до виконання тощо); за способом організації — очна, дистанційна, змішана.

Тема 3.2. Методи та прийоми кар’єрного консультування

Характеристика основних методів та прийомів кар’єрного консультування: інформаційно-довідкові (знайомство з професіограмами, довідковою літературою, професійна реклама та агітація тощо), освітні (екскурсії на виробництва або установи, зустрічі з фахівцями різноманітних професій, пізнавальні та освітні лекції, профорієнтаційні уроки, навчальні фільми, масмедіа, ярмарки професій та їх модифікації, воркшопи, проектна діяльність, елементи 8ТЕАМ - освіти); психодіагностичні (аналіз портфоліо, бесіди-інтерв’ю закритого та відкритого тинів, опитувальники професійної мотивації та здібностей, тести, спостереження, збирання опосередкованої інформації тощо); мотиваційно-підтримувальні (труни спілкування (спільноти) за обраним профілем, активне слухання, позитивні (успішні.) приклади самовизначення, коучингові та наставницькі підходи тощо); практично-дійові («професійні проби» в спеціально організованому освітньому просторі; тренінги та моделювання ситуацій, ділові ігри, розвиток хой зкіїїз, таймменеджмент, завдання для розвитку фінансової грамотності та

підприємництва, мозкові штурми, побудова плану дій, складання індивідуальної траєкторії кар’єрного розвитку та життєвої перспективи, розробка схем альтернативного вибору з наявних варіантів вибору професії, закладу освіти або спеціальності в конкретному закладі тощо).

Вибір методів залежно від форми проведення кар’єрного консультування. Значення поєднання методів для комплексної оцінки інтересів, компетентностей і готовності до вибору професії.

Тема 3.3. Технології кар'єрного консультування на різних етапах підготовки здобувачів базової та профільної середньої освіти

Кар’єрне консультування на рівні базової середньої освіти (5-9 класи): орієнтація на розвиток пізнавального інтересу до світу професій, формування навичок самопізнання, (інтереси, здібності, цінності), ознайомлення із широким спектром професійних сфер, початкове розуміння ринку праці та ролі освіти в кар’єрному зростанні. Підготовка до свідомого вибору фахового профіля. На рівні профільної середньої освіти (10-12 класи): акцент на поглиблене дослідження обраного профіля; формування індивідуального кар’єрного плану, опанування навичок пошуку роботи, самопрезентації та прийняття відповідальних рішень. Технології кар’єрного коучингу, менторства, індивідуальних консультацій з аналізом портфоліо досягнень, симуляції співбесід, стажування, участь у профільних конкурсах та проектах.

Технологія застосування цифрових Інструментів і ресурсів для кар’єрного консультування та професійної орієнтації: платформа профорієнтації та розвитку кар’єри Державної служби зайнятості (тести, описи професій, відеоекскурсії, база закладів освіти); портал «Моя професія»; державний ресурс «Дія.Освіта» (курси та освітні сертифікати). Національна онлайн-платформа Сагеег НиЬ (проекти для молоді, менторські програми, конкурси). Інтерактивні інструменти РготеіЬеиз та ЕбЕга з курсами навичок XXI століття.

Тема 3.4. Технологія побудови індивідуальної освітньої траєкторії кар’єрного розвитку здобувачів базової та профільної середньої освіти.

Принципи, етапи та інструменти побудови індивідуальної освітньої траєкторії для кар’єрного розвитку учнів з урахуванням їхніх інтересів, здібностей, цінностей та актуальних потреб ринку праці. Роль та можливості кар’єрного консультування у визначенні освітніх і професійних цілей, виборі профільних напрямів навчання, розвитку ключових компетентностей і

формуванні навичок автономного управління кар’єрою. Міждисциплінарна співпраця вчителів-предметників, класних керівників і психологів для комплексної підтримки учня на різних етапах формування індивідуальної освітньої траєкторії для кар’єрного розвитку. Особливості збору та аналізу індивідуальної інформації учнів. Персоналізовані кар’єрні плани та алгоритм їх розроблення.

Тема 3.5. Співпраця ЗЗСО з батьками, психологами, громадами, роботодавцями щодо професійної орієнтації та кар’єрного визначення учнів

Значення та форми співпраці кар’єрних консультантів із батьками щодо підтримки професійного самовизначення їхніх дітей. Методи залучення батьків до профорієнтаційного процесу в ЗЗСО. Роль психологів у діагностиці та розвитку мотивації, можливості партнерства з місцевими громадами для організації практик і заходів. Форми взаємодії ЗЗСО з роботодавцями для ознайомлення учнів із реальними умовами праці та ринком праці: проведення інформаційних зустрічей, організації спільних проектів, створення мережі партнерств тощо.

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (удосконалять) уміння, навички та способи діяльності щодо:

• розбудови системи професійної орієнтації та кар’єрного консультування в ЗЗСО в контексті профільної середньої освіти, нормативно-правових засад та державної політики;
• упровадження в практику кар’єрного консультування сучасних моделей, методів, технологій та Інструментів;
• здійснення кар’єрного консультування здобуваній базової та профільної середньої освіти, супроводу індивідуальної освітньої траєкторії та кар’єрного вибору учнів;
• виявлення освітніх, мотиваційних і кар’єрних потреб учнів з урахуванням вікових, тендерних, соціокультурних та індивідуально-психологічних особливостей на засадах безстереотипного та інклюзивного підходів;
• формування та розвитку в учнів і учениць навичок самопізнання, цілепокладання, прийняття рішень і планування власної освітньої траєкторії та кар’єрного вибору як у межах освітнього процесу;
• інтегрування профорієнтаційних елементів у навчальні програми, виховну та проектну діяльність відповідно до принципів НУШ, забезпечуючи міжпредметність та компетентнісний підхід.

Реалізація програми має практико-орієнтований характер і передбачає відпрацювання навичок індивідуального та групового кар’єрного консультування, розроблення власних профорієнтаційних рішень для ЗЗСО та активне використання цифрових інструментів. Підготовка здійснюється на засадах індивідуалізації, міждисциплінарності, інклюзивності та партнерської взаємодії з батьками, громадами й роботодавцями з урахуванням сучасних викликів ринку праці. Програма забезпечує гнучкість форм навчання, післякурсовий методичний супровід і орієнтацію на конкретний результат — готовність педагога впроваджувати систему кар’єрного консультування в закладі освіти.

Після завершення навчання педагог отримує можливість розширити сферу професійної діяльності як кар’єрний консультант (радник) у закладі загальної середньої освіти, координатор профорієнтаційної роботи або відповідальний за побудову індивідуальних освітніх траєкторій учнів. Набуті компетентності сприяють участі в інноваційних освітніх проєктах, міжінституційних партнерствах, грантових програмах, професійних спільнотах та експертній діяльності у сфері кар’єрного консультування.