«Інклюзивна освіта в базовій школі: від нормативних засад до практичних стратегій підтримки»
підвищення компетентностей педагогів щодо організації інклюзивного навчання в базовій середній школі.
Назва проєкту ГХЗВ:
«Гроші ходять за вчителем»Суб’єкт підвищення кваліфікації:
ФОП Кльоц Любов АнтонівнаІнформація про розробника (розробників):
ФОП Кльоц Любов Антонівна – кандидат психологічних наук; засновниця та наукова керівниця інформаційно-освітньої платформи «ОАЗА»Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- особливості впровадження інклюзивного навчання та реалізація педагогічної підтримки учнів з особливими освітніми потребами на рівні базової середньої освіти(ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- очна, дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. В1. Інклюзивна компетентність
Консультування педагогів, супервізія, обмін досвідом, доступ до методичних матеріалів та цифрових ресурсів
Навчально-тематичний план
| Модуль / тема | Лекції | Практичні заняття | Самостійна робота | Контрольні заходи | Усього |
МОДУЛЬ 1. Особливості впровадження інклюзивного навчання на рівні базової середньої освіти | |||||
| Тема 1.1 Організація інклюзивного навчання на рівні базової середньої освіти | 2 | 2 | |||
| Тема 1.2 Команда психолого-педагогічного супроводу та партнерство | 2 | 2 | |||
| Разом за модулем | 4 | 4 | |||
| МОДУЛЬ 2. Педагогічна підтримка учнів з особливими освітніми потребами | |||||
| 2.1 Адаптації, модифікації та розроблення ІПР | 2 | 1 | 3 | ||
| 2.2 Партнерство вчителя й асистента вчителя | 2 | 2 | |||
| 2.3 Універсальний дизайн у навчанні та диференціація | 2 | 2 | |||
| 2.4 Цифрові технології і допоміжні засоби навчання | 2 | 2 | |||
| Разом за модулем | 8 | 1 | 9 | ||
| Підсумкові заходи | 2 | 2 | |||
| Усього | 4 | 8 | 1 | 2 | 15 |
- ЗМІСТ ПРОГРАМИ
МОДУЛЬ 1. Особливості впровадження інклюзивного навчання на рівні базової середньої освіти
Тема 1.1 Організація інклюзивного навчання на рівні базової середньої освіти (2 год.-лекція).
Нормативно-правові засади організації інклюзивного навчання. Поняття про учнів з особливими освітніми потребами, інклюзивне навчання, інклюзивне освітнє середовище. Категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів): загальна характеристика вірогідного прояву, ступінь прояву, рівень підтримки.
Тема 1.2. Команда психолого-педагогічного супроводу та партнерство (2 год.-лекція).
Поняття про команду психолого-педагогічного супроводу. Склад та основні функції учасників Команди. Функції педагога у складі команди. Роль батьків як рівноправних членів Команди у розроблені ІПР та моніторингу результатів навчання.
МОДУЛЬ 2. Педагогічна підтримка учнів з особливими освітніми потребами
Тема 2.1 Адаптації, модифікації та розроблення ІПР (2 год.-практичне заняття; 1 год. – самостійна робота)
Поняття адаптації, модифікації індивідуальної програми розвитку (далі ІПР). Розроблення та впровадження ІПР дитини з особливими освітніми потребами.
Самостійна робота (1 год.)
Одне завдання на вибір:
- Розроблення фрагмента ІПР: формулювання освітніх цілей, визначення адаптацій/модифікацій та критеріїв оцінювання для конкретного навчального предмета.
- Проєктування адаптованого фрагмента уроку: створення короткого плану-конспекту із зазначенням видів підтримки, змін у способах подання матеріалу та оцінювання.
Результати самостійної роботи подаються у письмовому вигляді та обговорюються під час підсумкового контролю.
Тема 2.2 Партнерство вчителя й асистента вчителя (2 год.-практичне заняття)
Практика спільного викладання. Моделі співучителювання вчителя і асистента вчителя. Співпраця з психологом закладу, працівниками ІРЦ та іншими спеціалістами. Розмежування функцій асистента вчителя та асистента дитини.
Тема 2.3 Універсальний дизайн у навчанні та диференціація (2 год.-практичне заняття)
Поняття про принципи універсального дизайну. Застосування диференційованого підходу до планування навчальних завдань, методів навчання. Способи і форми оцінювання результатів навчання учнів. Поняття про стратегії розумного пристосування
Тема 2.4 Цифрові технології і допоміжні засоби навчання (2 год. – практичне заняття)
Поняття про стратегії розумного пристосування. Допоміжні засоби навчання для забезпечення доступності освітнього процесу для учнів з ООП.
Поняття про додаткові та альтернативні способи й засоби комунікації. Загальношкільний підхід до створення безбар’єрного середовища. Використання цифрових технологій та дистанційного навчання.
3.1 Орієнтовний перелік практичних завдань.
Тема 2.1 «Адаптації, модифікації та розроблення ІПР»
- Кейс-аналіз освітньої ситуації.
Опрацювання змодельованого або реального кейсу учня з ООП: визначення типу труднощів, ступеня їх прояву, рівня підтримки та формулювання освітніх потреб.
- Формулювання цілей ІПР.
Розроблення короткострокових і довгострокових цілей розвитку учня з урахуванням його сильних сторін, рівня підтримки та очікуваних результатів навчання.
- Проєктування фрагмента ІПР.
Заповнення структурованого шаблону ІПР (визначення освітніх цілей, заходів підтримки, відповідальних осіб, критеріїв оцінювання та строків моніторингу).
- Моделювання адаптованого уроку.
Створення фрагмента уроку з конкретного предмета із зазначенням:
- змін у способах подання матеріалу;
- варіативності навчальних завдань;
- адаптації темпу або обсягу роботи;
- форм оцінювання.
Тема 2.2 Партнерство вчителя й асистента вчителя (2 год.-практичне заняття)
- Кейс-аналіз «Плануємо інклюзивний урок разом»
Учасникам пропонується кейс (опис класу з учнем з ООП). Потрібно: обрати модель співучителювання (паралельна, командна, станційна тощо); визначити ролі вчителя та асистента вчителя; окреслити, коли і як залучати психолога та фахівців ІРЦ; визначити, які функції не належать асистенту дитини.
2. Професійна дискусія «Де межі відповідальності?»
Мета: сформувати спільне бачення функцій і партнерства.
Питання для обговорення: Чи може асистент вчителя самостійно навчати? У яких випадках залучається асистент дитини? Як уникнути дублювання функцій? Яка роль психолога у спільному викладанні?
Метод: структурована дискусія або «позиційна лінія».
3. Активна вправа-моделювання «Співучителювання в дії»
Мета: практично відпрацювати взаємодію вчителя й асистента.
Учасники в парах або трійках: моделюють 10-хвилинний фрагмент уроку; демонструють обрану модель співучителювання; інтегрують підтримку психолога або рекомендації ІРЦ; показують, як забезпечується участь учня з ООП.
Тема 2.3. Універсальний дизайн у навчанні та диференціація
- Проєктування стратегій розумного пристосування.
Адаптація методів та матеріалів під конкретні освітні потреби учня з ООП. На основі кейсу учня (наприклад, з порушеннями зору або труднощами навчання) визначити необхідні стратегії розумного пристосування: добір спеціальних засобів корекції, використання альтернативних способів комунікації або модифікація оцінювання.
- Аналіз ситуації (кейс) «Урок для різних учнів»
Учасникам пропонується опис класу (учні з різним рівнем підготовки, учень з ООП, різні стилі навчання). Потрібно: визначити бар’єри у навчанні; запропонувати елементи універсального дизайну (як подати матеріал, як залучити учнів); визначити стратегії розумного пристосування; запропонувати способи оцінювання.
- Практичне проєктування «Диференційоване завдання».
Учасники отримують тему уроку і: розробляють 2-3 варіанти завдання різної складності або з різними способами виконання; визначають методи навчання (робота в парах, проєкт, індивідуальна підтримка тощо); описують, як забезпечується доступність для учнів з різними потребами.
- Рефлексивна вправа «Гнучке оцінювання»
Учасники: добирають щонайменше 3 різні способи оцінювання (усне, письмове, практичне, портфоліо, самооцінювання тощо); визначають критерії оцінювання з урахуванням індивідуальних потреб; обговорюють, як оцінювання підтримує навчання, а не створює бар’єри.
Тема 2.4 Цифрові технології і допоміжні засоби навчання
1. «Цифровий асистент комунікації» (за допомогою застосунків AAC, наприклад: LetMeTalk або Digital Pictograms).
Опанування мобільних застосунків для підтримки мовлення та соціальної взаємодії учнів. Слухачі встановлюють один із застосунків альтернативної комунікації та моделюють діалог «вчитель-учень», використовуючи піктограми для вираження базових потреб учня під час уроку (наприклад: «мені потрібна допомога», «я не розумію завдання»).
- «Майстерня доступного контенту» (за допомогою Canva або Genially).
Інтеграція цифрових ресурсів з урахуванням принципів універсального дизайну. Створення інтерактивного плакату, що містить «гарячі точки» з аудіосупроводом та збільшеним текстом, що дозволяє учням з порушеннями зору або труднощами сприйняття тексту легше засвоїти інформацію.
- «Трансформація тексту в мовлення» (за допомогою вбудованих функцій Google Lens або спеціалізованих екранних читачів)
Ознайомлення з адаптивними програмними продуктами та програмами синтезу мовлення. Слухачі тестують функцію розпізнавання тексту та його озвучення на фрагменті підручника, щоб оцінити доступність матеріалу для учня з дислексією або порушеннями зору.
Очікувані результати підвищення кваліфікації
У результаті опанування програми слухач повинен:
знати: основні поняття інклюзивного навчання, учнів з особливими освітніми потребами (ООП), інклюзивне освітнє середовище; категорії освітніх потреб, адаптації та модифікації; принципи універсального дизайну, диференціації та стратегії розумного пристосування; роль команди психолого-педагогічного супроводу, асистента вчителя, психолога, батьків та інших спеціалістів; цифрові та допоміжні засоби навчання.
уміти: визначати освітні потреби учнів та рівень підтримки; розробляти і впроваджувати ІПР, адаптовані фрагменти уроків; застосовувати принципи універсального дизайну та диференціації при плануванні завдань та оцінюванні результатів; ефективно співпрацювати у складі команди педагогів і асистентів; інтегрувати цифрові технології та допоміжні засоби для доступності навчання.
володіти: практичними навичками створення і реалізації ІПР; інклюзивного планування уроків; методами спільного викладання та координації ролей у команді; використанням цифрових інструментів та допоміжних технологій; оцінюванням результатів навчання з урахуванням індивідуальних потреб учнів.
демонструвати ціннісне ставлення: толерантність, повагу та емпатію до різноманітності учнів; готовність до партнерства з батьками та фахівцями; відповідальність за створення інклюзивного, безбар’єрного та доступного освітнього середовища; відкритість до використання сучасних технологій для підтримки учнів з ООП.
Передбачає можливість гнучкої організації освітнього процесу залежно від потреб педагогів, умов роботи закладів освіти та ресурсних можливостей суб’єкта підвищення кваліфікації. Програма може реалізовуватися у варіативних форматах за тривалістю: інтенсивна форма (короткостроковий курс тривалістю тиждень з концентрованим графіком навчальних занять); пролонгована форма (поетапна реалізація навчальних модулів та тем із розподілом навчального навантаження впродовж більш тривалого періоду). Навчання може проводитися в очному, дистанційному або змішаному форматі з використанням цифрових освітніх платформ, інтерактивних методів навчання та форматах синхронної й асинхронної взаємодії.
Реалізація програми має практико-орієнтований характер і передбачає поєднання теоретичних занять із практичними вправами, аналізом педагогічних кейсів, моделюванням освітніх ситуацій, рефлексивними та самостійними завданнями, спрямованими на застосування отриманих знань у професійній діяльності педагогів.