ПРОГРАМА підвищення кваліфікації педагогічних працівників ЗЗСО «ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ»

Програма спрямована на розвиток психологічної компетентності педагогів для реалізації Держстандарту. У центрі уваги — подолання освітніх втрат, надання психосоціальної підтримки учасникам освітнього процесу та впровадження травма-інформованого підходу

Навчально-тематичний план

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. СИСТЕМНА РОБОТА ЩОДО ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ ЯК ПЕРЕДУМОВА РІВНОГО ДОСТУПУ ДО ОСВІТИ
Тема 1.1. Освітні втрати: сутність, причини, наслідки	2				2
Тема 1.2. Проєктування програм із подолання освітніх втрат (відповідно до освітньої галузі)		2	2		4
Тема 1.3. Інструменти діагностування та подолання освітніх втрат		2			2
Тема 1.4. Трансформація освітніх втрат у можливості зростання		2	2		4
Тема 1.5. Професійна підтримка вчителів з питань подолання освітніх втрат у здобувачів освіти	2				2
Разом за модулем	4	6	4		14
МОДУЛЬ 2. ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ: ПРАКТИКИ ПІДТРИМКИ
Тема 2.1. Вплив травми на навчання та поведінку учнів	2				2
Тема 2.2. Стратегії підтримки учнів, які пережили травматичні події		4	2		6
Тема 2.3. Створення безпечного освітнього середовища: ключові маркери та практичні підходи		4			4
Тема 2.4. Внутрішніх ресурс педагога, або як не вигоріти, підтримуючи інших		2			2
Разом за модулем	2	10	2		14
Підсумкові заходи				2	2
Усього	6	16	6	2	30

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. СИСТЕМНА РОБОТА ЩОДО ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ ЯК ПЕРЕДУМОВА РІВНОГО ДОСТУПУ ДО ОСВІТИ

Тема 1.1. Освітні втрати: сутність, причини, наслідки

Поняття «освітні втрати» та «освітні розриви»: спільне та відмінне. Причини освітніх втрат. Освітні втрати в контексті збройної агресії рф, пандемії, вимушеного переміщення. Фактори появи освітніх втрат, які не пов’язані із воєнним станом.

Наслідки освітніх втрат (економічні, психологічні, соціальні, академічні).

Шляхи подолання освітніх втрат як передумови рівного доступу до освіти.

Тема 1.2. Проєктування програм із подолання освітніх втрат (відповідно до освітньої галузі)

Діагностичний складник: інструменти для виявлення освітніх втрат (тести, опитування, спостереження та інше); аналіз прогалин у знаннях, уміннях та навичках. Побудова індивідуальних освітніх траєкторій на основі результатів діагностики.

Форми організації навчання, адаптовані під потреби здобувачів освіти та умови навчання (інтенсивні курси, модулі, літні школи; змішане навчання; тьюторингові сесії, групова та індивідуальна підтримка; використання резервного часу у розкладі тощо).

Адаптація та модифікація навчального контенту: концентрація на ключових темах і базових знаннях; скорочення та / або інтеграція навчального матеріалу; використання міжпредметних зв’язків; варіативність у формах подачі матеріалу тощо.

Способи, механізми імплементації програм із подолання освітніх втрат.

Моніторинг та оцінювання ефективності програм (відстеження динаміки прогресу учнів; збір зворотного зв’язку від учнів, батьків, педагогів; коригування програм залежно від отриманих результатів тощо).

Тема 1.3. Інструменти діагностування та подолання освітніх втрат

Вимоги державного стандарту та освітніх програм (відповідно до освітньої галузі) як критерії виявлення освітніх втрат здобувачів освіти.

Інструменти для вимірювання та подолання освітніх втрат (відповідно до освітньої галузі). Вимірювання освітніх втрат учнів у програмах з надолуження (відповідно до освітньої галузі). Цифрові інструменти для діагностування освітніх втрат та відстеження прогресу кожного учня (відповідно до освітньої галузі).

Програми та цифрові ресурси для подолання освітніх втрат, які генерують завдання, вправи та тести з урахуванням потреб конкретного учня (відповідно до освітньої галузі). Доступність та інклюзивність цифрових рішень. Створення власних цифрових ресурсів для подолання освітніх втрат (відповідно до освітньої галузі).

Тема 1.4. Трансформація освітніх втрат у можливості зростання

Педагогічні стратегії трансформації освітніх втрат на можливості особистісного зростання. Інструменти персоналізації навчання: карта предмета, індивідуальна карта розвитку тощо.

Зміст, форми та методи мотивації учнів після тривалих перерв у навчанні (відповідно до освітньої галузі). Підтримка психологічного здоров’я учасників освітнього процесу під час подолання освітніх втрат.

Психолого-педагогічні передумови подолання освітніх втрат: установлення позитивної взаємодії педагога з учнем; урахування емоційного стану учнів після кризових подій (війна, пандемія); підвищення мотивації учнів до навчання; якісний зворотній зв’язок та практики рефлексії; співпраця з психологом, соціальним педагогом, батьками тощо.

Тема 1.5. Професійна підтримка вчителів з питань подолання освітніх втрат у здобувачів освіти

Побудова стратегії роботи з подолання освітніх втрат на рівні школи та громади. Форми підвищення кваліфікації педагогів з питань надолуження освітніх втрат у здобувачів освіти. Національні й міжнародні практики подолання освітніх втрат для професійного зростання. Обмін досвідом, методичні кейси.

Професійні орієнтири для педагога щодо реалізації програм з подолання освітніх втрат (знання теоретичних і практичних організації освітнього процесу; методична підготовка щодо реалізації програм з подолання освітніх втрат; володіння основами психологічних знань і травма-інформованого підходу; володіння цифровими технологіями тощо).

Наставництво, супервізія, професійні спільноти як ефективні інструменти для професійної підтримки педагогів і підвищення якості освіти. Місце наставництва, супервізії та професійних спільнот для педагогів у контексті подолання освітніх втрат.

МОДУЛЬ 2. ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ: ПРАКТИКИ ПІДТРИМКИ

Тема 2.1. Вплив травми на навчання та поведінку учнів

Визначення травми. Основні типи травм, з якими можуть стикатися учні. Травма в умовах війни, переміщення, втрати: особливості реагування. Типові реакції на травму (поведінкові, емоційні, фізіологічні, когнітивні тощо). Ознаки та симптоми стресу в дітей. Роль захисних механізмів у протидії травмуючим подіям.

Вплив травми на освітній процес (зниження успішності, труднощі з організацією діяльності, нестійка мотивація, порушення соціальної взаємодії та інше).

Методи виявлення психоемоційного стану учнів. Психофізіологічні розлади та кризові стани підлітків: ознаки депресії, тривожних розладів, емоційної нестабільності, деструктивної поведінки тощо. Зв’язок між травмою та дистресовою поведінкою здобувачів освіти. Прояви дистресу в класі.

Тема 2.2. Стратегії підтримки учнів, які пережили травматичні події

Сутність травма-інформованого підходу та його принципи. Інтеграція стратегій травма-інформованого підходу в освітній процес НУШ: співпраця та позитивна взаємодія; побудова довірливих відносин; створення безпечного фізичного та емоційного простору тощо.

Перша психологічна допомога та протоколи її надання. Регуляція психоемоційного стану. Профілактика стресу та емоційного вигорання в учнів у період підготовки до ДПА / НМТ (ЗНО): техніки саморегуляції, організація освітнього простору, підтримка мотивації тощо. форми надання психосоціальної підтримки здобувачам освіти, зокрема дітям, що пережили травматичні події.

Алгоритм перенаправлення до психологічної служби. протоколи дій педагога в кризових ситуаціях у школі.

Тема 2.3. Створення безпечного освітнього середовища: ключові маркери та практичні підходи

Ключові маркери створення безпечного освітнього середовища, спрямованого на збереження психічного здоров’я та емоційного благополуччя учнів. Визначення характеристик безпечного освітнього простору. Чекліст оцінювання класу за критеріями безпечного освітнього простору. Дизайн класу та його просторове рішення для підвищення комфорту та безпеки здобувачів освіти.

Роль учителя у створенні психофізичної та емоційної безпеки. Основи ефективної комунікації з учнями та батьками задля створення безпечного освітнього середовища: активне слухання, ненасильницьке спілкування, ресурсна підтримка, створення відкритого діалогу тощо.

Тема 2.4. Внутрішній ресурс педагога, або як не вигоріти, підтримуючи інших

Особистісні, емоційні та професійні резерви, що допомагають учителю ефективно працювати, зберігати стійкість і підтримувати інших. Профілактика вигорання та розвиток резильєнтності. Моделі психологічного благополуччя. Фактори стресостійкості. Вторинна травматизація: ознаки, профілактика, самодопомога.

Емоційна грамотність педагога як основа психосоціальної підтримки здобувачів освіти: розуміння власних емоцій, навички емоційної саморегуляції, здатність до співпереживання тощо.

Практичні стратегії збереження внутрішнього ресурсу педагогів.

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові документи

1. Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти: Постанова КМУ від 23.11.2011 № 1392. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 23.11.2025).
2. Про затвердження плану заходів на 2024-2026 роки з реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року: розпорядження КМУ від 21.06.2024 № 572-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 04.12.2025).
3. Про методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти України в 2025/2026 навчальному році»: лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 14.04.2025 № 21/08-343. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 23.11.2025).
4. Про Національну молодіжну стратегію до 2030 року: Указ Президента України від 12.03.2021 р. № 94/2021. Відомості Верховної Ради України. 2021. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 23.11.2025).
5. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 30.09.2025).
6. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020 № 463-ІХ. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 30.11.2025).
7. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року: розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).
8. Про схвалення Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року: розпорядження КМУ від 27.12.2017 р. № 1018. URL:  Перейти за покликанням (дата звернення: 12.12.2025).

Основна література

1. Гнатюк О. В. Шляхи формування мотивації до навчання в учнів сучасної школи. Вплив досягнень психологічних і педагогічних наук на розвиток сучасного суспільства: науково-практична конференція. Харків, 2020. С. 88-93. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 04.12.2025).
2. Івасюк А.М. Генеза Емоційного вигорання особистості. Вісник Національного університету оборони України. 2024. Вип. 2 (78). С. 71–80. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 13.12.2025).
3. Технології забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни та післявоєнного відновлення: монографія. / Карамушка Л. М., Креденцер О. В., Терещенко К. В., Лагодзінська В. І., Івкін В. М., Клименко Н. Г., Ковальчук О. С. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2024. 288 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 28.11.2025).
4. Михайлишин У. Б., Шмідзен І. Ю. Методи психічної саморегуляції особистості. Theoretical and science bases of actual tasks: The ХХIII International Scientific and Practical Conference (Lisbon, June 14-17, 2022). Lisbon, Portugal, 2022. Р. 548–550. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 12.12.2025).
5. Психологічна допомога дітям в умовах воєнного стану: довідник вихователів дошкільних навчальних закладів і вчителів загальноосвітніх навчальних закладів / Н. В. Пророк, С. Т. Бойко, О. В. Гнатюк, О. І. Купрєєва, В. І. Полякова, О. А. Столярчук, Л. Г. Царенко, О. Ю. Чекстере ; за ред. Н. В. Пророк. Київ, 2022. 155 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 20.10.2025).

Додаткова література

1. Денищук І. П. Попередження емоційного вигорання та підвищення стресостійкості педагогів під час війни. Імідж сучасного педагога. 2023. №3(210). С. 89–95. DOI: Перейти за покликанням (дата звернення: 04.12.2025).
2. Рибалка В. В. Психологія розвитку особистісної готовності педагогів до професійної діяльності: методичні рекомендації. Київ, 2023. 161 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 25.11.2025).
3. Романовська Д. Д. Психологічне забезпечення освітнього процесу в контексті Нової української школи. Український вимір: Міжнародний збірник науково-педагогічних, методичних статей і матеріалів з України та діаспори. 2019. Вип. 16. С. 253–257. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 22.11.2025).
4. Поуль В. Психологічна підтримка і відновлення освіти: виклики і реалії сьогодення та майбутнього. Освіта Донеччини: історія, сьогодення та майбутнє: збірник тез доповідей науково практичної конференції з міжнародною участю м. Київ, 06 вересня 2022 року / відп. ред. Д. В. Малєєв. Донецький ОБЛІППО. Київ: 2022. С. 367–375. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 25.11.2025).
5. Осадченко І. І. Аналіз усвідомленості особистісної відповідальності за перебіг міжособистісного та соціального конфліктів (на основі застосування авторських психологічних вправ). Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія. Т. 14. № 3. 2023. С. 191–203. URL:  Перейти за покликанням (дата звернення: 25.11.2025).

• знання чинників, що впливають на навчальну діяльність і освітні втрати; основ психосоціальної підтримки та травма-інформованого підходу в освітньому процесі;
• розуміння взаємозв’язку між психоемоційним станом учнів, рівнем навчальної мотивації та освітніми результатами;
• вміння враховувати психоемоційний стан та індивідуальні освітні потреби учнів під час організації освітнього процесу; 
• здатність створювати психологічно безпечне, підтримувальне освітнє середовище, що сприяє зниженню негативних наслідків освітніх втрат;
• готовність реалізовувати освітній процес з урахуванням принципів травма-інформованого підходу;
• спроможність зберігати власний психологічний ресурс і професійну ефективність; здійснювати педагогічну діяльність в умовах змін і викликів із дотриманням принципів психологічної безпеки та добробуту учасників освітнього процесу.

квітень: 06-18.04.2026, 20.04-02.05.2026, 
травень: 04-16.05.2026, 18-30.05.2026,
червень: 01-13.06.2026, 15-27.06.2026,
вересень: 07-19.09.2026, 21.09-03.10.2026,
жовтень: 05-17.10.2026, 19-31.10.2026,
листопад: 02-14.11.2026, 16-28.11.2026