МЕТОДИКИ ТА ПРАКТИЧНІ РІШЕННЯ СУЧАСНОГО УРОКУ МАТЕМАТИКИ У НУШ

«МЕТОДИКИ ТА ПРАКТИЧНІ РІШЕННЯ СУЧАСНОГО УРОКУ МАТЕМАТИКИ У НУШ»

 

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Теоретичні засади сучасних підходів у навчанні математики
Тема 1.1. Освітні підходи як стратегія навчання математики в НУШ.	1	1	0	0	2
Тема 1.2. Від засвоєння формул до розвитку математичної грамотності.	1	1	1	0	3
Тема 1.3. Глибинне розуміння математичних понять і розвиток логічного та критичного мислення.	1	1	1	0	3
Разом за модулем	3	3	2	0	8
МОДУЛЬ 2. Сучасні технології навчання математики
Тема 2.1. Проблемно-орієнтоване та проєктне навчання на уроках математики.	1	2	0,5	0	3,5
Тема 2.2. Кооперативне навчання під час розв’язування математичних задач.	1	1	0,5	0	2,5
Тема 2.3. Конструювання компетентнісно орієнтованих задач з математики.	1	2	1	0	4
Разом за модулем	3	5	2	0	10
МОДУЛЬ 3. Практична реалізація сучасних підходів у викладанні математики
Тема 3.1. Проєктування сучасного уроку математики.	1	2	1	0	4
Тема 3.2. Діяльнісне та рефлексивне середовище на уроці математики.	1	2	1	0	4
Тема 3.3. Професійний розвиток та самоаналіз учителя математики в умовах НУШ.	1	1	0	0	2
Разом за модулем	3	5	2	0	10
Підсумкові заходи	0	0	0	2	2
Усього	9	13	6	2	30

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. Теоретичні засади сучасних підходів у навчанні математики

 

Тема 1.1. Освітні підходи як стратегія навчання математики в НУШ.

Поняття «підхід» у методиці навчання математики. Компетентнісний підхід у формуванні математичної компетентності: уміння застосовувати математичні знання в життєвих ситуаціях. Діяльнісний підхід як організація активної пізнавальної діяльності учнів під час розв’язування задач. Особистісно орієнтований підхід у диференціації математичних завдань. Інтегративний підхід (зв’язки математики з природничими науками, технологіями). STEM-орієнтований підхід у навчанні математики. Реалізація підходів на уроках алгебри та геометрії в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

Практичне завдання. Аналіз фрагмент уроку математики та визначити, які підходи реалізовано. У групах розробити модель уроку з теми (наприклад, «Квадратні рівняння» або «Площа трикутника») з інтеграцією щонайменше трьох підходів. Методичні завдання: «Таблиця реалізації освітніх підходів на уроках математики».

 

Тема 1.2. Від засвоєння формул до розвитку математичної грамотності.

Зміна акцентів у навчанні математики: від відтворення алгоритмів до застосування в практичних ситуаціях. Формування математичної грамотності (задачі з реальним контекстом, фінансова грамотність, аналіз даних). Учень як активний дослідник під час вивчення математичних понять. Практична спрямованість навчання математики.

Практичне завдання. Перетворення традиційних завдань у компетентнісно орієнтовані задачі з реальним контекстом (наприклад, розрахунок відсотків у банківських операціях, планування бюджету, обчислення площі для ремонту приміщення).

Самостійна робота. Методичні задачі (скафолдинг-тести) «Від алгоритмів — до компетентнісних  PISA-подібних завдань»

Тема 1.3. Глибинне розуміння математичних понять і розвиток логічного та критичного мислення.

Поверхневе засвоєння (механічне відтворення формул) і глибинне розуміння (усвідомлення сутності понять, доведення, міжпоняттєві зв’язки). Розвиток критичного мислення через доведення тверджень, аналіз помилок, порівняння способів розв’язування. Когнітивна гнучкість у виборі стратегії розв’язування задач. Рефлексія на уроці математики.

Практичне завдання. Аналіз математичних завдань та визначення тих, які спрямовані на глибинне розуміння. Розробка або добір задач з кількома способами розв’язання та завдання на пошук помилки.

Самостійна робота. Методичні завдання: Розробка рефлексивних запитань для глибинного розуміння математичних понять

МОДУЛЬ 2. Сучасні технології навчання математики

 

Тема 2.1. Проблемно-орієнтоване та проєктне навчання на уроках математики.

Створення проблемних ситуацій під час введення нового математичного поняття. Проблемні задачі як засіб мотивації. Метод PBL (Problem-Based Learning — проблемно-орієнтоване навчання). Проєктне навчання в математиці (математичне моделювання, статистичні дослідження, дослідження геометричних об’єктів). Етапи планування математичного проєкту. Порівняння проблемного та проєктного підходів.

Практичне завдання. Розробка проблемної ситуації до обраної теми, проєктування мініпроєкту методом PBL.

Самостійна робота. Взаємооцінювання та зворотний зв’язок: планування проблемних ситуацій і мініпроєктів.

 

Тема 2.2. Кооперативне навчання під час розв’язування математичних задач.

Організація групової роботи на уроках математики. Методи кооперативного навчання. Розподіл ролей під час розв’язування складних задач. Формування колективної відповідальності. Оцінювання групової роботи з математики.

Практичне завдання. Моделювання фрагмента уроку з теми «Системи рівнянь» або «Геометричні перетворення» із застосуванням кооперативної технології. Розробка критеріїв оцінювання внеску кожного учня.

Самостійна робота. Взаємооцінювання та зворотний зв’язок: кооперативні технології на уроці математики.

 

Тема 2.3. Конструювання компетентнісно орієнтованих задач з математики.

Структура компетентнісної задачі: життєвий контекст, математична модель, інтерпретація результату. Відмінність від тренувальних вправ. Інтеграція різних розділів математики в одному завданні. Формування навичок аналізу даних та прийняття рішень.

Практичне завдання. Аналіз прикладів задач PISA-подібного типу. Групова розробка власної компетентнісної задачі з алгебри або геометрії.

Самостійна робота. Методичні задачі (скафолдинг-тести) «Чи є запропонована задача компетентнісною?»

МОДУЛЬ 3. Практична реалізація сучасних підходів у викладанні математики

 

Тема 3.1. Проєктування сучасного уроку математики.

Структура уроку математики з урахуванням компетентнісного та діяльнісного підходів. Інтеграція проблемного, проєктного та кооперативного навчання. Узгодження цілей, діяльності учнів і способів оцінювання. 

Практичне завдання. Розробка моделі уроку математики з  інтеграцією сучасних підходів та презентації її для експертного обговорення.

Самостійна робота. Самостійне доопрацювання та рефлексія моделі уроку з інтеграцією сучасних підходів

Тема 3.2. Діяльнісне та рефлексивне середовище на уроці математики.

Створення умов для активної пізнавальної діяльності під час вивчення математичних тем. Використання дослідницьких задач. Організація математичної рефлексії (аналіз способів розв’язування, обговорення труднощів). Підтримка навчальної мотивації.

Практичне завдання. Розробка інструментів рефлексії для уроку математики (чек-лист розв’язування задачі, картка самооцінювання).

Самостійна робота. Методичні задачі (скафолдинг-тести) «Практикум: Обери свою дію в діяльнісному та рефлексивному середовищі»

 

Тема 3.3. Професійний розвиток та самоаналіз учителя математики в умовах НУШ.

Готовність учителя математики до впровадження сучасних підходів. Професійна мобільність і гнучкість у доборі методів навчання. Самоаналіз уроків математики. Інструменти самоаналізу уроків. Планування професійного зростання та впровадження інновацій у викладанні математики.

Практичне завдання. Самооцінювання власної готовності до впровадження сучасних підходів у навчанні математики: поточний рівень готовності; зони найближчого розвитку; конкретні кроки; терміни та індикатори успіху.

 

Підсумкові заходи

Підсумкове онлайн-тестування, що охоплює всі ключові теми програми (сучасні підходи НУШ, компетентнісні та діяльнісні підходи, математична грамотність PISA-подібні завдання, проблемне/проєктне/кооперативне навчання, конструювання задач, рефлексивне середовище, професійний розвиток).  Максимальна кількість балів — 20. Прохідний бал — 12 (60 %). 

Тривалість: 60 хвилин.  У разі неуспішного проходження — можливість повторної спроби (до двох разів) після додаткового опрацювання матеріалів.

Групова підсумкова рефлексія (онлайн-сесія або асинхронне обговорення на платформі курсу).

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

Практичні завдання спрямовані на закріплення здобутих знань, формування та вдосконалення професійних умінь педагогічних працівників, а також на перевірку розуміння й практичного застосування положень компетентнісного підходу в навчанні математики. Зміст і характер практичних завдань описані у тексті програми.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

Питання для самостійного опрацювання спрямовані на поглиблення розуміння ключових положень програми, осмислення теоретичного матеріалу та підготовку учасників курсу до практичних занять і підсумкового оцінювання. Самостійне опрацювання сприяє формуванню здатності застосовувати здобуті знання й уміння у професійній діяльності.

Орієнтовний перелік питань:

• сутність компетентнісного підходу у навчанні математики та його реалізація в освітньому процесі;
• формування математичної компетентності та математичної грамотності учнів;
• особливості діяльнісного підходу на уроках алгебри та геометрії;
• відмінності між поверхневим і глибинним засвоєнням математичних понять;
• розвиток критичного мислення під час розв’язування математичних задач;
• формування когнітивної гнучкості учнів у процесі вибору способів розв’язування задач;
• проблемно-орієнтоване навчання як засіб мотивації до вивчення математики;
• проєктне навчання в математиці: можливості математичного моделювання та статистичних досліджень;
• організація кооперативного навчання під час розв’язування складних задач;
• ролі учнів у груповій роботі на уроках математики та формування колективної відповідальності;
• конструювання компетентнісно орієнтованих задач з математики;
• особливості розроблення PISA-подібних завдань з математики;
• методи організації рефлексії на уроках математики;
• диференціація та індивідуалізація навчання математики;
• планування сучасного уроку математики з урахуванням компетентнісних результатів навчання.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 Нормативно-правові документи

1. Державний стандарт базової середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення 15.12.2025).
2. Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти»: наказ МОН України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення 15.12.2025).
3. Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання : наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення 15.12.2025).
4. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення 15.12.2025).
5. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 № 463-IX. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення 15.12.2025).

Основна література

1. Васильєва Д. В., Вашуленко О. П., Волошена В. В. Методика компетентнісно орієнтованого навчання математики в ліцеї на рівні стандарту : метод. посіб. – Київ : Конві Прінт, 2021. – 175 с.
2. Ващенко Л., Василенко Н. Формувальне оцінювання : посібник для вчителів. – Київ : Загальноосвітній фонд «Партнерство заради дитини», 2021. – 70 с.
3. Нєдялкова К. В. (ред.). Теорія і практика формування математичної компетентності здобувачів середньої освіти : монографія. – Одеса : ФОП Бойчук, 2021. – 279 с.
4. Міністерство освіти і науки України. Модельні навчальні програми для 5–9 класів Нової української школи. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення 15.12.2025).
5. Освіта для життя. Математична освітня галузь. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення 15.12.2025).

Додаткова література

1. Гриневич Л. М. STEM-освіта в контексті вдосконалення природничо-наукової та математичної освіти в Україні // Journal of Physics: Conference Series. – 2022. – Vol. 2288, № 1. – P. 012031. DOI: 10.1088/1742-6596/2288/1/012031.
2. Кендрик Г. Формувальне оцінювання. Практики в дії / пер. з англ. С. Демиденко. – Київ : Загальноосвітній фонд «Партнерство заради дитини», 2021. – 204 с.
3. Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) : розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 960-р // Офіційний вісник України. – 2020. – № 67. – С. 40.
4. PISA — дослідження заради якості освіти. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення 15.12.2025).

За результатами підвищення кваліфікації педагогічний працівник набуває здатності:

• знати сутнісні характеристики сучасних підходів до навчання в Новій українській школі;
• розуміти спільні і відмінні риси проблемного й проєктного навчання;
• розуміти умови ефективного перебігу кооперативного навчання;
• розуміти сутність та принципи діяльнісного підходу в навчанні та інструменти його реалізації в освітньому процесі;
• знати ознаки поверхневого і глибинного навчання;
• розуміти стратегії розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості.
• реалізовувати принципи діяльнісного підходу, застосовувати діяльнісні та  сучасні методи навчання та різноманітні інструменти діяльнісного підходу в освітньому процесі;
• аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання;
• моделювати уроки за базовими сценаріями проблемно-орієнтованого, проектного, кооперативного навчання;
• планувати навчальний проект;
• добирати ефективні методи формування колективної відповідальності та розвитку критичного мислення й когнітивної гнучкості;
• вирізняти ознаки поверхневого та глибинного навчання;
• створювати рефлексивне навчальне середовище.
• застосовувати сучасні підходи до навчання в Новій українській школі та планувати освітній процес на засадах Концепції НУШ.