ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДТРИМКА ВЧИТЕЛІВ І ДІТЕЙ З ДОСВІДОМ ТРАВМИ, СПРИЧИНЕНОЇ ВІЙНОЮ

МОДУЛЬ 1.СИСТЕМНА РОБОТА ЩОДО ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ ЯК ПЕРЕДУМОВА РІВНОГО ДОСТУПУ ДО ОСВІТИ

Тема 1.1. Освітні втрати: сутність, причини, наслідки

Поняття «освітні втрати» та «освітні розриви»: спільне та відмінне. Причини освітніх втрат. Освітні втрати в контексті збройної агресії рф, пандемії, вимушеного переміщення. Фактори появи освітніх втрат, які не пов'язані з воєнним станом. Наслідки освітніх втрат (економічні, психологічні, соціальні, академічні). Шляхи подолання освітніх втрат як передумови рівного доступу до освіти.

 Тема 1.2. Інструменти діагностування та подолання освітніх втрат

Вимоги державного стандарту та освітніх програм (відповідно до освітньої

галузі) як критерії виявлення освітніх втрат здобувачів освіти. Інструменти для вимірювання та подолання освітніх втрат (відповідно до освітньої галузі). Вимірювання освітніх втрат учнів у програмах з надолуження (відповідно до освітньої галузі). Цифрові інструменти для діагностування освітніх втрат та відстеження прогресу кожного учня (відповідно до освітньої галузі).

Програми та цифрові ресурси для подолання освітніх втрат, які генерують

завдання, вправи та тести з урахуванням потреб конкретного учня (відповідно до освітньої галузі). Доступність та інклюзивність цифрових рішень. Створення власних цифрових ресурсів для подолання освітніх втрат (відповідно до освітньої галузі).

Тема 1.3. Професійна підтримка вчителів з питань подолання освітніх

втрат у здобувачів освіти

Вибудова стратегії роботи з подолання освітніх втрат на рівні школи та громади. Форми підвищення кваліфікації педагогів з питань надолуження освітніх втрат у здобувачів освіти. Національні й міжнародні практики подолання освітніх втрат для професійного зростання. Обмін досвідом, методичні кейси.

Професійні орієнтири для педагога щодо реалізації програм з подолання освітніх втрат (знання теоретичних і практичних засад організації освітнього процесу; методична підготовка щодо реалізації програм з подолання освітніх втрат; володіння основами психологічних знань і травма-інформованого підходу; володіння цифровими технологіями тощо). Наставництво, супервізія, професійні спільноти як ефективні інструменти для професійної підтримки педагогів і підвищення якості освіти. Місце наставництва, супервізії та професійних спільнот для педагогів у контексті подолання освітніх втрат.

 

МОДУЛЬ 2. БЕЗПЕЧНЕ ОСВІTHE CEPЕДОВИЩЕ: ІНТЕГРАЦІЯ

ПСИХОСОЦІАЛЬНИХ ПРАКТИК І ПІДХОДІВ, ЧУТЛИВИХ ДО

ТРАВМИ

Тема 2.1. Вплив травми на навчання та поведінку учнів

Визначення травми. Основні типи травм, з якими можуть стикатися учні Травма в умовах війни, переміщення, втрати: особливості реагування. Тинові реакції на травму (поведінкові, емоційні, фізіологічні, когнітивні тощо). Ознаки та симптоми стресу в дітей. Роль захисних механізмів у протидії травмуючим подіям. Вплив травми на освітній процес (зниження успішності, труднощі з організацією діяльності, нестійка мотивація, порушення соціальної взаємодії та

інше). Методи виявлення психоемоційного стану учнів. Психофізіологічні розлади та кризові стани підлітків: ознаки депресії, тривожних розладів, емоційної нестабільності, самодеструктивної поведінки тощо. Зв'язок між травмою та дистресовою поведінкою здобувачів освіти. Прояви дистресу в класі.

Тема 2.2. Стратегії підтримки учнів, які пережили травматичні події

Сутність травма-інформованого підходу та його принципи. Інтеграція стратегій травма-інформованого підходу в освітній процес НУШ: співпраця та позитивна взаємодія, побудова довірливих відносин; створення безпечного фізичного та емоційного простору тощо.

Перша психологічна допомога та протоколи її надання. Регуляція психоемоційного стану. Профілактика стресу та емоційного вигорання в учнів у період підготовки до ДПА / HMT (ЗНО): техніки саморегуляції, організація освітнього простору, підтримка мотивації тощо. Форми надання психосоціальної підтримки здобувачам освіти, зокрема дітям, що пережили травматичні події. Алгоритм перенаправлення до психологічної служби. Протоколи дій педагога в кризових ситуаціях у школі.

Тема 2.3. Створення безпечного освітнього середовища: ключові

маркери та практичні підходи

Ключові маркери створення безпечного освітнього середовища, спрямованого на збереження психічного здоров'я та емоційного благополуччя учнів. Визначення характеристик безпечного освітнього простору. Чекліст оцінювання класу за критеріями безпечного освітнього простору. Дизайн класу та його просторове рішення для підвищення комфорту та безпеки здобувачів освіти.

Роль учителя у створенні психофізичної та емоційної безпеки. Основи ефективної комунікації з учнями та батьками задля створення безпечного освітнього середовища: активне слухання, ненасильницьке спілкування, ресурсна підтримка, створення відкритого діалогу тощо. інших

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи 

1. Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають У складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю : постанова Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 року № 800 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням %D0%BF#Text (дата звернення: 13.08.2025). 

2. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами: наказ Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 № 1047. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 13.08.2025). 

3. Про затвердження Положення про психологічну службу в системі освіти України : наказ Міністерства освіти і науки України від 22.05.2018 № 509, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.07.2018 за № 885/32337. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 13.08.2025). 

4. Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти: постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898: станом на 02.09.2022 URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 14.07.2025). 

5. Про освіту Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII (зі змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 14.08.2025).

 6. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16 січня 2020 року № 463-ІХ (зі змінами). URL: Перейти за покликанням 20#Text (дата звернення: 14.08.2025). 

Основна література 

1. Бичко Г., Терещенко В. Навчальні втрати: сутність, причини, наслідки та шляхи подолання. УЦОЯО, 2023. URL: https: //Перейти за покликанням Ukraine.pdf (дата звернення: 13.08.2025).

2. Вікові особливості психоемоційного стану підлітків в умовах війни. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 13.08.2025). 

3. Головатенко Т. Тенденції підготовки вчителів до впровадження травма-інформованого навчання: досвід розвинених країн. Освітологія, 2023, № 12. С 42-54. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.08.2025).

4. Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті України : методичні рекомендації / кол. автор.; за загальною редакцією О. М. Топузова; укл. М. В. Головко. Київ: Педагогічна думка, 2023. 187 с. URL: Перейти за покликанням vtraty.pdf (дата звернення: 13.08.2025). 

5. Застосування травма-інформованого підходу в заходах моніторингу, оцінки, досліджень та навчання. URL: Перейти за покликанням - 10 content/uploads/2023/12/UKR-UNITY-Trauma-Informed-MERL-Learning-Brief.pdf (дата звернення: 13.08.2025). 

6. Подолання освітніх втрат з української мови та літератури в 5-11 класах: методичні рекомендації. Міжнародний фонд «Відродження». URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 13.08.2025). 

7. Посібники для вчителів: нові можливості подолання освітніх втрат у школах. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 13.08.2025). 

8. Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу. Навчально-методичний посібник / Андреенкова В. Л., Войцях Т. В., Гриців І. П., Мельничук В. О., Сабліна Н. О., Флярковська О. В., Харьківська Т. А. К., 2023. 126 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.08.2025). втрат. 

9. Рекомендації щодо організації програм UNICEF. 2023. URL: з надолуження освітніх Перейти за покликанням a. 1-31.07.2023.pdf (дата звернення: 13.08.2025). 

10. Ройз С. Травмочутливість у школі. 19 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 12.08.2025). 

 Додаткова література 

1. Дослідження ролі неурядових організацій у вивченні та освітніх втрат в Україні. URL: https://teach Перейти за покликанням (дата звернення: 13.08.2025).
2. Навчальний контент для програм українознавчого компонента. URL: Перейти за покликанням kontent-dlia-ukrainoznavchoho-komponentu (дата звернення: 13.08.2025). 
3. Як стати ментором для школярів. Перейти за покликанням звернення: 09.08.2025) URL: (дата 6. Minimum Standards for Education: Preparedness, Response, Recovery. URL: Перейти за покликанням %202024%20v2.6%20Web.pdf (дата звернення: 09.08.2025). 
4. Teaching English to refugees and displaced learners / TeachingEnglish. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.08.2025).

 

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (вдосконалять) уміння, навички щодо: 

• ідентифікації та аргументації відмінностей між освітніми втратами та освітніми розривами; 
• планування освітньої діяльності з урахуванням виявлених освітніх втрат учнів та обрання ефективних стратегій їх подолання; 
• застосування інструментів (у т. ч. цифрових) для діагностування освітніх втрат і оцінювання рівня сформованості компетентностей в учнів; 
• здійснення аналізу отриманих результатів діагностування щодо наявних освітніх втрат задля побудови індивідуальної освітньої траєкторії учнів; 
• створення програм та/або окремих елементів занять, спрямованих на надолуження знань і подолання освітніх втрат у здобувачів освіти; 
• реалізації змісту програм із подолання освітніх втрат у здобувачів освіти; 
• володіння стратегіями створення фізичної та емоційної безпеки учнів у класі інтерпретації поведінкових особливостей через призму травматичного досвіду учня та їх врахування під час організації освітнього процесу;
• формування та розвиток у слухачів здатності до організації освітнього процесу в другому циклі базової середньої освіти з урахуванням принципів травма-інформованого підходу, надання психосоціальної підтримки учасникам освітнього процесу. 

Ключові особливості реалізації програми:

1. Травма-інформований формат навчання педагогів. Навчальний процес вибудовується з урахуванням можливого власного травматичного досвіду педагогів. Забезпечується психологічна безпека, добровільність участі у вправах, можливість вибору рівня залученості, недопущення ретравматизації.
2. Практико-орієнтований характер. Основний акцент робиться на відпрацюванні практичних навичок застосування психосоціальної підтримки та травма-інформованого підходу безпосередньо у процесі базового предметного навчання (5–9 класи). Теоретичний матеріал інтегрується з аналізом реальних педагогічних ситуацій.
3. Інтеграція у предметне навчання. Програма реалізується без відриву від змісту навчальних предметів. Слухачі опановують способи адаптації методів викладання, оцінювання та взаємодії з учнями з урахуванням їхнього актуального психоемоційного стану.
4. Модульність і гнучкість. Програма може реалізовуватися у очному, дистанційному або змішаному форматі. Модулі можуть впроваджуватися поетапно з урахуванням можливостей закладу освіти та потреб педагогічного колективу.
5. Активні й інтерактивні методи навчання. Використовуються тренінгові вправи, рольові ігри, аналіз кейсів, групові дискусії, моделювання уроків, рефлексивні практики, що сприяє усвідомленому засвоєнню матеріалу.
6. Міждисциплінарна взаємодія. Реалізація програми передбачає співпрацю педагогів із практичними психологами, соціальними педагогами, адміністрацією закладу освіти та, за потреби, зовнішніми фахівцями.
7. Підтримка професійної стійкості педагогів. У процесі реалізації програми створюються умови для розвитку навичок саморегуляції, профілактики емоційного вигорання та формування професійної життєстійкості педагогів.
8. Рефлексивний супровід. Передбачено постійну рефлексію власного педагогічного досвіду, аналіз змін у професійних установках та готовності до впровадження травма-інформованого підходу в освітній практиці.