СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО ТА ЗДОРОВОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Зміст програми відповідає Типовій програмі підвищення кваліфікації педагогів і керівників (директорів) закладів загальної середньої освіти зі створення безпечного і здорового освітнього середовища в закладі освіти (наказ МОН України від 6 вересня 2023 року, наказ № 1091).

Модуль 1. Нормативно-правові засади створення безпечного, безбар’єрного та здорового освітнього середовища (4 год.)

Тема 1.1. Нормативно-правове забезпечення безпеки та здоров’я учасників освітнього процесу в закладі освіти. Нормативно-правові документи, що регламентують створення безпечного, безбар’єрного та здорового освітнього середовища у ЗЗСО. Законодавчі вимоги щодо забезпечення рівних, належних і безпечних умов здобуття освіти. Управлінський аспект реалізації завдань Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища. Роль керівника і педагогічних працівників у забезпеченні безпеки в закладі освіти.

Тема 1.2. Концепція безпечного, безбар’єрного та здорового освітнього середовища закладу освіти. Сутність і складові безпечного, безбар’єрного та здорового освітнього середовища. Ключові положення Концепції безпеки закладів освіти. Фізична, психологічна, соціальна, інформаційна безпека та інклюзивність як взаємопов’язані складові якості освітнього процесу.
         Практичне завдання: аналіз локальних документів закладу освіти щодо їх відповідності сучасним вимогам безпеки та безбар’єрності.

Модуль 2. Безпечна інфраструктура та цивільний захист у закладі освіти (4 год.)

Тема 2.1. Організація безпечної інфраструктури закладу освіти та міжсекторальна взаємодія із службами безпеки. Складові безпечної інфраструктури закладу освіти. Архітектурна доступність, безпечний простір у приміщенні та на території закладу, облаштування укриттів, запасних виходів, маршрутів евакуації. Організація безпечного підвезення учнів і педагогів. Співпраця закладу освіти зі службами Національної поліції, ДСНС, органами місцевого самоврядування та іншими соціальними інституціями.

Тема 2.2. Цивільний захист та алгоритми дій учасників освітнього процесу у надзвичайних ситуаціях. Організація цивільного захисту в закладі освіти. Алгоритми дій під час повітряної тривоги, пожежі, мінної небезпеки, хімічної чи радіаційної загрози, евакуації та перебування в укритті. Система раннього попередження, розподіл відповідальності між працівниками закладу.
         Практичне завдання: моделювання дій учасників освітнього процесу в умовах надзвичайної ситуації.

Модуль 3. Профілактика захворювань та здоров’я учасників освітнього процесу (5 год.)

Тема 3.1. Профілактика інфекційних захворювань та санітарно-гігієнічні вимоги у закладі освіти. Санітарно-гігієнічні вимоги до організації освітнього процесу. Профілактика інфекційних захворювань у закладі освіти, дотримання режимів провітрювання, прибирання, дезінфекції, гігієни рук. Роль педагогів у формуванні гігієнічної культури та профілактичної поведінки здобувачів освіти. 

Тема 3.2. Профілактика неінфекційних захворювань та здоров’язбережувальні технології в освітньому процесі. Здоров’язбережувальні технології як складова безпечного і здорового освітнього середовища. Профілактика перевтоми, порушень постави, зору, стресових станів, недостатньої рухової активності. Раціональна організація освітнього процесу, збереження психофізичного здоров’я учнів та педагогів.
         Практичне завдання: аналіз педагогічних ситуацій та визначення здоров’язбережувальних рішень у роботі закладу освіти.

Модуль 4. Шкільне харчування та формування здорового способу життя (6 год.)

Тема 4.1. Безпечне та здорове харчування в школі. Організація безпечного і здорового харчування в закладі освіти. Сучасні підходи до шкільного меню, вимоги до якості та безпечності харчових продуктів, дотримання санітарно-гігієнічних норм, принципи HACCP. Роль адміністрації і педагогів у формуванні культури здорового харчування.

Тема 4.2. Формування культури здоров’я та рухової активності учнів.
Формування здорового способу життя, відповідального ставлення до власного здоров’я, розвиток рухової активності учнів. Використання здоров’язбережувальних підходів у навчальній і виховній роботі. Партнерська взаємодія закладу освіти з батьками щодо підтримки здорових звичок дітей.
         Практичне завдання: аналіз прикладів організації шкільного харчування та розробка пропозицій щодо формування культури здоров’я в закладі освіти.

Модуль 5. Цифрова безпека та кібергігієна в освітньому середовищі (4 год.)

Тема 5.1. Основи кібербезпеки та кібергігієни для педагогів і учнів. Безпека дітей і дорослих у цифровому просторі. Основні ризики використання мережі Інтернет: контактні, контентні, поведінкові та ризики для здоров’я. Основи кібергігієни, захист персональних даних, безпечна робота з цифровими ресурсами і платформами в освітньому процесі.

Тема 5.2. Протидія кібербулінгу та формування цифрової етики. Кібербулінг як негативне безпекове явище в освітньому середовищі: ознаки, форми, наслідки, алгоритм реагування. Формування цифрової етики, відповідальної поведінки онлайн, критичного ставлення до цифрового контенту. Попередження небезпечних інтернет-челенджів та інших загроз для психічного і фізичного здоров’я дітей.
         Практичне завдання: аналіз кейсів кібербулінгу та вироблення алгоритму дій педагогічних працівників.

Модуль 6. Безбар’єрне освітнє середовище (4 год.)

Тема 6.1. Безбар’єрність, інклюзивність і толерантність у безпечному освітньому середовищі. Створення безпечного, безбар’єрного та інклюзивного освітнього середовища для учнів з особливими освітніми потребами. Архітектурна, освітня, інформаційна та соціальна безбар’єрність. Педагогіка партнерства, толерантність, сприятливий соціально-емоційний клімат у класному колективі. Роль керівника у створенні умов для доступного і безпечного освітнього простору.

Тема 6.2. Психологічна безпека освітнього середовища: профілактика булінгу та підтримка учасників освітнього процесу в умовах стресу і кризових ситуацій. Попередження та протидія булінгу як умова психологічної безпеки в закладі освіти. Психологічний супровід учасників освітнього процесу в умовах надзвичайних ситуацій, бойових дій, стресу і кризи. Сучасні підходи до психологічної підтримки, базові техніки самодопомоги та взаємодопомоги.
         Практичне завдання: аналіз кейсів булінгу та кризових ситуацій, моделювання алгоритму реагування закладу освіти.

Орієнтовний перелік практичних завдань:
- аналіз локальної документації закладу освіти щодо створення безпечного, безбар’єрного та здорового освітнього середовища; підготовка пропозицій до наказів, планів, інструкцій та інших внутрішніх документів закладу;

- аналіз і презентація безпекової інфраструктури закладу освіти: оцінювання стану укриттів, евакуаційних шляхів, доступності приміщень, організації безпечного простору та визначення напрямів його вдосконалення;

- моделювання алгоритмів дій учасників освітнього процесу в надзвичайних ситуаціях: під час повітряної тривоги, пожежі, мінної небезпеки, повідомлення про загрозу або евакуації;

- розробка інформаційних матеріалів для учасників освітнього процесу з питань безпеки: пам’яток, інструкцій, коротких алгоритмів дій для розміщення на сайті закладу освіти або інформаційному стенді;

- обґрунтування моделі міжсекторальної взаємодії закладу освіти зі службами Національної поліції, ДСНС, органами місцевого самоврядування та іншими соціальними інституціями щодо створення безпечного освітнього середовища;

- аналіз педагогічних ситуацій, пов’язаних із профілактикою захворювань і збереженням здоров’я учнів, та визначення здоров’язбережувальних рішень у взаємодії з медичними працівниками і батьками;

- розробка пропозицій щодо використання здоров’язбережувальних технологій в умовах очного, дистанційного або змішаного навчання;

- аналіз практик організації шкільного харчування та формулювання рекомендацій щодо вдосконалення меню, дотримання принципів здорового харчування і санітарно-гігієнічних вимог;

- аналіз кейсів цифрових ризиків та розробка алгоритмів реагування на кібербулінг, небезпечний контент, порушення цифрової етики й правил безпечної поведінки в Інтернеті;

- розробка моделі створення безбар’єрного та інклюзивного освітнього середовища для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, зокрема в умовах дистанційного або змішаного навчання;

- аналіз кейсів булінгу, психологічної напруги та кризових ситуацій і моделювання дій педагогічних працівників щодо підтримки учасників освітнього процесу;

- презентація власного досвіду або кращих практик створення безпечного, безбар’єрного та здорового освітнього середовища в закладі освіт

Самостійна робота слухачів:
- опрацювання нормативно-правових та методичних документів у сфері безпечного й здорового освітнього середовища (Закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, Концепція безпечного та здорового освітнього середовища, методичні рекомендації МОН щодо цивільного захисту, профілактики захворювань, протидії булінгу та кібербулінгу тощо);

- аналіз власного освітнього середовища (письмова оцінка сильних сторін і ризиків у сфері фізичної, психологічної, цифрової безпеки та здоров’язбереження з формулюванням реалістичних пропозицій щодо вдосконалення);

-  рефлексивний звіт (письмовий аналіз особистого професійного зростання: які знання та практичні інструменти були опановані, як вони можуть бути впроваджені в освітньому процесі, яких змін у безпеці та добробуті учнів і педагогів очікує слухач).

1. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
2. Державний стандарт базової середньої освіти. Перейти за покликанням  
3. Модельні навчальні програми з біології (5–9 класи). Перейти за покликанням  
4. Методичні рекомендації МОН щодо подолання освітніх втрат. Перейти за покликанням
5. Типова програма підвищення кваліфікації педагогів і керівників (директорів) закладів загальної середньої освіти зі створення безпечного і здорового освітнього середовища в закладі освіти (наказ МОН України від 6 вересня 2023 року, наказ № 1091) 
6. Перейти за покликанням
7. Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища в новій українській школі (схвалена Указом Президента від 25.05.2020 №195/2020).
8. Лист МОН №1/9-436 від 14.08.2020 “Рекомендації щодо створення безпечного освітнього середовища та попередження булінгу”.
   Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, затверджений наказом МОЗ №2205 від 25.09.2020 (чинний з 01.01.2021).
   Постанова Головного державного санітарного лікаря №9 від 06.09.2021 “Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти” (щодо COVID-19, за актуальності).
9. Методичні рекомендації МОН і ДСНС щодо дій у разі надзвичайних ситуацій (матеріали 2022–2023 рр., зокрема рекомендації із сайтів МОН та UNICEF щодо дій при повітряній тривозі)
   Ресурси з кібербезпеки для освітян: посібник “Кібергігієна в освітньому просторі” (Держспецзв’язку, 2022) та платформа “StopBullying” (МОН/Мінцифри).

Очікувані результати підвищення кваліфікації: Після успішного завершення програми слухачі зможуть:

1. Аналізувати та впроваджувати нормативні вимоги щодо безпечного і здорового середовища в діяльність закладу. Випускники програми зможуть впевнено користуватися законодавчою базою (закони, постанови, накази МОН), розробляти внутрішні положення школи з питань безпеки та контролювати їх виконання.
2. Організовувати систему цивільного захисту у закладі освіти. Слухачі навчаться складати плани реагування на надзвичайні ситуації, проводити інструктажі та тренування (евакуація, укриття), правильно діяти за затвердженими алгоритмами під час повітряної тривоги чи інших загроз, забезпечувати готовність матеріальної бази (укриття, вказівники шляхів, тривожні сумки тощо).
3. Здійснювати профілактику захворювань та контролювати санітарно-гігієнічний стан освітнього середовища. Педагоги впроваджуватимуть гігієнічні заходи в класах (вентиляція, дезінфекція, режим провітрювання), популяризувати серед учнів та батьків вакцинацію (у тому числі проти ВПЛ), співпрацювати з медичними працівниками щодо проведення щеплень та медоглядів, своєчасно реагувати на випадки інфекційних хвороб у школі.
4. Впроваджувати сучасні стандарти шкільного харчування і формувати культуру здорового харчування та рухової активності. Учасники програми зможуть оцінювати меню шкільної їдальні на відповідність нормам (калорійність, різноманітність страв, обмеження шкідливих продуктів), взаємодіяти з персоналом харчоблоку для покращення якості харчування та умов (модернізація обладнання, дотримання гігієни). Також педагоги будуть здатні реалізувати освітні проєкти з формування здорових звичок – наприклад, тижні здорового харчування, спортивні челенджі, інтегрувати рухові паузи на уроках – з метою покращення здоров’я учнів.
5. Забезпечувати цифрову безпеку освітнього процесу. Слухачі опанують навички захисту інформації: зможуть правильно налаштовувати конфіденційність у навчальних онлайн-платформах, попереджати витоки персональних даних учнів, використовувати лише перевірені цифрові ресурси. Вони навчаться розпізнавати кіберризики для дітей (кібербулінг, небезпечні інтернет-челенджі, шахрайство) та вживати профілактичних заходів – проводити заняття з кібергігієни, реагувати на випадки онлайн-цькування у співпраці з батьками та фахівцями.
6. Створювати інклюзивне і психологічно безпечне середовище в учнівських колективах. Випускники програми зможуть впроваджувати шкільні політики толерантності та недискримінації, організовувати просвітницькі заходи з протидії булінгу (круглі столи, години спілкування, театралізовані вправи), налагоджувати систему повідомлення та реагування на випадки булінгу відповідно до законодавчих вимог. Педагоги будуть краще підготовлені до спілкування з «важкими» підлітками, надання підтримки дітям з посттравматичним стресом або іншими емоційними проблемами, знати межі своєї компетенції та алгоритми перенаправлення до шкільного психолога чи соціальних служб.
7. Проєктувати та реалізовувати власні заходи і проєкти з підвищення безпеки та зміцнення здоров’я у школі. Слухачі зможуть розробити комплексний план дій для свого закладу (або класу), що включатиме поліпшення інфраструктури, тренінги для учнів і персоналу, інформаційну роботу з батьками. Вони будуть здатні оцінити вихідний стан безпеки і здоров’язбереження у своєму закладі (аудит умов, опитування) та на основі цього планувати інтервенції, а також моніторити прогрес (відстежувати показники травматизму, випадків булінгу, стан здоров’я учнів тощо) і коригувати заходи за потреби.

Реалізація програми здійснюється у дистанційному форматі та поєднує теоретичне опрацювання нормативно-правових і методичних засад створення безпечного та здорового освітнього середовища з практико-орієнтованою діяльністю слухачів. Теоретичний компонент спрямований на формування цілісного розуміння концепції безпечного освітнього простору, вимог чинного законодавства та сучасних підходів до забезпечення фізичної, санітарно-гігієнічної, інформаційної та психологічної безпеки учасників освітнього процесу.

Особливістю програми є її прикладна та міждисциплінарна спрямованість. Усі змістові модулі реалізуються через аналіз реальних освітніх ситуацій і практичних кейсів, пов’язаних з організацією цивільного захисту й укриттів, профілактикою інфекційних і неінфекційних захворювань (зокрема питаннями гігієни та вакцинації учнів), забезпеченням безпечного та якісного шкільного харчування, формуванням рухової активності, цифрової безпеки, інклюзивного й психологічно безпечного освітнього середовища.

Програма передбачає активну участь слухачів у виконанні практичних завдань, моделюванні управлінських і педагогічних рішень, а саме: у розробленні стратегії розвитку закладу освіти, річного плану роботи, освітньої програми, алгоритмів дій. Це забезпечує можливість безпосереднього перенесення результатів навчання у професійну діяльність педагогічних працівників і керівників ЗЗСО.