Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти
з’ясувати актуальні проблеми викладання української мови і літератури в Новій українській школі, зокрема, важливість ролі комунікативної культури як складника педагогіки партнерства НУШ та удосконалити практичні вміння й навички щодо формування комунікативної культури в учасників освітнього процесу; поглибити розуміння інтегрованого курсу літератур для НУШ та узагальнити теоретичні основи інтегрованого курсу.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Хмельницький національний університетІнформація про розробника (розробників):
Подлевська Неля Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету, Приймак Інна Володимирівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології Хмельницького національного університету.Напрями підвищення кваліфікації:
- сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А1. Мовно-комунікативна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
- Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя
МОДУЛЬ 1. Мовнокомунікативна культура у педагогіці партнерства НУШ
Тема 1.1. Педагогіка партнерства – ключовий компонент формули Нової української школи. Педагогіка співробітництва в інших країнах. Нові професійні ролі вчителя.
Концепція Нової української школи. Педагогіка партнерства у НУШ: взаємодія учні-батьки-учителі. Педагогіка співробітництва в інших країнах: приклади позитивних змін. Нові професійні ролі вчителя: ментор, тьютор, коуч, новатор, фасилітатор. Учитель НУШ – натхненник навчання учнів.
Тема 1.2. Комунікативна культура – складник педагогіки партнерства. Мовленнєва діяльність та її етикетний аспект. Особливості професійно-педагогічної комунікації. Роль вчителя-філолога у формуванні культури спілкування учасників освітнього процесу.
Мова як засіб спілкування: дотримання норм українського мовлення. Культура спілкування в освітньому процесі. Корпоративна культура. Український комунікативний етикет у педагогічній взаємодії. Прийоми і методи формування комунікативної культури у закладі освіти. Учитель-філолог як зразок українського професійного мовлення і культури спілкування у НУШ.
Тема 1.3. Комунікативний тренінг. Моделі спілкування, подолання бар’єрів, формування культури спілкування.
Ситуативні комунікативні вправи і завдання у педагогічному спілкуванні. Використання вербальних і невербальних засобів у комунікативних ситуаціях сучасного спілкування в освітньому процесі НУШ.
Тема 1.4. Комуніктивна професіограма викладача/вчителя-філолога в освітньому процесі. Шляхи розвитку комунікативної майстерності вчителя.
Компетентнісний підхід до розвитку комунікативних здібностей учасників освітнього процесу. Створення моделі комунікативної професіограми викладача/вчителя-філолога та презентація-захист її складників. Добір вправ і завдань для формування комунікативної культури в учасників педагогіки партнерства НУШ.
МОДУЛЬ 2. Теоретичні аспекти інтегрованого курсу літератур (української та зарубіжної) в НУШ
Тема 2.1.Літературні взаємини української літератури із європейськими традиціями до 19 ст.
Витоки української писемної літератури та її тісний зв’язок із європейськими культурними традиціями в давній період до XVIII століття. Розглядається вплив візантійської, античної та західноєвропейської літератури на формування жанрів і стилів давньої української словесності, зокрема літописів, житійної, проповідницької та перекладної літератури. Особлива увага приділяється ролі християнства, книжної традиції Київської Русі, перекладам і адаптації європейських текстів, що сприяли входженню української літератури до загальноєвропейського культурного простору.
Тема 2.2.Взаємодія української літератури із європейськими кінця ХІХ — початку ХХІ ст.
Аналіз взаємодії української літератури з європейськими літературами кінця ХІХ — початку ХХІ століття в контексті культурних, філософських і мистецьких процесів доби. Розглядається вплив європейських напрямів і течій (реалізму, модернізму, символізму, експресіонізму, екзистенціалізму, постмодернізму) на розвиток української літератури, а також внесок українських письменників у загальноєвропейський літературний простір. Особлива увага приділяється міжкультурному діалогу, перекладній діяльності, типологічним паралелям і художнім новаціям у творчості українських авторів зазначеного періоду.
Тема 2.3.Світові теми та мотиви в українській художній спадщині.
Аналіз світових тем і мотивів у творах української художньої літератури як вияву міжкультурної взаємодії та входження національної літератури в загальносвітовий контекст. У процесі роботи слухачі здійснюють зіставний аналіз українських і зарубіжних літературних текстів, виявляють універсальні теми й мотиви (людина і свобода, кохання і жертовність, добро і зло, війна і мир, пошук сенсу життя), простежують особливості їх національної інтерпретації. Особлива увага приділяється формуванню навичок інтегрованого аналізу художнього тексту та розвитку культурної й читацької компетентностей.
Тема 2.4. Підбір та структурування навчального матеріалу для створення фрагменту уроку
Практичне заняття передбачає оволодіння навичками підбору, добору та логічного структурування навчального матеріалу для створення фрагмента уроку інтегрованого курсу літератур у НУШ. Слухачі аналізують навчальні програми й освітні результати, визначають дидактичну мету фрагмента уроку, добирають художні тексти, теоретичні поняття та міжкультурні зв’язки, проєктують послідовність навчальної діяльності учнів із використанням інтерактивних методів і прийомів, орієнтованих на формування ключових і предметних компетентностей
після завершення сертифікатної програми слухачі мають: орієнтуватися в основних поняттях змісту програми та розуміти важливість нових професійних ролей учителя-філолога у формуванні комунікативної культури у педагогіці партнерства НУШ; систематизувати знання про культуру мовлення та український комунікативний етикет й уміти застосовувати набуті знання у професійній педагогічній діяльності; створювати модель комунікативної професіограми вчителя-філолога та вміти окреслювати шляхи розвитку комунікативної майстерності вчителя. Характеризувати закономірності розвитку української та зарубіжної літератури; здійснювати аналіз явищ і фактів української та зарубіжних літератур, встановлення зв’язків між українською та світовою літературою, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах; впроваджувати під час проведення уроків української літератури в школі методи компаративного аналізу.