СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Удосконалення професійний розвиток учителів математики базової середньої освіти відповідно до державної політики в галузі освіти; удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей учителів математики ЗЗСО для організації навчання, виховання та розвитку учнів на предметному математичному тлі відповідно до Концепції реалізації держаної політики у сфері реформування загальної середньої освіти.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»Інформація про розробника (розробників):
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Задоріна Ольга Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри математики і методики її навчання, Папач Ольга Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри математики і методики її навчання.Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- онлайн-навчання
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б1. Психологічна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
- Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
-
Модуль 1. Сучасні підходи до навчання математики в Новій українській школі.
Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання математики. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно зорієнтованого, інтегрованого, середовищного підходів. STEM-орієнтований підхід у навчанні математики.
Зміна пріоритетів в освітньому процесі навчання математики від накопичення знань до розвитку життєвих навичок. Практична зорієнтованість викладання математики. Рефлексивність навчання.
Проблемне навчання. Проєктне навчання. Кооперативне навчання. Технологія рівневої диференціації.
Компетентнісно орієнтовані завдання математики як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з математики.
Модуль 2. Психолого-педагогічні умови організації освітнього процесу на уроках математики в Новій українській школі.
Психолого-педагогічні та інші індивідуальні особливості учнів підліткового віку та їх урахування в організації освітнього процесу на уроках математики. Принцип наступності для базової середньої освіти та психологічні механізми соціалізації та саморозвитку особистості учнів в сучасному освітньому просторі. Стратегії роботи з учнями, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки та Я-концепції. Розвиток емоційного інтелекту учасників освітнього процесу. Розвиток критичного мислення і нестандартного розвязування проблем.
Індивідуальна освітня траєкторія учня: принципи побудови та планування. Становлення цілеспрямованої мотиваційної активності суб’єкта учіння. Психолого-педагогічні інструменти для планування, моніторингу, організації та оцінки заходів, спрямованих на формування мотивації навчання й пізнавальної діяльності, підвищення рівня якості навчання, психологічної безпеки, комфорту і учнівського самоврядування.
Нові соціально-професійні ролі вчителя НУШ: фасилітатор, тьютор, коуч. Особиста готовність педагога до змін у контексті реалізації змісту Концепції НУШ. Роль учителя Нової української школи у створенні учнівської спільноти, розвитку демократичних цінностей, встановленні правил взаємодії, розвитку лідерства й навичок співпраці.
Модуль 3. Оцінювання як точка перетину професійної ідентичності вчителя та стратегії розвитку учня.
Методологічні та психологічні засади сучасного оцінювання як інструменту професійної ідентичності вчителя математики в умовах Нової української школи. Трансформація ролі педагога від контролера до фасилітатора, який забезпечує підтримку навчального поступу учня та створює безпечне освітнє середовище. Формування безпечного математичного середовища, де помилка є ресурсом навчання.
Концепція установки на зростання (growth mindset) та подолання психологічних бар’єрів у сприйнятті помилок як необхідного етапу пізнавального процесу. Академічна свобода вчителя у виборі форм оцінювання та відповідальність за об’єктивність і прозорість критеріїв. Інструментарій формативного оцінювання для отримання якісного зворотного зв’язку в режимі реального часу.
Методики залучення учнів до самооцінювання та взаємооцінювання за допомогою рефлексивних карток, дескрипторів та спільно розроблених критеріїв успіху. Техніки надання ефективного фідбеку, що стимулює корекцію навчальної траєкторії без втрати внутрішньої мотивації. Використання діагностичного інструментарію для виявлення та подолання освітніх втрат на різних етапах вивчення математичного курсу.
Модуль 4 . Особливості навчання математики в 5-6 класах та алгебри/геометрії в 7-9 класах.
Методологія навчання математики в 5–6 класах з акцентом на наочно-діяльнісний підхід та конкретно-операційне мислення. Формування внутрішньої мотивації через дослідницьку діяльність та усвідомлення практичної значущості математичних знань. Використання маніпулятивних матеріалів для формування понять числа, дробу, геометричної величини. Поступова алгебраїзація курсу.
Розвиток формального-операційного мислення у 7-9 класах. Формування функціональної грамотності. Алгоритмізація та критичне мислення. Інтеграція алгебраїчних методів у геометричні контексти через координатний та векторний апарати.
Аксіоматичний метод у навчанні геометрії. Формування умінь аналізувати, аргументувати, будувати логічні ланцюжки. Розвиток просторової уяви (вербалізація, візуалізація, моделювання).
Розвиток когнітивної гнучкості як мета-навичка математичної освіти. Стратегії формування гнучкого мислення та подолання ригідності.
Цифрові інструменти трансформації навчального процесу: динамічні середовища (GeoGebra, Desmos) та інтерактивні платформи (Matific, Brilliant). Цифрова графіка як засіб візуалізації абстрактних понять.
Методика подолання освітніх втрат через ідентифікацію та засвоєння ключових тем-маркерів. Впровадження стратегій прискореного навчання для відновлення цілісності математичних знань. Використання опорних конспектів, алгоритмічних схем та візуальних моделей як інструментів швидкої компенсації пропущеного матеріалу.
Модуль 5. Використання цифрових технологій на уроках математики в базовій школі.
Методологічні засади функціонування цифрового освітнього середовища (ЦОС) та вимоги до цифрової компетентності вчителя математики в контексті Нової української школи. Критерії добору та класифікація цифрових освітніх ресурсів (ЦОР) для викладання математики: від електронних підручників до інтерактивних симуляцій. Особливості використання платформ дистанційного та змішаного навчання (ВШО, MozaWeb, Khan Academy) для забезпечення неперервності освітнього процесу.
Дидактичний потенціал середовищ динамічної геометрії та математичного моделювання (GeoGebra, Desmos) у розвитку дослідницьких навичок учнів. Віртуальні маніпулятиви (Polypad, Mathigon) як інструмент візуалізації абстрактних математичних понять та подолання освітніх втрат. Гейміфікація навчальної діяльності за допомогою сервісів Quizizz, Kahoot! та Wordwall: механізми залучення, підтримки інтересу та формування позитивної мотивації.
Організація активної взаємодії та групової роботи учнів на цифрових полотнах (Canva Whiteboards, Miro). Цифрові інструменти для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії: адаптивні системи навчання та автоматизація зворотного зв’язку. Психолого-педагогічні аспекти використання штучного інтелекту (ChatGPT, Photomath) та формування навичок критичного оцінювання цифрового контенту.
Інноваційні підходи до оцінювання навчальних досягнень: використання Classtime, Plickers та Google Forms для проведення експрес-діагностики, формативного та підсумкового оцінювання. Роль учителя як цифрового ментора у створенні безпечного, інклюзивного та етичного онлайн-простору.
знатимуть:
– сутнісні характеристики сучасних підходів до навчання математики в Новій українській школі;
– класифікацію та особливості використання різних видів електронних ресурсів, наявних освітніх цифрових інструментів, у тому числі інструментів штучного інтелекту
– нові професійні ролі та завдання учителя;
– форми, методи, технології навчання математики засобами математичної галузі.
умітимуть:
– організовувати навчання математики на засадах сучасних підходів до навчання;
– використовувати цифрове освітнє середовище для навчання математики, моніторингу та контролю його якості;
– досліджувати власну професійну діяльність, в тому числі систематичну рефлексію;
– розвивати у учнів ключові компетентності та наскрізні вміння, спільні для всіх компетентностей;
– добирати традиційні та інноваційні методики навчання.
Особи, які виконують програму
| Задоріна Ольга Миколаївна | кандидат педагогічних наук, доцент кафедри математики та методики її навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». |
| Папач Ольга Іванівна | кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри математики та методики її навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». |
| Черненко Наталія Миколаївна | доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітнього менеджменту та публічного управління Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». |
| Шифр модуля | Модулі/теми | Загальна обсяг | Аудиторні | Самостійна робота | ||
| Всього | у тому числі: | |||||
| лекції | практичні | |||||
| І. Цикл соціально-гуманітарний (СГ) | 4 | 4 | 2 | 2 | 0 | |
| Модуль. Сучасні підходи до навчання математики в Новій українській школі. | 4 | 4 | 2 | 2 | 0 | |
| ІІ. Цикл загально-професійний (ЗП) | 11 | 8 | 4 | 4 | 3 | |
| Модуль. Психолого-педагогічні умови організації освітнього процесу на уроках математики в Новій українській школі. | 6 | 4 | 2 | 2 | 2 | |
| Модуль. Оцінювання як точка перетину професійної ідентичності вчителя та стратегії розвитку учня. | 5 | 4 | 2 | 2 | 1 | |
| ІІІ. Цикл фахово-функціональний (ФФ) | 13 | 10 | 4 | 6 | 3 | |
| Модуль. Особливості навчання математики в 5-6 класах та алгебри/геометрії в 7-9 класах. | 6 | 4 | 2 | 4 | 2 | |
| Модуль. Використання цифрових технологій на уроках математики в базовій школі. | 5 | 4 | 2 | 2 | 1 | |
| Підсумковий тест | 2 | 0 | 0 | 0 | 2 | |
| Загальна кількість | 30 | 22 | 10 | 12 | 8 | |
| Усього за навчальним планом | 30 годин (1 кредит ЄКТС) | |||||
-