Особливості впровадження інклюзивного навчання та реалізація педагогічної підтримки учнів з особливими освітніми потребами на рівні базової середньої освіти

Навчально-тематичний план

МОДУЛЬ 1. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ 

Тема 1. 1. Структура та розвиток емоційної грамотності фахівців команди психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП.

Емоційна грамотність та емоційний інтелект фахівця. Поняття емоційної грамотності (компетентності) та її складники. Емоційний інтелект як професійно значуща якість фахівця, який здійснює супровід дітей з ООП. Структура емоційної компетентності: вивчення рівнів самоусвідомлення, емоційної саморегуляції, розпізнавання та називання емоцій, соціальної чутливості та управління емоціями в контексті комунікації в інклюзивному просторі. Роль емоційного стану фахівця у командній взаємодії: аналіз впливу емоційного фону на ефективність роботи команди психолого-педагогічного супроводу та якість реалізації педагогічної підтримки учнів на рівні базової середньої освіти. Шкала емоційної обізнаності К.Штайнера. Психотехнології розвитку емоційної грамотності: опанування прийомів диференціїації емоційних станів та конструктивного вираження аутентичних емоцій, розвиток емпатії та навичок конструктивного подолання стресових ситуацій в інклюзивному середовищі. Етичні аспекти емоційної взаємодії: розгляд деонтологічних норм у спілкуванні з дітьми з ООП та їхніми батьками. Етичні дилеми у взаємодії «фахівець - дитина з ООП - батьки»: емоційний аспект.

Тема 1.2. Ефективна комунікація та партнерство у роботі з дитиною, батьками і командою в умовах НУШ.

Поняття комунікації та професійної комунікації педагога. Особливості комунікації. Бар’єри ефективної комунікації. Засоби комунікації. Види конфліктів та стратегії їх вирішення. Емпатійне слухання та підтримуюча комунікація. Профілактика  та вирішення конфліктів між учасниками освітнього процесу. Особливості комунікації у складних ситуаціях. Конструктивне вирішення конфліктів. Команда психолого-педагогічного супроводу. Ефективна командна комунікація. Алгоритм взаємодії між фахівцями.

Тема 1.3.. Ментальне здоров'я учасників освітнього процесу.

Поняття ментального здоров’я та психічного здоров’я. Психоемоційні навантаження педагогічної діяльності. Чинники, що впливають на ментальне здоров’я. Вплив стресу на психічне здоров’я.  Професійний стрес. Синдром емоційного вигорання. Симптоми вигорання. Реакції дітей на стрес і травматичні події. Психологічна підтримка дітей. Профілактика вигорання.
Ресурси психологічного відновлення.

Тема 1.4. Розвиток  резильєнтності учасників  взаємодії в інклюзивному середовищі.

Концепція резильєнтності в інклюзії: життєстійкість, пружність та відновлюваність. Визначення поняття резильєнтності як здатності учасників освітнього процесу відновлюватися та  долати труднощі, адаптуватися до змін в умовах інклюзивного навчання. Фактори посилення резильєнтності в інклюзивному середовищі. Чинники формування резильєнтності: аналіз внутрішніх (індивідуально-психологічних) та зовнішніх (соціальна підтримка, ресурси середовища) факторів, що сприяють стійкості педагогів, учнів з ООП та їхніх батьків. Модель BASIC-Ph у гармонізації психоемоційного стану учасників взаємодії в інклюзивному середовищі. Стратегії стресменежменту:  механізми конструктивного реагування на професійні виклики та запобігання вторинній травматизації фахівців. Створення резильєнтного освітнього простору: роль команди супроводу у формуванні безпечного середовища, що стимулює розвиток адаптаційних можливостей дитини з ООП. Методи активізації внутрішніх ресурсів учнів з ООП для підвищення їхньої соціальної адаптивності на рівні базової середньої освіти. 

МОДУЛЬ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Тема 2.1. Організаційно-педагогічні засади інклюзивного навчання учнів з особливими освітніми потребами на рівні базової середньої освіти: категорії ООП, система підтримки та діяльність команди психолого-педагогічного супроводу.

Поняття про учнів з особливими освітніми потребами, інклюзивне навчання, інклюзивне освітнє середовище. Організація інклюзивного навчання на рівні базової 9 середньої освіти. Категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів): загальна характеристика вірогідного прояву, ступінь прояву, рівень підтримки. Особливості надання педагогічної підтримки. Керівні принципи забезпечення ефективного переходу учнів з особливими освітніми потребами від початкової до базової освіти. 

Особливості діяльності команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в ЗЗСО на рівні базової середньої освіти (далі - Команда). Склад та основні функції учасників Команди. Функції педагога у складі команди. Розроблення та впровадження індивідуальної програми розвитку (ІПР) дитини з особливими освітніми потребами. Роль батьків як рівноправних членів Команди у розробленні ПР та моніторингу результатів навчання дітей. 

Тема 2.2.  Організаційно-методичні засади забезпечення індивідуалізації навчання учнів з особливими освітніми потребами на рівні базової середньої освіти: адаптації, співучителювання та міждисциплінарна взаємодія

Здійснення адаптацій в освітньому процесі та/або модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) для осіб з особливими освітніми потребами з метою досягнення результатів навчання, визначених державним стандартом базової середньої освіти та/або індивідуальною програмою розвитку учня. 

Партнерство вчителя й асистента вчителя на рівні базової середньої освіти. Практика спільного викладання (співучителювання). Моделі співучителювання вчителя й асистента вчителя. Співпраця з іншими фахівцями (психологом, учителями-дефектологами, фахівцями ІРЦ та іншими). Особливості взаємодії вчителя з батьками. 

Роль асистента дитини (учня). Розмежування функцій асистента вчителя та асистента дитини (учня). Поняття про принципи універсального дизайну в навчанні. Застосування диференційованого підходу до планування навчальних завдань, методів навчання й навчальних матеріалів, способів і форм оцінювання результатів навчання учнів. 

Тема 2.3. Стратегії розумного пристосування та створення безбар’єрного інклюзивного освітнього середовища: допоміжні засоби, альтернативна комунікація, ресурсна підтримка й цифрові технології.

Поняття про стратегії розумного пристосування. Допоміжні засоби для навчання (спеціальні засоби корекції психофізичного розвитку) осіб з особливими освітніми потребами. Поняття про додаткові та альтернативні способи й засоби комунікації. Загальношкільний підхід до створення безбар'єрного, безпечного, інклюзивного освітнього середовища. Ресурсна кімната в закладі освіти. Використання цифрових технологій та дистанційного навчання під час інклюзивного навчання.

• Оволодіти практичними прийомами адаптації та модифікації навчальних матеріалів;
• Орієнтуватися у нормативно-правовому забезпеченні інклюзивного освіти;
• Добирати методи та стратегії підтримки відповідно до індивідуальних потреб дитини з ООП;
• Застосовувати професійні стратегії комунікації під час роботи з дітьми, батьками та педагогічним колективом;
• Уміти інтегрувати в освітній процес допоміжні засоби навчання для підвищення доступності та ефективності;
• Розуміти принципи доступного простору відповідно до потреб учнів з ООП.
• Розуміти структуру емоційної грамотності та застосовувати її компоненти у професійній діяльності в команді психолого-педагогічного супроводу.
•  Демонструвати навички емоційно грамотної комунікації, володіє прийомами саморегуляції, емпатійної взаємодії та конструктивного вирішення професійних ситуацій.
• Використовувати стратегії підтримки ментального здоров’я учасників освітнього процесу та профілактики професійного вигорання.
• Сприяти розвитку резильєнтності учнів і педагогів в інклюзивному освітньому середовищі.

Програмою передбачено прослуховування (перегляд лекційного матеріалу, виконання практичних завдань, самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, проходження підсумкового тестування.

Особливістю (вид діяльності) є практико-орієнтований підхід, акцент на кращі українські та європейські практики, а також поєднання синхронного та асинхронного навчання.

Самостійна робота спрямована на поглиблення та практичне застосування набутих знань, розвиток професійних і психологічних компетентностей, формування здатності до рефлексії та самооцінювання власної педагогічної діяльності.

Підсумкові заходи – підсумкове тестування, яке містить завдання з усіх тем програми.

Формування груп здійснюватиметься упродовж квітня-жовтня 2026 року

Навчання триває 8 днів та проходить у вихідні дні.

З додатковою інформацією щодо курсів підвищення кваліфікації можна ознайомитись за посиланням Перейти за покликанням

або за телефоном: 0931257893