СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ОСНОВ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ ТА ПРОГРАМУВАННЯ (L0) В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Модуль 1. Методологічні засади навчання інформатики

 

Тема 1.1. Концептуальні підходи до навчання інформатики в НУШ

Підхід як стратегія навчання інформатики. Концептуальне поєднання методів, форм і прийомів формування інформатичної компетентності та розвитку обчислювального мислення учнів. Характеристика провідних підходів до навчання інформатики. Дидактична сутність компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів у курсі інформатики 7–9 класів. Особливості реалізації змістової лінії «Алгоритмізація та програмування»: формування алгоритмічного мислення, розвиток умінь аналізувати задачі, створювати, налагоджувати й удосконалювати алгоритми та програми, використання сучасних середовищ програмування й інтерактивних методик навчання. Трансформація освітнього процесу від засвоєння технологічних знань до розвитку адаптивних життєвих, цифрових і програмувальних компетентностей. Розвиток когнітивної гнучкості, логічного та критичного мислення як основи успішного опанування програмування. Психолого-дидактичні умови адаптації мислення учнів до швидкої зміни цифрових технологій та інструментів. Психолого-педагогічні засади залучення учнів підліткового віку до активної пізнавальної діяльності, цифрової творчості та розв’язування практичних задач засобами алгоритмізації й програмування.

 

Тема 1.2. Трансформація освітнього процесу засобами сучасного навчально-методичного забезпечення інформатичної освітньої галузі: основи алгоритмізації та програмування

Сучасне навчально-методичне забезпечення як основа трансформації освітнього процесу з алгоритмізації та програмування. Оновлення змісту, методів, форм і засобів навчання відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти та концепції Нової української школи. Особливості використання сучасних цифрових освітніх ресурсів, навчальних платформ, електронних підручників, інтерактивних середовищ і програмних засобів для формування алгоритмічного та обчислювального мислення учнів. Методичні підходи до навчання основ алгоритмізації та програмування, розвитку вмінь аналізувати умови задач, проєктувати, реалізовувати, тестувати та вдосконалювати алгоритми і програми. Практико орієнтоване навчання, використання проєктної діяльності, дослідницьких завдань та цифрових інструментів для розвитку творчості, критичного мислення й уміння розв'язувати практичні задачі. Формувальне оцінювання результатів навчання з алгоритмізації та програмування. Використання сучасного навчально-методичного забезпечення для підвищення якості навчання, розвитку цифрової компетентності та формування готовності учнів до подальшого вивчення інформатики й застосування програмування для розв’язування реальних життєвих завдань.

 

Модуль 2. Сучасні методики та інструменти навчання 

основ алгоритмізації і програмування

 

Тема 2.1. Типи даних, змінні, введення і виведення. Лінійні алгоритми. Компетентнісно орієнтовані завдання на побудову лінійних алгоритмів. Розв’язування задач на лінійні алгоритми: турнірний формат (елементи кооперативного навчання).

Типи даних і змінні як основа створення програм: особливості використання, оголошення та опрацювання змінних, організація введення і виведення даних у сучасних мовах програмування. Методичні підходи до формування в учнів умінь аналізувати умову задачі, визначати вхідні й вихідні дані та будувати лінійні алгоритми. Розробка та використання компетентнісно орієнтованих завдань для зв’язку програмування з реальним життям. Практикум із розв’язування задач різного рівня складності, аналіз типових помилок та методи застосування турнірного формату й елементів кооперативного навчання на уроках.

 

Тема 2.2. Логічні вирази. Умовний оператор. Повне і неповне розгалуження. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань на розгалуження як засіб реалізації компетентнісного підходу до навчання.

Логічні вирази, логічні операції та оператори порівняння як основа прийняття рішень в програмуванні. Особливості побудови алгоритмів із повним і неповним розгалуженням. Методичні підходи до формування в учнів умінь аналізувати умови задач та визначати критерії вибору. Методика конструювання компетентнісно орієнтованих завдань на розгалуження як дієвий інструмент реалізації компетентнісного підходу. Практикум із застосування умовного оператора, налагодження програм та аналізу типових помилок. Організація діяльності для розвитку логічного, алгоритмічного й обчислювального мислення та оцінювання ефективності програмних рішень.

 

Тема 2.3. Цикли. Цикли з лічильником, з передумовою та післяумовою. Практична зорієнтованість навчання під час розв’язування циклічних задач.

Циклічні алгоритми як основа автоматизації повторюваних процесів у програмуванні. Специфіка застосування циклів із лічильником, з передумовою та післяумовою під час розроблення програмних рішень. Методичні підходи до формування в учнів умінь аналізувати умову задачі, вибирати доцільний вид циклу, проєктувати, тестувати й налагоджувати циклічні алгоритми. Забезпечення практичної спрямованості навчання шляхом розв’язування контекстних циклічних задач. Аналіз типових помилок (зокрема нескінченних циклів та помилок «на одиницю») і шляхи їх запобігання. Методика використання інтерактивних вправ, формувального оцінювання та сучасних цифрових інструментів для оптимізації коду, розвитку обчислювального мислення та підвищення навчальної мотивації.

 

Тема 2.4. Розв’язування задач з використанням повторень. Побудова алгоритмічних конструкцій. Проєктний і кооперативний підходи в турнірному форматі: спільна робота над алгоритмічними задачами, оцінювання групової діяльності.

Практикум із розв’язування задач із використанням циклів та комбінування базових алгоритмічних конструкцій (лінійних, розгалужених, циклічних). Методичні підходи до формування в учнів умінь аналізувати умови задач, проєктувати, тестувати, налагоджувати та оптимізувати програмний код. Реалізація проєктного та кооперативного підходів у навчанні програмування. Специфіка використання турнірного формату як інноваційної технології: організація спільної роботи в командах, аналіз й аргументований захист альтернативних рішень. Інструменти та критерії оцінювання групової діяльності для розвитку алгоритмічного мислення, творчості й навичок командної взаємодії.

 

Тема 2.5. Пробне сертифікаційне оцінювання. Аналіз типових помилок. Рефлексивність навчання: розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості на основі аналізу власних помилок.

Пробне сертифікаційне оцінювання як інструмент діагностики рівня професійної компетентності педагогів у галузі алгоритмізації та програмування. Виконання практичних завдань на побудову, аналіз, тестування та налагодження програмного коду. Систематизація та детальний аналіз типових помилок, виявлення причин їх виникнення й розробка стратегій запобігання. Забезпечення рефлексивності навчання: методика розвитку критичного мислення та когнітивної гнучності вчителів через глибокий аналіз власних помилок і пошук альтернативних розв’язків. Обговорення критеріїв оцінювання, самоаналіз та використання результатів для проектування індивідуальної траєкторії професійного розвитку й успішного проходження сертифікації.

 

Тема 2.6. Підсумкова сертифікація рівня L0. Компетентнісно орієнтоване підсумкове оцінювання результатів навчання.

Підсумкова сертифікація рівнів підготовки (L0) як завершальний етап діагностики професійних компетентностей педагогів у сфері алгоритмізації та програмування. Реалізація принципів компетентнісно орієнтованого оцінювання: виконання завдань практико-контекстного характеру, що передбачають аналіз умов задач, проєктування, реалізацію, тестування та налагодження алгоритмів із використанням базових алгоритмічних конструкцій. Комплексна оцінка рівня алгоритмічного й обчислювального мислення, здатності застосовувати сучасні методики й цифрові інструменти відповідно до концептуальних засад Нової української школи. Аналіз підсумкових результатів, рефлексія професійної діяльності, визначення напрямів подальшого саморозвитку та засвідчення готовності вчителя до викладання програмування.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Практичне завдання (після опрацювання всіх модулів).

Тема. Проєктування освітнього процесу з навчання основ алгоритмізації та програмування відповідно до ДСБСО та Концепції НУШ у базовій середній школі (7–9 класи). 

Мета: сформувати здатність педагогічних працівників аналізувати вимоги Державного стандарту базової середньої освіти (інформатична галузь), проєктувати освітній процес на засадах компетентнісного та діяльнісного підходів, розробляти компетентнісно орієнтовані завдання з програмування та визначати ефективні методи оцінювання результатів навчання. 

Завдання:

1. Проаналізуйте потенціал змістової лінії «Алгоритмізація та програмування» в межах ДСБСО для формування обчислювального й алгоритмічного мислення учнів.
2. Сформулюйте 3–4 конкретні результати навчання для учнів 7–9 класів за однією з тем: «Типи даних та лінійні алгоритми», «Розгалуження» або «Циклічні процеси».
3. Розробіть комплект із 2–3 компетентнісно орієнтованих (контекстних) завдань реального змісту з використанням базових алгоритмічних конструкцій.
4. Обґрунтуйте вибір методів і форм навчання (зокрема застосування проєктного, кооперативного підходу або турнірного формату) та цифрових інструментів (сервісів автоматизованої перевірки коду).
5. Здійсніть коротку рефлексію: які елементи методики викладання програмування є для вас найбільш складними в реалізації та чому?

Формат виконання: документ MS Word або PDF (обсяг 2–4 сторінки).

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Компетентнісний підхід як основа реалізації ДСБСО в інформатичній освітній галузі.
2. Діяльнісний підхід у навчанні програмування: формування в учнів обчислювального мислення через розв'язування практичних задач.
3. Особистісно орієнтований підхід та врахування психолого-педагогічних особливостей підлітків при вивченні алгоритмізації.
4. Методика конструювання компетентнісно орієнтованих та контекстних задач з алгоритмізації та програмування.
5. Огляд та порівняльний аналіз середовищ програмування та мов кодування для рівня базової підготовки (L0).
6. Типові методичні та логічні помилки учнів під час засвоєння понять «змінна», «тип даних» та операторів введення/виведення.
7. Прийоми та стратегії навчання побудови алгоритмів із повним і неповним розгалуженням.
8. Шляхи запобігання формалізму в знаннях учнів під час розв’язування циклічних задач (запобігання «нескінченним циклам» та помилкам «на одиницю»).
9. Проєктне та кооперативне навчання в турнірному форматі як інструмент розвитку алгоритмічного мислення та командної взаємодії.
10. Використання автоматизованих систем перевірки програмного коду для формувального та підсумкового оцінювання.
11. Рефлексивне навчання: розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості здобувачів освіти через аналіз власних помилок у коді.
12. Цифрові інструменти та онлайн-платформи для організації змішаного та дистанційного навчання програмування.
13. Інтеграція інструментів штучного інтелекту в процеси підготовки завдань та аналізу програмних рішень.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи

1. Закон України від 05.09.2017 № 2145–VIII «Про освіту» (із змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.03.2026).
2. Закон України від 16.01.2020 № 463–ІX «Про повну загальну середню освіту» (із змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.03.2026).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (із змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.03.2026).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 «Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти». URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.03.2026).
5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» (із змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.03.2026).
6. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017–2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»» (із змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.03.2026).
7. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.11.2020 за № 1111/35394 (із змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.03.2026).
8. Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.10.2022 № 904 «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують Державний стандарт базової середньої освіти». URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.03.2026).
9. Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225 «Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти»». URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.03.2026).
10. Наказ Міністерства освіти і науки України від 10.09.2024 № 1277 «Про внесення змін до Положення про атестацію педагогічних працівників», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.10.2024 за № 1634/42979. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.03.2026).
11. Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2025 № 1163 «Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025–2030 роки». С. 217–284. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.03.2026).

Основна література

1. Концептуальні засади інформатичної освітньої галузі / Міністерство освіти і науки України [25 вересня 2025 р.]. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.03.2026).
2. НУШ: базова середня освіта : путівник онлайн-курсу. Київ : Освіторія, 2023. 91 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.03.2026).
3. Освіта для життя. Комплексна політика для підсилення реформи НУШ / Міністерство освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.03.2026).
4. Платформа автоматизованого перевіряння програмних рішень «Dots Academy». URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.03.2026).

Додаткова література

1. Поліщук С. А. Розвиток алгоритмічного мислення у школярів. Науковий вісник ХДУ. Серія: Педагогічні науки, 2021. С. 110–120.
2. Щетина Т., Гашенко О. Психологічні аспекти навчання учнів у цифровому середовищі. Педагогічні науки, 2024. № 4. С. 45–56. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.03.2026).
3. Єгорова К. Г. Впровадження STEM-проєктів на уроках інформатики. Суспільство та національні інтереси, 2024. № 5. С. 215–225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.03.2026).
4. Стоколос-Ворончук О. О., Короленко В. Л. Цифрові інструменти та онлайн-платформи у навчанні інформатики. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», 2024. № 2. С. 480–495.
5. Бутенко А., Мороз В. Інтеграція нейромереж і ШІ в шкільне навчання інформатики. Київ, 2023. 150 с.

знання сучасних підходів до навчання інформатики, алгоритмізації та програмування, вимог Державного стандарту базової середньої освіти, модельних навчальних програм, психолого-педагогічних засад навчання та особливостей формування ключових і предметної компетентностей учнів;

розуміння теоретичних основ алгоритмізації та програмування, сучасних методик їх навчання, принципів добору змісту, форм, методів і засобів навчання відповідно до вимог Нової української школи;

уміння формувати в здобувачів освіти алгоритмічне, логічне та обчислювальне мислення, аналізувати умови задач, будувати алгоритми, реалізовувати їх засобами сучасних мов програмування та організовувати поетапне опанування програмування;

розроблення та використання компетентнісно орієнтованих навчальних завдань з алгоритмізації та програмування різних рівнів складності, застосування задачно-орієнтованого підходу, турнірних форматів навчання, проєктної діяльності та інших сучасних педагогічних технологій;

планування й організація навчально-пізнавальної, дослідницької та проєктної діяльності здобувачів освіти, застосування ефективних методів мотивації до вивчення інформатики та програмування, створення умов для розвитку самостійності, творчості й співпраці учнів;

застосування сучасних цифрових платформ, онлайн-середовищ і автоматизованих систем перевірки програмного коду для організації навчання, моніторингу навчальних досягнень, аналізу результатів та надання своєчасного зворотного зв’язку в умовах очного, змішаного та дистанційного навчання;

здатність проєктувати індивідуальну траєкторію професійного розвитку, упроваджувати інноваційні методики навчання алгоритмізації та програмування, аналізувати власну педагогічну діяльність і застосовувати набуті знання для підвищення якості освітнього процесу.