Курс_Мистецтво у 7-9 класах НУШ

Вхідне заняття. Огляд програми підвищення кваліфікації. Представлення викладачів. Знайомство учасників. Вироблення правил. Очікування учасників.

МОДУЛЬ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ 

ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «МИСТЕЦТВО» В НУШ

Тема 1.1. Концептуальні принципи інтегрованого курсу «Мистецтво»  та їх реалізація на уроках у 7 класі НУШ 

Державний стандарт базової середньої освіти: освітня галузь «Мистецтво». Контекст і значення інтегрованого курсу. Концепція загальної мистецької освіти Л. Масол. Принципи інтегрованого курсу «Мистецтво». Реалізація концептуальних принципів інтегрованого курсу «Мистецтво» на уроках 7 класу: методи та прийоми. Вимоги до результатів навчання за нормативними документами. Оцінювання в інтегрованому курсі. Переваги та виклики реалізації інтегрованого курсу «Мистецтво».

Тема 1.2. Методика роботи з музичним репертуаром на уроках мистецтва

Теоретико-методичні засади роботи з музичним репертуаром. Методика роботи зі слуханням музики. Методика роботи з вокальним репертуаром. Інтеграційний підхід у роботі з репертуаром. Розроблення фрагмента уроку з використанням конкретного музичного твору. Аналіз педагогічних ситуацій (кейси). Презентація та експертне обговорення розроблених моделей уроків. Оцінювання та рефлексія.  

Тема 1.3. Методичні засади навчання мистецтва у 8-9 класах НУШ

Нормативно-правова база та програмно-методичне забезпечення. Сучасні педагогічні технології на уроках мистецтва. Поняття та принципи особистісно зорієнтованого навчання в мистецькій освіті. Інноваційні форми організації навчальної діяльності. Організація творчих проєктів і вибіркових траєкторій для учнів. Цифрові ресурси та онлайн-платформи у викладанні мистецтва. Роль учителя як фасилітатора та модератора творчого процесу. Діагностика та моніторинг навчальних досягнень. Професійний розвиток учителя мистецтва: методичні об'єднання, курси, самоосвіта.

МОДУЛЬ 2. УРОК МИСТЕЦТВА ЯК ПРОСТІР ДЛЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНКЛЮЗИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ 

Тема 2.1. Застосування художньо-педагогічних технологій у практичній діяльності вчителя мистецтва 

Специфіка художньо-педагогічних  технологій. Структура художньо-педагогічних технологій. Провідні  методи інтегративних художньо-педагогічних технологій. Авторські технології Л. Масол (емоційно-семантичного резонансу, ціннісно-смислової  і  понятійної ідентифікації). Провідні методи проблемно-евристичних технологій. Провідні методи проблемно-евристичних  технологій. Художньо-ігрові форми і методи. Сугестивні та арттерапевтичні технології. Метод музейних екскурсій та його ефективність. Художньо-педагогічні  медіатехнології.

Тема 2.2. Музикотерапія в інклюзивній освіті: інструменти корекції, реабілітації та соціалізації дітей з ООП

Види музикотерапії в інклюзивному класі (рецептивна (пасивна); активна; інтегративна). Роль музики у розвитку мовлення, моторики та когнітивних навичок. Адаптивні музичні технології в роботі педагога інклюзивного класу (ритміка, активне слухання, гра на шумових інструментах). Адаптація музичних занять під індивідуальні потреби (завдання для дитини з порушеннями моторики чи інтелекту; використання шумових інструментів та підручних засобів; правило «дозованого звуку»: як уникнути сенсорного перевантаження). Соціалізація через спільне музикування (ансамблева гра як модель ідеального суспільства; розвиток емпатії та навичок черговості (вміння чекати своєї партії)). Інструменти корекції (традиційні (адаптовані); спеціальні корекційні). 

Тема 2.3. Аранжування і музичні цифрові технології в роботі вчителя мистецтва

Аранжування як вид музичної творчості. Естрадне аранжування. Гармонізація та інструментування нової або добре відомої мелодії. Сучасні інформаційні технології в музиці. Політембральна природа МІDІ-технологій. Понятійний апарат музично-інформаційних технологій, їх взаємозв’язок з акустикою, математикою, звукозаписом, теорією музики, гармонією, сольфеджіо, основами аранжування і технікою композиційної майстерності. Класифікація музичних програм та їхня коротка характеристика. Тембр, список музичних інструментів. Багатоголосся, поліфонія. Електронна музична творчість в системі музичної освіти. 

Тема 2.4. Інтерфейс та можливості цифрових звукових робочих станцій

Поняття цифрових звукових робочих станцій. (Зміст поняття та історія появи цифрових звукових робочих станцій (DAW), їх загальна класифікація та основні можливості). Інтерфейс головного вікна ЦЗРС (цифрова звукова робоча станція) (DAW). (Вікно програми Cubase, встановлення зв’язку з інтерфейсом ASIO та його налаштування, налаштування параметрів MIDI, з’єднання з VST-плагінами, функції елементів управління). Послідовний запис та редагування звукового матеріалу у ЦЗРС (цифрова звукова робоча станція) (DAW). (Основи монтажу у ЦЗРС (DAW) Cubase, створення віртуальних треків, вибір режиму запису, редагування матеріалу на рівні треків, об’єктів, MIDI-подій).

МОДУЛЬ 3. ІНТЕГРАЦІЯ ТА КУЛЬТУРНЕ РОЗМАЇТТЯ 

В МОДЕЛЮВАННІ ЗМІСТУ КУРСУ «МИСТЕЦТВО» 

Тема 3.1. Образотворча складова естетизації навколишнього середовища: концепти усталеного та новаторського у її вивченні та застосуванні 

Місце і роль образотворчого мистецтва у просторі культуротворчих процесів. Продукти образотворчої діяльності як чинники і виразники естетичного наповнення середовища. 3. Засади вивчення образотворчого мистецтва та алгоритми оволодіння відповідними йому видами діяльності в сучасній системі здобуття загальної освіти.

Тема 3.2. Народне малярство у своїх сучасних візіях: аспекти інноваційного постання 

Сюжетна домінантність та акцентна колористика творів «відродженого» самчиківського малярства.  Сучасні мотиви, стилістика та колоритне вираження яворівського народного розпису. Квінтесентність сучасної «петриківки»: технічна довершеність, сюжетна розлогість, образна вишуканість.

Тема 3.3. Художні техніки як сфера пошуку і засіб вираження митцем своєї оригінальності та самобутності

Особливості пошуку авторської художньої техніки, складові досягнення мети: експериментування, застосування, утвердження, визнання. Художні техніки і технології виконання зображення як похідні творчого осмислення унаочнюваного, засад і наративів світосприйняття. Наслідування авторських технік задля технічного зростання митця, удосконалення його виконавської майстерності. 

Тема 3.4. Основна танцювальна лексика українських народних танців

Основні рухи (лексика): потрійний танцювальний крок, залітний крок, «чосанка», «увиванець», «припадання», «вірьовочка», «вихилясник», «голубець». Техніка для хлопців: присядки (різні види), повзунці, стрибки. Техніка для дівчат: дрібні кроки, «вертіння», робота з реквізитом (хустки, вінки). 

Регіональні особливості: вивчення танців Центральної України, Гуцульщини, Поділля, Закарпаття (відмінності в музиці, ритмі та костюмах).

Тема 3.5. Формування стилю, манери, артистичності виконання рухів у вивченні європейських і латиноамериканських бальних танців

Європейська програма (Standard): повільний вальс (Slow Waltz), танго, віденський вальс, повільний фокстрот (Slow Foxtrot), квікстеп (швидкий фокстрот). Латиноамериканська програма (Latin): самба, ча-ча-ча, румба, пасодобль, джайв. Теоретичні та технічні основи: методика виконання основних рухів та фігур (техніка Гая Говарда, Алекса Мура); музично-ритмічна будова танців, структура та хід уроків (розминка, тренаж). 

Підсумкове тестування передбачає оцінювання навчальних досягнень слухачів за програмою підвищення кваліфікації. Слухачі курсів, які успішно пройшли навчання та склали підсумковий тест, отримують сертифікат.

- Знати види інтеграції в навчанні, підходи до інтегрованого навчання здобувачів освіти;

- застосовувати інноваційні технології навчання інтегрованого курсу «Мистецтво»; 

-комунікувати з учасниками освітнього процесу, використовуючи різні електронні (цифрові) засоби й сервіси;

- використовувати інструменти забезпечення інклюзивного навчання в освітньому процесі; 

-інтегрувати інновації у власну педагогічну практику.