Vector

ПРОГРАМА підвищення кваліфікації учителів інформатики закладів загальної середньої освіти, які викладають у 7- 9 класах СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

розвиток компетентностей вчителів інформатики закладів загальної середньої освіти для ефективної реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, формування готовності до впровадження нових підходів, сучасних методик і технологій навчання на рівні базової середньої освіти.

ГХЗВ
ПРОГРАМА   підвищення кваліфікації учителів інформатики закладів загальної середньої освіти, які викладають у 7- 9 класах   СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Назва проєкту ГХЗВ:

«Гроші ходять за вчителем»

Інформація про розробника (розробників):

Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (Малий П.М., методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти)

Особа (особи), які виконують програму:

Напрями підвищення кваліфікації:

  • сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Г2. Організаційна компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя

 

2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Навчально-тематичний план розроблено з урахуванням потреби вчителів у практичному інструментарії для роботи в 7 - 9 класах НУШ. Структура плану передбачає поступовий перехід від створення безпечного середовища до складних методичних аспектів викладання інформатики. Розподіл годин акцентує увагу на практичній та самостійній діяльності слухачів, що дозволяє не лише отримати теоретичні знання, а й відпрацювати їх на практиці через створення власних освітніх продуктів та методичних кейсів.

Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту Програми, складає 30 год, з них: 6 год — лекційні заняття, 18 год — практичні заняття, 2 год — самостійна робота, 4 год — контрольні заходи (захист практичного завдання та підсумкове тестування).

 

Навчально-тематичний план

Назва навчальних темКількість годин
ЛекціїПрактичні заняттяСамостійна роботаКонтрольні заходиУсього
МОДУЛЬ 1.  Сучасні підходи до навчання інформатики у закладі загальної середньої освіти
Тема 1.1. Сучасні підходи як стратегія навчання в НУШ.1

1

1 3
Тема 1.2. Кооперативне та глибинне навчання

1

1 3

Тема 1.3. 

Проблемне та проєктне навчання 

1

1

  2
Тема 1.4. STEM-підхід та міжпредметна інтеграція1

1

  2
Разом за модулем442 10
МОДУЛЬ 2. Практики впровадження сучасних підходів до навчання інформатики
Тема 2.1. Моделі організації кооперативного навчання12  3
Тема 2.2. Проблемно-проєктний підхід у реалізації основних змістових ліній інформатики12  3
Тема 2.3. Діяльнісно орієнтований підхід: формування критичного ставлення до технологій 2  2

Тема 2.4. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань для оцінювання груп результатів


 

 3  3
Тема 2.5. Формування STEM-компетентностей учнів засобами робототехніки та інтегрованого навчання інформатики 3  3
Тема 2.6. Рефлексивні практики: самооцінювання та зворотній зв'язок на уроці 2  2
Разом за модулем214  16
Підсумкові заходи
Презентація практичного завдання    44
Усього6182430

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Сучасні підходи до навчання інформатики у закладі загальної середньої освіти

Тема 1.1. Сучасні підходи як стратегія навчання в НУШ

    Характеристика компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного та середовищного підходів. Їх взаємозв’язок і взаємодоповнюваність. Переорієнтація освітнього процесу на розвиток життєвих навичок учнів.

               Трансформація ролі вчителя інформатики в умовах Нової української школи: від транслятора знань до ментора та фасилітатора. 

Тема 1.2. Кооперативне та глибинне навчання. 

          Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі. 

          Психолого-педагогічні аспекти соціальної взаємодії учнів. Суть поняття «глибинного навчання» (Deep Learning) як здатності застосовувати знання у непередбачуваних ситуаціях. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості. Методики організації групової роботи: розподіл ролей, спільна відповідальність та взаємонавчання. Розвиток «м'яких навичок» (soft skills) через спільне розв’язання алгоритмічних задач. . 

Тема 1.3. Проблемне та проєктне навчання. 

          Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчання. Методика створення проблемних ситуацій на уроках інформатики як засіб стимуляції пізнавального інтересу. Життєвий цикл навчального проєкту: від ідеї та декомпозиції завдань до презентації продукту. Типологія проєктів в інформатиці: дослідницькі, ігрові, соціальні та технічні. Критерії оцінювання проєктної діяльності.

Тема 1.4. STEM-підхід та міжпредметна інтеграція. 

     Концепція STEM (Science, Technology, Engineering, Mathematics) у цифровій освіті. Пошук точок дотику інформатики з математикою, природничими науками та мистецтвом. Дизайн-мислення як інструмент створення інноваційних рішень. Використання моделювання та симуляцій для дослідження міжпредметних зв’язків.

МОДУЛЬ 2. Практики впровадження сучасних підходів до навчання інформатики

Тема 2.1. Моделі організації кооперативного навчання. 

      Практичні сценарії командної роботи: «Ажурна пилка», «Навчання разом», «Командно-ігрова підтримка». Використання спільних цифрових просторів (Whiteboards, спільні документи) для синхронної та асинхронної взаємодії. Модерація конфліктів та оцінювання індивідуального внеску в груповий результат.

Тема 2.2. Проблемно-проєктний підхід у реалізації основних змістових ліній інформатики. 

         Кейс-стаді: реалізація змістових ліній «Моделювання», «Алгоритмізація та програмування» через розв’язання реальних суспільних чи побутових проблем. Розробка прототипів застосунків або баз даних, що мають практичну цінність. Методи стимулювання критичного мислення під час пошуку оптимального алгоритму.

Тема 2.3. Діяльнісно орієнтований підхід: формування критичного ставлення до технологій. 

їПрактики безпечної поведінки в цифровій системі. Аналіз маніпулятивних технологій, фейків та алгоритмів соціальних мереж. Формування етичного ставлення до використання інтелектуальної власності. Лабораторні роботи з дослідження цифрового сліду та захисту персональних даних.

Тема 2.4. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань для оцінювання груп результатів. 

      Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань. Практична зорієнтованість навчання. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб’єкта. Рефлексивність навчання. 

                Методика розробки завдань, що перевіряють не лише знання, а й здатність діяти. Структура компетентнісного завдання: стимул, задачне формулювання, джерело інформації та інструмент перевірки (рубрики). Оцінювання  обов’язкових груп результатів навчання. 

Тема 2.5. Формування STEM-компетентностей учнів засобами робототехніки та інтегрованого навчання. 

         Практикум з використання мікроконтролерів (Arduino, Micro:bit) та робототехнічних конструкторів у освітньому процесі. Створення інтегрованих уроків: наприклад, візуалізація фізичних процесів за допомогою Python або розробка еко-моніторів. Програмування фізичних об'єктів як вища форма візуалізації коду.

Тема 2.6. Рефлексивні практики: самооцінювання та зворотній зв'язок на уроці. 

    Техніки ефективного фідбеку: «сендвіч-метод», «три-два-один», дескриптивні коментарі. Інструменти для швидкої рефлексії (Mentimeter, Exit Tickets). Розвиток метакогнітивних навичок учня: здатність аналізувати власний шлях до результату та коригувати стратегію навчання.

Підсумковий захід: Презентація практичного завдання. 

 

           Орієнтовні переліки практичних завдань та питань для самостійного опрацювання

 Орієнтовний перелік практичних завдань (одне на вибір)

  1. Кейс-завдання «STEM-урок»: Розробити план-схему інтегрованого фрагмента уроку (наприклад, «Опрацювання статистичних даних» або «Моделювання фізичних процесів»), де поєднуються інформатика та інша предметна галузь (математика, географія, фізика).
  2. Вправа «Профільний компас»: Сформулювати 3–5 критеріїв оцінки готовності учня 9 класу до вибору ІТ-профілю (використовуючи особистісно орієнтований підхід).
  3. Проєктування «Цифрового портфоліо». Розробити структуру випускного проєкту для учня 9 класу, який демонструє його досягнення в обраному напрямі (програмування, дизайн, аналітика).
  4. Методичний конструктор: Скласти систему компетентнісно орієнтованих завдань до теми «Штучний інтелект» (відтворення, аналіз, створення продукту).
  5. Практикум з оцінювання: Створити рубрикатор (критерії) для формувального оцінювання практичної роботи з теми «Бази даних» або «Створення вебсайтів».
  6. Симуляція тьюторської бесіди: Скласти перелік відкритих питань для рефлексійної бесіди з учнем, який вагається між технологічним та гуманітарним профілем.

 Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

  1. Як змінюється функція вчителя інформатики (від транслятора знань до ментора/тьютора) при переході учнів до профільного навчання?
  2. Які існують методи інтеграції складних алгоритмічних завдань із реальними інженерними чи бізнес-кейсами для підвищення мотивації дев’ятикласників?
  3. Які вікові особливості учнів 14–15 років критично важливо враховувати при виборі складності практичних завдань з програмування чи дизайну?
  4. Як за допомогою засобів інформатики (портфоліо, профорієнтаційні тести, симулятори) допомогти учню обрати між технологічним та гуманітарним профілем навчання?
  5. Які методики дозволяють перейти від простого копіювання коду/інструкцій до критичного розуміння архітектури цифрових систем?
  6. Аналіз етичних аспектів та технічних можливостей використання генеративного ШІ для автоматизації відлагодження учнівських програмних проєктів.
  7. Як розробити прозору систему самооцінювання для складних довготривалих проєктів (наприклад, створення мобільного застосунку чи бази даних)?

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи

  1. Закон України «Про освіту». URL: Перейти за покликанням
  2. Закон України «Про повну загальну середню освіту». URL: Перейти за покликанням  
  3. Державний стандарт базової середньої освіти. URL: Перейти за покликанням  
  4. Постанова КМУ № 800 від 21.08.2019 «Про затвердження Порядку підвищення кваліфікації педагогічних працівників» (зі змінами). URL: Перейти за покликанням  
  5. Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–6 класів (наказ МОН № 289 від 01.04.2022). URL: Перейти за покликанням  
  6. Наказ МОН України від 12.10.2022 № 904 «Про затвердження типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий державний стандарт базової середньої освіти».  URL:   Перейти за покликанням  
  7. Наказ МОН України від 18.12.2024 № 1759 «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти з академічної доброчесності». URL: Перейти за покликанням  

 


 

Основна література

  1. Биков В. Ю., Литвинова С. Г. Цифрова трансформація закладу загальної середньої освіти: посібник. К.: НАПН України, 2023.
  2. Бутенко О. та ін. Інтегровані курси у Новій українській школі. К.: Генеза, 2023.
  3. Засєкіна Т. М. Теоретико-методичні засади реалізації компетентнісного підходу в цифрову епоху. К.: Педагогічна думка, 2024.
  4. Інклюзивна освіта: від теорії до практики в ІТ-галузі / за ред. А. Колупаєвої. К.: Ранок, 2023.
  5. Морзе Н. В., Барна О. В. Методика навчання інформатики в основній школі. Київ: Генеза, 2023.
  6. Савченко О. Я. Дидактика Нової української школи. К.: Освіта, 2022.
  7. Співаковський О. В. та ін. Цифрова трансформація освіти: виклики та можливості. Херсон: ХДУ, 2024.
  8. Структура цифрової компетентності педагогічних працівників (Digital Competence Framework for Educators). Переклад та адаптація: УІРО, 2021.
  9. Формувальне оцінювання в НУШ: методичний посібник / за заг. ред. О. Локшиної. К.: Педагогічна думка, 2024.



 

Додаткова література та онлайн-ресурси:


 

  1. Canva for Education: інструменти для створення візуального освітнього контенту. URL: Перейти за покликанням
  2. Courtney Cullen. Artificial Intelligence: Friend, Foe, or Neither? URL: Перейти за покликанням
  3. European Network for Academic Integrity (ENAI): materials for teachers. URL: Перейти за покликанням
  4. International Journal for Educational Integrity. URL: Перейти за покликанням
  5. STEM-освіта: теорія і практика / за ред. О. М. Спіріна. К.: НАПН України, 2024.
  6. Академічна доброчесність: онлайн-курс для вчителів. URL: Перейти за покликанням
  7. Довідник з академічної доброчесності для вчителів. URL: https://saqa.org.ua/
  8. Інструментарій для моніторингу освітніх втрат (УЦОЯО). URL: Перейти за покликанням
  9. Лабораторія штучного інтелекту в освіті: кейси та сценарії уроків. URL: https://ai-in-education.ua/
  10. Платформа «LearningApps»: інтерактивні вправи для уроків інформатики. URL: Перейти за покликанням
  11. Платформа «Дія.Освіта»: Цифрова грамотність вчителів. URL: Перейти за покликанням
  12. Платформа НУШ: методичні матеріали для вчителів 7-9 класів. URL: https://nush.com.ua/
  13. Рекомендації щодо використання штучного інтелекту в освіті (UNESCO / МОН України). URL: Перейти за покликанням  
  14. Ресурсний центр «Академічна доброчесність» (ICAI). URL: Перейти за покликанням







 

За результатами підвищення кваліфікації за програмою слухачі зможуть:

  • впроваджувати сучасні підходи до навчання інформатики в Новій українській школі, 
  • організовувати ефективну кооперативну взаємодію учнів, застосовуючи методики глибинного навчання для розвитку алгоритмічного мислення та соціальних навичок (soft skills);
  • проектувати життєвий цикл навчальних проєктів в інформатичній галузі; 
  • реалізовувати STEM-підхід та міжпредметну інтеграцію;
  • застосовувати практичні моделі командної роботи із використанням спільних цифрових просторів для синхронної та асинхронної взаємодії;
  • використовувати проблемно-проєктний підхід для розв’язання суспільно значущих і побутових задач у межах основних змістових ліній інформатики;
  • формувати в учнів критичне ставлення до технологій, навички цифрової безпеки, етичної поведінки в мережі та розуміння принципів академічної доброчесності;
  • конструювати компетентнісно орієнтовані завдання та розробляти критерії (рубрики) для об’єктивного оцінювання  груп результатів навчання;
  • застосовувати технології робототехніки (Micro:bit, Arduino) та інструменти візуалізації коду;
  • впроваджувати рефлексивні практики (самооцінювання, фідбек) за допомогою сучасних інтерактивних сервісів.


 

Терміни реалізації програми будуть визначені за результатами формування груп