ЦИФРОВІЗАЦІЯ НУШ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ
Професійний розвиток педагогічних працівників відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення раніше набутих та набуття нових професійних компетентностей (інформаційно-цифрової, предметно-методичної, інноваційної та педагогічного партнерства), необхідних для ефективного проєктування безпечного цифрового освітнього середовища, впровадження цифрових технологій (зокрема генеративного штучного інтелекту) та реалізації концептуальних засад Нової української школи на основі Державного стандарту базової середньої освіти.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
ТОВ ВИДАВНИЦТВО «РАНОК»Інформація про розробника (розробників):
Доценко Світлана, доктор педагогічних наук, професор, завідувачка кафедри технологій дистанційного навчання та цифрової дидактики в дошкільній освіті Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди; Корнієнко Марина, учитель інформатики вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, заслужений учитель України.Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- цифрові технології педагогічної діяльності на рівні базової середньої освіти(ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- інституційна (дистанційна)
Види підвищення кваліфікації:
- практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б2. Емоційно-етична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя
МОДУЛЬ 1. ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НУШ
Тема 1.1. Організація цифрового освітнього простору та кібербезпека учасників освітнього процесу
Поняття електронного (цифрового) освітнього середовища. Можливості, переваги та виклики створення цифрового освітнього середовища.
Відповідальна й безпечна поведінка в цифровому просторі. Захист цифрових пристроїв, персональних даних та електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Захист від небажаного контенту.
Тема 1.2. Медіаграмотність та цифрова взаємодія вчителя в умовах НУШ
Маніпуляційні технології та пропаганда в інтернет-середовищі. Оцінювання достовірності даних і надійності цифрових джерел та ресурсів. Правила спілкування онлайн. Розвиток медіакультури та критичного мислення вчителя як ключова умова реалізації ціннісних орієнтирів та наскрізних умінь Нової української школи.
МОДУЛЬ 2. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ ТА СИСТЕМ ОЦІНЮВАННЯ В НУШ
Тема 2.1. Робота з цифровим контентом: відбір, створення та правові аспекти
Класифікація та призначення електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Огляд національних та регіональних освітніх ресурсів. Добір та модифікація електронних (цифрових) освітніх ресурсів з урахуванням мети, умов навчання, віку та потреб здобувачів освіти. Оцінювання ефективності обраних електронних (цифрових) ресурсів для досягнення навчальних цілей.
Тема 2.2. Цифрове оцінювання, моніторинг прогресу та професійна комунікація
Цифрові інструменти для оцінювання, зворотного зв’язку та рефлексії навчання. Цифрові сервіси для отримання даних про прогрес здобувачів освіти. Використання даних, згенерованих цифровими сервісами, для прийняття рішень щодо освітнього процесу.
Цифрові інструменти та ресурси для професійного спілкування, обміну досвідом, комунікації зі здобувачами освіти, батьками, колегами, іншими особами. Правила спілкування онлайн.
Створення, зберігання, систематизація та організація спільної роботи з цифровими освітніми ресурсами. Захист авторських прав у мережі «Інтернет». Надання доступу до електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Поширення та спільне використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Дотримання академічної доброчесності та вимог законодавства України під час створення та модифікації електронних (освітніх) ресурсів.
Тема 2.3. Штучний інтелект у Новій українській школі: можливості та виклики
Використання генеративного штучного інтелекту для підготовки навчальних матеріалів, планів уроків та диференціації завдань відповідно до принципів НУШ. Цифрові помічники вчителя на основі ШІ для персоналізації навчання та підтримки здобувачів освіти. Етичні аспекти, академічна доброчесність та розвиток критичного ставлення учасників освітнього процесу до результатів роботи штучного інтелекту.
Знання й розуміння:
- вітчизняного та міжнародного нормативно-правового забезпечення цифровізації суспільства та освіти;
- особливостей та відмінностей організації освітнього процесу в умовах відкритої освіти за допомогою дистанційних платформ;
- ознак кібератак, онлайн-злочинів, методів захисту від них; правових та етичних норм використання цифрових технологій та сервісів; основних правил безпечної поведінки в мережі «Інтернет»;
- класифікації та особливостей використання різних видів електронних ресурсів;
- наявних національних та регіональних освітніх цифрових ресурсів, у тому числі для підтримки навчання здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.
- принципів роботи генеративного штучного інтелекту та можливостей його застосування в освітньому процесі НУШ для диференціації та персоналізації навчання;
- етичних аспектів та ризиків, пов’язаних із використанням ШІ (передвзятість алгоритмів, конфіденційність даних), а також стандартів академічної доброчесності при взаємодії з ШІ.
Уміння:
- організовувати власне цифрове робоче місце та здобувача освіти;
- використовувати цифрове освітнє середовище для навчання, моніторингу та контролю його якості, залучати до розбудови цифрового освітнього середовища зацікавлених осіб та організації;
- відрізняти довірені інформаційні джерела від шахрайських, розпізнавати маніпулятивні впливи, що здійснюються через глобальну мережу «Інтернет» та засоби масової інформації;
- добирати та використовувати цифрові інструменти для професійного спілкування та спілкування з учасниками освітнього процесу;
- добирати безпечні, доцільні для навчання здобувачів освіти електронні (цифрові) освітні ресурси, впорядковувати їх та використовувати з урахуванням мети, умов навчання, вікових особливостей та їхніх потреб;
- оцінювати ефективність обраних електронних (цифрових) ресурсів та їх використання для досягнення навчальних цілей відповідно до умов навчання, вікових особливостей, рівня підготовки та потреб здобувачів освіти;
- модифікувати наявні електронні (цифрові) освітні ресурси з урахуванням дозволів та ліцензій, створювати (враховуючи потреби здобувачів освіти) нові;
- здійснювати їх захист, надавати доступ до них здобувачам освіти;
- використовувати електронні (цифрові) освітні ресурси та сервіси для
- забезпечення ефективного управління освітнім процесом, взаємодії між учасниками освітнього процесу, підтримки активного та інтерактивного навчання;
- корекції та адаптації освітнього процесу відповідно до індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти;
- дотримуватися вимог авторського права на використання та модифікацію електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
- використовувати спеціалізованих онлайн-спільноти для професійного розвитку та реалізації ідей та проєктів; а також цифрові інструменти для спілкування;
- застосовувати інструменти генеративного ШІ для автоматизації підготовки навчальних матеріалів, розроблення планів уроків та конструювання різнорівневих завдань;
- перевіряти на достовірність та критично оцінювати інформацію, згенеровану штучним інтелектом (фактчекінг ШІ-контенту).
Диспозиції (цінності, ставлення):
- здатність критично оцінювати достовірність, надійність інформаційних джерел;
- розуміння правових та етичних аспектів, пов’язаних із використанням цифрових технологій;
- мотивація до навчання впродовж життя в професійній сфері за допомогою цифрових технологій та електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
- мотивація до проєктування, створення, поширення нових електронних (цифрових) освітніх ресурсів для власної педагогічної діяльності;
- усвідомлення важливості критичного мислення як протидії можливим маніпуляціям або помилкам штучного інтелекту;
- відповідальне ставлення до використання інтелектуальних систем, пріоритетність педагогічного досвіду вчителя над автоматизованими рішеннями ШІ.
Зміст програми розроблено на основі Типової програми підвищення кваліфікації вчителів (наказ МОН № 904), практичних напрацювань серії освітніх інтенсивів видавництва «Ранок», містить положення й рекомендації навчально-методичних посібників «Штучний інтелект — асистент сучасного вчителя» та «Онлайн-безпека учасників освітнього процесу», спрямовані на побудову й реалізацію стратегій цифровізації НУШ, упровадження інструментів технологій штучного інтелекту та професійних взаємодій на цифрових платформах.