Програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників «СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ»

 

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практи-чні заняття		Самос-тійна робота		Контро-льні заходи		Усього
Модуль 1. Освітні стратегії та сучасні підходи до навчання в Новій українській школі в контексті громадянської та історичної освітньої галузі
Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання. Характеристика сучасних підходів до навчання в НУШ.	2		2						4
Тема 1.2. Моделювання освітнього процесу та зміна ціннісних пріоритетів. Інноваційні методи навчання. STEM-орієнтований підхід у навчанні.			1						1
Тема 1.3. Взаємозалежність та взаємодоповнюваність підходів та їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання			1						1
Тема 1.4.Практична зорієнтованість навчання. Суб’єктність  та рефлексія в освітньому процесі	1								1
Тема 1.5. Форми дослідницького підходу (проблемне та проєктне навчання)	1		2						3
Тема 1.6. Кооперативне навчання: сутність, методи, стратегія перебігу в класі	1		1						2
Тема 1.7 Розвиток критичного мислення і когнітивної гнучкості в учнів	1		2						3
Тема 1.8. Оцінювання: сучасні підходи, методи та інструменти	1		2						3
Разом за модулем	7		11						18
Модуль 2. Принципи та підходи до викладання історії в другому циклі базової середньої освіти
Тема 2.1. Нормативно-правове та навчально-методичне забезпечення викладання історії в 7–9 класах (Концепції громадянської та історичної освітньої галузі, Державний стандарт базової середньої освіти, модельні програми, підручники, інтернет ресури).	1								1
Тема 2.2. Основні характеристики діяльнісного підходу в навчанні історії			1						1
Тема 2.3. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з історії	1		2						3
Тема 2.4. Особливості організації та проведення уроків історії в 7-9 класах			3						3
Тема 2.5. Оцінювання на уроках історії в 7-9 класах	1		1						2
Разом за модулем	3		7						10
Підсумкові заходи.Підсумкова конференція. Виконання підсумкового тесту. Тематична дискусія							2		2
Усього	10		18				2		30

 

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

Модуль 1. Освітні стратегії та сучасні підходи до навчання в Новій українській школі в контексті громадянської та історичної освітньої галузі

 

Тема 1.1.Підхід як стратегія навчання. Характеристика сучасних підходів до навчання в НУШ 

Підхід як глобальна стратегія, що визначає нову філософію взаємодії вчителя та учня. 

Нові тенденції в освіті ХХІ століття. Стратегія навчання як послідовність дій для досягнення навчальної мети. Освітній підхід, спрямований на формування в учнів ключових та предметних компетентностей. 

Особистісна орієнтація у навчанні: формування мотивації, цінностей та самостійності учнів. Практична спрямованість освітнього процесу як засіб підготовки до реального життя та переходу  від «школи знань» до «школи умінь».  Поняття та роль «життєвих навичок» (soft skills) у сучасному освітньому середовищі та способи їх розвитку. 

Концепція розвитку та впровадження історичної освіти в Україні: сучасні тенденції та перспективи.

Компетентнісний підхід як стратегія навчання, що спрямована на формування ключових і предметних компетентностей учнів. Основні характеристики компетентнісного підходу, його взаємозв’язок із діяльнісним та особистісно орієнтованим. Діяльнісний підхід як стратегія формування компетентностей за допомогою різних видів діяльності учнів. Значення осбистісно орієнтованого підходу у формуванні особистості учня, розвитку його здібностей. Інтегративний підхід як стратегія поєднання знань із різних предметних галузей для формування цілісної картини світу. Середовищний підхід як створення освітнього простору, що сприяє розвитку особистості та соціалізації учнів.

 

Тема 1.2. Моделювання освітнього процесу та зміна ціннісних пріоритетів. Інноваційні методи навчання. STEM-орієнтований підхід у навчанні.

Психологічні та педагогічні чинники ефективності інноваційних методів. Особливості застосування штучного інтелекту та гейміфікації у навчанні історії. Вплив інноваційних практик на мотивацію, когнітивну активність та розвиток творчості учнів. STEM як інтегративна стратегія навчання. Особливості реалізації STEM-орієнтованого підходу на уроках історії, приклади інтеграції та міжпредметних зв’язків. 

 

Тема 1.3.  Взаємозалежність та взаємодоповнюваність підходів та їх реалізація в умовах очного,  дистанційного та змішаного навчання 

Традиційні, дистанційні та змішані форми навчання: переваги та обмеження кожної моделі. Виклики та можливості для викладання історії в умовах різних форматів. Розглядаються інструменти синхронної та асинхронної комунікації та методи підтримки мотивації учнів за межами класу. Цифрові технології педагогічної діяльності. Використання цифрових інструментів під час викладання історії.

 

Тема 1.4.  Практична зорієнтованість навчання. Суб’єктність та рефлексія в освітньому процесі

Практична зорієнтованість навчання в сучасній школі. Основні складові практичної орієнтації.  Відмінність традиційного навчання від практично зорієнтованого. Суб’єктність. Основні характеристики суб’єктності. Рефлексія. Основні аспекти рефлексії.

 

Тема 1.5. Форми дослідницького підходу (проблемне та проєктне навчання) 

Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. 

Проблемне навчання як стратегія розвитку мислення та самостійності учнів. Основні механізми постановки проблемних завдань і організації їх вирішення. Освітні інструменти для створення проблемних ситуацій на уроках історії. Використання дискусій, дослідницьких завдань та аналізу реальних кейсів для формування навичок критичного мислення й практичного застосування знань. Переваги і недоліки проблемного навчання.

Проєктні технології, метод проєктів. Проєктне навчання як форма інтеграції знань і практики: концепція від Дж.Дьюї до сьогодення. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Переваги і виклики проєктного навчання. Етапи планування навчальних проєктів. Роль учителя як фасилітатора, організація командної роботи та оцінювання результатів проєктів. 

Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчання. 

Приклади типових проблемних ситуацій: Ситуація «суперечливі думки»; ситуації прогнозування («Що якби...»); ситуації, що базуються на суперечності фактів; дослідницькі ситуації (визначення причин та особливостей); оцінка історичної постаті (дилема); «білі плями» та дефіцит джерел; невідповідність між метою та результатом. Створення медіапродуктів: віртуальні екскурсії, історичні подкасти або профілі видатних діячів (Богдана Хмельницького, Тараса Шевченка) у форматі «соціальних мереж».

 

Тема 1.6.  Кооперативне навчання: сутність, методи, стратегія перебігу в класі

Кооперативне навчання як спосіб організації взаємодії учнів, навчання в невеликих групах («структурування позитивної взаємозалежності»). Основні елементи успішного впровадження кооперативного навчання в класі. Використання групових завдань, парної роботи та взаємонавчання для розвитку комунікативних навичок і відповідальності за спільний результат. Практичні приклади застосування кооперації на уроках історії: «Ажурна пилка» (Jigsaw), «Подумай — об’єднайся в пару — поділися» (Think-pair-share), «Дві четвірки — вісім» та групові дослідження, які передбачають чіткий розподіл ролей, спільне обговорення проблем та взаємну підтримку під керівництвом учителя як фасилітатора.

 

Тема 1.7. Розвиток критичного мислення і когнітивної гнучкості в учнів.

Трактування глибинного та поверхневого навчання.

Основні положення та підходи до характеристики критичного мислення. Етапи розвитку, технології формування та інструменти критичного мислення. Критичне мислення як наскрізне вміння в Державному стандарті базової середньої освіти. Педагогічні умови розвитку критичного мислення на уроках історії. 

Розвиток критичного мислення та когнітивної гнучкості на уроках історії, формування в учнів/учениць здатності аналізувати минуле через призму багатоваріативності та причинно-наслідкових зв’язків.

Приклади завдань, що поєднують знання, уміння та навички, і сприяють розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості учнів.

Методи деконструкції історичних міфів, аналіз альтернативних історичних наративів, робота з суперечливими першоджерелами та розвиток уміння розрізняти факти від маніпуляцій, верифікація інформації. Концепт фактчекінгу.

 

Тема 1.8. Оцінювання: сучасні підходи, методи та інструменти

Функції оцінювання у Новій українській школі та форми контролю навчальних досягнень. Принципи оцінювання. Практика та інструменти оцінювання. Орієнтовні критерії оцінювання рівня навчальних досягнень здобувачів освіти та особливості їх застосування на уроках історії. Вимоги законодавства щодо дотримання академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчання учнів та організаційно-педагогічні умови забезпечення ефективного, об’єктивного та прозорого оцінювання в закладі освіти. 

Основні види оцінювання. Формувальне та підсумкове оцінювання як засіб підтримки навчання та розвитку учнів: індивідуальний та груповий аспекти.Основні педагогічні техніки та методи, що забезпечують зворотний зв’язок і корекцію навчального процесу.

 

Модуль 2. Принципи та підходи до викладання історії в другому циклі базової середньої освіти

 

Тема 2.1. Нормативно-правове та навчально-методичне забезпечення викладання історії в 7–9 класах (модельні програми, підручники, інтернет ресури).

Документи і ресурси, що регламентують освітній процес відповідно до стандартів НУШ:  Державний стандарт базової середньої освіти, типова освітня програма для 5–9 класів ЗЗСО (2020 р.), типовий навчальний план, модельні навчальні програми та сучасні підручники, цифрові інструменти (платформа Всеукраїнська школа онлайн, Освіта.ua,  Всеосвіта, Український інститут розвитку освіти (УІРО), інтерактивні карти та архіви першоджерел).

 

Тема 2.2. Основні характеристики діяльнісного підходу у навчанні історії

Діяльнісний підхід як стратегічна основа НУШ, де центр уваги зміщується з пасивного накопичення знань на процес їхнього самостійного «добування» учнем через власну активність. Структура уроку, яка включає етапи мотивації, самостійного пошуку рішення та рефлексії, що дозволяє учневі усвідомити не лише що він вивчив, а й як він це зробив. Методики організації дослідницької діяльності.

 

Тема 2.3. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань. 

Поняття, мета КОЗ в історичній освіті  та структурні компоненти завдань. Компетентнісно орієнтоване завдання як дидактична конструкція для формування або перевірки предметних і ключових компетентностей. Типи компетентнісно орієнтованих завдань. Етапи розробки завдання. Методологія створення компетентнісно орієнтованих завдань. 

Компетентнісні завдання як інструмент формування та оцінювання ключових і предметних компетентностей. Методологія створення компетентнісно орієнтованих завдань. Приклади компетентнісно орієнтованих завдань та методичні орієнтири щодо їх конструювання й застосування на уроках громадянської освіти

 

Тема 2.4. Особливості організації та проведення уроків історії в 7-9 класах

Форми, методи, прийоми організації навчальної діяльності здобувачів освіти на уроках історії відповідно до модельних навчальних програм. Структура уроку історії відповідно до вимог ДСБЗО. Постановка цілей уроку. Організація навчальної діяльності учнів /учениць відповідно до орієнтирів для оцінювання визначених Держстандартом. Робота з формування предметних і ключових компетентностей на уроках історії 7-9 класів. Робота здобувачів освіти  з різноманітними джерелами інформації.

 

Тема 2.5. Оцінювання на уроках історії в 7-9 класах

Орієнтовні критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів в 7-9 класах. Оцінювання та оцінка сформованої компетентності. Формувальне та підсумкове оцінювання на уроках історії. Оцінювання на уроці історії: практика та інструменти, їх роль у підвищенні мотивації та самостійності здобувачів освіти.

Розроблення та аналіз завдань для оцінювання результатів навчання учнів за МНП 7-9 класів відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти та компетентнісного підходу.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

 

1. Вправи «Сучасні підходи в освітньому процесі» (конкретні приклади завдань до занять з історії).

– компетентнісний підхід ( аналіз історичних документів, створення проектів (наприклад, «Я — історик»), дебати, рольові ігри та порівняння історичних подій із сучасністю);

– діяльнісний підхід (дослідницькі завдання: історичні розслідування, ігрові перевтілення, проблемні дискусії, створення проєктів, картування та моделювання); 

– особистісно орієнтований підхід (диференціювання завдань для роботи в класі,  домашніх завдань так, щоб воно було посильним для всіх дітей, щоб було право вибору між 3-4 форматами виконання однієї й тієї ж теми). Наприклад, при вивченні Київської Русі хтось малює карту, хтось пише щоденник дружинника, а хтось аналізує «Руську правду» як юрист.;

– інтегративний підхід (Дизайн інтегрованого уроку «Історія + Мистецтво», «Історія + Географія» або «Історія + Українська література» для 7–9 класів. Яку спільну проблему вони можуть розв’язувати?)

– середовищний підхід (питання для аналізу: проаналізувати «Один день у середньовічному місті»; виконати завдання: «Фортеця як дзеркало епохи»; проаналізувати тему «Гардероб як соціальний статус»; написати «Лист із минулого про правила гри»; визначити «Шлях товару: прянощів, шовку, золота».

2. Завдання: за допомогою ШІ-чатбота (ChatGPT, Claude) слухачі мають змоделювати діалог з історичною постаттю (наприклад, Наполеоном або княгинею Ольгою).

3.  В режимі очного, дистанційного та змішаного навчання історії  слухачі мають виконати завдання з теми: «Українське національне відродження».

4.  Створити добірку рефлексивних вправ, які використовуються на різних етапах уроку.

Завдання: «Бюджет середньовічного міста» (7 клас) «Адвокат/Прокурор історії» (8 клас, Гетьманщина), «Альтернативна стрічка часу» (9 клас, Модернізація), «Інтерв’ю через віки».

5. Проєктування проблемного або проєктного навчання (мініпроєкту) з історії, спрямованого на розвиток критичного мислення 

6. Розробити план реалізації навчальних проєктів, наприклад, «Таємниці зниклих цивілізацій: детективне розслідування», «Слідами предків: історія мого краю через призму повсякденності» тощо

7. Спростувати російський міф про «Дике поле» та заснування міст Півдня України лише за часів Російської імперії, використовуючи карти, археологічні дані, документальні джерела про існування попередніх поселень (козацьких зимівників, татарських міст).

8. Проєктування завдання для формувального оцінювання в рамках уроку історії

9. Розробити фрагмент навчальної програми на основі модельної навчальної програми (МНП) для 7–9 класів Нової української школи (НУШ).

10. Робота з візуальними джерелами. Рольові ігри.

11. Розробити компетентнісно орієнтоване завдання на урок історії, за орієнтирами оцінювання Державного 

12. Організація дискусій і дебатів (наприклад, «Реформи Петра I: прогрес чи тиранія?» або «Наполеон: визволитель чи загарбник?», «Суд над історичною постаттю»). «Дебати наративів». Вправа «Історичне доміно». Робота з текстовими «прогалинами».

13. Аналіз, добірка та застосування компетентнісно орієнтованих завдань на уроках історії.

14. Наведення прикладів використання інтегративного та середовищного підходів у розробці уроків.

15. Групова робота «Стратегії кооперації в класі». Спроєктувати фрагмент уроку із застосуванням кооперативного навчання. Завдання для груп проаналізувати: «Побут середньовічного міста» (Метод Jigsaw) (7 клас), «Гетьманщина часів Богдана Хмельницького» (Метод STAD) 8 клас.

16. Проєктування завдання для формувального оцінювання в рамках уроку історії.

17. Застосування елементів глибинного навчання.

18. Виконання завдань розміщених у підручниках з історії для 7-9 класів.

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи

1. Державний стандарт базової середньої освіти. (2020). Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 року. URL: Перейти за покликанням
2. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VІІІ. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 20.01.2026).
3. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020 № 463-ІХ. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 20.01.2026).
4. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. Дата оновлення: 22.08.2018. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 29.09.2025).
5. Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025-2030 роки: Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2025 № 1163. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 10.09.2025).
6. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти»: Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 03.09.2025).
7. Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти: Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 № 1120. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 10.08.2025).
8. Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання: Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 10.08.2025).
9. Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності (№ 2834-IX 13 грудня 2022 року) Перейти за покликанням  Перейти за покликанням Перейти за покликанням   URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 20.12.2025).
10. Про затвердження концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти» Наказ МОН України від 30 липня 2024 р. № 1072. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 1.12.2025).

 

Основна література

1. Актуальні проблеми теорії та методики навчання історії : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Запоріжжя, 10 травня 2023 р.) / Запорізький національний університет. – Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2023. 305 с. 
2. Баханов К., Мирошниченко В., Нищета В. Формування предметних компетентностей засобами проектного навчання. Посібник. Х.: Вид. гр. Основа, 2018. 128 с.
3. Критичне мислення: освіта, творчість, цінності : монографія / За заг. ред. В.Г. Кременя. – Київ : Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2017. URL: Перейти за покликанням
4. Терно С. Критичне мислення та інноваційні стратегії в історичній освіті. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2023. 120 с. URL:  Перейти за покликанням  
5. Герасимчук О. Нові підходи до викладання історії в оновленій шкільній програмі (2022). URL: Перейти за покликанням  
6. Грицак Я. Й. Подолати минуле. Глобальна історія України. Київ : Портал, 2022. 
7. Громадянська та історична освітня галузь середньої освіти: виклик для навчальних закладів та варіанти відповідей: збірник тез Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2024. – 37 с. URL: Перейти за покликанням
8. Теорія і практика індивідуалізації навчання в умовах змішаної форми організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти / О.М. Топузов, О. В. Малихін та ін.; за наук. ред. О. В. Малихіна. Київ: Видавничий дім «Освіта», 2024. 1099 с. URL: Перейти за покликанням
9. Сучасні технології в освіті. Ч. 1. Сучасні технології навчання : наук.-допом. бібліогр. покажч. Вип. 2 / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського ; [упоряд.: Філімонова Т. В., Тарнавська С. В., Орищенко І. О. та ін. ; наук. консультант Антонова О. Є. ; наук. ред. Березівська Л. Д.]. – Київ, 2015. – 377 с. URL: Перейти за покликанням
10. Навчаємо мислити критично: посібник для вчителів / автори-укладачі О. І. Пометун, І. М. Сущенко. Д.: Ліра, 2016. 144 с. 
11. Коляда І. А., Камбалова Я. М., Королько А. З. Мультиперспективність історії в умовах Нової української школи. Педагогічна освіта: теорія і практика. Випуск 34, с.159-171. URL: Перейти за покликанням
12. Модельні навчальні програми для 5–9 класів Нової української школи URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 1.02.2026)
13. Михайліченко М.В., Рудик Я.М. Освітні технології: навчальний посібник. Київ: ЦП «КОМПРИНТ», 2016 583 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 13.01.2026).
14. Пометун О. І. Компетентнісно орієнтована методика навчання історії в основній школі : методичний посібник / О. І. Пометун, Н. М. Гупан, В. С. Власов. – К. : ТОВ «КОНВІ ПРІНТ», 2018. – 208 с. URL: Перейти за покликанням . (дата звернення: 11.03..2026).
15. Техніки декодування російської пропаганди на заняттях з історії та громадянської освіти. Навчально-методичний посібник / Желіба О. В., Мокрогуз О. П., Волошенюк О. В./ За редакцією Волошенюк О. В., Євтушенко Р. І. — Київ : Академія української преси, Центр вільної преси, 2023. – 81 c.
16. Михайліченко М.В., Рудик Я.М. Освітні технології: навчальний посібник. Київ: ЦП «КОМПРИНТ», 2016. 583 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 11.03..2026).
17. Людмила Лисогор, Сергій Берендєєв, Юлія Косенчук. Використання електронних освітніх матеріалів у освітньому процесі: сучасні підходи і технології Нової української школи. Випуск 1 : Навчально-методичний посібник. — Київ, 2023. — 117 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 11.03..2026).

Додаткова література

1. Бичко Г., Терещенко В. Навчальні втрати: сутність, причини, наслідки та шляхи подолання. Київ: Український центр оцінювання якості освіти, 2023. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.08.2025). 
2. Віртуальний тур українськими музеями просто неба (Перейти за покликанням ) (дата звернення: 20.02.2026)
3. Малихін О. В., Арістова Н. О., Шпарик О. М. Мінімізація освітніх втрат учнів закладів загальної середньої освіти в умовах воєнного стану: змішане навчання // Український педагогічний журнал. 2022. № 3. С. 68–76. 
   DOI: Перейти за покликанням .
4. Малихін О. В., Арістова Н. О., Шпарик О. М. Використання позитивного досвіду організації освітнього процесу в країнах ЄС в умовах непрогнозованих глобальних впливів у системі національної освіти України: методичні рекомендації. Київ: КОНВІ ПРІНТ, 2021. 80 с. DOI: Перейти за покликанням . 
5. Організація освітнього процесу в Україні та країнах ЄС в умовах непрогнозованих глобальних впливів: довідкове видання / О. В. Малихін,    Н. О. Арістова, О. М. Шпарик. Київ : КОНВІ ПРІНТ, 2021. 71 с. DOI: Перейти за покликанням . 
6. Перелік підручників / навчальних посібників для ЗЗСО поданих на конкурс у 2026 році . URL: Перейти за покликанням
7. Пометун О. Урок, що розвиває критичне мислення, 70 методів в одній книзі: навч.-метод. посіб. Київ, 2020. 104 с.
8. Про затвердження Рекомендацій слухань у Комітеті на тему «Освітні втрати й освітні розриви на рівні загальної середньої освіти: вимірювання та механізми подолання»: Рішення Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 26.11.2025)
9. Теорія і практика індивідуалізації навчання в умовах змішаної форми організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти / [авт. кол.: О. М. Топузов, О. В. Малихін, Н. О. Арістова, С. В. Алєксєєва, Р. А. Попов, О. В. Барановська, Л. В. Шелестова]; за наук. ред. д. пед. н., проф. О. В. Малихіна. [Електронне видання]. – Київ : Видавничий дім «Освіта», 2024. – 1099 с. URL: Перейти за покликанням
10. Трубачева С. Е., Мушка О. М., Люлькова Ю. В. Дидактичні особливості формування навчальної компетентності учнів в умовах цифровізації освітнього середовища закладу загальної середньої освіти під час воєнного стану // Проблеми сучасного підручника. 2022. Вип. 29. С. 202–207. DOI: Перейти за покликанням . 
11. STEM-освіта: теорія та практика: збірник науково-методичних матеріалів / уклад.: О.В. Лозова, І.П.Василашко, О.В.Коршунова. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2023. – 254 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 03.12.2025)

Знання й розуміння:

• сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі та специфіки їх застосування в процесі навчання історичної освіти;
• спільних і відмінних рис проблемного та проєктного навчання історії як ефективних педагогічних технологій формування ключових і предметних  компетентностей учнів;
• методів і педагогічних умов ефективної організації кооперативного навчання, формування колективної відповідальності, участі та демократичної взаємодії здобувачів освіти;
• сутності, принципів і механізмів реалізації діяльнісного і компетентнісного підходів у викладанні історії, а також відповідних інструментів їх упровадження в освітньому процесі;
• характерних ознак поверхневого та глибинного навчання, їхнього педагогічного потенціалу для розвитку учнів;
• стратегій розвитку критичного мислення, громадянської позиції, комунікативної компетентності та когнітивної гнучкості учнів у процесі навчання історії.

Уміння:

• організовувати педагогічну діяльність щодо навчання історії на засадах сучасних освітніх підходів Нової української школи;
• реалізовувати принципи компетентнісного підходу, застосовувати діяльнісні методи та інструменти діяльнісного навчання історії;
• інтегрувати громадянознавчий змістовий компонент в уроки історії;  
• володіти прийомами формувального та підсумкового оцінювання, застосовувати до різних форм оцінювання відповідну методику та шкалу;  дотримується академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчальної діяльності учнів; 
• моделювати уроки історії за сценаріями проблемно-орієнтованого, кооперативного навчання, добирати види навчальної діяльності;
• планувати, проєктувати та реалізовувати навчальні освітні проєкти;
• аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання, спрямовані на формування компетентностей та розвиток наскрізних вмінь;
• вирізняти ознаки поверхневого та глибинного навчання;
• добирати та застосовувати ефективні методи формування колективної відповідальності, демократичної взаємодії, розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості учнів у процесі навчання історії;
• визначає напрямки власного професійного саморозвитку.

Цінності, ставлення:

• готовність застосовувати сучасні підходи, методики та технології навчання історії в умовах Нової української школи;
• усвідомлення значущості історичної освіти як одного з ключових чинників формування активної громадянської позиції здобувачів освіти;
• здатність і готовність планувати та реалізовувати освітній процес відповідно до Концепції Нової української школи та Державного стандарту базової середньої освіти, орієнтуючись на цінності демократії, прав людини, верховенства права та соціальної справедливості.