Інноваційні технології та інструменти сучасного вчителя в Новій українській школі

                                                                                                                                                                                                                            МОДУЛЬ 1. Методологічні засади сучасного навчання предметів природничої освітньої галузі в Новій українській школі

Тема 1.1. Сучасна освітня парадигма Нової української школи

Концептуальні засади та цінності Нової української школи. Підхід як стратегія організації сучасного освітнього процесу. Зміна пріоритетів сучасної освіти від накопичення знань до формування компетентностей і життєвих навичок. Компетентнісний підхід як основа сучасної освіти..

Тема 1.2. Сучасні підходи до навчання предметів природничої освітньої галузі в НУШ

Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного і середовищного підходів. STEM-орієнтований підхід у навчанні предметів природничої освітньої галузі.

Тема 1.3. Інтеграція сучасних підходів в освітньому процесі

Взаємозалежність і взаємодоповнюваність сучасних підходів. Моделі інтеграції сучасних освітніх підходів і педагогічних технологій. Поєднання компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та інтегративного підходів у навчанні. Реалізація підходів в очному, дистанційному та змішаному навчанні. Роль учителя як фасилітатора навчання.

МОДУЛЬ 2. Освітні технології та практики сучасного навчання предметів природничої освітньої галузі

Тема 2.1. Технології активного навчання

Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчань. Планування навчального проєкту. Дослідницьке навчання. Інтерактивні форми та прийоми організації навчальної діяльності.

Тема 2.2. Кооперативне та глибинне навчання

Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі. Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості.

Тема 2.3. Компетентнісно орієнтоване навчання: від теорії до практики

Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань. Практична зорієнтованість навчання. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб’єкта. Рефлексивність навчання.

МОДУЛЬ 3. Підсумково-аналітичний 

Підсумкове оцінювання результатів навчання. Професійна рефлексія педагога. Презентація та експертиза методичних напрацювань. 

Знання й розуміння:

• сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі;
• спільних і відмінних рис проблемного й проектного навчання;
• умов ефективного перебігу кооперативного навчання;
• методів кооперативного навчання та формування колективної відповідальності;
• сутності та принципів діяльнісного підходу в навчанні та інструменти його
  реалізації в освітньому процесі;
• ознак поверхневого і глибинного навчань;
• стратегій розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості.

 

Уміння:

• організовувати педагогічну діяльність на засадах сучасних підходів до навчання в НУШ;
• реалізовувати принципи діяльнісного підходу, застосовувати діяльнісні методи навчання та різноманітні інструменти діяльнісного підходу в освітньому процесі;
• реалізовувати визначені підходи до організації сучасного освітнього процесу в умовах очного, дистанційного й змішаного навчання;
• аналізувати, добирати та застосовувати компстентнісно орієнтовані завдання;
• моделювати уроки за базовими сценаріями проблемно-орієнтованого, проєктного, кооперативного навчань;
• планувати навчальний проєкт;
• добирати ефективні методи формування колективної відповідальності, розвитку критичного мислення й когнітивної гнучкості;
• вирізняти ознаки поверхневого та глибинного навчань;
• створювати рефлексивне навчальне середовище.

Особливістю програми є практикоорієнтований характер навчання; поєднання теоретичних занять із практичними та тренінговими формами роботи; виконання практичних завдань із використанням цифрових освітніх платформ і віртуальних лабораторій; проєктна та дослідницька діяльність слухачів; обмін педагогічним досвідом і рефлексія професійної діяльності.

Самостійна робота передбачає опрацювання нормативно-правових та методичних матеріалів з питань НУШ і STEM-освіти; аналіз і добір цифрових ресурсів та інструментів для навчання; розроблення фрагментів уроків, лабораторних робіт або STEM-проєктів; виконання індивідуальних і групових завдань; підготовку підсумкової практичної роботи (методичної розробки, проєкту, цифрового продукту).

Зміст програми складається з 3 модулів та 6 взаємопов’язаних тем. На етапі завершення навчання за Програмою слухачі складають підсумковий тест із 25 питань.

Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту Програми, складає: 30 год, з них: 6 год – лекційні заняття, 18 год – практична робота, 2 год – самостійна робота, 4 год – контрольні заходи.

Підсумкові заходи включають презентацію досвіду роботи з цифровим освітнім ресурсом, обмін досвідом (ПЗ1); захист підсумкових практичних робіт (розробка фрагменту STEM-уроку або STEM-проєкту, ПЗ2); підсумкове оцінювання (тестування, Т); рефлексію та самооцінювання професійного зростання.