Програма підвищення кваліфікації вчителів ГІО академічних ліцеїв «ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ У ПРОФІЛЬНІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ»

Програма спрямована на вдосконалення навичок проєктування навчання у 10-12 кл. Охоплює стратегії профілізації, STEM-інтеграцію, цифрові інструменти та методи формування громадянської національної ідентичності й професійного самовизначення учнівства

Навчально-тематичний план

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення профільного навчання в умовах реформування української освіти
Тема 1.1. Державний стандарт профільної середньої освіти: від адаптації до професіоналізації.	2				2
Тема 1.2. Компетентнісна модель навчання в профільній школі з громадянської та історичної освітньої галузі		1	1		2
Тема 1.3. Типова освітня програма для академічних ліцеїв		1	1		2
Разом за модулем	2	2	2		6
МОДУЛЬ 2. Моделювання змісту освіти та організація освітнього простору в академічному ліцеї
Тема 2.1. Модельні навчальні програми: принципи добору та адаптації	1		1		2
Тема 2.2. Навчальні програми, розроблення, затвердження, упровадження	1		1		2
Тема 2.3. Організація освітнього простору в академічному ліцеї	1	1			2
Разом за модулем	3	1	2		6
МОДУЛЬ 3. Особливості викладання предметів/курсів основного та поглибленого рівнів у старшій профільній школі
Тема 3.1. Особливості викладання предметів/курсів громадянської та історичної освітньої галузі на основному й поглибленому рівнях	1	1			2
Тема 3.2. Діяльнісний підхід і STEM-інтеграція в особливостях викладання громадянської та історичної освітньої галузі	1	1			2
Тема 3.3. Стратегії реалізації дослідницько-проєктної та міжпредметної діяльності у викладанні громадянської та історичної освітньої галузі	1	1			2
Тема 3.4. Практики використання інтерактивних цифрових інструментів та сервісів на уроках громадянської та історичної освітньої галузі	1	1			2
Тема 3.5. Кар’єрна орієнтація та професійне самовизначення учнівства через правознавство	1	1			2
Разом за модулем	5	5			10
МОДУЛЬ 4. Оцінювання результатів навчання на рівні профільної середньої освіти
Тема 4.1. Підходи до оцінювання в старшій профільній школі	1		1		2
Тема 4.2. Інструментарій оцінювання результатів навчання	1	2	1		4
Разом за модулем	2	2	2		6
Підсумкові заходи				2	2
Діагностування результатів навчання				1	1
Рефлексія щодо якості навчальної програми				1	1
Усього	12	10	6	2	30

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення профільного навчання в умовах реформування української освіти

Тема 1.1. Державний стандарт профільної середньої освіти: від адаптації до професіоналізації

Мета та ключові ідеї Державного стандарту профільної середньої освіти. Структура стандарту, громадянська та історична освітня галузь та її складники. Очікувані результати навчання (аналіз, інтерпретація, створення, комунікація). Ключові ідеї Державного стандарту профільної освіти. Розмежування очікуваних результатів навчання для адаптаційного циклу (10 клас) та циклу профільної підготовки (11-12 класи). 

Тема 1.2. Компетентнісна модель навчання в профільній школі з громадянської та історичної освітньої галузі

 Узгодження громадянської та історичної компетентностей із профілем ліцею (правовим, історичний, STEM-профіль). Правовий профіль: поглиблення фахових знань із взаємодії громадянина з державним апаратом та адміністративним та конституційним правом. Розвиток практичних навичок у галузях цивільного та трудового права.Історичний профіль: акцент на аналітичне та критичне дослідження джерел та причинно-наслідкових зв’язків, що формують національну ідентичність. Розвиток історичного аналізу, зв’язок історії з мистецтвом, географією та літературою.

STEM-профіль: розвиток візуальної грамотності через аналіз іконографії, архітектурних стилів та картографії дозволяє учням «читати» історію крізь призму естетики та мистецтва різних епох. 3D-моделювання втрачених пам'яток та візуалізації складних історичних процесів (створення інтерактивних карт, медіареконструкцій битв або цифрових музеїв), що перетворює сухі факти на живий візуальний досвід.

Трансформація очікуваних результатів навчання від базової школи до профільного рівня: від ознайомлення до критичного аналізу та професійно орієнтованого створення.

Тема 1.3. Типова освітня програма для академічних ліцеїв

Структура та особливості типової освітньої програми академічного ліцею. Варіативна складова: інтегровані курси («Історія та громадянська освіта») та окремі предмети (правознавство, історія, громадянська освіта та профільні спецкурси та інші). 

Співвідношення інваріантної та варіативної складових як баланс між державним стандартом та запитами ліцеїстів. Визначення обов’язкового мінімуму та простору для профілізації. Моделі розподілу навчального навантаження, розрахунок годин для громадянської та історичної освітньої галузі на основному та поглибленому рівнях у межах різних профілів. Проєктування вибору: порівняльний аналіз інтегрованого курсу «Історія та громадянська освіта» та окремих дисциплін (правознавство, історія, громадянська освіта). 

Спецкурси як інструмент профілізації, розроблення та впровадження вибіркових компонентів («Права та обов’язки учнівської молоді», «Громадянська освіта», «Історія» «Правознавство»), що підсилюють професійне спрямування ліцею.

Алгоритм реалізації автономії: від формування власного навчального плану до процедури затвердження авторських програм педагогічною радою. Адаптація та трансформація змісту: використання академічної свободи вчителя для створення унікального освітнього контенту під конкретні ресурси та потреби громади.

Історія та громадянська освіта як конкурентоспроможний освітній продукт. Стратегії залучення учнівства неправових та неісторичних профілів: як зробити історичні та правові модулі привабливими для майбутніх IT-фахівців, держслужбовців,військових,медиків

МОДУЛЬ 2. Моделювання змісту освіти та організація освітнього простору в академічному ліцеї

Тема 2.1. Модельні навчальні програми: принципи добору та адаптації

Аналіз та адаптація модельних програм з громадянської та історичної освітньої галузі для профільної школи. Критерії вибору модельних програм з громадянської та історичної освітньої галузі з урахуванням профілю ліцею та регіонального контексту. Методика диференціації: розподіл змісту на основний та поглиблений рівні залежно від обраного учнівством профілю.

Тема 2.2. Навчальні програми, розроблення, затвердження, упровадження

Навчальні програми для обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів. Алгоритм розроблення програм на основі (або не на основі) модельних для обов’язкових та вибіркових компонентів (спецкурсів). Специфіка розроблення та впровадження вибіркових компонентів (спецкурсів). Використання ідей та академічної свободи вчителя для створення унікального змісту навчальної програми. Модифікація змісту під матеріальні ресурси ліцею (інструменти, цифрові засоби) та творчі запити ліцеїстів. Затвердження та впровадження: процедура введення програми в освітній процес закладу.

Тема 2.3. Організація освітнього простору в академічному ліцеї

Проєктування багатофункціональних зон, що сприяють становленню громадянської свідомості. Лабораторії історичних досліджень (робота з першоджерелами, архівами та артефактами), дебати та симуляційні ігри (моделювання засідань ООН, Верховної Ради чи судових процесів), інтерактивні меморіальні зони (виставкові зали для експозицій локальної історії та проєктів пам’яті).

STEM-простори та ергономіка: створення безпечного середовища для міжгалузевих досліджень, де фізичний простір сприяє інтеграції громадянської освіти та історії з наукою та технологіями. Використання ГІС-технологій (геоінформаційних систем) для реконструкції історичних подій.

Цифрова та дистанційна інфраструктура для використання функціональних можливостей платформ дистанційного навчання та створення віртуальних музеїв та цифрових архівів. Моделі змішаного навчання: організація освітнього процесу через поєднання очних творчих сесій у ліцеї та дистанційної індивідуальної чи групової роботи. Реалізація принципів універсального дизайну (мультисенсорні експозиції такі, як тактильні карти) та інклюзивні стратегії в громадянській та історичній практиці. 

МОДУЛЬ 3. Особливості викладання предметів/курсів основного та поглибленого рівнів у старшій профільній школі

Тема 3.1. Особливості викладання предметів/курсів громадянської та історичної освітньої галузі на основному й поглибленому рівнях

Рівнева диференціація та фасилітація. Специфіка викладання історії та правознавства на основному (загальноосвітньому) та поглибленому (академічному/професійно-орієнтованому) рівнях. Робота з обдарованою молоддю через підготовку до олімпіад, турнірів юних правознавців та конкурсів МАН. 

Методичні особливості інтегрованих курсів розгляд специфіки викладання інтегрованих курсів, зокрема міжгалузевих. Розвиток критичного мислення через деконструкцію історичних міфів та аналіз суперечливих правових кейсів. Інтеграція галузей як інструмент формування системного світогляду старшокласників. 

Вчитель як фасилітатор. Перехід від ретрансляції фактів до стратегії супроводу в дискусіях (метод модерації). Командна робота вчителів історії, права та філософії при викладанні інтегрованих модулів. Побудова індивідуальної освітньої траєкторії. Забезпечення умов для вибору учнями спецкурсів (наприклад, «Основи дипломатії», «Медіаграмотність», «Конституційне право»), що відповідають їхньому подальшому професійному шляху.

Тема 3.2. Діяльнісний підхід і STEM-інтеграція у викладанні історії та правознавства

Сутність діяльнісного підходу: від репродуктивного запам’ятовування дат до авторської інтерпретації подій. Діяльнісний цикл: від дослідження проблеми (архівного пошуку/аналізу закону) до публічного захисту власної позиції (есе, петиція, виступ у суді). Перехід від цитування підручника до створення унікального інтелектуального продукту.

Історія та право як точка збірки для технологій (STEM). Використання математичних методів у демографічних дослідженнях та соціології. Інженерний підхід у військовій історії (реконструкція оборонних споруд). Організація командної роботи над соціальними стартапами та правозахисними медіа-продуктами. Техніки подолання когнітивних упереджень у процесі реалізації складних проєктів.

Тема 3.3. Стратегії реалізації дослідницько-проєктної та міжпредметної діяльності

Історико-правовий проєкт: від ідеї до практики. Типологія проєктів у профільному ліцеї: дослідницькі(генеалогічні розвідки, мікроісторія, аналіз судової практики), творчі(історичні реконструкції, зйомка документальних роликів), прикладні (розробка статуту ліцею, проєкти рішень для місцевих громад).

Соціальний стартап як форма навчання. Розробка громадської ініціативи з урахуванням потреб громади та інструментів лобіювання. Міжпредметна інтеграція: історія та література (історичний контекст твору), право та іноземна мова (міжнародне право), історія та мистецтво (візуальні джерела).

Академічна доброчесність як методика коректного цитування нормативних актів, ,запобігання плагіату та фальсифікаціям у дослідницьких роботах. Критерії успіху як оцінити якість аргументації, глибини аналізу та навичок ведення дискусії під час публічного захисту.

Тема 3.4. Практики використання інтерактивних цифрових інструментів та сервісів на уроках громадянської та історичної освітньої галузі

Можливості віртуальних архівів та онлайн-музеїв. Цифрові інструменти (Google Earth для картографування, Canva для інфографік, Timeline JS для хронології). 

Гаджет як інструмент дослідника. Планшет як диктофон для збору усних свідчень (Oral History), камера для фіксації пам'яток, сканер для документів. Додатки доповненої реальності (AR) для візуалізації зруйнованих історичних об'єктів.

Нейромережі (ChatGPT, Perplexity) в гуманітарній освіті. Використання ШІ для генерації сценаріїв дебатів, аналізу великих обсягів юридичних текстів та створення ескізів історичних костюмів. Етика ШІ: розрізнення штучно згенерованої дезінформації та реальних фактів.

Тема 3.5. Кар’єрна орієнтація та професійне самовизначення через історію та правознавство

Ознайомлення з професіями гуманітарного профілю: адвокат, нотаріус, історик-архівіст, аналітик, дипломат, медіатор, політолог. Роль громадянської освіти у формуванні м'яких навичок (soft skills): емпатія, критичне мислення, навички переговорів, що необхідні у будь-якій сфері. 

Розробка професійного портфоліо учня/учениці як майбутнього активного громадянина чи фахівця.

МОДУЛЬ 4. Оцінювання результатів навчання на рівні профільної середньої освіти

Тема 4.1. Підходи до оцінювання в старшій профільній школі

Філософія оцінювання в НУШ (профільна ланка): перехід від оцінювання «навченості» до оцінювання «готовності до діяльності». Різниця між оцінюванням в адаптаційному циклі (10 класі) та професійно-орієнтованому (11-12 класах).

Специфіка оцінювання в громадянській та історичній освітній галузі: суб'єктивність сприйняття та об'єктивність критеріїв. Визначення груп результатів навчання згідно з Держстандартом (сприймання, творення, аналіз). Формувальне оцінювання як підтримка творчого зростання. Перехід від контролю до діагностики. Специфіка оцінювання суб'єктивного творчого процесу. Методика діагностування прогалин у знаннях з історії за допомогою Kahoot, Quizizz.

Тема 4.2. Інструментарій оцінювання результатів навчання

Алгоритм розроблення інструментарій для оцінювання громадянських компетентностей (критеріальні матриці для дебатів, рубрики для оцінки соціальних досліджень) відповідно до груп результатів навчання, визначених Держстандартом у громадянській та історичній освітній галузі.

Чек-листи та дорожні карти як інструменти для самоперевірки на етапі реалізації проєкту. Навчання учнівства розбивати велику творчу задачу на етапи та контролювати якість власної роботи. 

Електронне портфоліо ліцеїста створення цифрового архіву досягнень (на базі Google Sites, Behance або Padlet). Портфоліо як інструмент підсумкового оцінювання та «візитна картка» для майбутнього вступу в заклади вищої освіти.

Культура конструктивної критики, методика «Критичного відгуку» (за Ліз Лерман) − як навчити ліцеїстів давати глибокий аналіз робіт однолітків без переходу на особистості. Розвиток навичок рефлексії: «що я зрозумів про себе через цей твір».

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Порівняльний аналіз очікуваних результатів в громадянській та історичній освітній галузі в основній (7-9 кл.) та профільній (10-11 кл.) школі: наступність та поглиблення вимог.
2. Проєктування «Академічного профілю» (моделювання навчального плану). Розробити фрагмент освітньої програми ліцею для суспільно-гуманітарного профілю (наприклад, «Право та дипломатія» або «Прикладна історія»). Визначити баланс між інваріантним складником (курс «Історія Україна і світ») та профільними спецкурсами (наприклад, «Конституційне право», «Основи медіаграмотності», «Гідом по рідному краю»). Скласти перелік очікуваних результатів для обраного профілю.
3. Правова аргументація. Розробити методику написання юридичного висновку (amicus curiae) за прописаним правовим кейсом. Створити чек-лист для учнівства щодо розрізнення/ читання юридичних норм, інтерпретацій та маніпуляцій/пропаганди в сучасних медіа.
4. Інтерактивна карту професій: від адвоката до археолога. Розробити завдання «Один день із життя правозахисника/історика» де учні досліджують навички (soft & hard skills) які необхідні для успіху в обраній галузі.
5. Лабораторія соціальних досліджень (STEM). Розробити мінідослідження для учнів 11-12-х класів: «Аналіз громадянської позиції молоді через призму великих даних (Big Data)». Використання ШІ для обробки соціологічних опитувань або створення алгоритму аналізу тональності (sentiment analysis) історичних текстів. 

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Алгоритм реалізації академічної свободи вчителя історії та правознавства при виборі та адаптації змісту варіативної складової Типової освітньої програми.
2. Міжнародний досвід профілізації громадянської освіти (на прикладі країн ЄС та США): моделі інтеграції дебатних клубів та волонтерських практик в академічні ліцеї.
3. Методика трансформації кабінету історії в інтерактивний «Соціогуманітарний хаб» (зонування для дебатів, роботи з архівами та медіастудії) за обмежених ресурсів.
4. Особливості застосування принципів Універсального дизайну під час роботи з історичними картами, юридичними текстами та мультимедійними джерелами для учнів з різними освітніми потребами (інклюзивні стратегії).
5. Специфіка викладання правознавства на поглибленому рівні: як збалансувати академічну підготовку до правничої кар’єри та формування ціннісних орієнтирів громадянина.
6. Дифузія історії та технологій: аналіз кейсів успішних STEM-проєктів, що поєднують історичну реконструкцію з 3D-моделюванням або аналіз джерел із програмуванням.
7. Особистий бренд юного дослідника/активіста: Як навчити старшокласників презентувати результати своїх досліджень (участь у конференціях, ведення тематичних блогів, створення портфоліо).
8. Розробка дескрипторів (критеріїв) для оцінювання складних видів діяльності: участі в імітаційних іграх (модель ООН), написання законопроєктів або проведення локальних історичних розвідок.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові документи

1. Про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2024 № 851. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).
2. Про затвердження Концептуальних засад реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї) : наказ Міністерства освіти і науки України від 10.10.2024 № 1451. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.08.2025).
3. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).
4. Про затвердження типової освітньої програми для 10-12 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 26.05.2025 № 765 (зі змінами від 19.07.2025 № 884). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).
5. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 №463-IX (зі змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).

Основна література

1. Кремень В. Г., Топузов О. М., Ляшенко О. І., Мальований Ю. І., Засєкіна Т. М. Профільна середня освіта: концептуальні засади для нової української школи. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 2023. № 5(2). С. 1-8. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).
2. Профільна середня освіта: виклики і шляхи реалізації : збірник матеріалів / за ред. Ляшенка О. І., Засєкіної Т. М., Мальованого Ю. І., Топузова О. М., Мальчевської А. В. Київ : Видавничий дім «Освіта», 2024. 288 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).
3. Методичні рекомендації щодо розроблення навчальної / навчальної програми з предметів та інтегрованих курсів. Державна служба якості освіти України. Київ, 2025. 28 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).
4. Осадчий О., Сєстаков А., Мархлевський В. Кроки до становлення. Версія 2.0. Київ : Видавництво «Освіта», 2024. 76 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).

Додаткова література

1. Головань К. В., Жуков В. В., Постриган Н. О., Стариченко Л. М. Профільна підготовка вчителів старшої школи у зарубіжних країнах : навчальний посібник для дистанційного курсу. Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, 2022. 190 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).
2. Пономаренко Л. Поточне та формувальне оцінювання в базовій та старшій профільній школі. Український педагогічний журнал, 2021, №2. С. 72-83. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).
3. Малихін О. В., Алексєєва С. В., Арістова Н. О. Індивідуалізація навчання в умовах змішаного формату організації освітнього процесу у профільній старшій школі : методичний посібник. Київ : Видавничий дім «Освіта», 2024. 99 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).

Інтернет-ресурси

Реформа старшої школи: профільна. URL:Перейти за покликанням (дата звернення: 15.12.2025).

• моделювати освітній процес у 10-12 класах, розробляючи авторські навчальні програми (курси за вибором) відповідно до Держстандарту профільної освіти та академічної автономії закладу;
• застосовувати діяльнісні та STEM-технології для викладання громадянської та історичної освітньої галузі на профільному рівні;
• створювати цифрові платформи для громадських ініціатив (петиції, форуми) та віртуальні архіви соціальних проєктів учнівства, використовує ШІ-інструменти для аналізу великих даних у правовій сфері та реалізує просвітницькі медіапроєкти, що просувають цінності прав людини;
• розробляти інструментарій для оцінювання громадянських компетентностей (критеріальні матриці для дебатів, рубрики для оцінки соціальних досліджень) відповідно до груп результатів навчання, визначених Держстандартом у громадянській та історичній освітній галузі;
• здійснювати консультування учнівства щодо кар’єрного розвитку в галузі юриспруденції, публічного управління, правозахисної діяльності та міжнародних відносин, орієнтуючи їх на службу суспільству та державі;
• впроваджувати принципи універсального дизайну в освітній процес та громадську діяльність, забезпечуючи рівний доступ до механізмів демократії та правового захисту для всіх учнів та учениць, незалежно від їхніх можливостей.

квітень: 06-18.04.2026, 20.04-02.05.2026, 
травень: 04-16.05.2026, 18-30.05.2026,
червень: 01-13.06.2026, 15-27.06.2026,
вересень: 07-19.09.2026, 21.09-03.10.2026,
жовтень: 05-17.10.2026, 19-31.10.2026,
листопад: 02-14.11.2026, 16-28.11.2026