АРХІТЕКТУРА ОСВІТНЬОГО ЛІДЕРСТВА: СТРАТЕГІЇ УСПІХУ ДЛЯ АКАДЕМІЧНИХ ЛІДЕРІВ

Модуль 1. Лідерство у вимірах сучасних трендів управління закладом освіти

Тема 1.1. Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї) у контексті модернізації освіти України. Трансформаційні процеси в освіті держави. Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї) (наказ МОН України від 10.10.2024 № 1451). Основні етапи реформи старшої профільної школи на найближчі 10 років. Державний стандарт профільної середньої освіти (постанова КМУ від 25.07.2024 № 851): ключові концепти. Роль місцевої громади у формуванні ефективної мережі закладів старшої профільної освіти академічного або професійного спрямування. Форми і зміст навчання: профілізація як широкий вибір предметів за різними освітніми галузями і реалізація права учнів на їх вибір; надання здобувачам освіти можливості для реалізації індивідуальних і творчих потреб. Візія закладу освіти як стратегічний інструмент диференціації в освітньому просторі громади. Ризики, пов’язані з реструктуризацією мережі закладів, та управлінські способи їх мінімізації.

 

Тема 1.2. Менеджмент і лідерство: у чому різниця? Актуалізація проблеми кадрового забезпечення змін. Особистість керівника-лідера та його готовність до використання ефективних технологій управління закладом освіти. Сфера влади проти сфери впливу: менеджмент як системний процес забезпечення належного втілення програми та цілей організації; лідерство як виявлення й бачення потенціалу людей, їх мотивація і згуртування на досягнення мети. Керівник і лідер: спільне і відмінне, функції менеджера і функції лідера, риси характеру й стилю поведінки. Удосконалення й розвиток лідерського потенціалу керівника: практика самовдосконалення, делегування влади і повноважень, плекання креативності та інноваційності, гнучка адаптація до мінливих обставин, мистецтво переговорів і співпраці, турбота про власне здоров’я і самопочуття. Керівник як «архітектор сенсів». Розподілене лідерство та психологічні бар’єри переходу від директивного стилю до партнерської взаємодії.

 

Тема 1.3. Сучасні тренди лідерства: трансформаційне та транзакційне лідерство. Освіта і лідерство: погляди зарубіжних та вітчизняних дослідників і практиків. Трансформаційне лідерство як один із ефективних стилів керівництва, зосереджений на створенні змін і розвитку організацій та людей; інструменти впливу на працівників: харизма, мотивація, інтелектуальне стимулювання, індивідуальний підхід. Транзакційне лідерство як стиль, що передбачає виконання поставлених завдань через методи заохочення і винагороди; управління без втручання та проактивне прогнозування потенційних проблем. Теорія «Емоційного лідерства» (Primal Leadership) (Д. Ґоулман, Р. Бояціс, Е. МакКі): «за» і «проти». Емоційний інтелект керівника як ресурс розв’язання міжособистісних конфліктів. Ознаки токсичного лідерства в освітньому середовищі та механізми їх нейтралізації. Вибір автентичного стилю лідерства.

 

Тема 1.4. Реактивний та проактивний стилі управління закладом освіти у вимірі воєнного/повоєнного часу. Лідерство, орієнтоване на майбутнє. Поняття «реактивний» і «проактивний» стилі управління. Стівен Р. Кові про реактивну й проактивну особистість. Професійна діяльність керівника закладу освіти у вимірі воєнного/повоєнного часу: ключові виклики та співвідношення реактивного й проактивного в управлінні, доцільність дотримання стилів. Лідерство, орієнтоване на майбутнє (візіонерське лідерство): оптимізм, прагматизм, бачення майбутніх результатів, прийняття ризиків. Лідерська сходинка: уявлення майбутнього, вивчення (дослідження), маршрутизація, результат. Ключові навички подолання невизначеності в управлінських діях керівника. Індивідуальна та організаційна резильєнтність (життєстійкість): стратегії формування психологічно безпечного середовища, профілактика професійного вигорання і втоми від співчуття, технології емоційної саморегуляції керівника. Алгоритми забезпечення безперервності освітнього процесу в кризових ситуаціях.

 

Тема 1.5. Ключові елементи та принципи успішності проактивного керівника-лідера. Основні поняття та принципи. Сім звичок високоефективних людей (за Стівеном Р. Кові). Принципи успішних лідерів: моделювання і створення середовища довіри в закладі освіти; пошук шляху та спільне бачення; узгодження і система досягнення цілей; розширення можливостей і розкриття людського потенціалу без зовнішньої мотивації; лідерські бесіди. Успіх як ключовий орієнтир професійної діяльності проактивного керівника. Цілісна особистість: лідер для себе (розвиток сильних сторін, самоконтроль, управління часом та енергією, матриця важливого й термінового) і лідер для інших (формування довіри, розподіл цілей, згуртування команд, емпатія, комунікація, співпраця). Філософія взаємовигідної співпраці (Win-Win) в управлінні конфліктами та ресурсами. Технології синергії. Концепція безперервного самооновлення керівника.

 

Тема 1.6. Роль лідера в управлінні людським потенціалом. Актуалізація ролі освіти у задоволенні запиту суспільства на фахівців, які володіють компетентностями ХХІ ст. (критичне мислення, бізнес-навички, галузеві знання, міжособистісна взаємодія, здатність змінюватися й перенавчатися). Виклики інформаційно-цифрового суспільства і ринок праці: професії сьогодення і майбутнього. Поняття «людський капітал» і «людський потенціал»: спільне і відмінне. Сприяння розвитку людського капіталу: роль керівника-лідера, співпраця з місцевою громадою та лідерами громадської думки. Заклад освіти як «організація, що вчиться»; внутрішній бренд ліцею як чинник залучення висококваліфікованих фахівців. Стратегії управління талантами: від добору до професійного розквіту педагога. Теорії мотивації (А. Маслоу, Ф. Герцберг, Д. Пінк) у контексті педагогічної діяльності; нематеріальні стимули в умовах обмеженого фінансування. Професійна автономія вчителя та горизонтальне лідерство. Індивідуальні траєкторії професійного розвитку педагогів.

 

 

Модуль 2. Практика управління закладом освіти: як досягти успіху?

Тема 2.1. Ключові фокуси управлінського впливу в умовах автономії. Закон України «Про освіту»: фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія закладу освіти. Ключові фокуси управлінського впливу в умовах автономії: стратегія розвитку закладу освіти, культура управління, управління освітнім процесом, розвиток персоналу та саморозвиток, співпраця і партнерство, економіка і фінансова автономія. Закон України «Про повну загальну середню освіту» про права та обов’язки керівника (заступника керівника) закладу освіти і засновника. Децентралізація управління освітою та особливості фінансової автономії закладів освіти місцевих громад. Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти (стаття 30 Закону України «Про освіту») як інструмент довіри стейкхолдерів. Співвідношення юридичної та реальної автономії в управлінській практиці. Сутність та аспекти управління процесом підвищення якості освіти; вплив лідерських якостей на якість освітнього процесу.

 

Тема 2.2. Побудова Стратегії розвитку закладу освіти на засадах лідерства. Співпраця задля створення Стратегії розвитку закладу освіти на засадах лідерства через мотивацію і згуртування. Етапи розроблення Стратегії: інформаційно-аналітичне забезпечення, формування концепції нового бачення діяльності закладу, розробка стратегії досягнення цілей, визначення етапів реформування, конкретних кроків, розроблення плану дій, експертиза документа. Використання SWOT-аналізу та PEST(PESTEL)-аналізу для вивчення сильних і слабких сторін, урахування можливостей і ризиків; особливості стратегування в умовах високої невизначеності (VUCA/BANI-середовище). Орієнтовна структура Стратегії розвитку: концептуальні засади, виклики, місія, візія, мета, пріоритети розвитку, завдання, основні напрями і заходи, механізми реалізації, очікувані результати, моніторинг досягнення цілей, можливі зовнішні та внутрішні ризики. Дорожня карта як інструмент візуалізації стратегічного шляху закладу. Система цілей і ключових результатів (OKR) та ключові показники ефективності (KPI) у моніторингу Стратегії. Використання цифрових сервісів та засобів штучного інтелекту для опрацювання аналітичних даних під час розроблення Стратегії. Компетентності керівника, які мають забезпечити досягнення мети Стратегії: лідерські, управлінські, фахові, особисті.

 

Тема 2.3. Профільне навчання: лідерство, що сприяє успіху (кращі практики). Усвідомлений вибір професії як важливий крок до успішної особистісної та професійної самореалізації молоді. Звіт Всесвітнього економічного форуму «Майбутнє професій» про активне навчання, аналітичне мислення та інноваційність як важливі навички для успішної кар’єри. Роль держави у формуванні запиту на спеціальності, необхідні для відбудови країни. Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї). Директор ліцею як проактивний лідер громади: фокуси впливу й співпраці, що сприяють успішному вибору молоддю профілю навчання та майбутньої професії. Роль кар’єрного освітнього радника у супроводі учнівства: від базової школи до випуску з профільного ліцею. Побудова моделі психологічного супроводу дітей та молоді (діагностика особистісних якостей, виявлення сприятливих напрямів професійної діяльності, робота з батьками). Портрет педагога профільної школи: компетентності, критично важливі для ліцею майбутнього. Кращі практики закладів освіти України у впровадженні профільного навчання.

 

Тема 2.4. Ефективне лідерство: співпраця закладу освіти з владою, бізнесом, стейкхолдерами, громадою і міжнародними партнерами. Керівник (заступник керівника) як лідер розвитку компетентностей співпраці й партнерства закладу освіти у синергії з бізнесом, владою, стейкхолдерами, міжнародними партнерами. Масштабування дієвого партнерства для розвитку комунікативних, громадянських, лідерських компетентностей і м’яких навичок (soft skills) педагогічних працівників та лідерів громадської думки. Створення дорожньої карти розвитку закладу освіти через відкриту і прозору взаємодію з владою, бізнесом, стейкхолдерами: ключові засади, принципи, завдання, шляхи реалізації. Картування стейкхолдерів та формулювання унікальної ціннісної пропозиції закладу. Основи освітнього нетворкінгу та фандрейзингу: пошук і залучення альтернативних джерел фінансування (гранти, меценатство, краудфандинг), підготовка проєктних заявок до міжнародних донорів (Erasmus+, програми ЄС). Етика та прозорість у партнерських відносинах. Використання можливостей партнерів для навчання педагогів сучасних методик і технологій професійної орієнтації дітей та молоді.

 

Тема 2.5. Технологія High tech & High touch: змінюємо навчання — змінюємо викладання. Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні (розпорядження КМУ від 02.12.2020 № 1556-р) та Стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні (2023–2030). Інформаційно-цифрова компетентність як важлива складова професійної діяльності керівника і педагогів. Поєднання унікальних сильних сторін учителя (High touch) і потужностей штучного інтелекту (High tech). High tech як можливість використання цифрових технологій та інструментів для вдосконалення освітнього процесу і впровадження профільного навчання, підвищення ефективності дистанційного й змішаного навчання з використанням LMS закладу. High touch як важливість особистої взаємодії та участі педагогів і учнів у викладанні й навчанні; форми підтримки комфортного психологічного стану учасників освітнього процесу. Застосування High tech & High touch до таксономії Б. Блума. Генеративний штучний інтелект в управлінській діяльності: автоматизація адміністративної рутини та документообігу, аналіз даних внутрішнього моніторингу, підготовка управлінських рішень; техніка формулювання запитів (промптів) та критична перевірка результатів. Кібербезпека, захист персональних даних та політика академічної доброчесності щодо використання штучного інтелекту в закладі освіти. High tech & High touch у персоналізації освітнього процесу та подоланні освітніх втрат. Упровадження STEM-освіти в ліцеї як інноваційної технології.

 

Тема 2.6. Спіральна динаміка як модель інноваційного розвитку сучасного закладу освіти (кращі практики). Спіральна модель лідерства та управління, що описує розвиток психосоціальних систем різного масштабу: людина, компанія, народ, людство в цілому. Спіральна модель як інструмент розширення можливостей людей, що базується на принципах участі (В. Пекар «Різнобарвний менеджмент»), цінностях мудрості й життєвого досвіду. Спіральна динаміка як управлінська культура та лідерство в освіті: становлення дорослих, переосмислення та визначення власних цінностей, парадигми мислення та прийняття щоденних рішень керівників і педагогів. Діагностика домінувального ціннісного рівня закладу освіти. Роль лідера у трансформації культури закладу та технології впровадження змін у консервативних системах; робота з опором персоналу. Спіральна динаміка: різнокольорові школи світу (стратегія індивідуального розвитку керівника та закладу освіти, мотивація, визначення цінностей колективу, партнерство в досягненні цілей).

 

Тема 2.7. Впровадження профільної середньої освіти: міжнародний погляд. Аналітична записка Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) щодо реформування профільної середньої освіти в Україні шляхом надання більшого вибору та глибини навчання. Зарубіжний досвід у визначенні ключових елементів концепції розвитку закладів освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти: прагнення 1 — учнівство визначає свої сильні сторони та таланти, свій потенційний внесок у суспільне життя; прагнення 2 — подальше поглиблене навчання в академічних ліцеях закладає основу для профорієнтації; прагнення 3 — пізнання світу за межами школи та ролі учнівства в ньому допомагає знайти роботу, яка приносить задоволення та фінансову незалежність. Компаративний аналіз моделей профільної освіти Фінляндії, Естонії, Сінгапуру, Канади: можливості та обмеження адаптації до українських реалій воєнного і повоєнного періодів. Проєктна діяльність як нарощування спроможності закладу освіти працювати на рівні сучасних вимог, масштабування перспективних інновацій для здійснення системних змін в освіті. Упровадження в освіту України кращих міжнародних практик управління розвитком академічного ліцею.

 

 

 

на рівні знання та розуміння:

– відтворює нормативно-правові засади реформування старшої профільної школи та вимоги Державного стандарту профільної середньої освіти;

– пояснює спільне й відмінне між менеджментом і лідерством, між трансформаційним і транзакційним стилями лідерства;

– характеризує реактивний і проактивний стилі управління та принципи резильєнтності закладу освіти в умовах воєнного/повоєнного часу;

– описує рівні спіральної динаміки як моделі еволюції управлінських культур і ціннісних систем організації;

 

на рівні застосування та аналізу:

– проводить SWOT- і PEST-аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища закладу освіти;

– застосовує ключові фокуси управлінського впливу в умовах фінансової, академічної, кадрової та організаційної автономії;

– використовує технологію High tech & High touch та інструменти штучного інтелекту для персоналізації освітнього процесу й подолання освітніх втрат, критично оцінюючи отримані результати;

– аналізує організаційну культуру закладу за моделлю спіральної динаміки та визначає домінувальний ціннісний рівень;

 

на рівні синтезу та оцінювання:

– розробляє фрагмент Стратегії розвитку закладу освіти на засадах лідерства (місія, візія, пріоритети, механізми реалізації, моніторинг);

– проєктує дорожню карту співпраці закладу з владою, бізнесом, стейкхолдерами, громадою і міжнародними партнерами;

– конструює алгоритм реагування на кризову ситуацію для забезпечення безперервності освітнього процесу;

– оцінює доцільність застосування конкретного стилю лідерства до управлінської ситуації та обґрунтовує власний вибір;

 

на рівні ставлень і цінностей:

– демонструє проактивну позицію та готовність до безперервного професійного розвитку;

– виявляє готовність до впровадження інноваційних змін на засадах людиноцентричності та академічної доброчесності;

– усвідомлює важливість міжнародного партнерства у розвитку закладу освіти.