ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено інтерактивні лекційні та практичні заняття. Особливістю практичних занять є виконання завдань, аналіз конкретних ситуацій. Підсумкові заходи передбачають виконання підсумкового комплексного завдання та тестів. 

Зміст програми складається з 2 модулів та 10 взаємопов’язаних тем. На етапі завершення навчання за Програмою слухачі складають підсумковий тест. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, - 100 балів. Прохідний бал – 60. Учасники, які успішно пройшли навчання та склали підсумковий тест, отримують сертифікат. 

Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту Програми, складає: 30 год, з них: 10 годин - лекційні заняття, 18 годин - практична робота, 2 години – контрольні заходи.

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ
Тема 1.1. Сучасні підходи до навчання в умовах Нової української школи	2				2
Тема 1.2. STEM-орієнтований підхід у навчанні предмету інформатика		4			4
Тема 1.3. Проєктне навчання в програмуванні: переваги та етапи планування навчального проєкту	2	2			4
Тема 1.4. Кооперативне навчання в інформатиці: методи організації та оцінювання групової роботи учнів	2				2
МОДУЛЬ 2. ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ ДО НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ
Тема 2.1. Методичні аспекти використання індивідуальних стилів навчання в НУШ.		2			2
Тема 2.2. Організація навчання алгоритмізації й програмування через проблемне навчання		4			4
Тема 2.3. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до вивчення інформатики	2				2
Тема 2.4. Діяльнісний підхід як основа нових освітніх стандартів		2			2
Тема 2.5. Діяльнісно орієнтоване використання штучного інтелекту у створенні сучасного освітнього контенту		4			4
Тема 2.6. Рефлексія на уроці в НУШ: рефлексивні практики	2				2
Підсумкові заходи				2	2
Усього	10	18		2	30

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

 

Тема 1.1. Сучасні підходи до навчання в умовах Нової української школи.

Ключові підходи, які лежать в основі нових державних стандартів: компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегративний, середовищний, STEM орієнтований підходи до навчання в умовах Нової української школи.

 

Тема 1.2. STEM-орієнтований підхід у навчанні предмету інформатика.

Поняття та принципи STEM. Значення інтеграції наук у навчанні інформатики. Технології та інструменти в STEM. Використання програмного забезпечення для моделювання та аналізу. Планування та реалізація міжпредметних проєктів. Переваги STEM-підходу для учнів. Приклади успішних реалізацій у навчанні інформатики. Забезпечення освітньої потреби у якісному вивченні учнями освітніх компонентів з використанням засобів STEM.

Розглядаються можливості інтеграції інформатики з іншими предметами: математика (алгоритми, обчислення, моделювання); фізика (моделювання процесів, симуляції); географія (аналіз даних, робота з картами); біологія (обробка результатів досліджень); технології (робототехніка, мікроконтролери).

 

Тема 1.3. Проєктне навчання в програмуванні: переваги та етапи планування навчального проєкту.

Методика проєктного навчання у сфері програмування. Визначення цілей та очікуваних результатів навчального проєкту. Планування етапів роботи: постановка проблеми, збір даних, вибір технологій, розробка коду, тестування та презентація результатів. Організація командної роботи та кооперативної взаємодії. Оцінювання результатів учнів через критерії продуктивності, креативності та застосування теоретичних знань на практиці, зокрема: якість програмного продукту,         інноваційність рішення, ефективність алгоритму, рівень співпраці в команді, презентація результатів.

 

Тема 1.4. Кооперативне навчання в інформатиці: методи організації та оцінювання групової роботи учнів.

Удосконалення навичок організації кооперативного навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі. Моделювання уроків кооперативного навчання. Педагогічні основи організації групової роботи, а також методи ефективної взаємодії учнів під час виконання навчальних завдань з інформатики. Серед основних методів кооперативного навчання: робота в парах, малі групи, метод «Джигсоу», спільне програмування (pair programming), колективне розв’язування задач. Розгляд педагогічних умов ефективної кооперації: позитивна взаємозалежність учасників, індивідуальна відповідальність, розвиток комунікативних навичок, спільна рефлексія результатів.

 

МОДУЛЬ 2. ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ ДО НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ

 

Тема 2.1. Методичні аспекти використання індивідуальних стилів навчання в НУШ.

Індивідуалізація освітнього процесу в НУШ. Методичні засади розвитку сильних сторін особистості. Розгляд і аналіз теорії множинного інтелекту як інструменту для реалізації індивідуалізації освітнього процесу в НУШ. Індивідуальні стилі навчання та аналіз навчальних завдань. Методичні підходи до індивідуалізації навчального процесу на уроках інформатики.

Аналізу теорії множинного інтелекту, яка передбачає існування різних типів інтелекту:   логіко-математичного, візуально-просторового, лінгвістичного, міжособистісного, внутрішньоособистісного, кінестетичного. 

Також розглядаються методи адаптації навчальних завдань під різні стилі навчання та рівні підготовки учнів.

 

Тема 2.2. Організація навчання алгоритмізації й програмування через проблемне навчання.

Фокус на розвитку критичного та алгоритмічного мислення. Визначення проблемних задач і їх трансформація в завдання для алгоритмізації. Методи стимулювання самостійного пошуку рішень: постановка проблеми, аналіз можливих підходів, обговорення варіантів. Використання інтерактивних середовищ для візуалізації алгоритмів та тестування рішень. Практичні вправи з розробки власних алгоритмів і відлагодження програм у командній або індивідуальній роботі. Методика створення проблемних ситуацій на уроках інформатики. Етапи проблемного навчання: постановка проблемної ситуації; формування гіпотез; дослідження можливих способів розв’язання; розробка алгоритму; реалізація програми; аналіз результатів.

Огляд прикладів проблемних задач для навчання програмування та методи організації дискусій і колективного аналізу рішень.

 

Тема 2.3. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до вивчення інформатики.

Створення завдання, що формують компетентності учнів. Розробка завдань, які поєднують знання, навички та ціннісні орієнтири. Використання кейсів і ситуаційного аналізу для моделювання реальних проблем. Методика оцінювання компетентностей через продуктивність виконаних завдань. Приклади інтегрованих та міжпредметних завдань для розвитку алгоритмічного, аналітичного та критичного мислення. Методика створення  завдань, які мають реальний життєвий контекст, міжпредметний характер, відкритість до різних способів розв’язання.

Використовуються методи: кейс-метод, ситуаційний аналіз, дослідницькі задачі.

 

Тема 2.4. Діяльнісний підхід як основа нових освітніх стандартів.

Порівняння традиційних підходів до навчання з діяльнісним підходом, аналіз їхніх дидактичних особливостей, переваг і обмежень у навчанні інформатики. Розгляд прикладів інтеграції діяльнісного підходу у викладання інформатики через практичні, проблемні та проєктні завдання. Аналіз конкретних навчальних ситуацій і завдань, спрямованих на активну діяльність учнів, розвиток їхніх цифрових, алгоритмічних та дослідницьких умінь.

Трансформація традиційного уроку інформатики у практико-орієнтований освітній процес, у якому основну частину часу учні працюють над виконанням завдань, дослідженням проблем, створенням цифрових продуктів і обговоренням результатів діяльності.

 

Тема 2.5. Діяльнісно орієнтоване використання штучного інтелекту у створенні сучасного освітнього контенту.

Фокус на практичному застосуванні AI у навчанні інформатики. Використання генеративних моделей для створення навчальних текстів, генерації тестів і практичних завдань, автоматичної перевірки коду, створення інтерактивних презентацій, моделювання навчальних ситуацій, інтерактивних вправ. Адаптація освітнього контенту під потреби різних груп учнів. Створення персоналізованих навчальних траєкторій із використанням AI-платформ. Практичні вправи: генерація завдань, перевірка коду, створення інтерактивних презентацій або симуляцій. 

 

Тема 2.6. Рефлексія на уроці в НУШ: рефлексивні практики.

Теоретичний аналіз поняття «рефлексія» як важливого складника сучасного освітнього процесу в умовах Нової української школи. Класифікація рефлексії за функціями та формами роботи. Опис та характеристика рефлексивних практик в НУШ. Огляд психолого-педагогічних підходів до трактування рефлексії, її ролі у формуванні усвідомленого навчання, розвитку критичного мислення, саморегуляції та відповідальності учнів за власні результати навчання. Аналіз видів і рівнів рефлексії в освітньому процесі. Ознайомлення з класифікацією рефлексії за функціями (емоційна, змістова, діяльнісна, оцінна, прогностична) та за формами організації роботи (індивідуальна, парна, групова, колективна). Вивчення особливостей організації рефлексії на різних етапах уроку інформатики: на початку заняття (актуалізація очікувань), у процесі виконання навчальних завдань (усвідомлення способів діяльності) та наприкінці уроку (оцінювання результатів і труднощів). Аналіз ролі рефлексії у формуванні ключових і предметних компетентностей учнів, зокрема інформаційно-цифрової компетентності.

 

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Розробити фрагмент уроку інформатики, у якому вивчення нової теми організовано через практичне вирішення побутового або професійного кейсу. Під час цього завдання слід: обрати конкретну тему та визначити ключові поняття, які мають засвоїти учні; підготувати кейс із реального життя або професійної діяльності, що потребує застосування цих знань; продумати послідовність дій учнів: від аналізу проблеми до формулювання рішення та його реалізації; запропонувати способи інтерактивного залучення учнів (робота в парах, групах, дискусія, онлайн-симуляції); передбачити критерії оцінювання ефективності навчання через кейс (наприклад, точність рішення, логіка розв’язання, креативність підходу).
2. Аналіз навчальної теми з інформатики з позиції компетентнісного підходу. Слухачам пропонується обрати одну тему з навчальної програми інформатики (наприклад: алгоритми, цикли, масиви, обробка даних, електронні таблиці) та проаналізувати її з позиції формування ключових і предметних компетентностей. У межах завдання необхідно: 

• визначити предметні результати навчання;
• визначити ключові компетентності, які формуються під час вивчення теми;
• описати практичні завдання, що сприяють формуванню цих компетентностей;
• запропонувати методи оцінювання навчальних результатів.

1. Розроблення компетентнісно орієнтованої задачі з програмування. Слухачі повинні створити задачу з програмування, яка має практичний життєвий контекст.

Завдання має містити: опис реальної ситуації; формулювання задачі; очікуваний алгоритм розв’язання; приклад програмної реалізації; варіанти ускладнення задачі. Приклад ситуації:

• розрахунок вартості покупки;
• аналіз результатів опитування;
• обчислення середніх показників температури;
• планування маршруту.

1. Розроблення інтегрованого STEM-завдання. Слухачам необхідно створити завдання, яке поєднує інформатику з іншими навчальними предметами.

Можливі приклади:

• створення програми для розрахунку швидкості руху (інформатика + фізика);
• аналіз статистичних даних (інформатика + математика);
• побудова графіків температур (інформатика + географія);
• моделювання природних процесів.

У завданні необхідно описати: навчальну проблему; алгоритм дослідження; використані цифрові інструменти; очікувані результати навчання.

1. Розроблення системи рефлексії для уроку інформатики. Слухачам пропонується розробити інструменти рефлексії, які можна використовувати наприкінці уроку або теми. Необхідно створити: 5–7 рефлексивних запитань для учнів; цифровий інструмент опитування (Google Forms, Mentimeter, Padlet тощо); коротку форму самооцінювання учнів; приклад підсумкової рефлексії.

Приклади рефлексивних питань: 

Що нового я сьогодні дізнався?

Яке завдання було найскладнішим?

Як я можу використати ці знання у житті?

1. Розроблення диференційованих завдань для учнів. Слухачі повинні створити три рівні завдань з інформатики: базовий рівень; достатній рівень; високий рівень. Завдання можуть бути пов’язані з алгоритмами; програмуванням; аналізом даних; створенням цифрових продуктів.

Мета — продемонструвати індивідуалізацію навчання відповідно до принципів НУШ.

1. Розробити план навчального проєкту з програмування: постановка проблеми, визначення цілей, вибір технологій, етапи реалізації.
2. Розробити інтерактивне завдання для учнів, яке стимулює пошук алгоритмічних рішень.
3. Створири за допомогою ШІ повний комплект дидактичних матеріалів до одного уроку/заняття: план уроку, пояснювальний текст, ілюстрацію або схему, завдання для учнів та інструмент рефлексії. 

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Державний стандарт базової середньої освіти. URL: Перейти за покликанням  Перейти за покликанням
2. Закон України «Про освіту». (2017). URL: Перейти за покликанням )
3. Закон України «Про повну загальну середню освіту»Перейти за покликанням URL: Перейти за покликанням
4. #книгоНУШ. 36 книжок для розвитку освітян. URL: Перейти за покликанням
5. Концепція «Нова українська школа». (2016). URL: Перейти за покликанням .
6. Наказ МОН «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти» №904 (2022). Перейти за покликанням  
7. Міністерство освіти і науки України. (2024). Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої школи» (№1225). Міністерство освіти і науки України. Перейти за покликанням . 
8. Міністерство цифрової трансформації України (2021). Концептуально-референтна Рамка цифрової компетентності педагогічних й науковопедагогічних працівників. Взято 12.09.2024 з Перейти за покликанням .  
9. Освітня платформа НУШ .URL: Перейти за покликанням

Основна література

1. Вітюк, в. Сучасні підходи до навчання у новій українській колі. Орієнтири національної освіти в умовах сьогодення, 135.
2. Паршукова, Л. М., Паршуков, С. В., & Голуб, Н. Б. Новітні методи та підходи до навчання в новій українській школі.
3. Андросова, Н. (2014). Компетентнісний підхід до впровадження інтерактивних технологій навчання. Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія: Педагогічні науки, (125), 44-48.
4. Самойленко, Н. І. (2016). Компетентнісний підхід до навчання інформатики в основній школі. Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти, 2(4).
5. Сидоренко, В. В. (2014). Технологія кооперативного навчання в процесі формування комунікативної компетентності учнів 5-7 класів (дидактичний інструментарій). Українська мова і література в школі, 8, 8-15.
6. Деркач, С. П. (2016). Методологічні засади кооперативного навчання. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Педагогіка і психологія, (2), 350-354.
7. Пометун, О. І., & Гупан, Н. М. (2017). Використання кооперативного навчання учнів у загальноосвітній школі в Україні: практика і проблеми. Scientific Letter of Academic society of Michal Baludansky, 5, 88-92.
8. Оксенюк, І. Л . Можливості хмарних сервісів та штучного інтелекту для створення педагогами навчального відео. Věda a perspektivy. 2024. (3)34, 63-74. doi: 10.52058/2695-1592-2024-3(34)-63-74.
9. Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. Київ: Літера ЛТД, 2019. 208 с.
10. Нова українська школа в дії: актуальні проблеми методик навчання та стратегії розвитку: матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (12 травня 2021 року). Рівне: РДГУ, 2021 р. 200 с.
11. Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. Київ: Літера ЛТД, 2019. 208 с.
12. Путівник мовою програмування Python. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  Перейти за покликанням .
13. Інноваційні підходи навчання та виховання : зб. статей фестивалю освітніх інновацій / уклад.: Н. А. Поліщук. Луцьк : Волинський ІППО, 2023. 220 с.

• знання сучасних підходів до навчання інформатики в Новій українській школі;
• розуміння сутності та принципів діяльнісного, компетентнісного, інтегративного підходів в навчанні та інструменти його реалізації в освітньому процесі;
• вміння аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання, розробляти STEM-проєкти; 
• вміння моделювати уроки за базовими сценаріями проблемно-орієнтованого, проєктного, кооперативного навчань;
• спроможність створювати рефлексивне навчальне середовище;
• здатність планувати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.