НАВІГАТОР ПІДТРИМКИ: ВІД ТРАВМИ ДО ЗРОСТАННЯ. ПСИХОСОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА ТА ТРАВМА-ІНФОРМОВАНИЙ ПІДХІД В ОСВІТІ

2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено інтерактивні лекційні заняття та практичні заняття (тренінги). 

Особливістю практичних занять є виконання вправ, аналіз конкретних ситуацій, розв’язання професійних кейсів. 

Самостійна робота включає індивідуальну роботу з нормативними документами й методичними матеріалами щодо подолання освітніх втрат, створення безпечного освітнього середовища, проєктування індивідуальної освітньої траєкторії учнів відповідно до їхніх потреб, інтересів, здійснення психосоціальної підтримки здобувачів освіти, реалізації принципів травма-інформованого підходу в закладі освіти.  

Підсумкові заходи  –  тестування.

Зміст програми складається з 2 модулів та 8 взаємопов’язаних тем. На етапі завершення навчання слухачі складають підсумковий тест з 10 питань. 

Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, – 20. Прохідний бал – 15. Учасники, які виконали 75 % програми  й успішно склали підсумковий тест, отримують сертифікат про підвищення кваліфікації. 

Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту програми, – 30. З них: 4 – лекційні заняття, 18 – практична робота, 6 – самостійна робота,                     2 – контрольні заходи.

Навчально-тематичний план

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. СИСТЕМНА РОБОТА ЩОДО ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ ЯК ПЕРЕДУМОВА РІВНОГО ДОСТУПУ ДО ОСВІТИ
1.1. Освітні втрати: сутність, причини, наслідки	2	-	-	-	2
1.2. Проєктування програм із подолання втрат	-	2	2	-	4
1.3. Інструменти діагностування та подолання втрат	-	2	2	-	4
1.4. Трансформація освітніх втрат у можливості зростання учнів та педагогів	-	2		-	2
Разом за модулем	2	6	4	-	12
МОДУЛЬ 2. БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ: ІНТЕГРАЦІЯ ПСИХОСОЦІАЛЬНИХ ПРАКТИК І ПІДХОДІВ, ЧУТЛИВИХ ДО ТРАВМИ
Тема 2.1.   Wellbeing як культура піклування про здоров’я учнів та педагогів:  маркери й інструменти  створення   безпечного освітнього середовища	2				2
Тема 2.2. Вплив травми на навчання та поведінку: травма-інформований підхід		4			4
Тема 2.3. Стратегії підтримки учнів після травматичних подій		4	2		6
Тема 2.4. Внутрішній ресурс педагога: як не згоріти, підтримуючи інших (профілактика   емоційного вигорання педагогічних працівників)		4			4
Разом за модулем	2	12	2		16
Підсумкові заходи				2	2
Усього	4	18	6	2	30

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. СИСТЕМНА РОБОТА ЩОДО ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ ЯК ПЕРЕДУМОВА РІВНОГО ДОСТУПУ ДО ОСВІТИ

Тема 1.1. Освітні втрати: сутність, причини, наслідки. Поняття «освітні втрати» та «освітні розриви»: спільне й відмінне. Причини освітніх втрат. Освітні втрати в контексті збройної агресії рф, пандемії, вимушеного переміщення тощо. Вплив чинників на передумови рівного доступу до освіти. Наслідки освітніх втрат (економічні, психологічні, соціальні, індивідуальні).  

Тема 1.2. Проєктування програм із подолання освітніх втрат. Діагностувальний етап: інструменти для виявлення освітніх втрат. Аналіз прогалин у знаннях, уміннях і навичках. Побудова індивідуальних освітніх траєкторій на основі результатів діагностики. Форми організації навчання, адаптовані до потреб здобувачів освіти й умови навчання. Адаптація і модифікація навчального контенту. Моніторинг та оцінювання ефективності програм.   

Тема 1.3. Інструменти діагностування та подолання освітніх втрат. Критерії виявлення освітніх втрат здобувачів освіти. Інструменти для вимірювання та подолання освітніх втрат. Цифрові інструменти для діагностування освітніх втрат і відстеження прогресу кожного учня (відповідно до освітньої галузі). Програми й цифрові ресурси для подолання освітніх втрат.  Створення власних цифрових ресурсів для подолання освітніх втрат.   

Тема 1.4. Трансформація освітніх втрат у можливості зростання учнів та педагогів. Педагогічні стратегії трансформації освітніх втрат як можливості особистісного зростання учнів. Інструменти персоналізації навчання: карта проєктів, індивідуальна карта розвитку тощо. Методи мотивації учнів після тривалих перерв у навчанні (відповідно до освітньої галузі). Професійні орієнтири й інструменти педагога щодо реалізації програм з подолання освітніх втрат: самоосвіта, супервізія, інтервізія.  

 

МОДУЛЬ 2. БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ: ІНТЕГРАЦІЯ ПСИХОСОЦІАЛЬНИХ ПРАКТИК І ПІДХОДІВ, ЧУТЛИВИХ ДО ТРАВМИ

Тема 2.1. Wellbeing як культура піклування про здоров’я учнів та педагогів: маркери й інструменти створення безпечного освітнього середовища. Сучасне уявлення про  благополуччя. Критерії видів благополуччя. Концепція, моделі «Wellbeing». Моделі психологічного благополуччя. Методи розбудови та підтримки середовища добробуту / благополуччя. Роль педагогів у  створенні благополучного для розвитку здобувачів освіти середовища. Інструменти реалізації принципів концепції «Wellbeing». Ключові маркери створення безпечного освітнього середовища, спрямованого на збереження психічного здоров’я та емоційного благополуччя учнів. Визначення характеристик безпечного освітнього простору. Чек-лист оцінювання класу за критеріями безпечного освітнього простору. Основи ефективної комунікації з учнями й батьками задля створення безпечного освітнього середовища: активне слухання, ненасильницьке спілкування, ресурсна підтримка, відкритий діалог.   

 

Тема 2.2. Вплив травми на навчання та поведінку: травма-інформований підхід. Сутність травма-інформованого підходу:   стратегії і принципи. Визначення травми. Основні типи травм, з якими можуть стикатися учні в умовах війни: особливості реагування. Типові реакції на травму (поведінкові, емоційні, фізіологічні, когнітивні тощо). Вплив травми на освітній процес (зниження успішності, труднощі з організацією діяльності, нестійка мотивація, порушення соціальної взаємодії). Вторинна травматизація: ознаки, профілактика, самодопомога. Методи виявлення психоемоційного стану учнів. Психофізіологічні розлади та кризові стани підлітків: ознаки депресії, тривожних розладів, емоційної нестабільності, самодеструктивної поведінки тощо. Зв’язок між травмою і дистресовою поведінкою здобувачів освіти. Прояви дистресу в класі. Дизайн класу та його просторові рішення для підвищення комфорту й безпеки здобувачів освіти. 

  

Тема  2.3. Стратегії підтримки учнів після травматичних подій. Перша психологічна допомога та протоколи її надання. Регуляція психоемоційного стану. Профілактика стресу й емоційного вигорання в учнів у період підготовки до ДПА / НМТ (ЗНО): техніки саморегуляції, організація освітнього простору, підтримка мотивації тощо. Регуляція психоемоційного стану. Ресурсний стан. Зовнішні та внутрішні ресурси особистості. Багатовимірна модель «BASIC-Ph» Мулі Лаада. Ресурсні канали. Аудит ресурсного стану. Прийоми пошуку й відновлення ресурсного стану особистості. Форми надання психосоціальної підтримки здобувачам освіти, зокрема дітям, які пережили травматичні події. Алгоритми перенаправлення до психологічної служби. Протоколи дій педагога в кризових ситуаціях у закладі освіти. 

 

Тема 5. Внутрішній ресурс педагога: як не згоріти, підтримуючи інших (профілактика емоційного вигорання педагогічних працівників). Психічне здоров’я педагога.  Емоційне  вигорання,  ознаки симптоми, стадії розвитку. Особистісні, емоційні та професійні резерви, що допомагають учителю ефективно працювати, зберігати стійкість, підтримувати інших. Профілактика вигорання і розвиток резильєнтності. Фактори стресостійкості. Емоційна грамотність педагога як основа психосоціальної підтримки здобувачів освіти: розуміння власних емоцій, навички емоційної саморегуляції, здатність до співпереживання. Практичні стратегії збереження внутрішнього ресурсу педагога.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань:

1. Інтерактивний квіз: використання застосунку «Mentimeter» для швидкої перевірки знань про компоненти благополуччя учнів в освітньому середовищі.
2. Форми роботи щодо розвитку складових Well-being (благополуччя) здобувачів освіти: соціальне, емоційне, психічне, фізичне, академічне? Наведіть приклади з власного професійного досвіду.
3. Гра-конструктор «Міст над прірвою «Освітній розрив»: учасники з підручних матеріалів (папір, стікери, маркери) будують міст, підписуючи блоки конкретними діями з подолання освітніх розривів (тьюторинг, ВШО, психологічна підтримка).  
4. Вправа «Інвентаризація втрат»: педагоги у групах складають «ТОП-5 дефіцитів, прогалин» знань учнів, що найбільше гальмують вивчення поточної програми.
5. Вправа «Цифровий аукціон»: педагоги презентують онлайн-інструмент (Quizizz, LearningApps, Сase-уроки…), який найкраще працює в нього щодо надолуження знань.
6. Кейс-стаді «Детектив поведінки»: розгляд ситуації і заповнення таблиці аналізу (поведінковий прояв, тригери, приховані потреби, поведінка (реакція вчителя), агресія). 
7. Проєктування «Урок через лінзу травми»: аналіз стандартного плану уроку, пропозиції змін з урахуванням (на вибір) трьох проявів травмівної поведінки: зниження концентрації уваги, погляд «у порожнечу», відсутність реакції на запитання, забудькуватість, сонливість, відволікання, непосидючість, вербальна агресія, зухвалість, провокації вчителя або однокласників.
8. Вправа-сортування «Травма чи Характер?»: педагоги отримують список тверджень (на картках), що потрібно розсортувати у дві колонки: «Педагогічний виклик» (лінь, маніпуляція, перевірка кордонів) і «Прояв травми» (автоматична реакція нервової системи).
9. Вправа «Знайди тригер у просторі»: перевірка навичок оцінки безпеки середовища. Педагоги мають проаналізувати власні кабінети, пройтися   і знайти 5 речей, що можуть стати тригером для травмованої дитини.
10. Рольова гра «Перша психологічна допомога (ППД)»: перевірка знань алгоритму дій у кризовій ситуації, опис ситуації, яку мають розіграти учасники. Аналіз дій з використання технік стабілізації психоемоційного стану.
11. Вправа «Сортувальник» – «Шість мов стійкості»: перевірка знань кожного з 6 каналів моделі BASIC-Ph. Педагоги отримують список коротких дій для зняття стресу, що потрібно рознести до відповідних каналів моделі.
12. Практикум «Мій BASIC-Ph профіль»: самоперевірка й аудит особистого ресурсного стану: педагоги малюють шестикутну зірку, де кожен промінь – один з каналів. Потрібно заштрихувати кожен промінь відповідно до того, наскільки часто вони використовують цей канал. Аналіз та обговорення шляхів наповнення (підкачки) ресурсних  каналів.
13. Метафорична вправа «Моє джерело ресурсу»: актуалізація внутрішніх опор, пошук персонального образу сили, створення психологічного «якоря» для саморегуляції.  

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання:

1. Які нормативно-правові документи унормовують діяльність ЗЗСО з подолання освітніх втрат, створення безпечного і здорового освітнього середовища?
2. У чому полягає принципова різниця між «освітніми втратами» (те, що не вивчено) та «освітніми розривами» (нерівність у доступі)? Як ці явища проявляються у вашому учнівському колективі?
3. Який цифровий або аналоговий інструмент дозволить за 5 хвилин на початку уроку виявити «білі плями» у знаннях більшості учнів класу?
4. Які стратегії травма-інформованого навчання та психосоціальної підтримки стануть пріоритетними у вашій професійній діяльності в період війни? 
5.  Які методи активного навчання дозволяють ефективно   використовувати обмежений час синхронної роботи?
6. Як змінити підхід до оцінювання, щоб воно стимулювало учня до надолуження освітніх втрат?
7. У чому полягає різниця між гострою, хронічною та комплексною травмою в контексті воєнного стану?
8. Як реалізувати 6 ключових принципів травма-інформованого підходу (безпека, довіра, вибір, співпраця, розширення прав, урахування культурних особливостей) у щоденній роботі класу?
9. Які елементи навчального контенту (тексти, відео, звуки) можуть стати ретравматизувальними для учнів з досвідом війни?
10. Чому традиційні методи дисциплінування (зауваження, щоденник, виклик батьків) можуть бути неефективними або шкідливими для травмованої дитини?
11. Як інтегрувати елементи моделі Мулі Лаада у структуру звичайного уроку (наприклад, математики чи літератури)?
12. Що таке вторинна травматизація і чому вчителі перебувають у групі найвищого ризику ?
13. Як коректно донести батькам інформацію про те, що дитині потрібна допомога вузького спеціаліста (психолога, психіатра), не викликаючи захисної реакції чи спротиву?
14. Які 3 техніки саморегуляції є найбільш адаптивними для виконання групою учнів під час перебування в укритті?
15. Що таке «вікно толерантності» нервової системи та як навчити учнів його розширювати?
16. Чому передбачуваність і рутина є «ліками» для нервової системи в умовах війни?
17. Як адаптувати правила класу, щоб вони не викликали спротиву в дітей із травматичним досвідом?
18. Що таке резильєнтність і як її розвивати через практику щоденної рефлексії?
19. Як сформувати «спільноту підтримки» серед колег у власному закладі освіти?

 4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

 

Нормативно-правові документи:

1. Закон України «Про освіту» (зі змінами від 03.12.2025 № 4695-IX). URL : Перейти за покликанням . 
2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» (зі змінами                                  від 03.12.2025 № 4702-IX). URL : Перейти за покликанням    
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1190 «Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників»                                    (зі змінами від 14.01.2025 № 31). URL :  Перейти за покликанням   
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 (зі змінами  від 24.12.2025 № 1726) «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників». URL :    Перейти за покликанням   
5. Концепція безпеки закладів освіти :  розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 301-р. URL :   Перейти за покликанням  
6. Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225  «Про затвердження Професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти»». URL : Перейти за покликанням   

Основна література:

1. Бичко Г., Терещенко Н. Навчальні втрати : сутність, причини, наслідки та шляхи подолання. УЦОЯО, 2023. URL :    Перейти за покликанням   
2. Вікові особливості психоемоційного стану підлітків в умовах війни. URL : Перейти за покликанням    
3. Головатенко Т. Тенденції підготовки вчителів до впровадження травма-інформованого навчання : досвід розвинених країн. Освітологія, 2023, № 12. С. 42–54. URL : Перейти за покликанням    
4. Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті України : методичні рекомендації ; за загальною редакцією О. М. Топузова ; укл. М. В. Головко. Київ : Педагогічна думка, 2023. 187 с. URL : Перейти за покликанням    
5. Застосування травма-інформованого підходу в заходах моніторингу, оцінки, досліджень та навчання. URL :    Перейти за покликанням  
6. Ройз С. Травмачутливість у школі. 19 с. URL :   Перейти за покликанням  
7. Богданов С. О. та ін. Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості / стресостійкості у дітей в освітніх навчальних закладах ; за ред. :                                        В. М. Чернобровкіна, В. Г. Панок. Київ : Пульсари, 2017. 208 c.                  URL : Перейти за покликанням  
8. Портницька Н. Ф., Савиченко О. М., Тичина І. М., Макаренко О.,  Ширяєва Т. Ефективність програми «Психосоціальна підтримка для освітян». Журнал соціальної та практичної психології. 2024. № 4.                    С. 48–55.
9. Карамушка Л. М. Психічне здоров’я особистості під час війни : як його зберегти та підтримати [Електронний ресурс] : метод. рекомендації. К. : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2022. 52 с.  URL :   Перейти за покликанням    

Додаткова література:

1. Костенко Т. Підтримка учнів для класного керівника : довідник ; за заг. ред. : Протасової Н., Полторака В., Молчанової Ю.  К. : ГО ДОККУ,                      2023. 76 с.
2. Сміливі навчати : практичний порадник для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Укл. : А. В. Аносова, Л. А. Пєтушкова. Київ : Навчай для України, 2023. 56 с. 
3. Андрєєнкова В. Л., Войцях Т. В., Гриців І. П., Мельничук В. О., Сабліна Н. О., Флярковська О. В., Харьківська Т. А. Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу : навчально-методичний посібник. К., 2023. 149 с.
4. Портницька Н. Ф., Савиченко О. М., Тичина І. М., Макаренко О., Ширяєва Т. Ефективність програми «Психосоціальна підтримка для освітян». Журнал соціальної та практичної психології. 2024. № 4.                        С. 48–55.
5. Карамушка Л. М. Психічне здоров’я особистості під час війни : як його зберегти та підтримати : метод. рек. К. : Інститут психології                                             ім. Г. С. Костюка НАПН України, 2022. 52 с.
6. Коли світ на межі змін : стратегії адаптації. Психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни ; за заг. ред. Л. Залюбовської. К., 2022. 

Знання: 

• змісту і відмінностей між освітніми втратами й освітніми розривами;
• діагностичних інструментів виявлення освітніх втрат у здобувачів освіти;  
• інструментів планування індивідуальної освітньої траєкторії учнів відповідно до їхніх потреб, інтересів;
• складових концепції «Wellbeing»;
• понять «стрес» і «психотравма»; 
• вікових особливостей проживання травматичного досвіду в здобувачів   освіти та педагогів у період війни; 
• індикаторів стресу, психотравми;  
• особливостей надання психосоціальної підтримки здобувачам освіти  в кризові періоди  життєдіяльності; 
• інструментів профілактики професійного вигорання і практик    відновлення та збереження  психологічного здоров’я педагогів.

Уміння: 

• ідентифікувати зміст і відмінності між освітніми втратами й освітніми розривами; 
• використовувати діагностичні інструменти виявлення освітніх втрат у здобувачів освіти; 
• проєктувати індивідуальну освітню траєкторію учнів відповідно до їхніх потреб, інтересів; 
• розбудовувати освітнє середовище згідно з концепцією «Wellbeing»;
• застосовувати  методи психосоціальної підтримки здобувачів освіти;  
• розрізняти ознаки / індикатори стресу та психотравми в дорослих і дітей;
• використовувати в освітній діяльності методи розвитку стресостійкості / життєстійкості в здобувачів освіти;  
• застосовувати техніки самодопомоги та піклування про власний психологічний стан.

Установки щодо:

• реалізації діагностичних інструментів виявлення освітніх втрат у здобувачів освіти та проєктування індивідуальної освітньої траєкторії учнів відповідно до їхніх потреб, інтересів; 
• готовності до застосування принципів травма-інформованого підходу в освітньому процесі другого циклу базової середньої освіти й надання психосоціальної підтримки;
• здійснення психоемоційної підтримки та саморегуляції; 
• професійного самовдосконалення, саморозвитку.