МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТА В НУШ: ЗМІСТОВІ ПРІОРИТЕТИ, МЕТОДИЧНІ СТРАТЕГІЇ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРАКТИКИ

Після завершення курсів слухачам надається подальша підтримка та супровід: онлайн-консультації експертів, доступ до методичних матеріалів і записів занять, участь у професійній спільноті, обмін досвідом, поради щодо впровадження інклюзивних практик у ЗЗСО.

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

 

Тема 1.1. Теоретико-концептуальні засади розвитку мовно-літературної освіти в умовах реалізації концепції Нової української школи.

Концептуальні положення оновленого Державного стандарту базової середньої освіти та стандарту профільної освіти, що ґрунтуються на компетентнісному та особистісно-орієнтованому підходах. Зміст мовно-літературної освіти для учнів 7–9 та 10 класів. Цільові орієнтири та компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі: методичні стратегії розвитку мовної й читацької компетентностей учнів.

Структура та логіка побудови курсу української мови та літератури в базовій школі відповідно до модельних навчальних програм НУШ. Наскрізні змістові лінії мовно-літературної освітньої галузі та їхнє значення для формування комунікативної, читацької й культурної компетентностей учнів. Послідовність і наступність навчання: від засвоєння базових мовних і літературних понять у 5–6 класах до узагальнення та систематизації знань, розвитку аналітичного й інтерпретаційного читання, формування здатності до критичного осмислення художніх текстів у 7–9 та 10 класах.

Визначення обов’язкових результатів навчання у мовно-літературній освітній галузі та особливості організації профільного навчання в старшій школі. Поєднання теоретичних знань із формуванням практичних комунікативних умінь, розвитком читацької культури й підтримкою освітнього та професійного самовизначення учнів.

Тема 1.2. Навчально-методичне забезпечення мовно-літературної освіти у 7–9 та 10 класах: інтеграція підручника та цифрових платформ

Огляд та аналіз модельних навчальних програм мовно-літературної галузі, визначення особливостей кожної з них. Опис змісту мовно-літературної галузі та видів навчальної діяльності учнів. Особливості реалізації різних видів навчальної діяльності в освітньому процесі, узгодження її вимог, змісту з мовно-літературною галуззю Державного стандарту.

Розроблення навчальних програм на основі модельних навчальних програм або навчальних програм, затверджених педагогічною радою закладу освіти. Особливості побудови освітніх програм з української мови для 7-9 та 10 класів, їх змістове наповнення відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої школи.

Навчально-методичне забезпечення мовно-літературної освітньої галузі у 7-9 та 10 класах. Поєднання потенціалу підручника як основи організації освітнього процесу та цифрових платформ методичної підтримки й онлайн-ресурсів для поглиблення знань та забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії учнів. Огляд та аналіз навчально-методичного забезпечення мовно-літературної галузі.

 

МОДУЛЬ 2. МЕТОДИЧНІ СТРАТЕГІЇ, ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

ТА ІНСТРУМЕНТИ СУЧАСНОГО НАВЧАННЯ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

Тема 2.1. Сучасні педагогічні підходи до навчання української мови і літератури. Компетентнісно орієнтовані навчальні завдання як інструмент реалізації компетентнісного підходу у мовно-літературній освітній галузі.

Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів. SТЕМ-орієнтований підхід у навчанні предметів. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок.

Інтеграція ігрових методик і симуляційних форматів у навчальний процес. Активізація сприйняття художніх творів через моделювання практичних ситуацій, використання ігрових сценаріїв та стимулювання творчих здібностей учнів.

Практична зорієнтованість навчання. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб’єкта. Рефлексивність навчання.

Компетентнісно орієнтовані завдання як провідний інструмент реалізації компетентнісного підходу в навчанні української мови і літератури. Переорієнтація освітнього процесу від репродуктивних форм роботи до діяльнісних, проблемних і творчих завдань як умова активізації пізнавальної діяльності учнів. Контекстність і наближеність завдань до реального життя як чинник формування здатності учнів переносити знання у нові ситуації. Інтеграція мовної, літературної, комунікативної та соціокультурної компетентностей у процесі виконання компетентнісно орієнтованих завдань як основа цілісного розвитку особистості учня. Розвиток критичного мислення, творчості, комунікативних умінь і здатності до співпраці як відповідь на запити сучасного суспільства. Компетентнісно орієнтовані завдання як основа формування ключових і предметних компетентностей відповідно до сучасних освітніх стандартів.

 

Тема 2.2. Проблемне, проєктне та кооперативне навчання як сучасні освітні технології для досягнення очікуваних результатів і формування ціннісних ставлень учнів на уроках української мови та літератури

Освітні технології навчання, виховання та розвитку учнів для досягнення очікуваних результатів та формування ціннісних ставлень на уроках української мови і літератури: проблемне, проєктне та кооперативне навчання.

Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчання. Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі.

Діяльнісний підхід: організація навчання на засадах активної участі учнів у пізнавальній діяльності (основні принципи, етапи та структура навчальної діяльності, орієнтація на досягнення освітнього результату). Зміна ролі вчителя як організатора, фасилітатора й наставника освітнього процесу. Реалізація діяльнісного підходу через проблемне навчання, проєктну та дослідницьку діяльність, кооперативні форми роботи, моделювання життєвих ситуацій, практико-спрямовані та рефлексивні завдання.

Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості. Технології розвитку критичного мислення як ефективний інструмент встановлення зв’язків між класичними літературними сюжетами та актуальними проблемами сучасності. Використання діяльнісних та інтерактивних методів, що сприяють переходу учнів від пасивного сприйняття інформації до активного аналізу й дослідження тексту.

Сутність STEM/STEAM-підходів у сучасній освіті. Можливості впровадження STEM/STEAM у мовно-літературній галузі. Мовна аналітика як складова STEM-підходу. Цифрові інструменти у реалізації STEAM-підходу. Проєктна діяльність як основа STEAM-навчання. Розвиток ключових і м’яких навичок учнів. Педагогічні умови ефективного впровадження STEM/STEAM на уроках української мови та літератури.

 

Тема 2.3. Сучасні методичні та цифрові ресурси для організації навчання і онлайн-взаємодії на уроках української мови та літератури у другому циклі базової школи

Сучасні підходи до підвищення якості освіти та забезпечення рівного доступу учнів до навчання. Переорієнтація традиційних моделей навчання на гнучкі та індивідуалізовані освітні практики, що враховують потреби й можливості кожного учня. Цифрова компетентність учителя як важливий складник його професійного розвитку. Практичні алгоритми використання сучасних освітніх платформ і онлайн-ресурсів для організації ефективного освітнього процесу. Функціональні можливості освітніх платформ та інтерактивних сервісів для проведення уроків української мови та літератури, створення інтерактивних завдань і забезпечення активної навчальної взаємодії. Використання технологій штучного інтелекту в освітній діяльності: ознайомлення з можливостями чат-ботів та формування навичок їх застосування в педагогічній практиці. Принципи, формати та особливості ефективної онлайн-комунікації в освітньому середовищі.

 

Тема 2.4. Сучасні підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів у мовно-літературній освітній галузі: формувальне оцінювання, зворотний зв’язок та розвиток навчальної мотивації

Нормативно-методичні засади оцінювання результатів навчання учнів у мовно-літературній освітній галузі відповідно до вимог Нової української школи та Державного стандарту базової середньої освіти. Особливості компетентнісного підходу до оцінювання: орієнтація на розвиток мовної, читацької та комунікативної компетентностей учнів.

Формувальне та рефлексивне оцінювання як інструмент підтримки навчального поступу учнів, індивідуальної освітньої траєкторії та розвитку внутрішньої мотивації школярів: принципи, функції та педагогічні можливості. Методи й інструменти формувального оцінювання на уроках української мови та літератури (спостереження, рубрики, чек-листи, самооцінювання, взаємооцінювання, рубрики, портфоліо учня, рефлексивні вправи). Особливості оцінювання різних видів мовленнєвої діяльності: читання, говоріння, письма, аналізу та інтерпретації художнього тексту. Розроблення критеріїв та індикаторів оцінювання навчальних досягнень учнів у мовно-літературній галузі. Поєднання формувального та підсумкового оцінювання в освітньому процесі. Використання цифрових інструментів для організації оцінювання та зворотного зв’язку з учнями. Використання зворотного зв’язку для коригування освітнього процесу, підвищення якості освітніх результатів, розвитку навчальної мотивації та формуванні рефлексії учнів. Практичні підходи до конструювання компетентнісно орієнтованих завдань для оцінювання навчальних результатів.

Принципи особистісно орієнтованого оцінювання: урахування індивідуальних можливостей, позитивна динаміка результатів, партнерська взаємодія вчителя й учня. Узгодження критеріїв оцінювання з обов’язковими результатами навчання Державного стандарту.

Сутність рефлексії як інструменту усвідомлення учнями власного поступу, труднощів і досягнень у навчанні.

 

 

Тема 2.5. Сучасні методики розвитку читацької грамотності та формування національної ідентичності на уроках української мови і літератури

Стратегія розвитку читання «Читання як життєва стратегія». Міжнародне дослідження якості освіти – PISA. Читацька грамотність. Розвиток навичок читання у ХХІ столітті. Проблеми формування читацької грамотності. Особливості розвитку навичок читання в умовах НУШ. Порівняння традиційного та цифрового читання: когнітивні та психологічні аспекти.

Адаптивні освітні програми та цифрові підручники для різних рівнів читацької компетентності. Інтерактивні вправи та ігри для розвитку швидкочитання та розуміння тексту. Використання VR/AR-технологій для інтерактивного читання та занурення у текст. Штучний інтелект та персоналізовані рекомендації текстів для розвитку читання. Розробка уроків та проєктів із використанням цифрових ресурсів для читання. Медіаграмотність та цифрова культура у процесі читання. Оцінювання та моніторинг читацьких навичок у цифровому середовищі. Дидактичні принципи та стратегії створення завдань з розвитку навичок читання з використанням цифрових засобів навчання.

 

Тема 2.6. Проєктування та організація сучасного освітнього простору та уроку української мови і літератури: методичні стратегії та інноваційні підходи

Створення сучасного, безпечного та педагогічно комфортного освітнього середовища, що забезпечує ефективну організацію навчальної діяльності на уроках української мови та літератури. Використання цифрових освітніх ресурсів, мультимедійних інструментів і онлайн-платформ в умовах очного, змішаного та дистанційного навчання. Дотримання принципів академічної доброчесності, інформаційної безпеки та етичної взаємодії в освітньому процесі, а також застосування педагогічних стратегій, спрямованих на створення безпечного комунікативного простору та підтримку психологічного комфорту учнів. Універсальний дизайн у закладі освіти.

Методичні стратегії проєктування та організації сучасного уроку української мови і літератури. Моделювання занять, що забезпечують урахування індивідуальних особливостей і можливостей, різноманітних освітніх потреб здобувачів освіти та сприяють гнучкості й доступності навчального процесу.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

Практична складова курсу спрямована на формування й удосконалення професійних компетентностей учителів української мови та літератури у контексті реалізації сучасних підходів Нової української школи. Орієнтовні завдання спрямовані на розвиток й удосконалення умінь ефективно проєктувати освітній процес та інтегрувати теоретичні знання у повсякденну педагогічну діяльність.

 

Тема 1.1. Теоретико-концептуальні засади розвитку мовно-літературної освіти в умовах реалізації концепції Нової української школи

1. Аналіз концептуальних документів. Опрацювати ключові документи НУШ (Державний стандарт, концепції, методичні рекомендації) і скласти таблицю відповідності цінностей концепції НУШ та мовно-літературної освіти.
2. Створення інфографіки «Модель мовно-літературної освіти в НУШ». Візуалізувати взаємозв’язок цілей, компетентностей і очікуваних результатів у вигляді інфографіки.
3. Кейс-аналіз практичних ситуацій. Розглянути 2–3 приклади уроків та визначити, як реалізується концепція компетентнісного підходу. Запропонувати альтернативні методичні рішення.

 

Тема 1.2. Навчально-методичне забезпечення мовно-літературної освіти у 7–9 та 10 класах: інтеграція підручника та цифрових платформ

1. Аналіз підручника та цифрових ресурсів. Визначити, які завдання підручника можна підсилити цифровими платформами (LearningApps, Canva, Genially). Створити таблицю: «Завдання підручника – цифровий ресурс – очікуваний результат».
2. Міні-кейс «Цифровий супровід літературного твору». Обрати відомий твір та створити інтерактивну карту подій / персонажів. Використати Padlet, MindMeister або Genially; забезпечити можливість для взаємодії учнів.
3. Рефлексія «Ефективність інтеграції підручника та цифрових платформ». Визначити переваги та недоліки використання цифрових ресурсів, візуалізувати у форматі інфографіки / презентації.

 

Тема 2.1. Сучасні педагогічні підходи до навчання української мови і літератури. Компетентнісно орієнтовані навчальні завдання

1. Створення компетентнісного завдання. Розробити завдання для учнів 7–9 та 10 класів із чітко визначеною мовною та літературною компетентністю. Визначити мету, очікувані результати, критерії оцінювання.
2. Порівняльний аналіз підходів. Порівняти традиційні та компетентнісно орієнтовані завдання. Визначити 3–5 ключових відмінностей, зробити висновки щодо ефективності.
3. Моделювання уроку з компетентнісним завданням. Розробити міні-урок (20–25 хв) з використанням компетентнісного завдання. Вказати послідовність дій, активності, очікувані компетентності.

 

Тема 2.2. Проблемне, проєктне та кооперативне навчання як сучасні освітні технології

1. Кейс «Проблемна ситуація на уроці». Скласти приклад проблемної ситуації для уроку української мови або літератури. Опишіть завдання так, щоб учні самостійно шукали рішення, використовуючи знання та логіку. Додайте питання для обговорення.
2. Міні-проєкт «Літературний герой у сучасному контексті». Обрати персонажа з літературного твору та створити проєкт про його «життя» у сучасному світі. Використати презентації, комікси або відео. Вказати мету, етапи роботи, очікуваний результат.
3. Кооперативна гра «Ланцюжок знань». Розробити активність, де учні працюють у групах, щоб послідовно вирішити завдання (аналітика тексту, творче переказування). Визначити правила взаємодії, ролі учасників та критерії оцінювання.

 

Тема 2.3. Сучасні методичні та цифрові ресурси для організації навчання і онлайн-взаємодії

1. Огляд цифрових ресурсів. Скласти список 5–7 онлайн-платформ для уроків української мови та літератури. Вказати тип ресурсу, функціонал, приклад використання на уроці.
2. Проєкт «Інтерактивний урок». Розробити міні-урок із використанням цифрових інструментів (Google Forms, Padlet, Canva, Kahoot). Вказати тему, ціль, методи, онлайн-активності та критерії оцінювання.
3. Тестування цифрових ресурсів. Створити інтерактивне завдання для учнів (опитування, тест або вікторину). Включити 8–10 запитань, забезпечити автоматичну перевірку та фідбек.

 

Тема 2.4. Сучасні підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів

1. Розробка інструментів формувального оцінювання. Створити завдання з формувальним оцінюванням для учнів 7–9 та 10 класів. Визначити критерії, систему балів, форму зворотного зв’язку.
2. Аналіз кейсу «Зворотний зв’язок». Опрацювати приклад учнівських робіт і скласти рекомендації для покращення навчальних досягнень. Використати принцип «Позитивне – Що покращити – Наступний крок».
3. Рефлексія «Мотивація через оцінювання». Написати есе про вплив формувального оцінювання на мотивацію учнів. Вказати приклади власного досвіду та зазначити шляхи покращення практики.

 

Тема 2.5. Сучасні методики розвитку читацької грамотності та формування національної ідентичності

1. Розробка читацьного проєкту. Створити міні-проєкт для учнів, що поєднує аналіз літературного твору та сучасні проблеми суспільства. Вказати мету, активності, очікувані результати.
2. Кейс «Національна ідентичність через літературу». Опрацювати приклад уроку або тексту, який формує цінності та національну ідентичність. Визначити ключові елементи, запропонувати інтерактивні завдання для учнів.
3. Міні-дослідження «Моя читацька стратегія». Проаналізувати власний досвід навчання та прочитані твори, визначити, які методики розвитку читання були ефективні. Вказати приклади, методи та пропозиції для вдосконалення навчання.

Тема 2.6. Проєктування та організація сучасного освітнього простору та уроку української мови і літератури: методичні стратегії та інноваційні підходи

1. Моделювання сучасного уроку. Створити план уроку з урахуванням сучасного освітнього простору та інтерактивних методів. Вказати цілі, очікувані компетентності, інтерактивні активності, використання технологій.
2. Кейс «Урок у новому форматі». Проаналізувати приклад уроку з інноваційними методами та скласти план удосконалення. Зазначити сильні сторони, виклики та шляхи покращення.
3. Проєкт «Інноваційна активність для класу». Розробити коротку активність (10–15 хв) для інтеграції творчості, критичного мислення та цифрових ресурсів. Опишіть ціль, правила, матеріали та очікуваний результат.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

 

1. Оберіть підручник з української мови або української літератури (клас на вибір). Проаналізуйте, яким чином інтеграція мультимедійних ресурсів у підручник стимулює інтерес до навчання та формує ціннісні ставлення до української мови та літератури.
2. Розробіть групове завдання, де учні об’єднуються в команди для пошуку рішень, відповідей на питання чи інтерпретацій твору.
3. Створіть цифровий плакат або інфографіку, яка б відображала очікувані результати навчання за допомогою обраної технології (проблемне, проєктне, кооперативне навчання).
4. «Традиційне vs цифрове читання». Проведіть порівняльний аналіз двох текстів (один у друкованому, інший – цифровому форматі): що легше для розуміння; швидкість читання та запам’ятовування; комфорт сприйняття, концентрація уваги. Проаналізуйте психологічні та когнітивні аспекти читання у різних форматах та розробіть рекомендації для учнів. Створіть коротку презентацію або інфографіку із результатами аналізу та рекомендаціями для учнів: як ефективно комбінувати традиційне і цифрове читання.
5. Створіть методичний гайд (практичний посібник)для вчителів української мови та літератури на тему «Як розвивати читацьку грамотність учнів за допомогою цифрових технологій». У гайді передбачте такі розділи: короткий теоретичний вступ (актуальність проблеми у ХХІ ст.); огляд 3–4 ефективних цифрових інструментів; приклади завдань або вправ для різних вікових груп; поради щодо диференціації й оцінювання результатів читання; рекомендації з безпечного та етичного використання цифрових ресурсів.

 

Після завершення програми слухачі зможуть:

Знати:

• сучасні тенденції розвитку шкільної освіти та концептуальні засади мовно-літературної освіти в НУШ;
• вимоги Державного стандарту та модельних навчальних програм до викладання мовно-літературної освітньої галузі;
• принципи організації освітнього процесу та сучасні методичні підходи (компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегрований, STEM, ціннісний) до викладання української мови та літератури;
• принципи моделювання змісту навчання відповідно до обов’язкових результатів навчання.

Уміти:

• організовувати педагогічну діяльність на засадах сучасних підходів до навчання в НУШ;
• використовувати сучасний методичний інструментарій у процесі викладання української мови та літератури у базовій школі з врахуванням потреб учнівської молоді;
• застосовувати інноваційні педагогічні технології;
• інтегрувати цифрові інструменти в освітній процес (очний / змішаний / дистанційний формати), забезпечуючи високу мотивацію та залученість здобувачів освіти;
• проєктувати уроки, компетентнісно орієнтовані завдання та освітні матеріали, що стимулюватимуть творчий потенціал учнів.

Володіти навичками:

• організації інтерактивної навчальної діяльності;
• використання різноманітних інструментів формувального оцінювання, самооцінювання, рефлексії та інноваційних методів для підвищення результативності та мотивації школярів;
• планування й алгоритми реалізації індивідуальної освітньої траєкторії здобувачі освіти;
• створення освітніх проєктів та навчальних кейсів.

Програма реалізується з використанням змішаного формату навчання, інтерактивних методів, кейсів із практики ЗЗСО, урахуванням індивідуальних потреб слухачів, можливістю гнучкого графіка та адаптації навчальних матеріалів.