«ПСИХОЛОГ У НУШ: АЛГОРИТМИ СУПРОВОДУ, СТІЙКІСТЬ І БЕЗПЕЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ»
підвищення професійної компетентності практичних психологів ЗЗСО та СЗЗСО, щодо здійснення комплексного психологічного супроводу педагогічних працівників та інших учасників освітнього процесу в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти на другому циклі (базове предметне навчання) з урахуванням актуальних викликів воєнного часу, трансформації системи освіти, вікових і соціокультурних особливостей здобувачів освіти.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
ФОП Кльоц Любов АнтонівнаІнформація про розробника (розробників):
ФОП Кльоц Любов Антонівна, кандидат психологічних наук; засновниця та наукова керівниця інформаційно-освітньої платформи «ОАЗА».Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- комплексний психологічний супровід учасників освітнього процесу в умовах реалізації державного стандарту базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- очна, дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Практичний психолог
Перелік професійних стандартів:
- «Практичний психолог закладу освіти» (2020)
Загальні компетентності педагогічних працівників за професійними стандартами:
- Практичний психолог. ЗК.04 Особиста та навчальна
- Практичний психолог. ЗК.09 Етична
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Практичний психолог. А1 Здатність визначати актуальні напрями і завдання психологічної профілактики з урахуванням моніторингу та аналізу соціально-психологічної ситуації в закладі освіти відповідно до визначених завдань, особливостей розвитку та вікових о
- Практичний психолог. Б1 Здатність визначати актуальні напрями і завдання психологічної просвіти з урахуванням моніторингу та аналізу соціально-психологічної ситуації в закладі освіти відповідно до визначених завдань, потреб, особливостей розвитку та віков
- Практичний психолог. Г1 Здатність визначати структуру, зміст, види психологічної допомоги (психологічне консультування, психологічний супровід, психологічний тренінг, розвивальна діяльність), форми (індивідуальна, групова, сімейна) та методи відповідно до
- Практичний психолог. Д3 Здатність встановлювати, підтримувати професійні контакти, співпрацювати з профільними фахівцями та професійними організаціями у сфері охорони здоров'я, соціального захисту, охорони правопорядку, представниками територіальної грома
| Модуль / тема | Лекції | Практичні заняття | Самостійна робота | Контрольні заходи | Усього |
МОДУЛЬ 1. Психологічні аспекти забезпечення якості освітнього процесу в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти | |||||
| Тема 1.1. Нормативно-правове забезпечення роботи практичного психолога в умовах реалізації Концепції НУШ | 2 | 2 | |||
| Тема 1.2. Психологічний супровід подолання освітніх втрат. Алгоритм роботи практичного психолога щодо подолання освітніх втрат в основній школі | 2 | 2 | |||
| Тема 1.3. Безпечний освітній простір як чинник забезпечення якості освіти в НУШ. Модель «зцілюючих класів» | 2 | 1 | 3 | ||
Тема 1.4. Формування ефективної комунікації та партнерської взаємодії між учасниками освітнього процесу в умовах війни
| 2 | 2 | |||
| Разом за модулем | 2 | 6 | 1 | 9 | |
| МОДУЛЬ 2. Супровід професійного зростання педагога в умовах Нової української школи: психологічний аспект | |||||
| Тема 2.1. Формування психологічної готовності педагогів до змін | 2 | 2 | |||
| Тема 2.2. Попередження професійного вигорання та укріплення резилієнтності у педагогів | 2 | 2 | |||
| Тема 2.3. Супервізія та інтервізія як інструмент професійної підтримки й розвитку педагога | 2 | 1 | 3 | ||
| Тема 2.4. Надання першої психологічної допомоги учасникам освітнього процесу в умовах стресу та кризових ситуацій | 2 | 1 | 3 | ||
| Разом за модулем | 2 | 6 | 2 | 10 | |
| МОДУЛЬ 3. Психологічний супровід учнів 7-9 класів в умовах сучасних викликів | |||||
| Тема 3.1. Індивідуально-психологічні і вікові особливості учнів 7-9 класів. Методи підвищення навчальної мотивації | 2 | 2 | |||
| Тема 3.2. Формування в учнів 7-9 класів компетентностей для побудови освітньо-професійної траєкторії | 2 | 2 | |||
| Тема 3.3. Комплексна психопрофілактична робота з дітьми: запобігання булінгу, кібербулінгу, насильству в онлайн- та офлайн-просторі, медіаграмотність і цифрова безпека | 2 | 1 | 3 | ||
| Тема 3.4. Психолого-педагогічна підтримка учнів та їхніх родин, постраждалих від наслідків війни: сучасні підходи, виклики та практики супроводу | 2 | 2 | |||
| Разом за модулем | 2 | 6 | 1 | 9 | |
| Підсумкові заходи | 2 | 2 | |||
| Усього | 6 | 18 | 4 | 2 | 30 |
МОДУЛЬ 1. Психологічні аспекти забезпечення якості освітнього процесу в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти
Тема 1.1 Нормативно-правове забезпечення роботи практичного психолога в умовах реалізації Концепції НУШ (2 год. -лекція).
Огляд національних і міжнародних програмних документів, стратегій, програм, які регулюють діяльність практичних психологів в закладах загальної середньої освіти. Статус психологічної служби в Україні як структурного підрозділу системи освіти закріплений законодавством (Закон України «Про освіту» (2017), Закон України «Про повну загальну середню освіту» (2020), Положення про психологічну службу у системі освіти України (2018). Професійний стандарт «Практичний психолог закладу освіти» (2020) – документ, який визначає вимоги до кваліфікації, компетентностей та видів діяльності практичних психологів в Україні. Закони України, постанови Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України щодо ключових аспектів системної психологічної допомоги учасникам освітнього процесу в сучасних реаліях. Мета й ключові компоненти Концепції Нової української школи. Основні принципи Державного стандарту базової середньої освіти.
Тема 1.2. Психологічний супровід подолання освітніх втрат. Алгоритм роботи практичного психолога щодо подолання освітніх втрат в основній школі (2 год.- практичне заняття).
Актуальність проблеми освітніх втрат в умовах воєнного стану, пандемії COVID-19 та інших соціальних викликів. Визначення поняття «освітні втрати». Сутність і причини освітніх втрат. Інституційні (перехід на дистанційне навчання, нестача ресурсів). Індивідуальні (тривожність, втрата мотивації, психоемоційне виснаження). Соціальні (вимушене переміщення, роз'єднання родин, втрата доступу до освітніх послуг). Наслідки освітніх втрат. Академічні (зниження рівня знань, труднощі у засвоєнні матеріалу). Емоційно-поведінкові (зниження самооцінки, тривожність, агресія, апатія). Соціалізаційні (порушення навичок комунікації, відчуження, ізоляція). Складові психологічного супроводу процесу надолуження освітніх втрат. Психологічна підтримка (MHPSS) учасників освітнього процесу: запровадження системи психологічної підтримки та допомоги, реабілітації, перенаправлення. Створення психологічно безпечного (зцілюючого) освітнього середовища: сприяння міжособистісній взаємодії однолітків через соціально-психологічні тренінги та інтерактивні методи навчання. Психоемоційне навчання учасників освітнього процесу (СЕН, Soft skills, СПР) для відновлення психічного здоров’я: розвиток емоційного інтелекту; навичок емоційної саморегуляції; розвиток психологічної стійкості чи резилієнтності. Алгоритм роботи практичного психолога щодо надолуження освітніх втрат. Етап 1. Моніторингові (діагностичні) дослідження з охопленням усіх учнів (стан когнітивної, емоційно-вольової, особистісної та соціальної сфери). Етап 2. Визначення потреб та ресурсів особистості здобувача освіти (сильних сторін кожної дитини, домінуючі канали відновлення, підсилення зовнішніх ресурсів). Етап 3. Розробка індивідуального/групового плану психологічного супроводу процесу надолуження освітніх втрат, визначення шляхів компенсації (підбір інструментів). Етап 4. Впровадження плану для подолання психологічних втрат, його коригування та підведення підсумків. Етап 5. Аналіз ефективності роботи (повторна діагностика, оцінка ефективності плану роботи, і аналіз результатів). Команда психологічного супроводу надолуження освітніх втрат. Склад, функції, основні завдання команди.
Тема 1.3 Безпечний освітній простір як чинник забезпечення якості освіти в НУШ. Модель «зцілюючих класів» (2 год.-практичне заняття, 1год.-самостійна робота).
Поняття безпечного простору в контексті реформування освіти. Статична та динамічна безпека, як основні складові безпечного простору. Роль та завдання учасників освітнього процесу у побудові безпечного простору. Комунікація та взаємодія в моделі безпечного освітнього простору. Зцілюючі класи, як модель побудови безпечного простору в класі, школі. Наукові та методичні засади травмофокусованого навчання та моделі зцілюючих класів. Роль вчителя у психосоціальній підтримці учні під час та після війни. Інструменти моделі зцілюючих класів: скринінгові методики, травмофокусоване навчання, налагодження зворотного зв’язку з учнями та батьками. Роль батьків у побудові безпечного простору в класі. Ефективна взаємодія з дитиною вдома. Засоби скринінгу та стабілізації психоемоційного стану дитини вдома. Ефективна комунікація як складова безпечного простору.
Тема 1.4 Формування ефективної комунікації та партнерської взаємодії між учасниками освітнього процесу в умовах війни (2 год.- практичне заняття).
Педагогіка партнерства як один із ключових компонентів формули НУШ. Сутність понять «педагогіка партнерства», «партнерство», «партнерська взаємодія». Основні ідеї та принципи педагогіки партнерства. Особливості партнерської взаємодії учасників освітнього процесу в умовах війни. Психологічні умови формування партнерських відносин у системі «вчитель-учень-батьки». Бар’єри побудови партнерської взаємодії та шляхи їх подолання. Критерії ефективності розвитку стосунків партнерства в умовах взаємодії. Поняття про ефективну комунікацію у партнерській взаємодії. Комунікативні перешкоди партнерства. Методи подолання комунікативних бар’єрів. Зміст роботи спеціалістів психологічної служби щодо створення середовища для ефективної комунікації та партнерської взаємодії між учасниками освітнього процесу.
МОДУЛЬ 2. Супровід професійного зростання педагога в умовах Нової української школи: психологічний аспект
Тема 2.1 Формування психологічної готовності педагогів до змін (2 год.-лекція).
Поняття психологічної готовності педагогів до змін в контексті реформування освіти. Ключові аспекти психологічної готовності до змін. 19 Особистісна та професійна готовність. Шляхи формування психологічної готовності. Професійна позиція педагога. Мотивація педагогів до змін. Внутрішні потреби у самореалізації та зовнішні фактори мотивації. Сприятливе освітнє середовище як чинник стимулювання мотивації до змін. Вплив мотивації педагогічного колективу на навчання учнів та ефективність роботи освітнього закладу. Освітні інновації та їх вплив на особистість учня. Формування у дитини впевненості у власних силах, адаптивності та цілеспрямованості. Розвиток мотивації, інформаційної грамотності, критичного мислення, креативності, комунікативних та соціальних навичок здобувачів освіти, як ознака позитивних освітніх змін.
Тема 2.2 Попередження професійного вигорання та укріплення резилієнтності у педагогів (2 год.- практичне заняття)
Поняття професійного вигорання. Аналіз особливостей психологічної профілактики професійного вигорання у педагогів. Профілактика та подолання професійного стресу та синдрому «професійного вигорання». Розгляд практичних кейсів професійного вигорання педагогів. Чинники, які впливають на спроможність протистояти зовнішнім викликам. Фактори ризику емоційного та професійного вигорання. Вплив професійних стресів на особистісну деформацію. Етапи, чинники та характерні ознаки професійного вигорання. Вторинна травматизація: основні симптоми, ступені інтенсивності та шляхи подолання. Просвітницька робота, забезпечення профілактики синдрому професійного вигорання. Концепція резилієнтності. Резилієнтність як здатність людини або соціальної системи вибудовувати повноцінне життя в складних умовах. Складові феномену резилієнтності. Посилення резилієнтності вчителів. Поняття «безпечний дорослий» як складова формули безпечного освітнього середовища.
Тема 2.3 Супервізія та інтервізія як інструмент професійної підтримки й розвитку педагога (2 год.- практичне заняття, 1год.-самостійна робота).
Теоретичні засади інтервізії та групової супервізії. Поняття, суть і цінність інтервізійної підтримки, групової супервізії. Відмінності індивідуальної та групової супервізії. Функції, завдання та роль супервізора. Принципи й ціннісні орієнтири супервізійної діяльності. Етичні засади професійної взаємодії Організація групової супервізійної сесії. Механізми реалізації інтервізійної підтримки. Формування групи супервізантів (вимоги до групи, динаміка). Структура супервізійної зустрічі. Правила побудови інтервізійних сесій. Часове планування, формат, технічне забезпечення. Роль фасилітатора/модератора. Методи й техніки для роботи в групі. Активні методи (рольові ігри, моделювання, драматизація). Техніки колективної рефлексії. Методика роботи з кейсами, парами, мікрогрупами. Структурний аналіз кейсів. Супровід процесу супервізії. Моніторинг розвитку групи, модерація конфліктів. Моделювання важких випадків, критичні ситуації. Фіксація результатів, зворотний зв’язок. Продовження супервізійної роботи за межами зустрічей (самостійна рефлексія, спільна практика)
Тема 2.4 Надання першої психологічної допомоги учасникам освітнього процесу в умовах стресу та кризових ситуацій (2 год. - практичне заняття, 1год.-самостійна робота)
Поняття про першу психологічну допомогу (далі – ППД). Історичний контекст надання ППД. Мета, завдання та принципи надання ППД. ППД в системі психосоціальної підтримки у надзвичайних або кризових ситуаціях. Етапи та структура надання ППД. Основи психологічної комунікації та етичні правила при ППД. Авторські протоколи надання ППД (Н. Агазаде, Дж. С. Еверлі, Б. Рафаель, О. Гершанов, Покрокове керівництво для членів загону швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України, М. Фархі, Протокол ЯАЛОМ). Розлади психічних процесів та ознаки, за якими визначають необхідність надання ППД. Протоколи надання ППД під час переживання негативних психічних реакцій та станів (ступор, панічні атаки, агресія, плач, істерика, апатія тощо). Особливості надання ППД дітям: категорії дітей, які потребують ППД, встановлення першого контакту з дитиною. Організація роботи з надання ППД у закладі освіти. Профілактика емоційного та професійного вигорання у фахівців, які надають першу психологічну допомогу.
МОДУЛЬ 3. Психологічний супровід учнів 7-9 класів в умовах сучасних викликів
Тема 3.1. Індивідуально-психологічні і вікові особливості учнів 7-9 класів. Методи підвищення навчальної мотивації (2 год.-лекція).
Вікові особливості підлітків. Психофізіологічні зміни: гормональна перебудова, нестабільність емоційної сфери, сенситивність до оцінки. Когнітивний розвиток: перехід до формального операційного мислення (за Ж. Піаже), розвиток рефлексивності, критичного мислення. Соціальна динаміка: зростання значущості однолітків, формування автономії, конфлікти з авторитетами, пошук ідентичності (за Е. Еріксоном). Психологічні аспекти навчальної мотивації. Теоретичні моделі мотивації: теорія очікування Врума, мотивація досягнення (Дж. Аткінсон), самодетермінація (Е. Десі та Р. Раян), мотиваційна концепція Ковальова. Види мотивації: внутрішня, зовнішня, інструментальна, соціальна, пізнавальна. Фактори демотивації: когнітивне перевантаження, емоційне вигорання, відсутність суб’єктності в навчанні. Методи підвищення мотивації. Психологічні інтервенції: мотиваційні бесіди, коучингові техніки, рефлексивні практики. Робота з педагогами: навчання технікам позитивного підкріплення, створення безпечного освітнього середовища, розвиток емпатійної комунікації. Групові методи: тренінги, фасилітаційні сесії, кейс-аналізи, рольові ігри. Використання цифрових інструментів: мотиваційні платформи, гейміфікація, візуальні шаблони для постановки цілей
Тема 3.2. Формування в учнів 7-9 класів компетентностей для побудови освітньо-професійної траєкторії (2 год.- практичне заняття).
Основні етапи побудови освітньо-професійної траєкторії: самопізнання, дослідження світу професій, вибір, планування, реалізація, постійна адаптація. 28 Завдання психолого-педагогічного супроводу процесу побудови освітньопрофесійної траєкторії учнями 7-9 класів: активізація пізнавально-пошукової профорієнтаційної діяльності учнів; допомога учням в оволодінні способами самооцінювання власних індивідуально-психологічних особливостей, здібностей, інтересів, можливостей; розвиток навичок цілепокладання, планування освітньо-професійного шляху; підвищення умінь прийняття усвідомлених рішень; забезпечення підтримки і організація рефлексії профорієнтаційної діяльності; допомога учням у профільному і професійному виборі; формування мотивації та навичок навчання впродовж життя. Психологічні і педагогічні методи і технології допомоги учням у профільному і кар’єрному самовизначенні Методична та консультативна допомога педагогам щодо використання профорієнтаційних інструментів, інтерактивних практик і технологій підтримки, які сприяють розвитку в учнів компетентностей для побудови освітньопрофесійної траєкторії.
Тема 3.3. Комплексна психопрофілактична робота з дітьми: запобігання булінгу, кібербулінгу, насильству в онлайн- та офлайн-просторі, медіаграмотність і цифрова безпека (2 год. - практичне заняття, 1год.-самостійна робота)
Психологічні аспекти булінгу та кібербулінгу. Визначення, типи та ознаки булінгу й кібербулінгу. Психологічні механізми агресії, жертви та спостерігача. Вікові особливості проявів насильства у підлітків. Роль емоційного інтелекту у запобіганні конфліктам. Профілактика насильства в освітньому середовищі. Створення безпечного простору в школі: принципи, моделі, практики. Робота з класом: формування культури взаємоповаги. Взаємодія з учителями: як підтримати педагогів у реагуванні на випадки насильства. Алгоритми дій у випадках виявлення булінгу. Цифрова безпека та медіаграмотність. Основи цифрової гігієни для підлітків. Ризики онлайн-простору: тролінг, секстинг, фішинг, онлайн-грумінг, вербування. Навчання критичному мисленню щодо медіаконтенту. Розробка профілактичних занять з медіаграмотності для учнів. Психологічна підтримка учасників освітнього процесу. Робота з постраждалими дітьми: техніки стабілізації та відновлення. Психологічна допомога агресорам: корекційні програми. Підтримка батьків: просвітницька діяльність, консультації. Співпраця з адміністрацією школи та соціальними службами
Тема 3.4. Психолого-педагогічна підтримка учнів та їхніх родин, постраждалих від наслідків війни: сучасні підходи, виклики та практики супроводу (2 год. - практичне заняття)
Загальні тенденції в освіті. Педагогічні виклики пов’язані з COVID та війною. Педагогічна підтримка учнів та батьків з внутрішньо переміщених родин в закладі освіти. Підтримка дітей та родин, які зазнали втрат рідних через війну. Психолого-педагогічна робота з учнями, які постраждали внаслідок ракетних обстрілів. Елементи Тренінгу Навичок Психологічного Відновлення як складові педагогічного супроводу окремих груп учасників освітнього процесу. Салютогенна парадигма у роботі з учнями. Налагодження конструктивної взаємодії з батьками. Партнерство у підтримці дітей. Укріплення резилієнтності та стресостійкості родин ВПО та тих, хто повернувся з-за кордону.
у сфері знань: знати основні положення чинного нормативно-правового забезпечення діяльності практичного психолога в системі загальної середньої освіти; розуміти цілі та завдання психологічного супроводу учнів у контексті
реалізації Державного стандарту базової середньої освіти; володіти сучасними підходами до створення безпечного та підтримувального освітнього середовища; знати особливості психолого-педагогічного супроводу дітей і родин, постраждалих від війни;
у сфері умінь: застосовувати алгоритми діагностики та подолання освітніх втрат в учнів основної школи; впроваджувати ефективні моделі підтримки освітнього середовища, зокрема концепцію «зцілюючих класів»; здійснювати психопрофілактичну роботу щодо булінгу, кібербулінгу, насильства в освітньому просторі; надавати першу психологічну допомогу учасникам освітнього процесу в умовах стресу, травматичного досвіду та кризових ситуацій; організовувати й проводити супервізійні й інтервізійні зустрічі для підтримки педагогічних працівників; здійснювати психологічний супровід формування освітньо-професійної траєкторії учнів 7-9 класів; підвищувати мотивацію до навчання в учнів, враховуючи їхні вікові та психологічні особливості;
у сфері професійної позиції та ставлень: демонструвати готовність до змін, гнучкість і адаптивність у професійній діяльності; підтримувати емоційне благополуччя педагогів, знижувати рівень професійного вигорання та сприяти розвитку резилієнтності; дотримуватися етичних норм професійної діяльності, зберігати конфіденційність та професійну дистанцію; сприяти налагодженню партнерських стосунків між усіма учасниками освітнього процесу, особливо в умовах підвищеної емоційної напруги, спричиненої воєнними подіями.
Реалізація програми передбачає можливість гнучкої організації освітнього процесу залежно від потреб практичних психологів, умов роботи закладів освіти та ресурсних можливостей суб’єкта підвищення кваліфікації. Програма може реалізовуватися у варіативних форматах за тривалістю: інтенсивна форма (короткостроковий курс тривалістю один тиждень з концентрованим графіком навчальних занять); пролонгована форма (поетапна реалізація навчальних модулів або тем із розподілом навчального навантаження упродовж більш тривалого періоду). Навчання може проводитися в очному, дистанційному або змішаному форматі з використанням цифрових освітніх платформ, інтерактивних методів навчання та форматах синхронної й асинхронної взаємодії.