«АДАПТИВНІ СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ У ПРИРОДНИЧІЙ ГАЛУЗІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ»

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Системна робота щодо подолання освітніх втрат як передумова рівного доступу до освіти 

Тема 1.1. Освітні втрати: суть, причини, наслідки  та специфіка природничої галузі 

Аналіз суті освітніх втрат та освітніх розривів як прогалин у сформованих результатах навчання. Освітні втрати в умовах воєнних, соціальних та епідеміологічних викликів: причини, не пов’язані та пов’язані з воєнним станом. Наслідки освітніх втрат (економічні, психологічні, соціальні, академічні). Стратегії подолання освітніх втрат як передумови рівного доступу до освіти.

Ключовий акцент у діагностиці рівня навчальних досягнень здобувачів освіти. Систематичність діагностики та забезпечення моніторингу результатів навчання у природничій освітній галузі.

Алгоритми розробки діагностичних карт для учнів/учениць базової школи, фокус на ключових пропущених темах предметів. Доступні цифрові інструменти для STEM-діагностики ( Google Форми, Socrative, GoFormative).

Тема 1.2. Проєктування програм із подолання освітніх втрат та адаптивне планування

Діагностичний складник: інструменти для виявлення освітніх втрат (тести, опитування, спостереження та інше); аналіз прогалин у знаннях, уміннях та навичках. Побудова індивідуальних освітніх траєкторій (ІОТ) на основі результатів діагностики. 

Формувальне оцінювання (ФО) як «оцінювання для навчання», його  ефективність у природничому циклі 5–9 класів. Роль ФО в усвідомленні здобувачами освіти мети навчання, де учень/учениця знаходиться на шляху до цієї мети, та яке його/її наступне завдання.

Форми організації навчання, адаптовані під потреби здобувачів освіти та умови навчання (інтенсивні курси, модулі, літні школи; змішане навчання; тьюторингові сесії, групова та індивідуальна підтримка, використання резервного часу в розкладі тощо). 

Адаптація та модифікація навчального контенту: концентрація на ключових темах і базових знаннях; скорочення та/або інтеграція навчального матеріалу; використання міжпредметних зв'язків; варіативність у формах подачі матеріалу тощо. Використання годин варіативної складової навчального плану для запровадження індивідуальних та групових консультацій, факультативів та індивідуальних занять. 

Адаптивне гнучке планування як ключовий напрям роботи, рекомендований Державною службою якості освіти. Розробка міні-програм надолуження освітніх втрат на основі індивідуальних освітніх траєкторій, використовуючи результати діагностики для визначення пріоритетних прогалин.

Способи, механізми імплементації програм із подолання освітніх втрат. Методика підготовки навчальних матеріалів різного рівня складності для забезпечення ІОТ. Проєктне навчання як ключовий метод для надолуження втрачених практичних та soft skills навичок (критичне мислення, співпраця, синтез, стійкість).

Моніторинг та оцінювання ефективності програм (відстеження динаміки прогресу учнів/учениць; збір зворотного зв'язку від школярів, батьків, педагогів; коригування програм залежно від отриманих результатів тощо). 

Практика створення шаблонів ефективного розгорнутого зворотного зв’язку (feedback scripts) для типових помилок з хімії, біології, фізики або інтегрованого курсу. Використання цифрових дошок для забезпечення автономії учнів/учениць та швидкого зворотного зв’язку щодо їхніх досягнень. 

Тема 1.3. Інструменти діагностування та подолання втрат 

Вимоги Державного стандарту базової середньої освіти, Державного  стандарту профільної середньої освіти та освітніх програм природничої освітньої галузі як критерії виявлення освітніх втрат і освітніх розривів здобувачів освіти. Інструменти для вимірювання та подолання освітніх втрат з хімії, фізики, біології, інтегрованих курсів. Вимірювання освітніх втрат учнів/учениць у програмах з надолуження в базовому предметному навчанні природничої освітньої галузі. Цифрові інструменти для діагностування освітніх втрат та відстеження прогресу кожного учня/учениці. 

Програми та цифрові ресурси для подолання освітніх втрат, які генерують завдання, вправи та тести з урахуванням потреб конкретного учня/учениці з хімії, фізики, біології, інтегрованих курсів. Аналіз досвіду використання інтерактивних технологій та гейміфікованого навчання для підвищення залученості, наприклад, у викладанні хімії.

Доступність та інклюзивність цифрових рішень. Створення власних цифрових ресурсів для подолання освітніх втрат і розривів у здобувачів освіти в базовому предметному навчанні з предметів природничої галузі.

Аналіз існуючих моделей природничо-наукової освіти та визначення тих, що відповідають принципам доступності та індивідуалізації. Перерозподіл навчального часу між темами та розробка власних навчальних програм, коригуючи зміст з урахуванням виявлених втрат. 

Тема 1.4. Трансформація втрат у можливості через інструменти персоналізації

Педагогічні стратегії трансформації освітніх втрат на можливості особистісного зростання. Інструменти персоналізації навчання: карта предмета, індивідуальна карта розвитку тощо. 

Зміст, форми та методи мотивації здобувачів освіти після тривалих перерв у базовому навчанні з хімії, фізики, біології. Підтримка психологічного здоров'я учасників освітнього процесу під час подолання освітніх втрат. 

Психолого-педагогічні передумови подолання освітніх втрат: становлення позитивної взаємодії педагога з учнем/ученицею; урахування емоційного стану школярів після кризових подій (війна, пандемія); підвищення мотивації здобувачів освіти до навчання; якісний зворотний зв'язок та практики рефлексії; співпраця з психологом, соціальним педагогом, батьками тощо. 

Вибудова стратегії роботи з подолання освітніх втрат і розривів на рівні школи та громади. Форми підвищення кваліфікації педагогів з питань надолуження освітніх втрат у здобувачів освіти. Національні й міжнародні практики подолання освітніх втрат для професійного зростання. 

МОДУЛЬ 2. Безпечне освітнє середовище: інтеграція психосоціальних практик і підходів, чутливих до травми 

Змістовий модуль 2 є практико-орієнтованим і практично повністю реалізується через самостійну роботу, що включає аналіз, розробку та систематизацію методичних матеріалів.

Тема 2.1. Вплив травми на навчання та поведінку учнів/учениць під час вивчення природничих предметів

Визначення поняття “психотравма”. Основні типи травм, з якими можуть стикатися учні/учениці. Травма в умовах війни, переміщення, втрати: особливості реагування. Типові реакції на травму. Ознаки та симптоми стресу в дітей. Роль захисних механізмів у протидії травмівним подіям. 

Вплив травми на освітній процес. Особливості виконання природничо-наукових завдань в умовах травматичного досвіду. 

Методи виявлення психоемоційного стану учнів/учениць. Зв'язок між травмою та дистресовою поведінкою здобувачів освіти. Прояви дистресу в класі. 

Тема 2.2. Стратегії травма-інформованого підходу та підтримки учнів/учениць

Суть травма-інформованого підходу та його принципи. Інтеграція стратегій травма-інформованого підходу в освітній процес НУШ: співпраця та позитивна взаємодія; побудова довірливих відносин; створення безпечного фізичного та емоційного простору тощо. 

Перша психологічна допомога та протоколи її надання. Регуляція психоемоційного стану. Профілактика стресу та емоційного вигорання в учнів/учениць у період підготовки до ДПА / НМТ (ЗНО): техніки саморегуляції, організація освітнього простору, підтримка мотивації тощо. Форми надання психосоціальної підтримки здобувачам освіти, зокрема дітям, що пережили травматичні події.

Алгоритм перенаправлення до психологічної служби. Алгоритм дій педагога в кризових ситуаціях у школі. 

Тема 2.3. Створення безпечного освітнього простору (чек-листи та маркери) 

Ключові маркери створення безпечного освітнього середовища. Визначення характеристик безпечного освітнього простору. Роль учителя у створенні психофізичної та емоційної безпеки. Чек-лист оцінювання класу за критеріями безпечного освітнього простору. Дизайн класу та його просторове рішення для підвищення комфорту та безпеки здобувачів освіти.

Роль педагога у створенні психофізичної та емоційної безпеки. Основи ефективної комунікації з учнями/ученицями та батьками задля створення безпечного освітнього середовища: активне слухання, ненасильницьке спілкування, ресурсна підтримка, створення відкритого діалогу тощо.

Тема 2.4. Внутрішній ресурс педагога та профілактика вигорання 

Особистісні, емоційні та професійні резерви, що допомагають учителю ефективно працювати, зберігати стійкість і підтримувати інших. Профілактика вигорання та розвиток резильєнтності. Моделі психологічного благополуччя. Фактори стресостійкості. Вторинна травматизація: ознаки, профілактика, самодопомога. Емоційна грамотність педагога як основа психосоціальної підтримки здобувачів освіти: розуміння власних емоцій, навички емоційної саморегуляції, здатність до співпереживання тощо. Практичні стратегії збереження внутрішнього ресурсу педагогів.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Провести діагностику освітніх втрат учнів/учениць з обраного предмету природничого циклу (5–9 класи) та проаналізувати її результати з використанням критеріального підходу.
2. Розробити фрагмент адаптивного навчального планування з урахуванням виявлених освітніх втрат і рівнів навчальних досягнень учнів/учениць.
3. Скласти приклади диференційованих і персоналізованих навчальних завдань для подолання конкретних прогалин у знаннях.
4. Розробити інструменти формувального оцінювання (чек-листи, рубрики, карти спостережень) для моніторингу динаміки навчальних досягнень.
5. Спроєктувати STEM-кейс або мініпроєкт, спрямований на корекцію освітніх втрат у природничій галузі.
6. Підібрати та обґрунтувати використання цифрових інструментів для діагностики, зворотного зв’язку та індивідуалізації навчання. Розробити інтегрований методичний кейс «Adaptive STEM-remediation» для використання у власній педагогічній практиці. 
7. Проаналізувати навчальні прогалини учнів/учениць на основі змодельованих або реальних результатів діагностування; візуалізувати результати за допомогою таблиць, діаграм або аналітичних карт.
8. Розробити індивідуальну освітню траєкторію з обраного предмету, врахувавши результати діагностики, навчальні потреби, інтереси та рівень підготовки здобувача освіти.
9. Розглянути кейс (ситуацію), що потребує надання дитині психологічної допомоги та психосоціальної підтримки. Сформувати покроковий алгоритм дій педагога в межах зазначеної ситуації.
10. Здійснити рефлексію та скласти перелік власних ресурсів: від локальних і доступних у будь-який момент до глобальних стратегій самопідтримки.
11. Створити 5 ресурсних завдань для здобувачів освіти, спрямованих на підтримку їхнього психологічного благополуччя під час опанування тем предметної галузі.

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Нормативно-правове забезпечення подолання освітніх втрат у контексті Державного стандарту базової середньої освіти та концепції НУШ.
2. Адаптивні моделі навчання як інструмент мінімізації освітніх втрат.
3. Формувальне оцінювання та його роль у виявленні й подоланні прогалин у знаннях учнів/учениць.
4. Індивідуальна освітня траєкторія: принципи побудови та практичні приклади реалізації.
5. Використання STEM-підходу для подолання освітніх втрат у природничій галузі.
6. Цифрові інструменти діагностики та зворотного зв’язку в умовах очного, змішаного та дистанційного навчання.
7. Психолого-педагогічні аспекти мотивації школярів у процесі корекції навчальних досягнень. 
8. Принципи травма-інформованого підходу в НУШ: стратегії побудови довірливих відносин та створення безпечного емоційного простору.
9. Алгоритми першої психологічної допомоги: протоколи дій педагога в кризових ситуаціях та взаємодія з психологічною службою.
10. Підтримка учнів/учениць під час іспитів (ДПА/НМТ): техніки саморегуляції, методи профілактики стресу та емоційного вигорання.
11. Маркери безпечного освітнього середовища: критерії оцінювання класу та дизайн простору для комфорту здобувачів освіти.
12. Ефективна комунікація як інструмент безпеки: застосування активного слухання та ненасильницького спілкування у роботі з учнями/ученицями та батьками.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Список включає ключові нормативні документи, методичні рекомендації та актуальні наукові публікації, що відображають інноваційний характер програми.

Нормативно-правові документи

1. Базова та профільна середня освіта. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 05.02.2026). 
2. Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю: постанова Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 року № 800 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.02.2026). 
3. Закон України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII (зі змінами). URL: Перейти за покликанням .  (дата 

звернення: 01.12.2025). 

1. Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 

року № 463-ІХ (зі змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 01.12.2025). 

1. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами: наказ Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 № 1047. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 05.02.2026). 
2. Про затвердження Положення про психологічну службу в системі освіти України : наказ Міністерства освіти і науки України від 22.05.2018 № 509, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.07.2018 за № 885/32337. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 05.02.2026). 
3. Як компенсувати «освітні втрати»: рекомендації для органів .... URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 05.02.2026). 

Основна література 

1. Бичко Г., Терещенко В. Навчальні втрати: сутність, причини, наслідки та шляхи подолання. УЦОЯО, 2023. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 13.08.2025). 
2. Вікові особливості психоемоційного стану підлітків в умовах війни. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 05.02.2026). 
3. Головатенко Т. Тенденції підготовки вчителів до впровадження травма-інформованого навчання: досвід розвинених країн. Освітологія, 2023, № 12. С 42-54. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.02.2026). 
4. Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті України: метод. рек. / за ред. О. М. Топузова. К.: Педагогічна думка, 2023. 187 с.
5. STEM-освіта: стан упровадження та перспективи розвитку в Україні : збірник науково-методичних матеріалів. Київ: Інститут модернізації змісту освіти, 2020.  180 с.
6. Компетентнісно орієнтоване навчання: теорія і практика. За ред. О. І. Пометун.  Київ : Генеза, 2019. 192 с.
7. Крок за кроком. Посібник із подолання освітніх втрат / Оксана Пасічник, Олена Ліннік. 2025. 100 с. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 05.02.2026).
8. Нова українська школа: порадник для вчителя базової середньої освіти. Київ : Плеяди, 2021. 160 с.
9. Оцінювання результатів навчання учнів у Новій українській школі. Київ: Інститут модернізації змісту освіти, 2021. 96 с.
10. Професійний розвиток учителя в умовах освітніх трансформацій: науково-методичний посібник. Київ : Педагогічна думка, 2022. 168 с.
11. Формувальне оцінювання в дії : методичний посібник для вчителів. За заг. ред. О. Локшиної. Київ : КОНВІ ПРІНТ, 2020. 112 с.

Додаткова література

1. Interactive platform Wordwall within the New Ukrainian School's chemistry lessons - CEUR-WS. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 05.02.2026).
2. Ukraine: UNESCO's platform to bring together teachers and psychologists. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 05.02.2026).
3. З 01.07.2026 запрацюють зміни до положення про підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 05.02.2026).
4. Застосування формувального оцінювання як “оцінювання для навчання” під час уроків природничого циклу у 5-х, 6-х кл. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 05.02.2026).
5. Методична розробка «Проєктне навчання: ключ до подолання освітніх втрат та підвищення якості знань з англійської мови». Англійська мова, діт - Підручники та посібники - Каталог файлів - Шкільний портал. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 05.02.2026).
6. Освітні втрати українських учнів оцінюють у 5,5 млрд доларів: звіт Світового банку. URL:  Перейти за покликанням  (дата звернення: 05.02.2026).
7. Проєктне навчання: коротко про головне | Нова українська школа – НУШ. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 05.02.2026).
8. Що таке формувальне оцінювання, чому воно потрібне учням і які основні виклики. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 05.02.2026).

За підсумками проходження програми навчання, педагог буде здатний (буде мати):

1. У сфері діагностики та аналізу: валідно та об’єктивно діагностувати рівень навчальних досягнень та прогалин учнів/учениць, обираючи релевантний діагностичний інструментарій (від стандартизованого тестування до неформального опитування); чітко розуміти ключові причини та механізми формування освітніх втрат, а також їхньої специфіки у природничій галузі.

2. У сфері планування та адаптації: набуті компетенції розробки та впровадження ефективних індивідуальних освітніх траєкторій (ІОТ) для надання адресної компенсаторної підтримки кожному учневі/учениці; здійснювати оперативне коригування календарно-тематичного та поурочного планування, забезпечуючи оптимальне співвідношення між вивченням нового матеріалу та ліквідацією наявних освітніх прогалин.

3. У сфері методики та технологій: готовність ефективно інтегрувати у викладання елементи проєктного навчання та STEM-кейс-стаді для формування системних знань і практичних навичок, втрачених через прогалини у навчанні; вдосконалити навичку використання сучасних цифрових платформ та елементів гейміфікації для посилення мотивації здобувачів освіти та створення інтерактивного навчального середовища.

4. У сфері оцінювання: уміння систематично та цілеспрямовано застосовувати різноманітні інструменти формувального оцінювання (рубрики, критерії, шкали) для забезпечення постійного, якісного та оперативного зворотного зв'язку; створений та готовий до впровадження інтегрований методичний кейс «Adaptive STEM-remediation» – авторський продукт, що підтверджує здатність педагога самостійно розробляти та реалізовувати стратегії подолання освітніх втрат.