«СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ»

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ОСВІТНІ ПІДХОДИ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 

Тема 1.1. Підходи як стратегія організації навчання

Поняття підходу як системи методів, форм і прийомів навчання. Сучасні педагогічні підходи до навчання. Компетентнісний підхід орієнтація на результати навчання та життєві компетентності. Діяльнісний підхід: навчання через активну діяльність учня. Особистісно-орієнтований підхід через врахування індивідуальних особливостей, потреб і мотивації. Інтегративний підхід – міжпредметні зв’язки та цілісність знань. Середовищний підхід, роль освітнього середовища у розвитку учня.

 

Тема 1.2. STEM-орієнтований підхід у навчанні

Сутність STEM-освіти. Структура STEM (інтеграція науки (Science), технологій (Technology), інженерії (Engineering) та математики (Mathematics); міжпредметні зв’язки в STEM-освіті.

Мета та завдання STEM-орієнтованого навчання (розвиток дослідницьких умінь; формування критичного мислення; розвиток креативності та інноваційності; підготовка учнів до професій майбутнього). 

Особливості STEM-підходу (практична спрямованість навчання; навчання через дослідження та експеримент; розв’язування реальних проблем; командна робота та кооперація). 

Роль учителя в STEM-освіті (учитель як фасилітатор і наставник; організація командної діяльності; створення STEM-середовища).

Освітнє середовище STEM (STEM-лабораторії; цифрові інструменти та платформи; використання інтерактивного обладнання). Переваги STEM-підходу.

 

Тема 1.3. Взаємозв’язок освітніх підходів  та зміна освітніх пріоритетів

Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість. Психологічні, фізіологічні та індивідуальні особливості підлітків і врахування їхніх вікових потреб під час організації освітнього процесу. Особливості фізичного, психічного, соціального та духовного становлення особистості учня, розвиток його здібностей і творчого потенціалу. 

Спілкування як провідний вид діяльності в підлітковому віці та його роль у побудові ефективного освітнього середовища. Педагогічні стратегії взаємодії з учнями, спрямовані на формування позитивної самооцінки та гармонійної Я-концепції.

Формування та розвиток емоційного інтелекту всіх учасників освітнього процесу. Особливості розвитку навчальної мотивації та становлення свідомої, цілеспрямованої активності учня в процесі навчання.

Реалізація підходів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Перехід від накопичення знань до формування життєвих навичок. Орієнтація на soft skills та компетентності XXI століття.

МОДУЛЬ 2. ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ТА РОЗВИТОК КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

 

Тема 2.1. Проблемне та проєктне навчання в Новій українській школі

Сутність і дидактичний механізм проблемного навчання. Створення проблемної ситуації та особливості пошукової діяльності учнів. Освітні інструменти проблемного навчання. 

Сутність методу проєктне навчання, етапи планування навчального проєкту. Переваги та недоліки проєктної діяльності.        Формування самостійності та відповідальності учнів у процесі підготовки проєктів. Порівняння проблемного та проєктного навчання.

 

Тема 2.2. Реалізація кооперативного навчання в умовах сучасної школи

Сутність кооперативного навчання, умови ефективного кооперативного навчання. Стратегії співпраці в класі.

Структури (види) кооперативного навчання: «Круглий стіл», «Кути», «Скажи і переключайся», «Думай – працюй у парі - Ділись», «Зупинись…Починай…Продовжуй…», «Графіті», «Навчання разом», «Галерея», «Мозковий штурм», «Групове дослідження», «Т-група (група тренінгу вмінь)», «Лото (складанка)», «Триступеневе інтерв’ю», «Важкі ситуації (Ситуації з життя)». Методи, стратегії та прийоми кооперативного навчання: «Віртуальна схематизація», «Смітник», «Сніжка».

 

Тема 2.3. Глибинне навчання, розвиток критичного мислення та когнітивної гнучкості

Поняття глибинного навчання. Відмінність між поверхневим і глибинним навчанням. Ознаки глибинного засвоєння знань. Принципи глибинного навчання (усвідомленість і рефлексивність; активна пізнавальна діяльність; зв’язок знань із реальним життям; міжпредметна інтеграція). Роль учня і вчителя в глибинному навчанні.

Поняття критичного мислення, основні ознаки критично мислячої особистості, значення критичного мислення в сучасному суспільстві. Етапи розвитку критичного мислення (аналіз інформації; оцінювання фактів і суджень; формулювання аргументів; прийняття обґрунтованих рішень). Методи розвитку критичного мислення (проблемне навчання; дискусії та дебати; метод «Шість капелюхів мислення»; SWOT-аналіз; кейс-метод; технологія розвитку критичного мислення через читання та письмо тощо).

Когнітивна гнучкість: поняття та особливості. Розвиток когнітивної гнучкості учнів через творчі та нестандартні завдання; міждисциплінарне навчання; моделювання проблемних ситуацій; навчання через дослідження.

 

Тема 2.4. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання

Поняття компетентності та компетенції. Сутність компетентнісного підходу та основні принципи компетентнісного навчання.

Поняття компетентнісно орієнтованих завдань, їх відмінність від традиційних навчальних завдань та роль у формуванні ключових компетентностей. Ознаки компетентнісно орієнтованих завдань (практична спрямованість; наближеність до життєвих ситуацій; проблемний характер; інтеграція знань і способів діяльності). Структура компетентнісно орієнтованого завдання та методичні підходи до конструювання завдань. 

Роль компетентнісних завдань у розвитку учнів (розвиток критичного мислення; формування самостійності; розвиток уміння приймати рішення; формування навичок співпраці та комунікації).

Проблеми та перспективи створення та впровадження компетентнісних завдань; готовність учителя до реалізації компетентнісного підходу.

 

Тема 2.5. Практична зоорієнтованість та рефлексивність навчання

Поняття практично зорієнтованого навчання, зв’язок навчання з реальними життєвими ситуаціями та значення практичної діяльності у формуванні компетентностей.

Принципи практично зорієнтованого навчання: діяльнісний характер навчання; наближеність до реального досвіду; інтеграція теорії та практики; активна участь учня в освітньому процесі.

Методи та форми практично зорієнтованого навчання: проєктне навчання; проблемне навчання; кейс-метод; дослідницька діяльність; практичні та ситуаційні завдання; навчальні тренінги та майстер-класи.

Поняття рефлексії: сутність, функції, форми. Роль рефлексії у процесі навчання. Методи розвитку рефлексивності учнів: рефлексивні бесіди; щоденники вражень; метод «Незакінчене речення»; самооцінювання та взаємооцінювання; портфоліо досягнень.

Рефлексія в професійому саморозвитку. Засоби педагогічної рефлексії. Практики підтримки вчителя та учнів в умовах сучасних викликів.

 

3.1. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

 

МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ОСВІТНІ ПІДХОДИ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 

Тема 1.2. STEM-орієнтований підхід у навчанні

Ознайомлення з онлайн-платформами для STEM-навчання.

Аналіз STEM-уроку: проаналізувати запропонований конспект уроку та визначити STEM-компоненти; виявити міжпредметні зв’язки.

Підготувати мініпроєкт «STEM у моєму предметі» -  створити ідею STEM-проєкту для власної навчальної дисципліни; презентувати очікувані результати.

Створення інтерактивного завдання.

 

МОДУЛЬ 2. ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ТА РОЗВИТОК КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

 

Тема 2.1. Проблемне та проєктне навчання в Новій українській школі

Аналіз кейсу: «Поверхневе чи глибинне навчання як розпізнати?» – формування вміння розрізняти типи навчання та їх ефективність.

Розробити проблемне питання до теми свого предмета та визначити етапи його розв’язання.

Розробити фрагмент уроку із застосуванням проблемного або проєктного підходу.

 

Тема 2.2. Реалізація кооперативного навчання в умовах сучасної школи

Рольова вправа «Учитель-фасилітатор». Моделювання роботи в малих групах та відпрацювання технік фасилітації.

Розробка кооперативного завдання. Створити групове навчальне завдання та визначити ролі учасників.

Кейс «Конфлікт у груповій роботі». Проаналізувати ситуацію та запропонувати стратегії вирішення конфлікту.

Апробація методів: «Акваріум», «Джигсоу», «Карусель» тощо.

 

Тема 2.3. Глибинне навчання, розвиток критичного мислення та когнітивної гнучкості

Кейс-аналіз навчальної ситуації: визначення ознак глибинного або поверхневого навчання.

Вправа «Факт чи судження?» з метою розвитку навичок аналізу інформації та критичного мислення.

Розробка завдань на когнітивну гнучкість та створення альтернативних способів розв’язання проблеми.

Метод «Шість капелюхів мислення» аналіз педагогічної ситуації з різних позицій. 

Практичне пропрацювання технік розвитку критичного мислення.

 

Тема 2.4. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання

Аналіз навчальних завдань: визначення, чи є завдання компетентнісно орієнтованими.

Створення  інтегрованого компетентнісного завдання.

Моделювання уроку, розробка фрагмента уроку із застосуванням компетентнісних завдань.

 

Тема 2.5. Практична зоорієнтованість та рефлексивність навчання

Виконання Вправи «Рефлексивне коло» аналіз власного досвіду та результатів діяльності.

Створення рефлексивних інструментів: розробка чек-листів, щоденників рефлексії або карт самооцінювання.

Моделювання освітньої ситуації через включення учнів у практичну діяльність із подальшою рефлексією.

Практикум формувального оцінювання: використання методів самооцінювання та взаємооцінювання.

Вправа «Мій професійний розвиток» метою якої є рефлексія педагогом власних професійних компетентностей та труднощів.

3.2. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

• порівняльнийаналіз структури Державного стандарту базової середньої освіти та ключових компетентностей;
• проєктування власної моделі  навчальної програмина основітипових освітніх програм;
• класифікація сучасних підходівдо   навчання (STEAM,діяльнісний, особистісно орієнтований);
• алгоритм конструювання компетентнісно орієнтованих завдань для учнів5-9 класів;
• методи моніторингу      та      оцінювання результатів навчання    на          засадах компетентнісного підходу;
• добір цифрових ресурсівдля організації дистанційногота змішаного навчання.

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи

1. Конституція України:прийнята на п’ятійсесії Верховної Ради України 28.06.1996.                   URL: Перейти за покликанням

2. Про загальну повну середню освіту». Закон України URL: Перейти за покликанням 2. Закон України «Про освіту». URL: Перейти за покликанням

1. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої «Нова українська школа» на період до 2029p. URL: Перейти за покликанням
2. Державний стандарт базовоїсередньої освіти. Перейти за покликанням ">URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalnaПерейти за покликанням
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 «Про деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ від 27.12.2019 № 1133).URL: Перейти за покликанням  
4.  Типова освітня програма5-9 клас. URL: Перейти за покликанням
5. Методичнірекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти наказ МОН України від 13.07.2021 №       813.              URL: Перейти за покликанням Перейти за покликанням
6. Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти: наказ MOH України URL: Перейти за покликанням

 

Основна література

1. Антонова В. М., Залеська О. В., та ін. Безпечний простір: програма тренінгів для батьків. Київ : Пульсари, 2021. 145 с.
2. Безпечна дружня до дитини школа в контексті реформи «НУШ» / В. Пономаренко, Т. Воронцова, О. Сакошені та ін. Київ : Алатон, 2020. 64 с. URL: http://www.unicef.omgukrainesahanficaschool_in_NUS.pdf 
3. Морзе Н., Базелий О., Воротникова І. та ін. Опис цифрової компетентності педагогічних працівників. URL: Перейти за покликанням  
4. Пометун О. Урок, що розвиває критичне мислення. 70 методів в одній книзі: навч.-метод. посіб. Київ, 2020. 104 с.
5. Сучасні засоби ІКТ підтримки інклюзивного навчання: навчальний посібник/ За заг. ред. Носенко Ю. Г. Полтава : ПУЕТ, 2018. 261 с.
6. Цифрова трансформація освіти і науки. URL: Перейти за покликанням  
7. Як зробити онлайн-уроки інклюзивними: практичні рекомендації / упорядники Н. Софій, О. Федоренко, 2021. 25 с.

 

Електронні ресурси

1. Електронна бібліотека Всеукраїнського фонду Електронні ресурси «Крок за кроком». URL: Перейти за покликанням  
2. Освіта дітей з особливими потребами. URL: Перейти за покликанням  
3. Публікації Українського інституту розвитку освіти. URL: Перейти за покликанням  
4. ЮНІСЕФ в Україніi. URI: Перейти за покликанням  

 

Знання й розуміння:

• сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі; 
• спільних і відмінних рис проблемного і проєктного навчання; 
• умов ефективного перебігу кооперативного навчання; 
• методів кооперативного навчання та формування колективної відповідальності; 
• сутності та принципів діяльнісного підходу в навчанні та інструменти його реалізації в освітньому процесі; 
• ознак поверхневого і глибинного навчання; 
• стратегій розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості. 

Уміння:

• організовувати педагогічну діяльність на засадах сучасних підходів до навчання в НУШ.
• впроваджувати принципи діяльнісного підходу, використовувати відповідні методи навчання та різноманітні інструменти в освітньому процесі; 
• реалізовувати сучасні підходи до організації освітнього процесу в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання; 
• аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані навчальні завдання; 
• проєктувати уроки за базовими моделями проблемно-орієнтованого, проєктного та кооперативного навчання; 
• здійснювати планування навчальних проєктів; 
• добирати ефективні методики формування колективної відповідальності, розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості; 
• розрізняти ознаки поверхневого та глибокого навчання; 
• створювати рефлексивне освітнє середовище.