Vector

СТРАТЕГІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ФІЗИЧНИЙ, ХІМІЧНИЙ ТА ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ ПРОФІЛІ

розвиток предметно-методичної, та STEM-компетентності вчителів для ефективної реалізації профільного навчання фізики та хімії.

СТРАТЕГІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ФІЗИЧНИЙ, ХІМІЧНИЙ ТА ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ ПРОФІЛІ

Інформація про розробника (розробників):

Світлана Василенко, кандидат педагогічних наук, завідувачка навчально-наукового центру розвитку персоналу та лідерства Київського столичного університету імені Бориса Грінченка; Володимир Сергієнко, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту підвищення кваліфікації Українського державного університету імені Михайла Драгоманова

Напрями підвищення кваліфікації:

  • реалізація державного стандарту профільної середньої освіти педагогічними працівниками, які викладають навчальні предмети/ інтегровані курси (у тому числі вибіркові освітні компоненти) у профільній школі (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • очна, дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • вебінари (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
  • семінари (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • повна загальна середня освіта

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. STEM-вектори профільної реформи

Тема 1.1. Держстандарт: потенціал природничої галузі

  • Лекція: Концептуальні засади Державного стандарту профільної середньої освіти в контексті природничої галузі. Компетентнісний потенціал фізики та хімії як фундаменту STEM-освіти. Вимоги до обов'язкових результатів навчання на профільному рівні.
  • Самостійна робота: Опрацювання матриці відповідності обов’язкових результатів навчання змістовим лініям фізичного та хімічного профілів.

Тема 1.2. Профілі STEM-кластеру в академічному ліцеї

  • Лекція: Структура STEM-кластеру: особливості організації навчання на фізичному, хімічному та фізико-хімічному профілях. Типовий навчальний план: баланс між обов'язковими та вибірковими освітніми компонентами STEM-спрямування.
  • Самостійна робота: Аналіз моделей міжгалузевої інтеграції для створення індивідуальної освітньої траєкторії учня у STEM-ліцеї.

МОДУЛЬ 2. Моделювання STEM-курсів

Тема 2.1. Адаптація програм фізико-хімічного профілю

  • Лекція: Методика адаптації модельних навчальних програм природничої галузі до специфіки академічного ліцею. Принципи поглиблення змісту фізико-хімічних дисциплін з урахуванням сучасних технологічних трендів (нанотехнології, енергетика).

Тема 2.2. Проектування авторських STEM-проектів

  • Лекція: Освітній дизайн при створенні авторських навчальних програм та STEM-курсів. Проєктна технологія як засіб реалізації STEM-підходу: від ідеї до продукту. Інтеграція кар’єрно-орієнтованого контексту в зміст авторських проєктів.
  • Практичні заняття: Проєктування структури авторського STEM-проекту фізико-хімічного спрямування (наприклад, «Електрохімічні джерела енергії» або «Оптика в сучасних приладах») на основі модельної програми.

Орієнтовний перелік практичних завдань (до Модулів 1–2):

  1. Розробка фрагмента освітньої програми ліцею для фізичного/хімічного профілю на основі Типової освітньої програми.
  2. Створення проєкту робочої програми курсу за вибором для фізико-хімічного кластеру.
  3. Складання чеклиста для самоперевірки відповідності авторської програми вимогам Держстандарту

МОДУЛЬ 3. Інноваційний STEM-експеримент у фізико-хімічній освіті (оновлений зміст)

  • Тема 3.1. Практикум поглибленого рівня. Методика проведення складних хімічних синтезів та фізичних вимірювань у профільному ліцеї.
  • Тема 3.2. Віртуальні лабораторії. Використання симуляцій (PhET, ChemCollective, освітній портал екосистеми Go-Lab) для візуалізації мікросвіту та моделювання небезпечних експериментів.
  • Тема 3.3. STEM-кар’єра. Інтеграція відомостей про сучасні професії (нанотехнології, біофізика, зелена хімія) у зміст уроків.

Орієнтовний перелік практичних завдань (до Модуля 3):

  1. Розробка технологічної карти STEM-проекту «Синтез речовин із заданими властивостями».
  2. Створення віртуального лабораторного практикуму з використанням середовища PhET, .
  3. Моделювання системи оцінювання STEM-компетентностей за допомогою матриці критеріїв.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

  1. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 10.12.2025). 
  2. Про підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які здійснюватимуть освітній процес у другому циклі базової середньої освіти (базове предметне навчання) відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 28.08.2024 № 1223. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 10.12.2025). 
  3. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 10.12.2025). 
  4. Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти: Наказ МОН від 10.10.2024 № 1451.
  5. Положення про академічний ліцей (STEM-профіль).
  6. Методичні рекомендації щодо використання лабораторій у старшій школі (2025).

Основна література

  1. DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens - With new examples of knowledge, skills and attitudes. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 13.12.2025). 
  2. EntreComp: The Entrepreneurship Competence Framework. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 13.12.2025). 
  3. GreenComp: the European sustainability competence framework. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 13.12.2025). 
  4. LifeComp: The European Framework for Personal, Social and Learning to Learn Key Competence. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 14.12.2025). 
  5. Василенко, С. В. (2025). Методика розвитку цифрової компетентності викладачів університетів в умовах євроінтеграції (Doctoral dissertation, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка). 
  6. Морзе, Н. В., & Василенко, С. В. (2020). Інноваційне навчання та найкращі практики: українські університети. Електронне наукове фахове видання “ВІДКРИТЕ ОСВІТНЄ Е-СЕРЕДОВИЩЕ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ”, 1-68.
  7. Morze, N., Vasylenko, S., & Gladun, M. (2018). Шляхи підвищення мотивації викладачів університетів до розвитку їх цифрової компетентності. Електронне наукове фахове видання “ВІДКРИТЕ ОСВІТНЄ Е-СЕРЕДОВИЩЕ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ”, (5), 160-177. 
  8. Сергієнко, В. (2025). Використання технології штучного інтелекту в освітньому процесі початкової школи.
  9. Сергієнко, В. П., & Сидоренко, Ю. В. (2024). ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (213), 395-401.
  10. Локшина О. Європейська довідкова рамка ключових компетентностей для навчання впродовж життя: оновлене бачення 2018 року. Український педагогічний журнал. 2019. № 3. С. 21-30. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025). 

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (удосконалять) уміння та навички щодо:

  • моделювання змісту навчання фізики та хімії відповідно до вимог Державного стандарту профільної середньої освіти та обов’язкових результатів навчання;
  • проектування та реалізації інтегрованого навчання через розроблення міждисциплінарних фізико-хімічних проєктів;
  • використання спеціалізованих цифрових технологій, віртуальних лабораторій (PhET, ChemCollective, Go-Lab) та інструментів штучного інтелекту для візуалізації та моделювання складних природничих процесів;
  • створення та впорядкування нових електронних (цифрових) освітніх ресурсів для підтримки дослідницької діяльності у STEM-кластері;
  • застосування наукових методів пізнання (спостереження, експеримент, моделювання) у профільному навчанні та інтеграції інновацій у професійну діяльність;
  • розроблення та впровадження матриць критеріїв для оцінювання результатів дослідницької діяльності учнів на засадах компетентнісного підходу;
  • організації процесів самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання здобувачів освіти під час виконання проєктів;
  • генерування нових ідей, прояву ініціативності та креативності під час проектування авторських STEM-продуктів;
  • прийняття ефективних рішень у професійній діяльності та мотивування колег до участі у спільній проєктній роботі в межах ліцею;
  • визначення умов і ресурсів власного професійного розвитку та ефективної взаємодії з професійною спільнотою (вчителями кластеру, наставниками, фахівцями)