СТРАТЕГІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ФІЗИЧНИЙ, ХІМІЧНИЙ ТА ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ ПРОФІЛІ

Можливості підвищення кваліфікації СТРАТЕГІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ФІЗИЧНИЙ, ХІМІЧНИЙ ТА ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ ПРОФІЛІ

Назва проєкту ГХЗВ:

«Гроші ходять за вчителем»

Суб’єкт підвищення кваліфікації:

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Інформація про розробника (розробників):

Володимир Сергієнко, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту підвищення кваліфікації Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Світлана Василенко, кандидат педагогічних наук, завідувачка навчально-наукового центру розвитку персоналу та лідерства Київського столичного університету імені Бориса Грінченка;

Напрями підвищення кваліфікації:

реалізація державного стандарту профільної середньої освіти педагогічними працівниками, які викладають навчальні предмети/ інтегровані курси (у тому числі вибіркові освітні компоненти) у профільній школі (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

очна, дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

Інше: педагогічні працівники, які викладають хімію, фізику та інтегровані курси природничого спрямування, які беруть участь у реалізації Державного стандарту профільної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

«Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

повна загальна середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

А2. Предметно-методична компетентність
АЗ. Інформаційно-цифрова компетентність
Г2. Організаційна компетентність
Г3. Оцінювально-аналітична компетентність

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. STEM-вектори профільної реформи

Тема 1.1. Держстандарт: потенціал природничої галузі

Лекція: Концептуальні засади Державного стандарту профільної середньої освіти в контексті природничої галузі. Компетентнісний потенціал фізики та хімії як фундаменту STEM-освіти. Вимоги до обов'язкових результатів навчання на профільному рівні.
Самостійна робота: Опрацювання матриці відповідності обов’язкових результатів навчання змістовим лініям фізичного та хімічного профілів. Розроблення фрагмента навчальної програми на основі модельної.

Тема 1.2. Профілі STEM-кластеру в академічному ліцеї

Лекція: Структура STEM-кластеру: особливості організації навчання на фізичному, хімічному та фізико-хімічному профілях. Типовий навчальний план: баланс між обов'язковими та вибірковими освітніми компонентами STEM-спрямування.
Самостійна робота: Аналіз моделей міжгалузевої інтеграції для створення індивідуальної освітньої траєкторії учня у STEM-ліцеї. Створення технологічної карти STEM-проєкту з фізико-хімічним змістом.

МОДУЛЬ 2. Моделювання змісту STEM-курсів

Тема 2.1. Адаптація програм фізико-хімічного профілю, створення навчальних програм на основі модельних

Лекція: Методика адаптації модельних навчальних програм природничої галузі до специфіки академічного ліцею. Принципи поглиблення змісту фізико-хімічних дисциплін з урахуванням сучасних технологічних трендів (нанотехнології, енергетика).

Тема 2.2. Проектування авторських STEM-проектів

Лекція: Освітній дизайн при створенні авторських навчальних програм та STEM-курсів. Проєктна технологія як засіб реалізації STEM-підходу: від ідеї до продукту. Інтеграція кар’єрно-орієнтованого контексту в зміст авторських проєктів.
Практичні заняття: Проєктування структури авторського STEM-проекту фізико-хімічного спрямування (наприклад, «Електрохімічні джерела енергії» або «Оптика в сучасних приладах») на основі модельної програми.

Орієнтовний перелік практичних завдань (до Модуля 2):

Розробка фрагмента навчальної програми ліцею для фізичного/хімічного профілю на основі Типової освітньої програми (10 балів).
Складання чек листа для самоперевірки відповідності авторської програми вимогам Держстандарту (10 балів).

МОДУЛЬ 3. Інноваційний STEM-експеримент у фізико-хімічній освіті

Лекція: Практикум поглибленого рівня. Методика проведення складних хімічних синтезів та фізичних вимірювань у профільному ліцеї.
Майстер-клас «Віртуальні лабораторії». Використання симуляцій (PhET, MELScience, ChemCollective, освітній портал екосистеми Go-Lab) для візуалізації мікросвіту та моделювання небезпечних експериментів.
Воркшоп STEM-кар’єра. Інтеграція відомостей про сучасні професії (нанотехнології, біофізика, зелена хімія) у зміст уроків.

Орієнтовний перелік практичних завдань (до Модуля 3):

Розробка технологічної карти STEM-проекту «Синтез речовин із заданими властивостями», «Конструювання матеріалу/пристрою із заданими властивостями» (10 балів).
Створення віртуального лабораторного практикуму з використанням середовищ на вибір: PhET, MELScience, ChemCollective, Go-Lab та моделювання системи оцінювання STEM-компетентностей за допомогою матриці критеріїв (10 балів).

МОДУЛЬ 4. Оцінювання у STEM-освіті

Тема 4.1. Критерії оцінювання дослідницьких проєктів

Лекція: Принципи компетентнісного підходу в оцінюванні науково-дослідницької діяльності здобувачів. Критеріальна база для оцінювання STEM-проєктів: інноваційність, науковість, практична значущість та дотримання академічної доброчесності. Види контролю (формувальне та підсумкове) у контексті профільної реформи.
Самостійна робота: Розроблення дескрипторів та рівневої шкали оцінювання для конкретного дослідницького проєкту (відповідно до кодів результатів навчання Б1.У2). Підготовка інструментарію для самооцінювання та взаємооцінювання слухачів.

Тема 4.2. STEM-кейс як інструмент діагностики

Лекція: Концепція кейс-методу як засобу діагностики складних компетентностей та навичок комплексного вирішення проблем. Методика конструювання STEM-кейсів: від ситуаційного завдання до оцінки результату навчання (РН). Використання цифрових інструментів для проведення діагностичних процедур у гібридному освітньому середовищі.
Практична робота: Моделювання діагностичного STEM-кейсу на основі фахового контенту (фізика, хімія тощо). Визначення індикаторів прояву компетентностей під час розв'язання ситуативного завдання. Створення алгоритму зворотного зв’язку за результатами діагностики (згідно з функцією Б3).
Самостійна робота: Формування цифрового пакета діагностичних матеріалів для STEM-кейсу з використанням сервісів Веб 2.0/3.0 та платформ е-навчання Університету. Адаптація кейсових завдань під різні рівні Таксономії Блума.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 10.12.2025).
Про підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які здійснюватимуть освітній процес у другому циклі базової середньої освіти (базове предметне навчання) відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 28.08.2024 № 1223. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 10.12.2025).
Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 10.12.2025).
Про затвердження Концептуальних засад реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї) : наказ Міністерства освіти і науки України від 10.10.2024 № 1451. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 10.12.2025).
Про затвердження Положення про ліцей : наказ Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 № 389 (зі змінами щодо STEM-профілю). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 10.12.2025).
Методичні рекомендації щодо використання лабораторій у старшій школі : лист Міністерства освіти і науки України від 2025 року. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 10.12.2025).

Основна література

DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens - With new examples of knowledge, skills and attitudes. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 13.12.2025).
EntreComp: The Entrepreneurship Competence Framework. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 13.12.2025).
GreenComp: the European sustainability competence framework. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 13.12.2025).
LifeComp: The European Framework for Personal, Social and Learning to Learn Key Competence. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 14.12.2025).
Сергієнко В. П. Використання технології штучного інтелекту в освітньому процесі початкової школи. 2025.
Василенко С. В. Методика розвитку цифрової компетентності викладачів університетів в умовах євроінтеграції : дис. канд. пед. наук. Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2025.
Сергієнко В. П., Сидоренко Ю. В. Теоретичний аналіз особливостей застосування технологій інтерактивного навчання в системі освіти дорослих. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2024. Вип. 213. С. 395–401.
Ляшенко, О. І., Засєкіна, Т. М., Мальований, Ю. І., Литвинова, С. Г., & Малиношевська, А. В. (2024). Профільна середня освіта: виклики і шляхи реалізації. URL: Перейти за покликанням
Морзе Н. В., Василенко С. В. та ін. Інноваційні педагогічні методи в цифрову епоху. Україна : ФОП Гончарук І. О., 2021. (дата звернення: 29.03.2026)
Морзе Н. В., Василенко С. В. Інноваційне навчання та найкращі практики: українські університети. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2020. С. 1–68.
Morze N., Vasylenko S., Gladun M. Шляхи підвищення мотивації викладачів університетів до розвитку їх цифрової компетентності. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2018. Вип. 5. С. 160–177. (дата звернення: 29.03.2026)
Локшина О. Європейська довідкова рамка ключових компетентностей для навчання впродовж життя: оновлене бачення 2018 року. Український педагогічний журнал. 2019. № 3. С. 21–30. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 29.03.2026), (дата звернення: 29.03.2026).

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (удосконалять) уміння та навички щодо:

моделювання змісту навчання фізики та хімії відповідно до вимог Державного стандарту профільної середньої освіти та обов’язкових результатів навчання;
проектування та реалізації інтегрованого навчання через розроблення міждисциплінарних фізико-хімічних проєктів;
використання спеціалізованих цифрових технологій, віртуальних лабораторій (PhET, MELScience, ChemCollective, Go-Lab) та інструментів штучного інтелекту для візуалізації та моделювання складних природничих процесів;
створення та впорядкування нових електронних (цифрових) освітніх ресурсів для підтримки дослідницької діяльності у STEM-кластері;
застосування наукових методів пізнання (спостереження, експеримент, моделювання) у профільному навчанні та інтеграції інновацій у професійну діяльність;
розроблення та впровадження матриць критеріїв для оцінювання результатів дослідницької діяльності учнів на засадах компетентнісного підходу;
організації процесів самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання здобувачів освіти під час виконання проєктів;
генерування нових ідей, прояву ініціативності та креативності під час проектування авторських STEM-продуктів;
прийняття ефективних рішень у професійній діяльності та мотивування колег до участі у спільній проєктній роботі в межах ліцею;
визначення умов і ресурсів власного професійного розвитку та ефективної взаємодії з професійною спільнотою (вчителями кластеру, наставниками, фахівцями)

Розподіл годин за видами діяльності:

Самостійна робота - 6,00
Контроль знань - 2,00
Лекції - 7,00
Практичні заняття - 15,00

Рецензенти: Валентина Толмачова, кандидат хімічних наук, доцент, завідувачка кафедри кафедри хімії та екології Людмила Петрухан-Щербакова, кандидат педагогічних наук, заступник декана з науково-педагогічної та соціально-гуманітарної роботи Факультету здоров’я, фізичного виховання і спорту Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Володимир Сіпій, кандидат педагогічних наук, старший дослідник, завідувач відділу біологічної, хімічної та фізичної освіти Інституту педагогіки НАПН України

Завдання підвищення кваліфікації: - дослідити нормативно-правові засади Державного стандарту профільної середньої освіти та роль STEM-підходу у формуванні ключових компетентностей учнів через призму природничої освітньої галузі; - проаналізувати компетентнісний потенціал та базові знання фізики та хімії для реалізації профільного навчання на основному та поглибленому рівнях; - ознайомити з інноваційними інструментами підтримки педагогів — віртуальними лабораторіями (PhET, MELScience, ChemCollective, Go-Lab) та сервісами штучного інтелекту для моделювання складних фізико-хімічних процесів; - розвинути вміння щодо розроблення авторських навчальних програм, технологічних карт проєктів та компетентнісних завдань для учнів та учениць академічних ліцеїв; - удосконалити навички оцінювання дослідницької діяльності учнів та учениць старшої школи за допомогою матриць критеріїв та інструментів формувального оцінювання у цифровому середовищі; - розробити приклади навчальної діяльності, що інтегрують складні експерименти з елементами кар’єрного консультування та орієнтацією на високотехнологічні галузі (нанотехнології, зелена хімія).

Система та критерії оцінювання результатів: Система оцінювання та критерії оцінювання результатів підвищення кваліфікації: активність на заняттях, результат підсумкового тестування не нижче 75 % (15 балів) та успішне презентування індивідуального проєкту. Оцінювання результатів підвищення кваліфікації слухачів здійснюється фахівцями Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, як суб’єктом підвищення кваліфікації відповідно до вимог чинного законодавства України та на засадах компетентнісного підходу. Система та критерії оцінювання результатів навчання визначаються з урахуванням мети, змісту та очікуваних результатів даної Програми й передбачають комплексну оцінку вдосконалення компетентностей слухачів. Оцінювання здійснюється на основі аналізу: - активності слухачів у навчальних заняттях, зокрема під час онлайн-семінарів та обговорень у професійній спільноті - (до 20 балів): оцінюється залученість слухача до дискусій, робота в групах на платформах Miro/Padlet та надання зворотного зв’язку колегам; - виконання практичних завдань (4 завдання по 10 балів = до 40 балів), що включають розроблення технологічних карт проєктів, моделювання експериментів у віртуальних лабораторіях (PhET, MELScience, ChemCollective, Go-Lab) та використання інструментів ШІ для візуалізації складних процесів. - результатів підсумкового контролю, який складається з двох частин (компетентнісний тест (до 20 балів) для перевірки знань нормативної бази та методичних аспектів реалізації Держстандарту, захист індивідуального навчального проєкту (авторської навчальної програми або плану STEM-дослідження фізико-хімічного спрямування) - до 20 балів, що підтверджує здатність до проєктування освітнього середовища та впровадження інновацій). Прохідний бал для отримання документа про підвищення кваліфікації складає 60 балів.