СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

МОДУЛЬ 1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти

Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання. Сучасні підходи до організації освітнього процесу в НУШ: компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегративний, STEM- та практико орієнтований

Сучасні підходи до навчання як стратегічна основа реалізації ДСБСО. Підхід до навчання як цілісна система, що поєднує мету, зміст, методи, форми, прийоми та освітні технології. Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

Поняття «освітня технологія» та її відмінність від методу. Технологічний підхід до організації освітнього процесу. Зміна освітніх пріоритетів: від репродуктивності до глибинного навчання. Взаємозалежність компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів.

Сутність інтеграції в базовій середній освіті. Міжпредметні зв’язки мовно-літературної освітньої галузі (громадянська освіта (командна взаємодія) тощо). Інтегровані освітні ситуації як засіб розвитку цілісного бачення світу.

Діяльнісний підхід: навчання через активну діяльність учнів. Принципи, структура діяльності учнів та освітній результат. Сучасні ролі вчителя.

Форми реалізації діяльнісного та практико-орієнтованого підходів (проблемне навчання, проєктна діяльність, дослідницькі завдання, кооперативне навчання, моделювання життєвих ситуацій, практико-орієнтовані вправи, рефлексивні вправи). Включення учня як активного суб’єкта в організацію філологічної діяльності. 

STEM-орієнтований підхід. STEM як модель інтегрованого навчання. Формування дослідницьких і аналітичних умінь засобами літератури. Використання вимірювань, цифрових трекерів, аналізу результатів, створення 3D-моделей літературних локацій. Проєктні STEM-завдання на уроках української мови, української та зарубіжної літератур.

Особистісно орієнтований підхід. Визнання індивідуальних можливостей і потреб учнів. Підтримка індивідуальної освітньої траєкторії. 

Педагогічна підтримка самопізнання та відповідального вибору. Освітнє середовище, що сприяє формуванню мотивації.

Тема 1.2. Діяльнісний підхід: сутність, методи навчання та сучасні  інструменти

Діяльнісний підхід як методологічна основа організації освітнього процесу, що передбачає активну участь здобувачів освіти у пізнавальній діяльності через виконання практичних завдань, розв’язання проблемних ситуацій та набуття досвіду застосування знань у реальних і змодельованих умовах.

Навчальна діяльність як цілеспрямований процес, у якому здобувач освіти виступає активним суб’єктом навчання, формує власні знання, уміння та ставлення через дослідження, взаємодію, рефлексію та самостійну роботу. Методи діяльнісного навчання як сукупність педагогічних практик, що забезпечують формування компетентностей: проблемно-орієнтоване навчання, проєктна діяльність, дослідницький метод, кейс-метод, навчання через гру (game-based learning), кооперативне та колаборативне навчання.

Сучасні інструменти діяльнісного підходу як засоби організації ефективної взаємодії учасників освітнього процесу: цифрові платформи, інтерактивні сервіси, віртуальні лабораторії, симуляції, освітні застосунки, які сприяють залученню здобувачів освіти до активного пізнання та практичної діяльності.

Роль учителя в умовах діяльнісного підходу як фасилітатора, наставника та організатора освітнього середовища, який створює умови для самостійного здобуття знань, підтримує пізнавальну активність, сприяє розвитку критичного мислення та забезпечує педагогічний супровід індивідуальної освітньої траєкторії.

Діяльнісний підхід як основа формування ключових і предметних компетентностей, що забезпечує інтеграцію знань, розвиток практичних умінь, формування ціннісних орієнтацій та готовність здобувачів освіти до застосування набутих результатів навчання у життєвих ситуаціях.

Тема 1.3. Технологія кооперативного навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі

Кооперативне навчання: принципи, ролі, стратегії. Матриця оцінювання групової роботи. Умови ефективного перебігу: позитивна взаємозалежність (спільна мета), індивідуальна та колективна відповідальність, розвиток соціальних навичок та безпосередня взаємодія. 

Методи кооперативного навчання для формування колективної відповідальності. Цифрові інструменти для філологічної кооперації 

Тема 1.4. Глибинне та поверхневе навчання: розвиток критичного мислення та когнітивної гнучкості здобувачів освіти

Глибинне навчання як перехід від механічного запам’ятовування фактів та інформації до усвідомленого, критичного розуміння сутності явищ і процесів. 

Когнітивна гнучкість як здатність швидко перемикатися між різними стратегіями мислення, адаптуватися до нових умов і вирішувати нестандартні завдання. 

Критичне мислення як складова глибинного навчання, що передбачає уміння висувати гіпотези та їх перевіряти, аналізувати джерела інформації, розрізняти факти і судження, формулювати аргументовані висновки та оцінювати достовірність інформації.

Технології розвитку критичного мислення: постановка проблемних питань, робота з текстами та джерелами, проєктна діяльність, кооперативне навчання та рефлексія результатів навчання.

Глибинне навчання та когнітивна гнучкість як активна взаємодія здобувачів освіти з навчальним матеріалом, однокласниками та освітнім середовищем, що дозволяє інтегрувати нові знання у власний досвід, розвивати критичне мислення, творчість і здатність до адаптації в умовах швидких змін.

Тема 1.5. Проблемне навчання на уроках мови й літератури: сутність, механізм, освітні інструменти

Проблемне навчання як метод активного навчання. Спрямування на формування здатності здобувачів освіти самостійно шукати рішення, аналізувати інформацію та робити обґрунтовані висновки. Проблемне навчання та постановка відкритих питань: створення навчальних ситуацій із багатьма можливими рішеннями та стимулювання критичного мислення, аналітичних і рефлексивних умінь здобувачів освіти.

Проєктне навчання як інтеграція знань із різних предметів, інтеграція досвіду і практичні навички, формування результативних продуктів власної діяльності (тексти, презентації, мультимедійні матеріали). Розвиток творчого письма, здатності висловлювати власні думки в письмовій формі, аргументовано обґрунтовувати позицію та застосовування літературних і мовних знань у практичних завданнях.

Тема 1.6. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчань

Проєктне навчання як інтеграція знань із різних предметів, інтеграція досвіду і практичні навички, формування результативних продуктів власної діяльності (тексти, презентації, мультимедійні матеріали). Розвиток творчого письма, здатності висловлювати власні думки в письмовій формі, аргументовано обґрунтовувати позицію та застосовування літературних і мовних знань у практичних завданнях.

Розвиток критичного мислення через аналіз текстів, виявлення основних ідей, порівняння точок зору, аргументацію власної позиції та оцінювання достовірності інформації. 

Проєктне навчання на уроках української мови, української та зарубіжної літератур. Розвиток критичного мислення і творчого письма, забезпечення інтеграції знань, навичок аналізу та вираження власної думки, а також підготовка здобувачів освіти до активної участі у сучасному інформаційному та культурному середовищі.

МОДУЛЬ 2. Сучасні стратегії викладання предметів мовно-літературної освітньої галузі в умовах НУШ

Тема 2.1. Проєктування сучасного уроку української мови та літератури включення учня в навчальну діяльність як активного суб’єкта

Проєктування навчальних занять відповідно до модельних програм мовно-літературної освітньої галузі (українська мова/українська література/зарубіжна література/інтегровані курси у 7-9 класах НУШ). Реалізація сучасних підходів. Забезпечення навчального поступу та його проєкція на другий цикл базової середньлї освіти (базове предметне навчання).

Матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення для моделювання сучасного уроку. Створення безпечного, мотивувального освітнього середовища. Алгоритм проєктування компетентнісного уроку. Планування освітніх результатів. Інтеграція кооперативних та STEM-елементів.

Безпека уроку української мови та літератури. Громадянська та ціннісна складова уроку.

Тема 2.2. Компетентнісно орієнтовані завдання: структура та методичні орієнтири для конструювання

Компетентнісно орієнтовані завдання як інструмент реалізації компетентнісного підходу, що передбачає застосування здобувачами освіти знань, умінь, способів діяльності та ціннісних орієнтацій у змодельованих або реальних життєвих ситуаціях. Структура компетентнісно орієнтованого завдання як логічно вибудувана система елементів: контекст (життєва або професійно значуща ситуація), проблема або завдання, що потребує розв’язання, інструкція до виконання, очікуваний результат та критерії оцінювання.

Контекстуалізація завдань як умова наближення навчання до реального життя, що забезпечує мотивацію здобувачів освіти, сприяє усвідомленню практичної значущості знань і формуванню здатності діяти в різних ситуаціях. Методичні орієнтири для конструювання завдань: відповідність ДСБСО та очікуваним результатам навчання, інтеграція змісту різних освітніх галузей, урахування вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти, забезпечення варіативності та диференціації.

Рівні складності компетентнісно орієнтованих завдань як поступове ускладнення пізнавальної діяльності: від відтворення та застосування знань у стандартних ситуаціях до аналізу, оцінювання, створення нових продуктів і прийняття рішень у нестандартних умовах.

Інструменти оцінювання виконання завдань як невід’ємна складова їх конструювання: використання рубрик, критеріїв, дескрипторів, самооцінювання та взаємооцінювання, що забезпечують прозорість, об’єктивність і формувальний характер оцінювання. Компетентнісно орієнтовані завдання як засіб розвитку ключових компетентностей, критичного мислення, творчості та здатності до самостійної діяльності, що сприяє формуванню готовності здобувачів освіти до ефективної самореалізації в умовах сучасного суспільства.

Тема 2.3. Рефлексія та формувальне оцінювання результатів навчання здобувачів освіти з української мови та літератури: критерії, інструменти, зворотний зв’язок

Рефлексія як усвідомлений процес осмислення здобувачами освіти власної навчальної діяльності, результатів та труднощів у вивченні української мови та літератури, що сприяє формуванню здатності до самооцінювання, саморегуляції та розвитку навчальної автономії. Формувальне оцінювання як систематичний процес відстеження навчального поступу учнів, що передбачає надання своєчасного зворотного зв’язку, коригування освітнього процесу та підтримку індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти.

Критерії оцінювання результатів навчання з української мови та літератури як чітко визначені показники, що відображають рівень сформованості мовних, мовленнєвих і читацьких компетентностей: розуміння тексту, аналіз і інтерпретація художніх творів, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, дотримання норм української літературної мови. Інструменти формувального оцінювання як засоби забезпечення об’єктивності та прозорості оцінювання: рубрики, чек-листи, портфоліо, щоденники спостережень, діагностичні та творчі завдання, усні та письмові рефлексивні вправи, інтерактивні опитування та цифрові сервіси.

Зворотний зв’язок як ключовий елемент формувального оцінювання, що передбачає надання учням конкретних рекомендацій щодо покращення результатів навчання, акцентування на досягненнях та визначення напрямів подальшого розвитку мовленнєвих і читацьких умінь. Рефлексивні практики на уроках української мови та літератури як засіб розвитку критичного мислення та емоційного інтелекту: ведення читацьких щоденників, написання есе, обговорення прочитаного, самоаналіз мовленнєвої діяльності, взаємооцінювання та групова рефлексія.

Рефлексія та формувальне оцінювання як взаємопов’язані складові компетентнісного навчання, що забезпечують усвідомленість освітнього процесу, підвищують мотивацію до вивчення української мови та літератури та сприяють досягненню очікуваних результатів, визначених ДСБСО.

Тема 2.4. Цифрові інструменти та гейміфікація у викладанні української та зарубіжної літератури: можливості змішаного навчання

Поняття електронного (цифрового) освітнього середовища. Класифікація та призначення електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Добір та модифікація електронних (цифрових) освітніх ресурсів з урахуванням мети, умов навчання, віку та потреб здобувачів освіти.

Цифрові інструменти у викладанні української мови, української та зарубіжної літератури як засіб підвищення мотивації, активізації пізнавальної діяльності та забезпечення індивідуалізації навчання.

Використання цифрових інструментів в Новій українській школі (Geogebra, Desmos, платформ для створення інтерактивних завдань, розроблення критеріїв їх оцінювання). Цифрові інструменти для оцінювання, зворотного зв’язку та рефлексії навчання. 

Цифрові інструменти та ресурси для професійного спілкування, обміну досвідом, комунікації зі здобувачами освіти, батьками, іншими особами.

Змішане навчання як поєднання очної та дистанційної форм освітньої діяльності. Особливості організації змішаного навчання на уроках української мови, української та зарубіжної літератури: використання онлайн-платформ, електронних освітніх ресурсів, інтерактивних дошок, хмарних сервісів для спільної роботи, цифрових бібліотек та мультимедійного контенту.

Гейміфікація як впровадження ігрових механік в освітній процес. Використання елементів гри (бали, рівні, рейтинги, квести, рольові сценарії) під час аналізу художніх творів, закріплення літературознавчих понять, розвитку читацької грамотності та творчого письма.

Методи й прийоми застосування цифрових інструментів: інтерактивні тести, онлайн-опитування, віртуальні дискусії, створення цифрових ментальних карт, буктрейлерів, презентацій, подкастів, блогів. Організація спільної проєктної діяльності з використанням цифрових сервісів для розвитку комунікативних і соціальних компетентностей.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Практичне завдання  (після опрацювання всіх модулів). 

Тема. Проєктування освітнього процесу відповідно до ДСБСО та Концепції НУШ у базовій середній освіті (7–9 класи).

Мета: сформувати здатність педагогічних працівників аналізувати вимоги ДСБСО, проєктувати освітній процес на засадах компетентнісної освіти, визначати результати навчання та ефективні методи й форми організації навчальної діяльності учнів.

Завдання:

1. Проаналізуйте мовно-літературну освітню галузь (або навчальний предмет) у межах ДСБСО та її компетентнісний потенціал. 

2. Сформулюйте 3–4 загальні та конкретні результати навчання для здобувачів освіти 7–9 класів відповідно до предмета/інтегрованого курсу, який викладаєте.

3. Запропонуйте фрагмент тематичного планування (1 тема), у якому відображено інтеграцію ключових компетентностей і наскрізних умінь.

4. Обґрунтуйте вибір методів і форм навчання з позицій сучасних підходів.

5. Здійсніть коротку рефлексію: які елементи ДСБСО (модельної навчальної програми) є для вас найбільш складними в реалізації та чому?

Формат виконання: документ MS Word або PDF (обсяг 2–3 сторінки).

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

Тема 1.1. Сучасні підходи до організації освітнього процесу в НУШ: компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегративний, STEM- та практико-орієнтований

1. У чому полягає відмінність компетентнісного підходу від знаннєво-орієнтованої моделі навчання?
2. Як діяльнісний підхід реалізується на уроках української мови та літератури?
3. Які ознаки особистісно орієнтованого навчання можна виявити у структурі сучасного уроку?
4. У чому полягає потенціал STEM-елементів у мовно-літературній галузі?
5. Як поєднати практико-орієнтований підхід із формуванням ключових компетентностей?
6. Які труднощі виникають під час впровадження сучасних підходів і як їх подолати?

Тема 1.3. Технологія кооперативного навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі 

1. У чому сутність кооперативного навчання та його відмінність від традиційної групової роботи?
2. Які технології кооперативного навчання найбільш ефективні для формування компетентності?
3. Як організувати відповідальне мовленнєве партнерство між учнями?
4. Яким чином кооперативне навчання сприяє розвитку критичного мислення?
5. Як оцінювати індивідуальний внесок учнів у групову діяльність?
6. Які педагогічні умови забезпечують ефективну взаємодію в парах і командах?

Тема 2.4. Цифрові інструменти та гейміфікація у викладанні української та зарубіжної літератури: можливості змішаного навчання

1. Які цифрові інструменти є найбільш ефективними для аналізу художнього тексту?
2. У чому полягають переваги змішаного навчання для мовно-літературної галузі?
3. Як гейміфікація впливає на мотивацію та залученість учнів?
4. Які ризики надмірного використання цифрових технологій та як їх мінімізувати?
5. Як забезпечити формування медіаграмотності в процесі роботи з цифровими ресурсами?
6. Які критерії оцінювання доцільно застосовувати під час виконання цифрових або ігрових завдань?

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1.      Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020

№ 463-IX. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 20.12.2025).

2.      Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти»: наказ МОН від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 20.12.2025).

3.      Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025– 2030 роки: наказ МОН від 20.08.2025 № 1163. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 20.12.2025).

4.      Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 р.: Розпорядження КМУ від 16 грудня 2016 р. № 988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 20.12.2025).

Основна література

1. Боброва, О. Є. Проєктні технології навчання: теорія і практика: навч.-метод. посіб. Київ : Центр учбової літератури, 2020. 212 с.
2. Братківська, Л. С. Проєктна діяльність учнів як засіб формування ключових компетентностей: монографія. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2021. 198 с.
3. Зеленська Л. Д. Мовно-комунікативна компетентність учителя-коуча, ментора, тьютора, фасилітатора (на прикладі програми «Освітологія»). Молодь і ринок. № 9 (195). 2021. С. 16-20.
4. Інноваційні технології в сучасному освітньому просторі: колективна монографія / За заг. редакцією Г.Л. Єфремової. – Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020. – 444 с.
5. Інноваційні технології навчання в умовах модернізації сучасної освіти : монографія / за наук. ред. д. пед. н., проф. Л. З. Ребухи. Тернопіль : ЗУНУ, 2022. 143 с.
6. Кононко, О. Л. Інтерактивні технології навчання: навч.-метод. посіб. Київ: Світич, 2020. 192 с.
7. Кравченко, Т. В. Проєктна діяльність учнів у компетентнісній школі: метод. посіб. Тернопіль: Астон, 2021. 160 с.
8. Лаврова  А. Метод проєктів на уроках української літератури в старших класах. Молодий вчений, 4 (92), 50-53. Перейти за покликанням (дата звернення: 20.02.2026).
9. Лебедик Л., Стрельніков В., Стрельніков М. Сучасні технології навчання і методики викладання дисциплін: Навчально-методичний посібник для слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти. Полтава : АСМІ, 2020. 303 с

Додаткова література

1. Андрієвська, В. М. Компетентнісно орієнтоване навчання: сучасні підходи та технології. Київ: Педагогічна думка, 2020. 168 с.
2. Карташова, Л. А. Інноваційні педагогічні технології у професійній діяльності вчителя. Херсон: Олді-плюс, 2021. 176 с.
3. Кравченко, Т. В. Проєктна діяльність учнів у компетентнісній школі: метод. посіб. Тернопіль: Астон, 2021. 160 с.
4. Литвиненко, С. В. Педагогічні технології компетентнісного навчання. Київ: Академвидав, 2020. 184 с.
5. Слушний О. Інноваційні освітні технології в діяльності вчителя XXI століття / О. Слушний // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка; Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2021. № 2 (106). С. 150–159.
6. Філіпова, І. В. Використання методики проєктного навчання в освітньому процесі. Харків: Основа, 2020. 168 с.
7. Формувальне оцінювання: означення, техніки і інструменти : [блог] : україн. версія. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 20.02.2026).

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями про:

нормативно-правові та концептуальні засади реалізації компетентнісного навчання відповідно до вимог ДСБСО у другому циклі базової середньої освіти (базове предметне навчання);

сутність, дидактичні можливості та інструментарій реалізації сучасних підходів до навчання (компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, STEM- та практико-орієнтованого) у мовно-літературній освітній галузі;

особливості застосування сучасних технологій і методик (глибинного, проблемного, проєктного, кооперативного, та цифрового) навчання;

принципи,  структуру та моделі проєктування сучасного уроку української мови, української та зарубіжної літератур у у другому циклі базової середньої освіти;

сутність, принципи, інструменти та моделі формувального оцінювання, механізми надання ефективного зворотного зв’язку, організації само- й взаємооцінювання відповідно до вимог державного стандарту;

критерії та показники та рівні оцінювання результатів навчання учнів 7–9 класів, підходи до розроблення компетентнісно орієнтованих завдань і визначення рівнів досягнення обов’язкових результатів навчання;

теоретико-методичні засади інтеграції української та зарубіжної літератур, міжпредметної інтеграції, реалізації наскрізних умінь і ціннісних орієнтирів у другому циклі базової середньої освіти;

дидактичний потенціал цифрових інструментів, електронних освітніх ресурсів і технологій гейміфікації для розвитку читацької, комунікативної та медіаграмотнісної компетентностей здобувачів освіти.

За результатами навчання слухачі набудуть (удосконалять) уміння, навички та cпocоби професійної діяльності:

організовувати освітній процес на засадах сучасних підходів відповідно до вимог державного стандарту та принципів НУШ в умовах очного, дистанційного й змішаного навчання;

проєктувати навчальні ситуації та моделювати уроки мовно-літературної освітньої галузі з визначенням чітких, вимірюваних і досяжних очікуваних результатів навчання;

формулювати очікувані результати уроку відповідно до обов’язкових результатів навчання другого циклу базової середньої освіти та забезпечувати їх досягнення через систему компетентнісно орієнтованих завдань;

розробляти проблемні, дослідницькі та  проєктні завдання, інтегрувати практико-орієнтований зміст у навчання мови й літератури, забезпечуючи міжпредметні зв’язки та розвиток наскрізних умінь;

застосовувати стратегії кооперативного навчання, організовувати групову та командну роботу здобувачів освіти, формувати безпечне середовище партнерської взаємодії на засадах педагогіки партнерства;

розробляти критерії та інструменти оцінювання результатів навчання, упроваджувати елементи формувального оцінювання, організовувати рефлексію, самооцінювання та взаємооцінювання учнів;

інтегрувати цифрові інструменти та онлайн-ресурси в освітній процес, використовувати елементи гейміфікації та цифровий  контент для підвищення мотивації та розвитку читацької, комунікативної й медіаграмотнісної компетентностей; 

здійснювати професійну рефлексію, аналізувати ефективність власної педагогічної діяльності та планувати подальший професійний розвиток.