ПРОГРАМА підвищення кваліфікації вчителів інтегрованого курсу літератур закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт профільної середньої освіти

Модуль 1. Особливості викладання інтегрованого курсу літератур мовно-літературної освітньої галузі.

Мета та компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі. Базові знання. Вимоги до обов'язкових результатів навчання учнів.

Особливості мовно-літературної освітньої галузі Державного стандарту профільної середньої освіти: мета мовно-літературної освітньої галузі, реалізація в освітньому процесі компетентнісного потенціалу галузі, специфіка опанування учнями базових знань у межах мовно-літературної освітньої галузі; вимоги до обов'язкових результатів навчання учнів/учениць.

Наступність у досягненні очікуваних результатів мовно-літературної освітньої галузі між ланками та циклами освіти. 

Розвиток наскрізних умінь учнів/учениць через інтегрований курс літератур мовно-літературної освітньої галузі. 

Інтеграція сучасних тенденцій розвитку культури, науки, мистецтва у змісті курсу. 

Огляд та аналіз модельних навчальних програм інтегрованого курсу літератур, визначення особливостей кожної з них. 

Визначення послідовності досягнення результатів навчання учнів із інтегрованого курсу літератур. 

Опис змісту інтегрованого курсу літератур і видів навчальної діяльності учнів. Особливості реалізації різних видів навчальної діяльності в освітньому процесі, узгодження її вимог, змісту тощо з мовно-літературною освітньою галуззю Державного стандарту профільної середньої освіти. 

Розроблення навчальних програм на основі модельних навчальних програм. Академічна свобода вчителя. Академічна доброчесність. Планування навчальних занять на основі модельних навчальних програм або навчальних програм, затверджених педагогічною радою закладу освіти.

Використання здоров'язбережувальних технологій під час освітнього процесу. Формування здорового способу життя; мотиваційні стратегії формування потреби у руховій активності учнів протягом життя. 

Реалізація діяльнісного, компетентнісного та інтегрованого підходів у навчанні учнів/учениць на уроках. 

Реалізація інтегративного підходу у навчанні учнів/учениць. 

Модуль 2. Формування компетентного учня-читача на уроках інтегрованого курсу літератур. 

Пріоритетні напрями розвитку шкільної літературної освіти в умовах інформаційного суспільства. 

Компетентнісна спрямованість навчання інтегрованого курсу літератур.

Вироблення в учнів/учениць потреби у читанні художніх та інформаційних текстів української та зарубіжних літератур для духовного, культурного і національного самовираження, міжкультурного діалогу, збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування системи суспільно-державних (національних) цінностей України і ставлень, а також для подальшого професійного становлення, формування громадянської стійкості. 

Навчання української та зарубіжної літератур в умовах профілізації.

Навчання української та зарубіжної літератури на засадах культурологічного підходу. 

Сприймання, аналіз, інтерпретація, критична оцінка інформацію в текстах різних видів, зокрема інформаційних і художніх текстах класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), медіатекстах. 

Використання учнями/ученицями інформації для збагачення власного досвіду та духовного розвитку; висловлення власних думок, почуттів, ставлення та ідей, взаємодія з іншими особами в усній та письмовій формах, зокрема інтерпретуючи інформаційні та художні тексти класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних). 

Взаємодія учнів/учениць з іншими особами в цифровому просторі.

Компетентнісно орієнтовані завдання на уроках інтегрованого курсу літератур.

Освітні інновації на уроках інтегрованого курсу літератур.

Методика організації компетентнісного навчання інтегрованого курсу літератур.

Розвиток читацької компетентності на уроках інтегрованого курсу літератур.

Модуль 3. Оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі з інтегрованого курсу літератур.

Оцінювання та оцінка. Принципи оцінювання. Вимоги законодавства щодо академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчання учнів/учениць, механізми її забезпечення. Функції та форми оцінювання. Об'єкти оцінювання: ключові компетентності, наскрізні вміння, результати навчання.

Основні види оцінювання: формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація. Критерії та шкали (підходи) оцінювання. Орієнтовна рамка оцінювання навчальних досягнень здобувачів профільної середньої освіти. Свідоцтво досягнень. 

Практика та інструменти оцінювання. Поточне й підсумкове оцінювання.

Формувальне оцінювання. Сутність формувального оцінювання. Навчальні цілі й критерії успіху. Зворотний зв'язок, методи отримання вчителем зворотного зв'язку щодо сприймання та розуміння учнями навчального матеріалу. Самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів. Педагогічні техніки, методи й прийоми формувального оцінювання, інструменти (паперові, цифрові тощо) здійснення. Оцінювання результату й процесу групової форми діяльності (парна, командна тощо). 

Рефлексивне оцінювання. 

Розроблення та аналіз завдань для оцінювання результатів навчання учнів відповідно до Державного стандарту профільної середньої освіти.

Міжнародний досвід з проблеми оцінювання (PISA, TIMSS тощо).

Особливості оцінювання учнів з особливими освітніми потребами. Адаптація методів і прийомів оцінювання відповідно до потреб учнів/учениць із особливими освітніми потребами. Зв'язок оцінювання з індивідуальною програмою розвитку.

Організаційно-педагогічні умови оцінювання в закладі освіти. Система оцінювання результатів навчання учнів/учениць у школі: відкритість і прозорість системи оцінювання; правила і процедури; особистісна відповідальність учнів/учениць за результати навчання. Автономія закладу освіти у розробленні власної системи, планів оцінювання. Оцінювання ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів. Удосконалення навичок учителів, учнів і батьків/осіб, які їх замінюють, з оцінювання.

Групи навчальних результатів мовно-літературної освітньої галузі. Загальні та конкретні результати. Орієнтири для оцінювання основного та поглибленого рівнів навчання інтегрованого курсу літератур.

Знання й розуміння:

• мовно-літературної освітньої галузі Державного стандарту профільної середньої освіти: мети та компетентнісного потенціалу;
• основних груп обов'язкових результатів навчання учнів в мовно-літературній освітній галузі; загальної характеристики базових знань з мовно-літературної освітньої галузі;
• сутності наскрізних для всіх компетентностей умінь;
• сучасних тенденцій розвитку науки, цивілізаційних змін;
• сучасних знань з фундаментальних мовно-літературних, художньо-естетичних, з урахуванням особливостей національних меншин та корінних народів та основ збереження здоров'я тощо щодо забезпечення освітньої діяльності;
• принципів академічної свободи вчителя;
• принципів академічної доброчесності;
• структури обов'язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених у Державному стандарті профільної середньої в контексті мовно-літературної освітньої галузі;
• особливостей модельних навчальних програм з інтегрованого курсу літератур;
• видів та етапів планування освітнього процесу;
• особливостей викладання інтегрованого курсу літератур на засадах концепції Нової української школи;
• методику розвитку професійно-прикладних якостей;
• змісту інтегрованого курсу літератур і методик його викладання;
• форм, методів, технологій навчання, виховання й розвитку учнів засобами мовно-літературної освітньої галузі, навчального інтегрованого курсу літератувр;
• особливостей реалізації різних видів навчальної діяльності в освітньому процесі;
• видів інтеграції в навчанні, підходів до інтегрованого навчання учнів;
• компетентнісного підходу до оцінювання результатів навчання учнів;
• визначальних характеристик освітнього середовища;
• цифрових технологій та електронних освітніх ресурсів для навчання учнів інтегрованому курсу літератур мовно-літературної освітньої галузі, їх оцінювання та організації їхнього самоконтролю, відстеження прогресу учнів у навчанні;
• вітчизняних освітніх традицій та здобутків кращих міжнародних освітніх систем;
• принципів, функцій, об'єктів оцінювання;
• підходів (бального, вербального, рівневого) до вираження оцінки;
• структури Свідоцтва досягнень, характеристик навчальної діяльності, сформованих відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом профільної середньої освіти;
• концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання;
• сутності формувального оцінювання, стратегій здійснення формувального оцінювання;
• методів і прийомів для організації різних видів оцінювання, розвитку в учнів/учениць здатності до самооцінювання і взаємооцінювання результатів навчання.

Уміння:

• орієнтуватися в структурі загальних результатів навчання здобувачів освіти та орієнтирах для їх оцінювання в мовно-літературній освітній галузі;
• створювати критерії для аналізу модельних програм інтегрованого курсу літератур щодо можливості їх використання в освітньому процесі;
• визначати сильні сторони модельних програм інтегрованого курсу літератур і прогнозувати можливі утруднення їх реалізації;
• бачити можливості поступового, з наростанням обсягу й складності, навчального матеріалу, наближення школярів до здобуття загальних і конкретних навчальних результатів, передбачених Стандартом профільної освіти та прописаних у ньому орієнтирів для оцінювання;
• розробляти навчальну програми на основі модельної навчальної програми інтегрованого курсу літератур;
• реалізовувати принципи академічної свободи;
• визначати послідовність досягнення результатів навчання учнів/учениць із інтегрованого курсу літератур;
• описувати зміст інтегрованого курсу літератур і видів навчальної діяльності учнів/учениць;
• інтегрувати сучасні тенденції розвитку культури (науки, мистецтва тощо) у зміст інтегрованого курсу літератур;
• проєктувати навчальні заняття на основі модельних навчальних програм і навчальних програм, затверджених педагогічною радою закладу освіти, календарного планування;
• упроваджувати фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня з метою підвищення рухової активності;
• організовувати безпечне і здорове освітнє середовище;
• генерувати нові ідеї і пропонувати шляхи їх упровадження;
• виявляти міждисциплінарні зв'язки у визначеній проблемі та використовувати відповідні знання, методи і технології для їх розв'язання на засадах міждисциплінарного підходу;
• здійснювати діагностику готовності учнів до навчання, інтерпретації результатів виконання практичних завдань; пошуку та добору технологій, методів, інструментів та засобів навчання; розробки системи освітньої взаємодії на уроці в НУШ;
• розвивати в учнів ключові компетентності та наскрізні вміння, спільні для всіх компетентностей; формувати готовність до їх застосування в навчальних та життєвих ситуаціях;
• застосовувати міжпредметні зв'язки та інтеграцію інтегрованого курсу літератур;
• добирати традиційні та інноваційні методики навчання;
• аналізувати і критично оцінювати навчально-методичне забезпечення інтегрованого курсу літератур, що використовуються в освітньому процесі;
• розробляти проєкти навчально-методичних матеріалів, пропозиції, надавати експертну оцінку навчальним і методичним матеріалам, що використовуються в освітньому процесі; 
• дотримуватися принципу академічної доброчесності; 
• використовувати безпечне освітнє цифрове середовище для організації та управління освітнім процесом, організації групової взаємодії, зворотного зв'язку, використовувати у практичній діяльності сучасні тенденції викладання і навчання у закладах освіти з урахуванням упровадження дистанційного навчання; 
• упроваджувати в практику роботи здобутки кращих міжнародних освітніх систем; 
• визначати проблемні питання у своїй професійній діяльності та віднаходити шляхи їх вирішення, запобігання і вирішення конфліктів, досягнення компромісів, дотримання соціальної відповідальності за свою професійну діяльність;
• здійснювати різні види оцінювання результатів навчання учнів/учениць (формувальне, поточне, підсумкове);
• організовувати оцінювальну діяльність на основі самооцінювання взаємооцінювання;
• формулювати об'єктивні й зрозумілі для учнів навчальні цілі, визначати критерії оцінювання; застосовувати формувальне оцінювання з метою підтримки учнів/учениць в освітньому процесі, забезпечувати компетентнісний та особистісно орієнтований підходи в навчанні;
• добирати й використовувати завдання для оцінювання результатів навчання учнів/учениць відповідно до Державного стандарту профільної середньої освіти; адаптувати або вдосконалювати їх відповідно до освітніх потреб і можливостей учнів/учениць;
• створювати умови для формування в учнів/учениць уміння здійснювати рефлексію власної навчальної діяльності;
• обирати відповідні навчальні методи для визначення навчальних потреб учнів/учениць, розвитку їх самостійності й взаємодії, відслідковування прогресу в навчанні та перевірки розуміння;
• планувати урок, який підтримує освітній процес із використанням інструментів формувального оцінювання;
• прогнозувати ефективність застосування елементів формувального оцінювання у власній педагогічній діяльності.

Диспозиції (цінності, ставлення): 

• власного професійного розвитку педагога в умовах змін системи освіти та законодавчого забезпечення; 
• визначення відповідності власних професійних компетентностей чинним вимогам; 
• партнерської взаємодії та співпраці з суб'єктами освітнього процесу;
• створення кейсів з інтегрованого курсу літератур із метою підвищення якості викладання та навчання; 
• особистісної орієнтації на підвищення рівня власної дидактичної компетентності; 
• формування здорового способу життя на ціннісній основі; 
• постійного вдосконалення мотиваційних стратегії залучення учнів/учениць до здорового способу життя; 
• планування освітньої діяльності, самостійної розробки дидактичних матеріалів; формування умов досягнення успішного результату практичної діяльності, виховання ціннісного ставлення до особистісних здобутків навчання;
• здійснення професійної діяльності з урахуванням принципів дитиноцентризму, розвитку особистості, педагогіки партнерства;
• здатність критично оцінювати вітчизняний і зарубіжний досвід з проблеми оцінювання результатів навчання учнів;
• готовність застосувати нові підходи до оцінювання результатів навчання учнів/учениць у сучасній школі, мотивація до розроблення нових інструментів оцінювання (паперових, цифрових) власної педагогічної діяльності.