«СТАРША ПРОФІЛЬНА ШКОЛА: ТРАНСФОРМАЦІЯ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ ТА НОВІ ІНСТРУМЕНТИ ФІЛОЛОГА» (зарубіжна література)

Подальша підтримка та супровід педагогів у межах Програми реалізуються через наступні інструменти та механізми:

           Програма спирається на Постанову Кабінету Міністрів України № 1439 від 05.11.2025 р., яка передбачає реалізацію експериментального проєкту щодо закупівлі послуг не лише з підвищення кваліфікації, а й із супервізії педагогічних працівників. Це означає системний професійний супровід вчителя для подолання професійних труднощів.

• Методичний та цифровий інструментарій для самостійної роботи: Слухачі отримують доступ до «екосистеми цифрових інструментів», яку вони можуть використовувати у подальшій практиці:
  • Спеціалізовані AI-асистенти (Magic School, ChatGPT) для підготовки планів уроків та диференційованих завдань.
  • Платформи для візуалізації та зворотного зв’язку (Canva, Padlet, Kahoot!).
  • Доступ до розгалуженої мережі онлайн-ресурсів, таких як «Едера», «Освіторія Медіа» та портал «НУШ», для постійного оновлення знань.
• Професійна трансформація ролі вчителя: Програма готує педагога до виконання нових функцій, які передбачають постійну взаємодію з учнями за межами викладання предмета: фасилітатора, лінгвіста та кар’єрного радника. Для цього вчителям надаються методичні посібники з кар’єрного консультування.
• Робота з освітніми втратами: Педагоги отримують алгоритми для тривалого проектування індивідуальних траєкторій надолуження знань для учнів, що передбачає постійний моніторинг та корекцію навчального прогресу.

Таким чином, супровід після навчання здійснюється через нормативно закріплену супервізію, надання доступу до сучасних цифрових сервісів та озброєння вчителя методиками для самостійного вирішення професійних кейсів

 

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ  РЕФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ

Тема 1.1. Державний стандарт профільної середньої освіти: архітектура та ціннісні орієнтири 

Аналіз Постанови КМУ від 25.07.2024 р. № 851. Концептуальний зсув від "знаннєвого" до "компетентнісного" підходу в старшій школі. Мета профільної освіти: розвиток особистості через утвердження української національної та громадянської ідентичності, формування життєвої стійкості. Огляд 11 ключових компетентностей: від вільного володіння державною мовою до підприємливості та фінансової грамотності. Характеристика 11 наскрізних умінь, таких як критичне та системне мислення, здатність співпрацювати, конструктивно керувати емоціями. Філософські підвалини профільної школи: повага до особистості, академічна доброчесність, безбар'єрність.   

Тема 1.2. Типова освітня програма для академічних ліцеїв.

Аналіз Наказу МОН № 1452. Зміст та структура Типової освітньої програми (ТОП) для 10–12 класів. Поняття "кластерів" профілізації. Мовно-літературний кластер: інтеграція української мови, літератури та іноземних мов. Вимоги до організації освітнього процесу в академічних ліцеях. Роль педагогічної ради у формуванні профілів на основі запитів батьків та учнів. Створення змінних груп для поглибленого вивчення мови та літератури.   

Розгляд Додатка 23 до Стандарту. Структура навчального навантаження для 10, 11 та 12 класів. Поняття обов'язкових освітніх компонентів (спільних для всіх профілів) та вибірково-обов'язкових компонентів (профільних). Можливості перерозподілу годин між галузями в межах академічної автономії закладу. Особливості базового плану для спеціальних закладів та класів з навчанням мовами корінних народів. Механізм формування індивідуальної освітньої траєкторії учня через вибір навчальних предметів та рівнів їх складності.   

МОДУЛЬ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ В АКАДЕМІЧНОМУ ЛІЦЕЇ

Тема 2.1. Модельні навчальні програми: від основного до поглибленого рівня 

Огляд актуального переліку модельних навчальних програм (МНП), рекомендованих МОН для профільної школи (з 2027 року). Класифікація програм за рівнями: основний (базовий) та поглиблений. Аналіз змісту специфічних курсів: «Риторика як мистецтво комунікації», «Нонфікшн: що таке нехудожня література?», «Ідентичність людської душі в літературному вимірі». Опрацювання програм інтегрованих курсів та вибіркових модулів. Розуміння індексів обов'язкових результатів навчання для кожного року (10, 11, 12 МОВ).   

Тема 2.2.Технологія розроблення навчальної програми з української мови та літератури на основі модельних, затвердження упровадження 

Алгоритм трансформації модельної програми в робочу навчальну програму вчителя. Вимоги до структури програми згідно з рекомендаціями УІРО: пояснювальна записка, очікувані результати, змістові лінії, інструментарій оцінювання. Методика відбору навчального матеріалу (текстів, мовних явищ) з урахуванням профілю ліцею. Можливість внесення змін до змісту (до 30%) за умови збереження відповідності результатам Стандарту. Календарно-тематичне планування як інструмент реалізації програми.   

Тема 2.3. Адаптація змісту під освітні потреби та специфіку ліцею

 Стратегії диференціації навчання. Створення навчальних програм не на основі модельних (авторські програми) — порядок затвердження та верифікації. Дизайн освітнього середовища: як зміст програми впливає на організацію простору в ліцеї. Врахування міжпредметних зв'язків: мова як інструмент вивчення інших дисциплін. Врахування вікових особливостей учнів 15–18 років при доборі літературних творів.   

МОДУЛЬ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ/КУРСІВ ОСНОВНОГО ТА ПОГЛИБЛЕНИХ РІВНІВ У СТАРШІЙ ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ.

Тема 3.1. Інноваційні технології викладання зарубіжної літератури на основному та поглиблених рівнях

Перехід до функціонального підходу в навчанні мови: мова як дія, а не лише система знаків. Методики розвитку критичного читання: технологія «шести капелюхів», дискусійні клуби, дебати. Використання сторітелінгу як методу розвитку зв’язного мовлення та креативності. Гейміфікація навчального процесу: квести за літературними творами, рольові ігри «Співбесіда з класиком». Формування медіаграмотності через аналіз рекламних текстів, постів у соцмережах та пропагандистських наративів. Проектна діяльність: створення подкастів, буктрейлерів, літературних гідів.   

Тема 3.2.Використання цифрових інструментів та ШІ на уроках зарубіжної літератури в старшій профільній школі 

Екосистема цифрових інструментів для вчителя НУШ. Сервіси для створення контенту: Canva для візуалізації художніх світів, Genially для інтерактивних плакатів. Платформи для зворотного зв’язку та опитування: Kahoot!, Quizizz, Mentimeter. Роль штучного інтелекту в освіті: генеративні моделі (ChatGPT, Claude) як асистенти в підготовці планів уроків та генерації вправ. Спеціалізовані AI-інструменти: Magic School для створення диференційованих завдань, Grammarly для редагування текстів. Електронне портфоліо учня як засіб фіксації індивідуального прогресу.   

Тема 3.3. Кар’єрне консультування та профорієнтація на уроках мовно-літературної галузі 

 Концепція сучасної профорієнтації в НУШ. Мовно-літературна освіта як база для Soft Skills: комунікація, аргументація, емоційний інтелект. Навчання прикладним навичкам: написання резюме (CV), супровідних листів, мотиваційних есе для вступу. Робота з текстами різних професійних сфер. Знайомство з кар’єрними траєкторіями у сфері медіа, PR, видавничої справи, перекладу та копірайтингу. Використання літературних персонажів як кейсів для аналізу життєвих стратегій та кар’єрного вибору.   

МОДУЛЬ 4. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ НА РІВНІ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ 

Тема 4.1. Критерії та інструментарій оцінювання за групами результатів у старшій профільній школі 

Оцінювання на основі Стандарту за 12-бальною шкалою. Характеристика чотирьох груп результатів навчання в мовно-літературній галузі:

1. Взаємодія з іншими особами в усній формі.   
2. Сприймання, аналіз та інтерпретація текстів різних видів.   
3. Письмова взаємодія та висловлення думок.   
4. Дослідження мови та літературних явищ. Розробка критеріїв для кожного рівня досягнень (початковий, середній, достатній, високий). Специфіка оцінювання на поглибленому рівні (індекси з літерою П). Технології формувального оцінювання: рубрики, чек-листи, самооцінювання та взаємооцінювання. Оцінювання проектної та дослідницької діяльності старшокласників.   

Тема 4.2. Методика діагностування та компенсації навчальних розривів Поняття освітніх втрат (втрата доступу до навчання) та освітніх розривів (різниця між очікуваними та реальними знаннями). Інструменти вхідного та поточного діагностування: цифрові тести, спостереження, аналіз учнівських робіт. Побудова індивідуальних траєкторій надолуження знань. Адаптація змісту програми: концентрація на ключових темах, інтеграція матеріалу, використання міжпредметних зв’язків. Психосоціальна підтримка як фундамент для подолання когнітивних бар’єрів. Травма-інформований підхід в освіті: створення емоційно безпечного середовища на уроках філології.

 

Орієнтовний перелік практичних завдань

Для успішного завершення курсу слухачі виконують комплекс завдань, що моделюють реальну професійну діяльність у профільному ліцеї:

1. Проектування фрагмента робочої програми: Оберіть одну модельну програму (наприклад, "Зарубіжна література. 10 клас") та розробіть зміст одного розділу для академічного профілю, визначивши результати навчання з індексом П.   
2. Кейс «Цифровий філолог»: Створіть інтерактивну вправу на платформі LearningApps та згенеруйте за допомогою ШІ (ChatGPT) три типи запитань до художнього тексту (репродуктивні, проблемні та оцінювальні).   
3. Розробка оцінювальної рубрики: Створіть рубрику для оцінювання публічного виступу учня 11 класу, виокремивши критерії для основного та поглибленого рівнів.   
4. План-конспект профорієнтаційного уроку: Розробіть сценарій заняття на тему «Моя кар’єра в медіа: сила слова», інтегрувавши вправи з написання резюме та аналізу медіатексту.   
5. Діагностичний інструментарій: Підготуйте діагностичний тест для виявлення освітніх втрат з теми «Творчість Вільяма Шекспіра найвище досягнення європейської літератури доби Відродження» та запропонуйте план компенсаторного навчання для групи учнів

Вимоги до самостійної роботи

Самостійна робота (6 годин) передбачає поглиблене вивчення нормативних документів та опрацювання додаткової літератури.   

Аналіз порівняльних таблиць Стандарту базової та профільної освіти.

Перегляд вебінарів МОН щодо впровадження пілотних проектів у 10-х класах.

Підготовка рефлексивного есе на тему: «Вчитель-філолог у профільній школі: фасилітатор, лінгвіст чи кар’єрний радник?».   

 

За результатами навчання педагоги оволодіють знаннями та розвинуть уміння щодо:

Організації освітнього процесу в старшій школі відповідно до нормативно-правових засад Державного стандарту профільної середньої освіти;

розробляти календарно-тематичне планування для 10–12 класів, адаптуючи модельні програми до потреб конкретного профілю (наприклад, поглиблене вивчення мови для гуманітаріїв);

використовувати техніки сторітелінгу, гейміфікації та проектного навчання для підвищення мотивації старшокласників;

застосовувати цифрові платформи (Canva, Magic School, ChatGPT, Padlet) для візуалізації літературних концептів та створення мовних вправ;   

будувати освітній процес на засадах профорієнтації, допомагаючи учням усвідомити роль мовних навичок у майбутній кар’єрі;

здійснювати критеріальне оцінювання за 12-бальною шкалою, враховуючи вимоги до основного та поглибленого рівнів (індекс П) ;

проектувати плани подолання освітніх втрат на основі результатів діагностування знань.

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період.   

Програма реалізується  з 14.30

Програма підвищення кваліфікації «СТАРША ПРОФІЛЬНА ШКОЛА: ТРАНСФОРМАЦІЯ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ ТА НОВІ ІНСТРУМЕНТИ ФІЛОЛОГА» (зарубіжна література) надає педагогам наступні академічні та професійні можливості:

Академічні можливості:

• Отримання кредитів ЄКТС: Загальний обсяг програми становить 30 академічних годин, що відповідає 1 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи.
• Моделювання індивідуальних траєкторій: Педагоги вчаться проектувати індивідуальні освітні траєкторії для учнів, які обирають академічне або професійне спрямування в межах старшої школи (10–12 класи).
• Робота з інноваційним змістом: Програма передбачає ознайомлення з новими курсами, такими як «Риторика як мистецтво комунікації», «Нонфікшн: що таке нехудожня література?» та аналіз специфіки поглибленого вивчення предметів.
• Методологічна автономія: Вчителі опановують алгоритми адаптації модельних навчальних програм до потреб конкретного профілю ліцею, включаючи можливість внесення змін до змісту (до 30%).

Професійні можливості:

• Вдосконалення ключових компетентностей: Програма розвиває предметно-методичну (А2), інформаційно-цифрову (А3), психологічну (Б1), оцінювально-аналітичну (Г3) та інноваційну (Б2) компетентності вчителя.
• Опанування цифрових інструментів та ШІ: Вчителі навчаються використовувати штучний інтелект (ChatGPT, Magic School) та цифрові сервіси (Canva, Padlet, Kahoot!) для створення автентичних навчальних матеріалів та візуалізації літературних концептів.
• Кар’єрне консультування: Програма надає інструменти для інтеграції профорієнтації в уроки зарубіжної літератури, допомагаючи учням усвідомити роль мовних навичок у майбутній кар’єрі в сферах медіа, PR, видавничої справи та копірайтингу.
• Діагностика та компенсація освітніх втрат: Педагоги отримують методики для ідентифікації прогалин у знаннях учнів та стратегії їх подолання.
• Сертифікація: За умови успішного виконання програми (прохідний поріг 70%) слухачі отримують Свідоцтво про підвищення кваліфікації.

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що дозволяє враховувати вже наявний професійний досвід вчителів та орієнтуватися на вирішення реальних практичних кейсів