ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У НАВЧАННІ ГЕОГРАФІЇ ЗА МОДЕЛЬНИМИ ПРОГРАМАМИ НУШ (6–9 КЛАСИ)

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
Модуль 1. Проєктування дослідницької діяльності на уроках географії у 6-8 класах
Тема 1. Визначення основних характеристик компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та інтегративного підходів на прикладі вивчення розділу «Оболонки Землі» у 6-му класі.	2	2	1		5
Тема 2. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань у курсі географії 7-го класу. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти.	1	2	1		4
Тема 3. «Україна: природні умови та ресурси в цифрах і фактах» у контексті STEM-орієнтованого підходу для курсу географії 8 класу.	2	1	2		5
Разом за модуль	5	5	4		14
Модуль 2. Проєктування дослідницької діяльності на уроках географії у 8-9 класах
Тема 4. Проєктне навчання. Проєктування дослідницької діяльності учнів під час вивчення населення та економіки України і світу в курсі географії 9 класу	1	3	1		4
Тема 5. Глибинне навчання. Формування географічного образу та економічного профілю країни засобами дослідницької діяльності в курсі географії 9 класу	2	2	1		4
Тема 6. Методика організації польових досліджень природи, населення та господарства своєї місцевості у контексті практичної зорієнтованості, активної навчальної діяльності та рефлексивного навчання.	1	3	1		7
Разом за модуль	4	8	3		16
Підсумкові заходи				1	1
Усього	9	15	5	1	30

Модуль 1.

Тема 1. Визначення основних характеристик компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та інтегративного підходів на прикладі вивчення розділу «Оболонки Землі» у 6-му класі.

Визначення основних характеристик компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного та середовищного підходів до навчання географії. Змістовий компонент методики вивчення розділів «Оболонки Землі» у курсі географії 6 класу відповідно до модельних програм НУШ. Формування предметних географічних компетентностей учнів  у процесі вивчення взаємозв’язків між оболонками Землі через інтеграцію природничих знань. Методичні підходи до організації особистісно орієнтованої дослідницької діяльності учнів під час вивчення природних об’єктів, процесів і явищ. Використання навчального моделювання як засіб організації діяльнісного навчання: дослідження властивостей гірських порід і мінералів, моделювання рухів літосферних плит, спостереження за погодними явищами, аналіз змін температури та атмосферного тиску, дослідження кругообігу води в природі, вивчення взаємозв’язків компонентів природних комплексів. Методика проведення практичних і дослідницьких робіт. Формування в учнів умінь спостерігати, висувати припущення, аналізувати результати досліджень, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та презентувати результати власної діяльності. Оцінювання результатів дослідницької діяльності учнів під час вивчення теми «Оболонки Землі». Використання формувального оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання в процесі виконання навчальних досліджень і мініпроєктів.

 

Тема 2. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань у курсі географії 7-го класу. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти.

Методика проєктування і застосування компетентнісно орієнтованих завдань на прикладі вивчення географії материків і океанів у 7-му класі. Метод проблемного викладення навчального матеріалу. Структура проблемних завдань і запитань з географії. Методика організації навчальних досліджень щодо впливу природних чинників на життя і діяльність населення, причин виникнення природних катастроф, екологічних проблем материків і океанів, змін клімату, деградації природних ресурсів та наслідків антропогенного впливу на довкілля. Методичні підходи до переходу від репродуктивного опису географічних об’єктів до аналітичного вивчення природних процесів, явищ і глобальних проблем. Формування в учнів умінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між географічним положенням, кліматом, рельєфом, внутрішніми водами, ґрунтами, рослинністю, тваринним світом і господарською діяльністю населення на материках та в океанах. Організація дослідницької діяльності учнів під час вивчення материків і океанів на підґрунті використання проблемних завдань для розвитку критичного мислення учнів. Порівняльний аналіз природних процесів, що відбуваються в різних регіонах світу. Використання формувального оцінювання для розвитку аналітичного мислення, умінь досліджувати, інтерпретувати географічну інформацію та розв’язувати проблемні завдання.

 

 

Тема 3. «Україна: природні умови та ресурси в цифрах і фактах» у контексті STEM-орієнтованого підходу для курсу географії 8 класу.

Методика реалізації STEM-орієнтованого підходу під час вивчення природних умов і природно-ресурсного потенціалу України у 8-му класі. Інтеграція географії з математикою, інформатикою, екологією та технологіями у процесі аналізу статистичних даних, картографічних матеріалів і цифрових ресурсів. Організація дослідницької діяльності учнів щодо вивчення кліматичних особливостей, водних, земельних, мінеральних та рекреаційних ресурсів України. Методика використання STEM-завдань для формування в учнів умінь аналізувати кількісні показники, будувати діаграми, графіки, тематичні карти та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між природними умовами, ресурсозабезпеченістю та господарською діяльністю населення.

Практичне застосування цифрових технологій, GIS-сервісів, інтерактивних карт, онлайн-платформ та електронних таблиць у процесі вивчення географії України. Організація проєктної діяльності учнів щодо раціонального природокористування, оцінки екологічного стану територій, аналізу впливу антропогенної діяльності на природні ресурси та розроблення моделей сталого розвитку регіонів України. Формування навичок критичного мислення, роботи з інформацією, аналізу статистичних матеріалів та інтерпретації географічних даних.

Методичні підходи до реалізації компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та інтегративного підходів у процесі STEM-навчання географії. Використання проблемно-пошукових, дослідницьких та інтерактивних методів навчання для розвитку пізнавальної активності учнів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Формувальне оцінювання як засіб розвитку дослідницьких умінь, самостійності, аналітичного мислення та здатності учнів застосовувати географічні знання у практичній діяльності.

Модуль 2. Проєктування дослідницької діяльності на уроках географії у 8-9 класах

Тема 4. Проєктне навчання. Проєктування дослідницької діяльності учнів під час вивчення населення та економіки України і світу в курсі географії 9 класу

Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчань. Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі.

Змістовий компонент методики вивчення розділів «Населення України і світу» та «Національна і світова економіка» у курсі географії 9 класу відповідно до модельних програм НУШ. Формування в учнів системного розумінні демографічних та економічних процесів через дослідницьку та практико-орієнтовану діяльність. Методичні підходи до організації дослідницької діяльності учнів під час вивчення просторової організації господарства та особливостей відтворення населення.

Організація навчальних мінідосліджень у розділі «Населення України і світу». Розробка «Демографічного портрета громади», аналіз міграційних настроїв молоді через анкетування, використання статево-вікових пірамід для прогнозування розвитку соціальної інфраструктури та ринку праці. Методика вивчення секторальної структури економіки країни через дослідження. Аналіз ланцюгів доданої вартості («Шлях продукту»), дослідження чинників інвестиційної привабливості регіону. Просторова організація виробництва в умовах глобалізації, дослідження мережі глобальних міст, логістичних хабів та процесів реіндустріалізації.

Використання можливостей штучного інтелекту та візуалізації як інструментів формування географічних гіпотез. Застосування Prompt-engineering для аналізу економічних сценаріїв, створення дослідницьких історій у форматі StoryMaps. Практикум з аналізу та інтерпретації статистичних даних. Методика роботи з ресурсами Держстату України, бази даних ООН, Світового банку, МВФ та інших організацій. Розроблення компетентнісно орієнтованих завдань дослідницького характеру для учнів 9 класу.

Формування в учнів умінь працювати з великими масивами даних, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між природно-ресурсним потенціалом та економічним розвитком, висувати припущення щодо післявоєнного відновлення економіки України та презентувати результати власних досліджень. Оцінювання результатів дослідницької діяльності: критерії оцінювання проєктів, використання інструментів формувального оцінювання, само- та взаємооцінювання в процесі виконання учнівських мінідосліджень та економічного моделювання.

 

Тема 5. Глибинне навчання. Формування географічного образу та економічного профілю країни засобами дослідницької діяльності в курсі географії 9 класу.

Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості.

Змістовий компонент методики вивчення розділу «Регіони і країни» у курсі географії 9 класу відповідно до концепції НУШ. Формування в учнів здатності створювати комплексні характеристики територій через інтеграцію знань про природно-ресурсний потенціал, демографічні процеси та економічну спеціалізацію. Методичні підходи до організації дослідницької діяльності під час вивчення макрорегіонів світу (Європа, Азія, Америка, Африка, Океанія) на основі проблемно-пошукового методу.

Опанування змісту тем через дослідження. Моделювання «економічного обличчя» країн різних типів, порівняння інтеграційних процесів у Європі та Америці, аналіз чинників «економічного дива» країн Азії. Використання баз даних міжнародних організацій (ООН, Світового банку, МВФ, СОТ) як основного джерела верифікованої інформації. Методика пошуку, відбору та критичного аналізу статистичних показників. Практикум із зіставлення даних різних джерел для формування об'єктивного погляду на рівень соціально-економічного розвитку країни.

Використання картографічних онлайн-сервісів та технологій віртуальних екскурсій для дослідження соціокультурних та господарських особливостей регіонів. Воркшоп із візуалізації результатів дослідження. Методика створення авторської інфографіки, аналітичних карт-схем, географічного образу та економічного профілю країн і регіонів світу. Розроблення компетентнісно орієнтованих завдань, що спрямовані на виявлення чинників міжнародної спеціалізації країни.

Формування в учнів умінь самостійно вибудовувати алгоритм дослідження, працювати з іншомовними джерелами статистичної інформації, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та презентувати географічний образ країни через сторітелінг. Оцінювання результатів дослідницької діяльності здобувачів. Розробка критеріїв оцінювання учнівських проєктів та інфографіки, впровадження технік самооцінювання та взаєморецензування робіт, використання інструментів формувального оцінювання для відстеження прогресу учнів у розвитку дослідницьких навичок.

 

Тема 6. Методика організації польових досліджень природи, населення та господарства своєї місцевості у контексті практичної зорієнтованості, активної навчальної діяльності та рефлексивного навчання. 

Практична зорієнтованість навчання як основа організації польових географічних досліджень природи, населення та господарства своєї місцевості. Методика залучення учнів до активної дослідницької діяльності через спостереження, вимірювання, аналіз географічних об’єктів і явищ рідного краю. Формування в учнів умінь застосовувати теоретичні знання на практиці під час проведення польових досліджень, роботи з картографічними матеріалами, статистичними даними, цифровими сервісами та природними об’єктами місцевості.

Включення учня в навчальну діяльність як активного суб’єкта через організацію експедицій, навчальних екскурсій, мініпроєктів, дослідницьких маршрутів і практичних робіт. Розвиток навичок самостійного збору, аналізу та інтерпретації географічної інформації про природні умови, населення, господарську діяльність та екологічний стан території. Методика організації групової, парної та індивідуальної дослідницької роботи для розвитку комунікативних умінь, критичного мислення та відповідальності учнів.

Рефлексивність навчання як важливий компонент польових досліджень. Формування в учнів умінь оцінювати результати власної діяльності, аналізувати отримані дані, робити висновки та визначати практичне значення проведених досліджень. Використання рефлексивних методів і прийомів: дослідницьких щоденників, карт спостережень, самооцінювання, обговорення результатів польових робіт та презентації дослідницьких проєктів.

Методичні підходи до організації польових досліджень в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання із використанням мобільних додатків, GPS-навігації, онлайн-карт, цифрових платформ і фотофіксації результатів досліджень. Формування географічної, екологічної та громадянської компетентностей учнів через практичне пізнання особливостей своєї місцевості та усвідомлення взаємозв’язків між природою, населенням і господарством регіону.

Орієнтований перелік питань для практичних робіт:

 

1. Створіть навчальну графічну модель «Формування поясів тиску повітря над поверхнею Землі» та розробіть методичні рекомендації щодо її застосування у процесі вивчення нового матеріалу у 6-му класі. 

2. Спроєктуйте використання два проблемних запитання, які можуть бути розв’язані із використанням створеної графічної моделі.

3. Складіть 3 компетентнісно-орієнтовані завдання з теми «Літосфера» (6 клас) із використанням тексту, рисунків і світлин. 

4. Складіть 3 компетентнісно-орієнтованих завдання для 7-го класу складіть із використанням контурних карт, географічних задач і кліматограм. Завдання для кожного класу мають бути трьох рівнів складності 

5. Розробіть міні-проєкт «Збереження природних комплексів рідного краю» спрямованого на організацію дослідницької діяльності учнів 6-го класу. Врахуйте педагогічні умови здійснення формувального та підсумкового оцінювання навчальної діяльності і навчальних досягнень учнів.

6. Міні-проєкт «Демографічний портрет моєї громади». Порівняльне дослідження статево-вікового складу населення України та однієї з країн Європи за допомогою ресурсу Перейти за покликанням .

7. Методика дослідження причин та наслідків сучасних міграційних процесів (на прикладі української діаспори або внутрішньо переміщених осіб) з використанням сторітелінгу та методів глибинного навчання.

8. Методика аналізу взаємозв’язку між рівнем економічного розвитку країни та якістю життя населення (на основі звітів ПРООН) з використанням методів глибинного навчання.

9. Практикум з пошуку актуальних показників (ВВП, ІЛР, структура експорту) на порталах Світового Банку, ООН, МВФ. Розрахунок індексу відкритості економіки, коефіцієнта спеціалізації країни на основі знайдених даних.

10. Воркшоп «Створення географічного образу та економічного профілю країни». Розробка хмари тегів (Word Cloud), асоціативних колажів, що відображають унікальність культури та господарства країни, інфографіки у Canva, Piktochart, notebookLM.

11. Створіть цифрову модель «Природні ресурси України: просторові закономірності розміщення» та розробіть методичні рекомендації щодо її використання під час вивчення теми в 8-му класі. Модель має відображати зв’язок між рельєфом, кліматом і розміщенням корисних копалин, водних та земельних ресурсів України (можна виконати у Google Earth Pro або у вигляді інтерактивної карти).

12. Складіть два проблемних запитання, які можна розв’язати на основі аналізу супутникових знімків Copernicus або NASA щодо змін природних ресурсів України (ліси, водні об’єкти, сільськогосподарські землі). Запитання мають передбачати пояснення причин змін та оцінку екологічних наслідків для регіонів України.

13. Розробіть 3 компетентнісно-орієнтовані завдання з теми «Природні умови та ресурси України» із використанням статистичних даних, картографічних матеріалів і діаграм. Завдання мають передбачати: аналіз ресурсозабезпеченості регіонів України, порівняння показників між областями та встановлення причинно-наслідкових зв’язків між природними умовами і господарською діяльністю.

14. Розробіть мініпроєкт «Ресурсне майбутнє мого регіону» з використанням STEM-підходу. Передбачте дослідження природних ресурсів своєї місцевості, аналіз їхнього стану, виявлення екологічних проблем і прогноз можливих змін до 2050-2100 рр. Результатом має бути інфографіка, карта ризиків або цифрова презентація з рекомендаціями щодо сталого природокористування.

 

Орієнтовний перелік питань для самостійної роботи:

 

1. Запропонуйте структуру «Щоденника спостережень за погодою» у формі Word-документа та рекомендації для учнів щодо його заповнення.

2. Розробіть алгоритм застосування методу проблемного викладення матеріалу на уроках географії у 7-му класі із використанням ґаджетних засобів навчання.

3. Створіть графічну динамічну модель «Літосфера та рухи літосферних плит» із застосуванням інструментів штучного інтелекту.

4. Організація дебатів як форми кооперативного навчання на основі дослідження позитивних та негативних наслідків інтеграції України до світового економічного простору. Спроектувати аргументацію сторін в учнівських дебатах на тему: «Глобалізація: за чи проти?»

5. Використовуючи базу даних Світового банку, на прикладі однієї з країн Азії чи Латинської Америки, створіть її економічний профіль за останні 10 років у вигляді однієї інфографіки, виділивши ключову галузь спеціалізації та основний виклик для сталого розвитку. Спрогнозуйте «Економічний профіль країни у 2050 році» на основі сучасних трендів. 

6. Використовуючи ШІ, згенеруйте перелік із 5 «фейкових» тверджень про економіку певної країни та розробіть методику «Fact-checking» для учнів (пошук спростувань у офіційних базах даних міжнародних організацій).

7. Спроектуйте фрагмент уроку географії з використанням сервісу Worldmapper (створення карт-анаморфоз) для дослідження виробництва аграрної продукції. 

8. Спроєктуйте маршрут польового дослідження «Рельєф і господарська діяльність моєї громади» та розробіть інструкцію для учнів щодо фіксації зв’язків між формами рельєфу та видами господарського використання території (забудова, транспорт, сільське господарство).

9. Створіть модель камеральної обробки результатів польового дослідження «Екологічний стан і рекреаційний потенціал природної ділянки». Передбачте використання картосхеми маршруту, таблиці спостережень, фотофіксації та простих графічних елементів (схема, профіль, діаграма).

10. Розробіть інструктивну пам’ятку для учнів «Правила безпечної та етичної поведінки під час польових географічних досліджень» і спроєктуйте ситуаційні завдання для її практичного застосування під час роботи на місцевості (ґрунтові спостереження, опис рослинності, робота біля водойм).

Слухачі поглиблять знання щодо:

• особливостей модельних навчальних програм з географії для 6–9 класів та їхнього дослідницького потенціалу; 
• методів польових, картографічних, статистичних, краєзнавчих і проблемно-пошукових досліджень у шкільному курсі географії; 
• особливостей організації індивідуальної, групової та проєктної дослідницької діяльності учнів; 
•  сучасних цифрових ресурсів, геоінформаційних сервісів та інтерактивних інструментів для організації дослідницької діяльності на уроках географії; 
• структури та методики застосування компетентнісно-орієнтованих завдань з географії.

Слухачі вдосконалять уміння щодо:

• планування та організації дослідницької діяльності учнів відповідно до вимог модельних програм НУШ; 
• добору ефективних методів, форм і засобів організації навчальних географічних досліджень; 
• організації навчальних досліджень, мініпроєктів, польових спостережень та краєзнавчої діяльності учнів; 
• формулювання і розв’язання проблемних і дослідницьких завдань і запитань для розвитку критичного мислення школярів; 
• використання цифрових інструментів (онлайн-карти, ГІС-сервіси, табличні процесори, візуалізаційні платформи) у дослідницькій діяльності учнів;
• здійснення навчального моделювання на проблемному рівні у процесі формування географічних знань і вмінь учнів;
• оцінювання результатів дослідницької діяльності учнів на основі компетентнісного підходу; 
• інтегрування дослідницької діяльності учнів у різні типи уроків географії та позакласну роботу; 
• аналізувати ефективність власної педагогічної діяльності щодо організації дослідницького навчання географії.

Диспозиції (цінності, ставлення) слухачів за результатами опанування Програми:

• здійснення професійної діяльності з урахуванням принципів дитиноцентризму, розвитку особистості, педагогіки партнерства на уроках географії;
• готовність до реалізації сучасних цілей географічної на засадах принципів сталого розвитку та професійної мобільності і гнучкості;;
• готовність до застосування нових підходів до організації дослідницької діяльності усіх учнів на уроках географії на засадах просування демократичних цінностей 

програма реалізується на засадах концепції Нової української школи з урахуванням концептуальних і нормативних засад, компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів; передбачає розвиток й вдосконалення професійної компетентності вчителів географії у сфері ефективної реалізації модельних програм НУШ, сприяє підвищенню якості географічної освіти в базовій школі; дозволяє поєднувати теоретичне осмислення концептуальних засад з аналітичною та рефлексивною діяльністю, використанням інтерактивних форм організації навчально-пізнавальної учнів та цифрових засобів навчання.