ЗДОРОВ’Я, БЕЗПЕКА ТА ДОБРОБУТ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

МОДУЛЬ 1.  Концептуальні засади та нормативне забезпечення курсу.

 

Тема 1.1. Особливості Соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі. Державний стандарт базової середньої освіти: мета галузі, реалізація в освітньому процесі компетентнісного потенціалу галузі.

Аналіз вимог Державного стандарту базової середньої освіти в контексті соціальної і здоров’язбережувальної галузі. Ознайомлення з структурою та рівнями Рамки особистісних, соціальних та навчальних компетентностей (LifeComp). Визначення очікуваних результатів навчання та їхнього зв’язку з повсякденним життям підлітка. Практикум: Зіставлення модельних навчальних програм із дескрипторами Рамки особистісних, соціальних та навчальних компетентностей (LifeComp).

 

Тема 1.2. Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. 

Освітня стратегія як фундамент: переосмислення педагогічного підходу через вибір інноваційних методів та форматів взаємодії. Синхронізація концептуальних ідей НУШ із програмними орієнтирами соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі. Трансформація освітніх пріоритетів: перехід від пасивного накопичення інформації до готовності впроваджувати компетентності у повсякденну практику. Формування в учнів здатності до ефективного реагування на виклики реального світу. Нова професійна роль педагога: трансформація функцій вчителя у напрямку модерації та архітектури навчального простору. Учень як активний суб’єкт, що свідомо керує власним розвитком. Інтеграція різних підходів як передумова цілісності знань. Гнучкість та адаптивність методик в умовах цифрової трансформації: особливості очного, онлайн та гібридного навчання.

Практикум: Аналіз сфер застосування методів, форм, прийомів навчання та розробка пропозицій щодо адаптації окремих компетенцій для занять.

 

МОДУЛЬ 2. Методичний інструментарій та практична реалізація

 

Тема 2.1. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти.

Вивчення природи проблемного навчання як активної взаємодії учнів із пізнавальним протиріччям. Механізм створення проблемної ситуації: від виникнення утруднення до самостійного пошуку рішення. Огляд інструментарію: дискусійні методи, кейс-стаді, метод «сократівського діалогу» та технології критичного мислення в контексті здоров’язбережувальних тем. Роль помилки як ресурсу для навчання. Поєднання проблемного підходу з проєктною методикою (PBL) для розв'язання реальних соціальних запитів. Практикум: моделювання проблемної ситуації для учнів 9 класів за однією зі змістових ліній курсу.
 

Тема 2.2. Проєктне навчання як інструмент реалізації діяльнісного підходу під час вивчення курсу «Здоров’я, безпека та добробут» 

Методологія проєктного навчання (PBL) як фундамент діяльнісного підходу в НУШ. Типологія проєктів у здоров’язбережувальній галузі: дослідницькі, творчі, ігрові та соціальні. Етапи розробки учнівського проєкту: від формулювання проблемного питання до рефлексії результатів. Роль учителя як фасилітатора активного пізнання. Практикум: Проектування структури навчального проєкту соціального спрямування (наприклад, «Карта безпеки мого мікрорайону» або «Маніфест добробуту нашого класу»).
 

Тема 2.3. Глибинне навчання, розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості в курсі «Здоров’я, безпека та добробут».

Концепція глибинного навчання як шлях до усвідомленого засвоєння цінностей добробуту. Методики розвитку критичного мислення: аналіз медіаповідомлень, деконструкція міфів про здоров’я та безпеку. Формування когнітивної гнучкості як здатності підлітка адаптувати свою поведінку до мінливих обставин та розглядати альтернативні варіанти розв'язання проблем. Глибинне навчання як стратегія опанування життєвих компетентностей (критичне мислення, колаборація, комунікація, креативність, характер, громадянство). Практикум: Розробка вправи на розвиток когнітивної гнучкості або критичного аналізу інформації (фактчекінг) у межах курсу.

 

Контрольний захід.

Підсумкове тестування. Рефлексія. Подальші кроки в організації діяльності.

Комплексна залікова робота, яка містить тестові завдання, створення компетентнісних завдань на основі змісту загального, конкретного результатів та орієнтиру для оцінювання. Підбиття підсумків роботи на заняттях. Рефлексія діяльності учасників підвищення кваліфікації, рекомендації щодо подальшого професійного розвитку з означеної теми.

після завершення підвищення кваліфікації педагог/педагогиня, повинен/-нна 

знати:

- сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі; 

- принципи діяльнісного й компетентнісного підходів в навчанні та практичних інструментів їх реалізації в освітньому процесі; 

- особливості компетентнісно орієнтованих завдань; 

- стратегії педагогіки партнерства та методів організації ефективної комунікації з учнями; 

- стратегій розвитку критичного мислення; 

   - потенціал цифрових технологій у навчанні.

Уміти:

• демонструвати глибоке розуміння концептуальних засад та методичних особливостей викладання інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» у контексті сучасної освітньої реформи;
• свідомо обирати та інтегрувати в освітній процес цифрові інструменти, ігрові технології та практико-орієнтовані методики, що стимулюють пізнавальний інтерес учнів 8–9 класів;
• проектувати сучасне навчальне заняття (або серію занять), що повністю відповідає вимогам Державного стандарту, забезпечуючи досягнення конкретних результатів навчання та формування наскрізних умінь;
• демонструвати практичні навички щодо реалізації соціальних та здоров’язбережувальних проєктів у межах освітнього середовища закладу загальної середньої освіти;
• здійснювати об’єктивне та прозоре формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів на засадах партнерства та підтримки.

Усвідомлювати:

- готовність застосовувати сучасні підходи до навчання в Новій українській школі; 

- необхідність професійної мобільності й гнучкості; 

- здатність планувати освітній процес.