«СТАРША ПРОФІЛЬНА ШКОЛА: АРХІТЕКТУРА ІТ-ОСВІТИ ТА ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ НАВЧАННЯ» (інформатична освітня галузь)

Програма підвищення кваліфікації передбачає трансформацію ролі вчителя та надає інструменти для його подальшого професійного розвитку й супроводу освітнього процесу. Підтримка та супровід реалізуються через такі аспекти:

• Зміна ролі вчителя на ментора та радника: Педагог переходить від викладання інструментальних навичок до ролі архітектора цифрових рішень та ментора індивідуальних освітніх траєкторій. Програма готує вчителя до функцій кар’єрного освітнього радника, який супроводжує учнів у виборі професійного шляху в ІТ-секторі.
• Методична підтримка та саморозвиток: Сучасний простір кабінету інформатики в межах програми розглядається як середовище для індивідуальної підготовки вчителя до занять та постійного підвищення його науково-методичного рівня.
• Технологічна підтримка через ШІ: Програма фокусується на використанні штучного інтелекту (Generative AI) як наскрізного інструмента для автоматизації рутинних завдань вчителя та персоналізації навчального контенту, що полегшує подальшу роботу педагога.
• Підтримка під час навчання та рефлексія: Важливим складником завершення навчання є блок рефлексивної самодіагностики. У випадку, якщо слухач отримує за результатами оцінювання менше ніж 21 бал, передбачено додаткове опрацювання матеріалів та повторне виконання завдань для успішного опанування програми.

 

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ 

1.1. Державний стандарт профільної середньої освіти: архітектура та ціннісні орієнтири 

Аналіз Постанови КМУ № 851. Концепція профільної школи: перехід від предметно-центричного до компетентнісного навчання. Зміст і структура Державного стандарту профільної середньої освіти. Огляд 11 ключових компетентностей та 10 наскрізних умінь. 

1.2. Типова освітня програма для академічних ліцеїв. 

Структура та зміст Типової освітньої програми для 10-12 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням. Механізми вибору профілів: академічне та професійне спрямування. Типовий навчальний план. Обов'язкові та вибіркові освітні компоненти. Інтегровані курси (зокрема й міжгалузеві). Форми організації освітнього процесу. Кластери та профілі навчання. Змінні групи. Засади створення освітньої програми закладу освіти на основі Типової освітньої програми.

 

МОДУЛЬ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ В АКАДЕМІЧНОМУ ЛІЦЕЇ

2.1. Аналіз модельних програми з інформатики: від кодингу до AI

Модельні навчальні програми з інформатики для обов'язкових та вибіркових освітніх компонентів. Аналіз модельної навчальної програми «Інформатика. 10 клас. Основний рівень» для закладів загальної середньої освіти (автори: Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.). Навчальні програми для обов'язкових та вибіркових освітніх компонентів. Розроблення навчальних програм на основі модельних / не на основі модельних. Освітній дизайн навчальної програми. Ідеї для створення навчальних програм. 

2.2. Проєктування робочих програм з інформатики та вибіркових курсів 

Технологія створення робочої програми на основі модельних (Наказ МОН № 765). Реалізація 30% автономії: інтеграція авторських модулів (наприклад, «Розробка застосунків на Python» або «Основи Big Data»). Диференціація змісту: чим відрізняється «Алгоритмізація» на основному рівні від поглибленого (індекс П). Затвердження та впровадження навчальних програм. Алгоритм адаптації модельної програми (до 30% змін) під потреби академічного ліцею та регіональний контекст Закарпаття.   

2.3. Сучасний простір кабінету інформатики 

Сучасні вимоги до організації освітнього простору та матеріально-технічного забезпечення кабінету інформатики в академічному ліцеї. Створення умов для організації індивідуального та диференційного навчання, реалізація практично-дійової і творчої складових змісту навчання, забезпечення профільного і поглибленого навчання, організації роботи гуртків та факультативів, індивідуальної підготовки вчителя до занять та підвищення його науково-методичного рівня.

Платформи дистанційного навчання, їхні функціональні можливості. Організація змішаного навчання: поєднання очних і дистанційних форм.

 

МОДУЛЬ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ/КУРСІВ ОСНОВНОГО ТА ПОГЛИБЛЕНИХ РІВНІВ У СТАРШІЙ ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ.

3.1. Викладання інформатики на основному та поглибленому рівні. Інтеграція ШІ в навчальний процес (Generative AI)

Методологічні засади викладання інформатики та інтегрованих курсів у профільній школі та їх цифрова підтримка. Викладання предметів на основному та поглибленому рівні. Особливості викладання інтегрованих курсів. Розвиток критичного мислення через інтеграцію освітніх галузей. Командна робота педагогів у викладанні інтегрованих курсів. Забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти в старшій профільній школі при вивченні дисциплін інформатичної освітньої галузі.

3.2. Хмарні платформи та середовища розробки. Цифрова безпека, етика та правові норми 

Цифрові інструменти та їхній потенціал для профільної середньої освіти. Огляд сучасних освітніх онлайн-платформ. Створення та адаптація цифрових навчальних матеріалів для старшої профільної школи. Використання штучного інтелекту для персоналізації навчання: можливості й етичні аспекти.

Використання освітньої платформи «ІТ-студії» (Дія.Освіта). Практикум з Generative AI: написання промптів для вчителів. Стратегії підтримки психологічної стійкості (резильєнтності) учнів 10–12 класів у період високих навантажень. Цифрова грамотність педагогів і здобувачів освіти. 

Цифрова безпека на уроках інформатики: захист персональних даних, використання надійних паролів, двофакторна аутентифікацію та обережність у соцмережах. Етичні норми: повага до інших (нетикет, протидія кібербулінгу), дотримання авторського права та захист конфіденційної інформації.

 

3.3.Кар’єрне консультування на уроках інформатичної галузі

Стратегічне бачення ролі кар’єрного освітнього радника в супроводі здобувачів освіти. Профорієнтація при викладанні інформатики та курсів за освітніми галузями. Роль учителя в кар’єрному консультуванні. Побудова індивідуальних освітніх траєкторій. 

Профорієнтація: роль інформатики в ІТ, інженерії та фінансах; розв'язування задач з професійним контекстом.   

 

МОДУЛЬ 4. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ НА РІВНІ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ 

4.1. Критеріальне оцінювання груп результатів (ІФО) 

Види оцінювання. Загальні критерії оцінювання та галузеві критерії. Впровадження критеріїв відповідно до Наказу МОН № 1093. Оцінювання за 4 групами результатів (ІФО):

1. Пошук, аналіз та узагальнення даних.
2. Створення інформаційних продуктів та програм.
3. Використання цифрових середовищ для співпраці.
4. Етичне та безпечне використання ІТ. Методика проведення вхідної діагностики (вебквести) для виявлення освітніх розривів.

Вибір закладом освіти власної шкали оцінювання чи системи оцінювання, визначеної законодавством.

4.2. Діагностика втрат та індивідуальні траєкторії

Принципи й характеристики ефективного оцінювання (формувального, підсумкового тощо). Самооцінювання і взаємооцінювання здобувачів освіти при вивченні дисциплін інформатичної освітньої галузі. Застосування цифрових інструментів для оцінювання. Розвиток рефлексивних навичок у здобувачів профільної середньої освіти. Оцінювання в очному, дистанційному й змішаному навчанні.

Розроблення та використання рубрик для оцінювання складних видів діяльності: проєктів, інформаційних розробок, наукових досліджень. Оцінювання «продукту» (прототипу) та «процесу» (алгоритму роботи). Оцінювання за групами результатів: 1. Дослідження ситуацій. 2. Моделювання. 3. Критична оцінка. 4. Математичне мислення. Формувальне оцінювання через цифрові платформи. Діагностування втрат (тести, спостереження) та побудова траєкторій надолуження.

Перехід до компетентнісного оцінювання вимагає від учителя здатності аналізувати не лише правильність відповіді, а й шлях її отримання, здатність учня аргументувати свої рішення та критично оцінювати результат.

                                                      

                                                        Орієнтовний перелік практичних завдань

Для успішного завершення курсу слухачі виконують комплекс завдань, що моделюють реальну професійну діяльність у профільному ліцеї:

1. Проектування фрагмента робочої програми: Оберіть одну модельну програму та розробіть зміст одного розділу для академічного профілю, визначивши результати навчання з індексом П.   

• Кейс «Алгоритми»: Створіть інтерактивну вправу на платформі LearningApps та згенеруйте за допомогою ШІ (ChatGPT) три типи запитань до теми за програмою (репродуктивні, проблемні та оцінювальні).   
• Розробка оцінювальної рубрики: Створіть рубрику для оцінювання публічного виступу учня 11 класу на тему «Електронні публікації», виокремивши критерії для основного та поглибленого рівнів.   

1. План-конспект профорієнтаційного уроку: Інтеграція ШІ в навчальний процес (Generative AI). Розробіть сценарій заняття на тему «Графіка\мультимедіа в майбутньому моєї України» за допомогою Generative AI.
2. Діагностичний інструментарій: Підготуйте діагностичний тест для виявлення освітніх втрат з теми «Парадигми та технології програмування. (11 клас. Інформатика)»

                                                                     Вимоги до самостійної роботи

Самостійна робота (5 годин) передбачає поглиблене вивчення нормативних документів та опрацювання додаткової літератури.   

Аналіз порівняльних таблиць Стандарту базової та профільної освіти.

Перегляд вебінарів МОН щодо впровадження пілотних проектів у 10-х класах.

Інструментарій оцінювання результатів навчання інформатики здобувачів профільної середньої освіти

 

 

 

 

 

Очікувані результати підвищення кваліфікації: після опанування програми підвищення кваліфікації:

слухачі будуть знати:

• концептуальні засади Державного стандарту профільної середньої освіти та вимоги до обов’язкових результатів навчання;
• структуру та зміст Типової освітньої програми для 10–12 класів, особливості розподілу годин та вибору профілів;
• методики розвитку критичного, системного та аналітичного мислення на поглибленому рівні викладання;
• критерії та групи результатів оцінювання згідно з новим Державним стандартом;
• психолого-педагогічні особливості супроводу учнів з ООП в умовах профільного навчання;
• можливості та етичні аспекти використання ШІ (ChatGPT) та онлайн-сервісів (Canva, Padlet) в освіті.

слухачі будуть уміти:

• співвідносити ключові компетентності та наскрізні вміння з конкретними групами результатів навчання;
• застосовувати інструменти профорієнтації для допомоги учням у професійному самовизначенні;
• моделювати навчальні заняття з використанням стратегій поглибленого вивчення предмета;
• розробляти систему критеріального оцінювання для різних видів діяльності учнів;
• створювати інтерактивний візуальний контент у Canva та цифрові навчальні простори в Padlet;
• генерувати за допомогою ChatGPT ідеї для уроків, дискусійні питання та завдання для візуалізації інформаційних технологій;
• адаптувати навчальний матеріал під потреби учнів з особливими освітніми потребами.

Слухачі зможуть:

• моделювати зміст навчання відповідно до обраного учнями профілю;
• створювати інноваційний цифровий контент за допомогою ШІ;
• застосовувати інструментарій критеріального оцінювання;
• проєктувати індивідуальні траєкторії спрямованих на надолуження знань і подолання освітніх втрат у здобувачів освіти.

 

 

Програма фокусується на підготовці вчителя до ролі провідника між академічною теорією та запитами сучасного ІТ-ринку (EdTech, FinTech, Cybersecurity). Окремий акцент зроблено на вихованні безпечної життєдіяльності в цифровому соціумі: здатності протидіяти кіберзагрозам, етично використовувати технології та критично оцінювати результати роботи алгоритмів. Таким чином, програма є стратегічною відповіддю на запит держави щодо формування людського капіталу, здатного не лише споживати цифрові продукти, а й створювати інноваційні рішення для відбудови та розвитку України. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період.

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30

Програма підвищення кваліфікації «Старша профільна школа: архітектура ІТ-освіти та цифрова трансформація навчання» (інформатична освітня галузь) відкриває перед педагогами низку академічних та професійних можливостей, спрямованих на адаптацію до вимог нового Державного стандарту профільної середньої освіти.

Академічні можливості

• Отримання офіційного сертифіката: Після успішного завершення навчання та складання підсумкових заходів слухачі отримують сертифікат встановленого зразка, дизайн якого відповідає вимогам Постанови КМУ № 800.
• Нарахування кредитів ЄКТС: Програма передбачає отримання 1 кредиту ЄКТС (30 академічних годин), що зараховується як підвищення кваліфікації.
• Науково-методичний розвиток: Участь у програмі дозволяє вчителю підвищити свій науково-методичний рівень, працюючи в сучасному просторі кабінету інформатики, що сприяє індивідуальній підготовці до занять та творчій реалізації.
• Доступ до актуальних ресурсів: Слухачі отримують доступ до опрацювання нормативно-правових актів, модельних програм та сучасних цифрових ресурсів (Prometheus, ІТ-студії Дія.Освіта), що є основою для подальшої академічної діяльності.

Професійні можливості

• Трансформація ролі педагога: Вчитель переходить від викладання інструментальних навичок до статусу архітектора цифрових рішень та ментора індивідуальних освітніх траєкторій.
• Кар'єрне консультування: Програма надає навички кар’єрного освітнього радника, що дозволяє супроводжувати учнів у свідомому виборі професії в ІТ-секторі, EdTech, FinTech та галузях кібербезпеки.
• Професійна автономія: Педагоги вчаться реалізовувати 30% автономії при створенні робочих програм, інтегруючи авторські модулі (наприклад, Big Data або розробка на Python), що дозволяє адаптувати навчання під регіональний контекст та потреби учнів.
• Опанування передових технологій: Можливість впровадження штучного інтелекту (Generative AI, ChatGPT) як наскрізного інструмента для автоматизації рутини та персоналізації навчання.
• Вдосконалення професійного стандарту: Програма безпосередньо спрямована на розвиток компетентностей, визначених державним профстандартом вчителя: предметно-методичної (А2), інформаційно-цифрової (А3), організаційної (Г2) та оцінювально-аналітичної (Г3).
• Експертність в інклюзії та оцінюванні: Вчитель отримує професійні навички для супроводу учнів з особливими освітніми потребами (ООП) та опановує складні методики критеріального оцінювання за чотирма групами результатів (ІФО).

Ці можливості дозволяють педагогу не лише відповідати новим вимогам держави, а й стати конкурентоспроможним фахівцем, здатним формувати людський капітал для цифрової відбудови України