Vector

Інноваційні методики викладання інформатики в НУШ відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти

Мета підвищення кваліфікації: професійний розвиток педагогічних працівників відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей учителів інформатики ЗЗСО, необхідних для організації навчання, виховання та розвитку учнів відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» і на основі Державного стандарту базової середньої освіти. Професійний розвиток вчителів інформатики відбувається через оновлення предметних, методичних та цифрових компетентностей відповідно до концептуальних засад інформатичної освітньої галузі.

Інноваційні методики викладання інформатики в НУШ відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти

Інформація про розробника (розробників):

Факультет математики та інформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: Ольга МАРТИНЮК, доктор фізико-математичних наук, професор, декан факультету математики та інформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; Маріан БИРКА, доктор педагогічних наук, професор кафедри диференціальних рівнянь Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; Володимир ЛУЧКО, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри диференціальних рівнянь Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; Віра СІКОРА, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри алгебри та інформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Особа (особи), які виконують програму:

Напрями підвищення кваліфікації:

  • сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти
  • Вчитель

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • А2. Предметно-методична компетентність
  • АЗ. Інформаційно-цифрова компетентність
  • Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
  • Д1. Здатність до навчання впродовж життя

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

Програмою передбачено інтерактивні лекційні та практичні заняття, спрямовані на ознайомлення педагогів із сучасними методиками викладання інформа­ти­ки в НУШ, пов’язаними з використанням цифрових технологій, іннова­ційних методик і практик.

 

Особливістю практичних занять є виконання завдань із трансформації традиційних задач у компетентнісно орієнтовані, розробка алгоритмів у віртуальних симуляторах (Tinkercad, Micro:bit), використання можливостей штучного інтелекту для підготовки до занять, застосування цифрових інструментів для персоналізації навчання. Практичні тренінги й тренажери передбачають аналіз конкретних педагогічних ситуацій, моделювання уроків, розробку кейсів та відпрацювання навичок роботи зі школярами, які навчаються в НУШ.

 

Самостійна робота передбачає індивідуальну підготовку портфоліо (з фрагментами використання вивчених матеріалів, навчальних кейсів, роз­роб­лен­­ня навча­ль­­но-методичних матеріалів).

 

Підсумковими заходами є тестування та презентація портфоліо. Це забезпечує комплексну оцінку засвоєння матеріалу, формування навичок систематизації та аналізу отриманих знань, а також диференційоване враху­ван­ня результатів учасників залежно від їхнього рівня професійної під­го­товки.

 

Зміст програми складається з 2 модулів та 6 взаємопов’язаних тем. На етапі завершення навчання за Програмою слухачі презентують результати власного навчання у вигляді портфоліо та складають підсумковий тест із 30 питань. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, — 100 балів. Мінімальний прохідний бал — 50 балів. 

 

Учасники, які успішно пройшли навчання, презентували портфоліо та склали підсумковий тест, отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації.

 

Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту Програми, складає 30 год, з них: 9 год — лекційні заняття, 15 год — практична робота, 5 год  — самостійна робота, 1 год  — контрольні заходи.

 

 

Навчально-тематичний план

Назва навчальних темКількість годин
ЛекціїПрактичні заняттяСамостійна роботаКонтрольні заходиУсього
МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення та методологія реформи НУШ
Тема 1.1. Державний стандарт базової серед­ньої освіти. Інформатич­на освітня галузь.2---2
Тема 1.2. Сучасні підходи до навчання в НУШ352-10
Разом за модулем552-12
МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу з інформатики: Цифрові інструменти візуалізації та оцінювання з інформатики в НУШ
Тема 2.1. Штучний інтелект як інструмент вчителя інформатики131-5
Тема 2.2. STEM-орієнтований підхід та проєктне навчання: віртуальна робототехніка та мікроконтролери131-5
Тема 2.3. Гейміфі­ка­ція, проблемне та ко­опе­ративне навчання121-4
Тема 2.4. Цифрові сервіси для форму­валь­ного оцінювання та колаборації12--3
Разом за модулем 24103-17
Підсумкові контрольні заходи---11
Усього9155130

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення та методологія реформи НУШ

 

Тема 1.1. Державний стандарт базової серед­ньої освіти. Інформа­тич­­на освітня галузь. 

Структура Державного стандарту базової середньої освіти, перелік ключових компетентностей та наскрізних умінь, групи обов’яз­кових результатів навчання з інформатики, особливості побудови індивідуальної освітньої траєкторії учня. Компе­тент­ніс­ний потенціал, очікувані результати навчання та практичні орієнтири для формування інформативної грамотності учнів. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності та безпечної поведінки в цифровому середовищі. Модельні навчальні програми інформатичної освітньої галузі. Матриці академічної свободи вчителя, документи щодо критеріїв оцінювання. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок. Компетент­нісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу: структура та методичні орієнтири для їх конструювання.

 

Тема 1.2. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі.

Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Основні характеристики компетент­ніс­ного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середо­ви­щ­­ного підходів. Окремо аналізується STEM-орієнтований підхід у навчанні предметів (на прикладі інформатичної галузі). Взаємозалеж­ність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок.

Проблемне навчання (сутність, механізм, освітні інструменти). Проєктне навчання (сутність, переваги, планування навчального проєкту). Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчань. Кооперативне навчання (методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі). Глибинне навчання (Deep Learning). Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості учасників освітнього процесу.

Конструювання компетентнісно орієнто­ваних завдань як умови реаліза­ції компетентнісного підходу до навчання (структура та методичні орієнтири для їх розробки). Практична орієнтованість навчання, включення учня в навчальну діяльність як активного суб'єкта та рефлексивність навчання.


МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу з інформатики: Цифрові інструменти візуалізації та оцінювання з інформатики в НУШ

 

Тема 2.1. Штучний інтелект як інструмент вчителя інформатики

Можливості генеративного ШІ (ChatGPT, Gemini, Claude) для персоналізації навчання, створення планів конспектів, тестів та адаптації навчальних матеріалів. Етичні аспекти використання ШІ учнями та розвиток цифрової грамотності педагогів.

 

Тема 2.2. STEM-орієнтований підхід та проєктне навчання: вірту­аль­на робототехніка та мікроконтролери

STEM-орієнтований підхід у навчанні предметів. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту Зв’язок інформатики з іншими науками через проєктне навчання. Робота у віртуальних симуляторах та середовищах (Tinkercad, Microsoft MakeCode) для емуляції апаратних платформ (Arduino, Micro:bit) без наявності фізичного обладнання.

 

Тема 2.3. Гейміфі­ка­ція, проблемне та ко­опе­ративне навчання. 

Технології залучення учнів через розробку ігор та сторітелінг в інформатиці. Використання навчальних платформ (Scratch, Minecraft Education Edition) для вивчення алгоритмізації та програмування. Подолання "страху перед помилкою" в процесі написання коду. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчань. Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, стратегії кооперації в класі

 

­Тема 2.4. Цифрові сервіси для формувального оцінювання та колаборації. 

Методики проведення експрес-діагностики знань та створення інтерактивних вправ для синхронного й асинхронного навчання. Використання онлайн-сервісів (Kahoot!, Quizizz, Padlet тощо) для миттєвого зворотного зв'язку, візуалізації мислення та взаємооцінювання учнів. Конструювання та використання матриці оцінювання групової діяльності учнів.

 

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

 

Практичні заняття розроблені так, щоб учителі інформатики отримали готові кейси для використання у своїй педагогічній діяльності.

  • Практична робота (Тема 2.1): Складання ефективних промптів (запи­тів) для генеративних ШІ-моделей з метою розробки компе­тент­нісно орієнтованих завдань з інформатики.
  • Практична робота (Тема 2.2): Створення віртуальної електричної схеми та написання програмного коду в середовищі Tinkercad.
  • Практична робота (Тема 2.3): Розробка сценарію навчальної гри у середовищі Scratch з використанням розгалужень та циклів.
  • Практична робота (Тема 2.4): Розробка критеріїв та матриці оцінювання групової (кооперативної) діяльності учнів на уроці інформатики. Налаштування інтерактивної сесії для формувального оцінювання (наприклад, у Quizizz або Kahoot!) з використанням розгорнутої аналітики результатів.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ


Тема 1.2. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі.

Слухач обирає один із треків за вибором: Адаптація міжнародної задачі PISA у компетентнісно орієнтоване завдання АБО Створення математичного сторітелінгу / квесту для забезпечення глибин­ного навчання (Deep Learning).

 

Тема 2.1. Штучний інтелект як інструмент вчителя інформатики.

Розробка Пам'ятки для учнів «Академічна доброчесність та етика вико­рис­тання штучного інтелекту в навчальних проєктах». Аналіз ризиків та етичних проблем при використанні ШІ учнями під час виконання проєктів.

 

Тема 2.1. Штучний інтелект як інструмент вчителя інформатики

Створити практичний чек-лист, інфографіку або правила для учнів (наприклад, для 7–9 класів), які регламентують використання ChatGPT / Gemini / Claude під час виконання індивідуальних чи групових завдань з інформатики.

 

Тема 2.2. STEM-орієнтований підхід та проєктне навчання: вірту­аль­на робототехніка та мікроконтролери

Розробити паспорт (коротку концепцію) міжпредметного проєкту для учнів, де інформаційні технології (програмування мікроконтролерів) виступають інструментом для розв'язання практичної проблеми з іншої галузі знань (фізика, біологія, географія, екологія тощо).

 

­Тема 2.3. Гейміфікація, проблемне та кооперативне навчання

Розробити методичний кейс (фрагмент сценарію уроку), заснований на роботі у Scratch чи Minecraft EE. Замість традиційного пояснення теми, вчитель створює проблемну ситуацію: дає учням готовий скрипт (код) із навмисно допущеною логічною помилкою (наприклад, персонаж гри не може вийти з лабіринту або рахунок гри ведеться неправильно через невірну умову в циклі/розгалуженні). 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи

  1. Закон України «Про освіту» від 05 вересня 2017 р. № 2145-VIII // Відо­мос­ті Верховної Ради України. URL: Перейти за покликанням
  2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 р. № 463-IX // Відомості Верховної Ради України.     URL: Перейти за покликанням
  3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти» від 30 вересня 2020 р. № 898.     URL: Перейти за покликанням
  4. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження профе­сій­но­го стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» від 26 серпня 2024 р. № 1225.   URL: Перейти за покликанням
  5. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти»  від 12.10.2022 № 904.  URL:  Перейти за покликанням
  6. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання підвищення ква­лі­фі­кації педагогічних і науково-педагогічних працівників» від 21 серпня 2019 р. № 800.     URL: Перейти за покликанням
  7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку підви­щення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних праців­ни­ків» від 27 грудня 2019 р. № 1133.     URL: Перейти за покликанням
  8. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Мето­дич­них рекомендацій щодо розроблення типових програм підви­щен­ня кваліфікації педагогічних працівників» від 13 жовтня 2025 р. № 1349.     URL: Перейти за покликанням
  9. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку установлення відповідності програм підвищення кваліфікації та/або супер­візії педагогічних працівників умовам Порядку реалізації експе­ри­мен­­тального проєкту щодо закупівлі послуг з підвищення кваліфікації та супер­візії педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» від 09 грудня 2025 р. № 1608.     URL: Перейти за покликанням

Основна література

  1. Методичні рекомендації щодо використання цифрових інструментів у навчанні / Міністерство освіти і науки України. – Київ: МОН України, 2024.
  2. Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті Укра­їни: методичні рекомендації / за заг. ред. О. М. Топузова. Київ: Педа­го­гічна думка, 2023.
  3. URL: Перейти за покликанням

 

Додаткова література

  1. Штучний інтелект, що визначає рівень знань. Тест для надолуження освітніх втрат. URL: Перейти за покликанням .
  2. Академія Хана (Khan Academy). Навчальні матеріали з інформатики. URL: Перейти за покликанням .

Після завершення навчання за програмою курсів підвищення кваліфі­ка­ції слухач: 

  • знає особливості модельних навчальних програм з інформатики; вміє бу­ду­вати індивідуальну освітню траєкторію учня на основі модельних програм; орієнтується у вимогах до обов’язкових результатів навчання учнів в інформатичній освітній галузі, визначених у додатку до Державного стандарту базової середньої освіти;
  • аналізує причини неефективного засвоєння тем та виявляє освітні втрати з інформатики;
  • застосовує інноваційні підходи до викладання (STEM-проєкти, віртуальні симулятори робототехніки), використовує гейміфікацію (Scratch, Minecraft EE) для мотивації учнів;
  • використовує цифрові інструменти та штучний інтелект (ChatGPT, Gemini) для створення дидактичних матеріалів та експрес-діагностики (Kahoot!, Quizizz);
  • створює та оцінює завдання для формувального оцінювання (рубрики, чек-листи) для забезпечення миттєвого зворотного зв’язку.