ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ТА РОЗВИТОК ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В БАЗОВІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ

Тема 1.1. Управління змінами в освіті: виклики, стратегії

Організаційні аспекти управління змінами в освітній сфері в умовах соціальних трансформацій та реформування системи освіти. Сутність освітніх змін, їхні основні виклики для педагогів, керівників закладів освіти й здобувачів освіти, а також психологічні механізми опору та прийняття змін.

Сучасні стратегії управління змінами, зокрема лідерство в освіті, командна взаємодія, ефективна комунікація, підтримка професійного розвитку педагогів і формування культури безперервного вдосконалення. Роль психологічного супроводу, розвитку адаптивності, стресостійкості та емоційного благополуччя учасників освітнього процесу.

Формування у педагогічних працівників і управлінців цілісного розуміння процесів змін в освіті, готовності до їхнього усвідомленого впровадження та застосування ефективних стратегій управління, що забезпечують сталий розвиток освітніх закладів.

Тема 1.2. Організація інклюзивного навчання та розвиток інклюзивного освітнього середовища на рівні базової середньої освіти

Поняття «інклюзія», «інклюзивне навчання», «особливі освітні потреби», «учні з особливими освітніми потребами». Сутність, завдання, принципи (недискримінації, урахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників) та цінності інклюзивного навчання на рівні базової середньої освіти.

Особливості надання педагогічної підтримки. Категорії вразливих груп. Створення рівних умов для навчання. Підготовка закладу для організації навчання осіб з ООП. Відкриття інклюзивного класу. Проведення повторної комплексної оцінки. 

Розвиток інклюзивного освітнього середовища. Складові закладу, який розвиває інклюзивне освітнє середовище. Складові формування культури інклюзивності у закладі загальної середньої освіти.

Реалізація права учнів з ООП на освіту в українському законодавчому полі.

Тема 1.3 Діяльність команди психолого-педагогічного супроводу

Поняття «команда психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами». Склад, принципи діяльності та завдання Команди супроводу. Асистент учителя як учасник Команди супроводу. Основні функції членів Команди супроводу. Організація роботи Команди супроводу.

Індивідуальна програма розвитку (далі — ІПР) як засіб реалізації індивідуальної траєкторії учнів з ООП. Особливості її розроблення та впровадження. Роль асистента вчителя в розробленні та впровадженні ІПР. 

Роль батьків як рівноправних членів Команди супроводу в розробленні ІПР та моніторингу результатів навчання дітей. Обов’язки вчителя та асистента вчителя в контексті уроку. 

Тема 1.4. Здійснення адаптацій в освітньому процесі та/або модифікація змісту навчальних предметів для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами

Педагогічні засади здійснення адаптацій в освітньому процесі та модифікації змісту навчальних предметів для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. Ключові поняття інклюзивної освіти, відмінності між адаптаціями та модифікаціями, а також їхній вплив на когнітивний, емоційний і соціальний розвиток учнів.

Потреби здобувачів освіти з ООП, принципи індивідуального підходу, універсального дизайну навчання та міждисциплінарної взаємодії фахівців. Практичні приклади адаптації навчального середовища, методи навчання, оцінювання та навчальні матеріали з урахуванням труднощів та рівнів підтримки.

Формування у майбутніх педагогів професійної готовності до створення безпечного, підтримувального та ефективного освітнього середовища, що забезпечує рівний доступ до навчання та сприяє повноцінній соціалізації здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.

Тема 1.5. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з особливими освітніми потребами 

           Особливості оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з особливими  освітніми потребами в умовах інклюзивного освітнього середовища. Педагогічні підходи до оцінювання, що ґрунтуються на принципах справедливості, індивідуалізації та підтримки навчальної мотивації.

           Традиційні та альтернативні методи оцінювання, можливості формувального оцінювання, а також адаптації процедур і критеріїв оцінювання відповідно до індивідуальних освітніх потреб і можливостей здобувачів освіти. Етичні аспекти оцінювання, ролі зворотного зв’язку та впливу оцінювальної діяльності на емоційний стан, самооцінку й розвиток навчальної автономії учнів з ООП.

            Формування у педагогів професійної компетентності щодо побудови об’єктивної, підтримувальної та розвиткової системи оцінювання, яка сприяє академічному поступу й особистісному розвитку здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.

МОДУЛЬ 2. ПАРТНЕРСТВО МІЖ УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ПІДТРИМКИ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ 

Тема 2.1. Методичний кейс вчителя інклюзивного класу: ефективні засоби підтримки для учнів з ООП.

        Індивідуалізоване викладання як засіб задоволення особливих освітніх потреб учнів. Врахування особливостей і можливостей учнів з ООП (освітні труднощі, індивідуальний стиль навчання, інтереси та схильності тощо). Застосування адаптації та модифікації (матеріали та ресурси; форми і методи викладання; завдання та оцінки), які дозволяють зробити навчання для дітей з ООП доступним, зрозумілим та результативним. Специфіка організації взаємодії вчителя та аситента вчителя на уроці. 

Тема 2.2. Навчальна поведінка учнів з ООП: особливості, труднощі та педагогічна підтримка

        Особливості навчальної поведінки учнів з особливими освітніми потребами. Етапи формування навчальної поведінки — від зовнішньої регуляції та спільної діяльності до зростання самостійності й внутрішнього контролю. Типові труднощі у виконанні завдань, дотриманні інструкцій і правил, а також поведінкові реакції як форму комунікації. Інструменти підтримки: адаптація завдань, структурування діяльності, візуальні опори, поетапне інструктування та позитивне підкріплення. Психолого-педагогічний супровід формування навчальної поведінки та командній взаємодії фахівців. 

Тема 2.3. Педагогічні стратегії підтримки учнів з порушеннями мовлення (функціональними мовленнєвими освітніми труднощами) в умовах інклюзивного класу

Педагогічні стратегії підтримки учнів з функціональними мовленнєвими освітніми труднощами в умовах інклюзивного класу та їх впливу на навчальну діяльність і взаємодію. Типові прояви мовленнєвих труднощів — у розумінні інструкцій, побудові висловлювань, участі в обговоренні та виконанні завдань — і пов’язані з ними навчальні бар’єри. Підходи до адаптації інструкцій і навчальних матеріалів, особливості  мовлення вчителя та використання візуальних опор. Створення безпечного комунікативного середовища.

Тема 2.4. «Партнерська взаємодія з батьками як шлях до розуміння особливих освітніх потреб дитини»

         Поняття та принципи партнерської взаємодії з батьками дітей з особливими освітніми потребами. Роль батьків як джерела інформації про індивідуальні особливості, сильні сторони та потреби дитини. Визначення ключових цілей та завдань спільної роботи педагогів, фахівців супроводу та родини. Напрями співпраці: планування навчального процесу, корекційних заходів та розвитку соціальних навичок. Форми взаємодії: консультації, педагогічні поради, батьківські збори, індивідуальні та групові зустрічі. Психологічні інструменти взаємодії з батьками: активне слухання, емпатія, підтримка, мотиваційні техніки. Типові труднощі у взаємодії з батьками: нерозуміння навчального процесу, страхи, стереотипні очікування, емоційне напруження. Шляхи подолання труднощів: відкритий діалог, медіація, спільне планування та інформування. Формування спільного підтримувального середовища для дитини в школі та поза нею.  Значення партнерства для розвитку довіри та взаєморозуміння між родиною і педагогами.  Підвищення ефективності інклюзивного навчання через системну координацію дій педагогів, фахівців супроводу та батьків.Тема 2.5. Взаємозв’язок критичного мислення та соціально-емоційного навчання

Тема 2.5. Партнерство як умова досягнення успіху. Практичні аспекти різнорівневої підтримки дітей з особливими освітніми

         Партнерство в освіті (педагогіка партнерства) як система взаємовідносин, що базується на добровільній співпраці, рівноправності, взаємоповазі та спільних цілях між учнями, вчителями, батьками та громадою. Підхід, що є основою Нової української школи (НУШ), спрямований на дитиноцентризм, відмову від авторитарного стилю та створення комфортного освітнього середовища. Ключові компоненти та принципи партнерства: тріада «учень – батьки – вчитель». Взаємоповага та довіра: рівне право на повагу, доброзичливе ставлення та відкритий діалог. Спільна відповідальність: усі сторони відповідальні за результати навчання та розвиток особистості.Дитиноцентризм: врахування індивідуальних особливостей, потреб та інтересів дитини. Відкритість: прозорість освітнього процесу, регулярна комунікація (в т.ч. через цифрові платформи, такі як Єдина школа). Волонтерство та співпраця з громадою: залучення батьків до життя школи, взаємодія з місцевими громадами, бізнесом та державними інституціями. 

Тема 2.6. Супервізія та наставництво як форми здійснення професійної підтримки та надання допомоги педагогам 

           Роль супервізії та наставництва як ефективних форм професійної підтримки й надання допомоги педагогам в умовах інклюзивного освітнього середовища. Основи супервізійної та наставницької діяльності, їхні цілі, функції та відмінності, а також значення для професійного становлення й запобігання емоційному вигоранню педагогічних працівників.

           Особлива увага приділяється формам і моделям супервізії та наставництва, принципам партнерської взаємодії, рефлексії професійного досвіду й розвитку професійної компетентності. Аналізуються типові труднощі в роботі педагогів, шляхи надання психологічної підтримки, конструктивного зворотного зв’язку та формування навичок саморегуляції.

• знати мету, завдання, принципи, особливості організації інклюзивного навчання у закладах освіти;
• використовувати інструменти та ресурси, що можуть бути помічними для слухачів у організації інклюзивного навчання;
• знати основні завдання команди психолого-педагогічного супроводу;
• застосовувати знання у розробленні індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів і здобувачок освіти з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей;
• демонструвати підтримку та супровід дітям з ООП в умовах дистанційного навчання;
• виконувати ефективну взаємодію з командою психолого-педагогічного супроводу задля надання підтримки та здійснення супроводу в реалізації дітьми з особливими освітніми потребами індивідуальної освітньої траєкторії;
• визначити рівень сформованості власних компетентностей; 
• використовувати готовность взаємодіяти з учасниками освітнього процесу на засадах партнерства;
• застосовувати практичні навички, необхідні для створення інклюзивного, безбар’єрного середовища, організації ефективної взаємодії команди психолого-педагогічного супроводу, наданні підтримки та супроводу дитині з ООП у реалізації нею індивідуальної освітньої траєкторії;
• демонструвати дидактичні можливості інструментів та ресурсів, що можуть бути помічними для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
• демонструвати готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток.