РЕАЛІЗАЦІЯ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В ДРУГОМУ ЦИКЛІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В НУШ

 

Тема 1.1. Нормативно-правові засади організації освітнього процесу з математики в умовах НУШ

Нормативно-правове забезпечення навчання математики відповідно до законодавства України та вимог Державного стандарту базової середньої освіти. Основні положення Концепції Нової української школи та їх вплив на зміст і організацію освітнього процесу. Ключові та предметні компетентності, наскрізні вміння, особливості планування навчання на основі модельних програм. Академічна свобода вчителя, забезпечення якості освіти та дотримання принципів академічної доброчесності.

 

Тема 1.2. Концептуальні основи реалізації математичної освітньої галузі в Новій українській школі

Основні положення Концепції Нової української школи та їх реалізація в навчанні математики у 7–9 класах. Орієнтація освітнього процесу на формування математичної компетентності, розвиток логічного і критичного мислення, уміння застосовувати знання в практичних ситуаціях. Особливості впровадження компетентнісного та діяльнісного підходів, організація активної навчальної діяльності учнів, використання сучасних методів і форм навчання. Роль учителя як організатора та фасилітатора освітнього процесу. Комплексна політика для підсилення реформи НУШ «Освіта для життя». 

 

Тема 1.3. Компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі та формування ключових і предметних компетентностей учнів

Компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі як основа формування ключових і предметних компетентностей учнів. Роль математики у розвитку логічного, критичного та алгоритмічного мислення, уміння аналізувати інформацію, приймати рішення та застосовувати знання в життєвих ситуаціях.

Особливості реалізації компетентнісного підходу в навчанні математики, добір змісту, методів і форм навчання відповідно до очікуваних результатів. Використання практико орієнтованих, міжпредметних і проблемних завдань для розвитку предметних компетентностей та наскрізних умінь учнів.

 

МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З МАТЕМАТИКИ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

 

Тема 2.1. Сучасний урок математики в контексті реалізації компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та інтегративного підходів

Сучасний урок математики як форма реалізації компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та інтегративного підходів. Особливості моделювання структури уроку відповідно до цілей навчання, освітніх потреб та індивідуальних можливостей учнів. Поєднання сучасних підходів як основа формування ключових і предметних компетентностей, розвитку логічного, критичного та математичного мислення.

Використання проблемного, проєктного та кооперативного навчання як інструментів організації активної пізнавальної діяльності учнів. Інтеграція міжпредметних зв’язків, цифрових ресурсів і практико орієнтованих завдань у процесі проєктування уроку математики. Створення умов для індивідуалізації навчання, кооперативної взаємодії, рефлексії та формувального оцінювання.

 

Тема 2.2. Діяльнісний підхід як основа навчання в НУШ

Сутність діяльнісного підходу та його роль у навчанні математики в умовах Нової української школи. Організація навчальної діяльності учнів через розв’язування задач, дослідницьку та практичну роботу. Активні методи навчання, спрямовані на формування математичного мислення, самостійності та пізнавальної активності учнів. Роль учителя як організатора навчальної діяльності та створення умов для досягнення очікуваних результатів навчання.

 

Тема 2.3. Інтеграція проблемного та проєктного підходів у навчанні математики

Сутність проблемного та проєктного підходів і їх поєднання у навчанні математики. Організація навчання через постановку проблемних ситуацій, дослідницьку діяльність і виконання навчальних проєктів. Формування в учнів умінь аналізувати, висувати гіпотези, обґрунтовувати розв’язання та застосовувати математичні знання у практичних ситуаціях.

 

Тема 2.4. Кооперативні форми навчання у викладанні математики як засіб організації активної взаємодії учнів

Сутність кооперативного навчання та його роль у розвитку математичної компетентності учнів. Організація парної та групової роботи під час розв’язування задач, виконання спільних завдань і проєктів. Методи та прийоми взаємодії, формування комунікативних умінь, відповідальності та вміння працювати в команді.

 

Тема 2.5. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з математики

Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з математики як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Особливості розроблення завдань, спрямованих на формування ключових і предметних компетентностей, розвиток логічного, критичного та математичного мислення учнів. Використання практико орієнтованих, проблемних, дослідницьких, творчих і міжпредметних завдань у навчанні математики.

Особливості добору змісту, формулювання умов, визначення очікуваних результатів та критеріїв оцінювання. Розроблення завдань на аналіз даних, побудову математичних моделей, розв’язування життєвих ситуацій, застосування цифрових інструментів і візуалізації. Вимоги до структури компетентнісно орієнтованих завдань, забезпечення їх доступності, варіативності та практичної спрямованості.

 

Тема 2.6. Використання цифрових інструментів і ресурсів у навчанні математики

Можливості застосування цифрових інструментів у навчанні математики для підвищення наочності, інтерактивності та ефективності освітнього процесу. Використання онлайн-платформ, математичних програм і сервісів для візуалізації, моделювання та розв’язування задач. Формування цифрової компетентності учнів і розвиток їхніх умінь працювати з інформацією в умовах сучасного освітнього середовища.

 

Тема 2.7. Подолання освітніх втрат: інструменти діагностики прогалин у знаннях та стратегії їх надолуження в умовах сучасних викликів

Причини виникнення освітніх втрат у навчанні математики та їх вплив на результати навчання. Методи діагностики рівня засвоєння навчального матеріалу, виявлення прогалин у знаннях і вміннях учнів. Стратегії корекції та надолуження освітніх втрат, використання диференційованого підходу, індивідуальної підтримки та додаткових навчальних ресурсів.

 

Тема 2.8. Оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі з математики

Принципи та види оцінювання результатів навчання учнів відповідно до вимог Нової української школи. Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання в навчанні математики, їх функції та інструменти. Розроблення критеріїв і завдань для оцінювання математичних знань і вмінь, забезпечення об’єктивності, прозорості та дотримання академічної доброчесності.

Знати та розуміти:

– нормативно-правові засади організації освітнього процесу з математики відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти;

– сучасні підходи до навчання математики (компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований інтегративний та STEM-орієнтований) та їх роль у формуванні математичної компетентності учнів;

– методичні основи розвитку логічного, критичного мислення та формування функціональної математичної грамотності;

– принципи та інструменти оцінювання результатів навчання учнів;

– можливості використання цифрових технологій та онлайн-ресурсів у навчанні математики.

 

Уміти:

– проєктувати та організовувати освітній процес з математики на засадах сучасних підходів до навчання в НУШ;

– застосовувати ефективні методи та педагогічні технології для розвитку пізнавальної активності й математичного мислення учнів;

– розробляти навчальні матеріали, практико орієнтовані задачі та інструменти оцінювання;

– планувати навчальний проєкт;

– використовувати цифрові ресурси для підтримки очного, змішаного та дистанційного навчання;

– здійснювати аналіз результатів навчання, враховувати освітні втрати та адаптувати навчальний процес до потреб учнів;

– створювати рефлексивне навчальне середовище.

 

Диспозиції (цінності та ставлення):

– готовність до впровадження сучасних підходів і методик навчання математики у професійній діяльності;

– відповідальне ставлення до організації освітнього процесу та забезпечення його якості;

– орієнтація на розвиток особистості учня, його індивідуальні потреби та навчальні можливості;

– прагнення до професійного саморозвитку, рефлексії та вдосконалення власної педагогічної практики.