«СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ»

МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ В НУШ

Тема 1.1. Компетентнісний підхід.

Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань. Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Компетентнісний підхід як провідний підхід НУШ. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу. Конструювання компетентнісних завдань з історії та громадянської освіти: структура та методичні орієнтири. 

Тема 1.2. Діяльнісний підхід: дослідження та моделювання. 

Основні характеристики діяльнісного підходу до навчання. Практична зорієнтованість навчання. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб’єкта. Дослідження та моделювання як основні шляхи реалізації діяльнісного підходу до навчання на уроках історії та громадянської освіти. Алгоритм проведення дослідження. 

Тема 1.3. Інтегрований та STEM-орієнтований підходи. 

Реалізація інтегрованого підходу до навчання в освітньому процесі з історії та громадянської освіти. STEM-підхід як модифікація інтегрованого підходу. Історія як інструмент інновацій: STEM-дослідження та STEM-проєкти в освітньому процесі. Інженерне мислення на уроках історії та громадянської освіти. 

МОДУЛЬ 2. АКТИВНІ СТРАТЕГІЇ НАВЧАННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Тема 2.1. Зміна освітніх пріоритетів у контексті вимог PISA: від накопичення знань до глибинного навчання (читацька грамотність).

Перехід від накопичення знань (поверхневе навчання) до розвитку життєвих навичок та глибинного навчання. Аналіз завдань, які можна використати на уроках історії та громадянської освіти: робота з текстами, таблицями та графіками. Стратегії глибинного навчання. Формування критичного ставлення до інформації: декодування візуальних і текстових  джерел у медіа та рекламі. 

Тема 2.2. Проблемно-орієнтоване та проєктне навчання. 

Проблемне навчання в освітньому процесі з історії та громадянської освіти: сутність, механізм, освітні інструменти. Створення проблемних ситуацій: використання суперечливих фактів або неочікуваних результатів дослідів для стимулювання пізнавального інтересу. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчань. 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань 

1. Практичне завдання до теми 1.2

Тема: Планування дослідження на прикладі однієї з тем курсу історії та громадянської освіти 9-го класу. 

Мета: запропонувати, спланувати та проаналізувати дослідження до заданої теми. 

Завдання: 

1. Сформулювати можливі проблеми дослідження та спрогнозувати гіпотези учнів. 

2. Розібрати кожен етап виконання дослідження, врахувати безпечність. 

3. Обговорити можливі результати дослідження.

4. Сформулювати висновки та пропозиції до можливого удосконалення дослідження. 

Формат виконання: спільне обговорення. 

1. Практичне завдання до теми 1.3 

Тема: Розробка інтегрованого завдання з елементами STEM для реалізації методу моделювання на уроці історії та громадянської освіти. 

Мета: сформувати вміння розробляти інтегроване завдання з елементами STEM для здобувачів освіти 7-9 класів. 

Завдання: 

1. Обрати тему з навчальної програми для розробки завдання, визначити його мету та очікувані результати навчання. 

2. Розробити план дослідження (проєкту) для виконання завдання.

Формат виконання: документ MS Word або PDF (обсяг до 1 сторінки) з обговоренням на онлайн-дошці. 

1. Практичне завдання до теми 2.1. 

Тема: Зміна освітніх пріоритетів у контексті вимог PISA: від накопичення знань до глибинного навчання.

Аналіз завдань PISA з блоку читацької грамотності та розробка власних контекстних компетентнісних завдань.

Мета: сформувати у слухачів навички трансформації звичних завдань з історії та громадянської освіти у практико-орієнтовані кейси, які відповідають вимогам PISA та стимулюють критичне мислення учнів. 

Завдання:

1. Розібрати основні завдання з блоку читацької грамотності: компетентності, змістові, контекст, ставлення. 

2. Проаналізувати завдання PISA з блоку читацької грамотності. 

Формат виконання: опанування стратегій читацької грамотності через інструментарій PISA. 

• Поглибити та розширити знання про:
• методики й технології моделювання змісту навчання (А2.1.З3); 
• ключові компетентності здобувачів освіти й наскрізні уміння, визначені державними стандартами освіти (А2.2.З1.);
• види інтеграції в навчанні, підходи до інтегрованого навчання здобувачів освіти (А2.3.З1); 
• зміст і особливості технологій і методик особистісно зорієнтованого, компетентнісного й інтегрованого навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти (А2.4.З3); 
• способи організації дослідницької діяльності здобувачів в освітньому процесі (А2.4.З4);
• форми організації освітнього процесу, види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти (Г2.2.З1);
• види та етапи планування освітнього процесу (Г1.2.З1). Сформувати/удосконалити уміння і навички: 
• моделювати зміст предметів (інтегрованих курсів) (А2.1.У3);
• створювати умови для формування і розвитку в здобувачів освіти ключових компетентностей, наскрізних умінь (А2.2.У1); 
• застосовувати міжпредметні зв’язки й інтеграцію змісту різних освітніх галузей, навчальних предметів (інтегрованих курсів) (А2.3.У1); 
• формувати в здобувачів освіти розуміння природних зав’язків різних процесів, уміння вирішувати практичні завдання, що вимагають синтезу знань з різних освітніх галузей; 
• розвивати в здобувачів освіти системне мислення (А2.3.У2);
• застосувати інноваційні технології навчання освітньої галузі (навчальних предметів /інтегрованих курсів) (А2.4.У2);
• упроваджувати технології та методики особистісно зорієнтованого, компетентісного й інтегрованого навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти (А2.4.У3); 
• організовувати навчання предметів (інтегрованих курсів) через дослідницьку діяльність (А2.4.У4);
• добирати доцільні форми, методи, прийоми й засоби для здійснення дослідницької діяльності здобувачами і способи представлення ними досягнутих результатів (А2.4.У5); 
• формулювати цілі освітнього процесу на основі прогностичних методів планування (Г1.1.У1);
• здійснювати різні види планування освітнього процесу на різних його етапах (Г1.2.У1);
• організовувати освітній процес відповідно до вимог законодавства (Г2.1.У1);
• застосовувати різні види й форми організації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти (Г2.2.У2).