Медіаграмотність в епоху штучного інтелекту
Мета підвищення кваліфікації - професійний розвиток педагогічних працівників відповідно до державної політики у сфері освіти, удосконалення раніше набутих та набуття нових компетентностей педагогів у сфері цифрових технологій педагогічної діяльності, медіаграмотності, цифрової безпеки та критичного опрацювання інформації в умовах ШІ-трансформації, необхідних для ефективної організації навчання, виховання та розвитку учнів відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», Державного стандарту базової середньої освіти, Рамки цифрової компетентності громадян України (DigComp UA) та стандартів ЮНЕСКО щодо медіа- й інформаційної грамотності.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "АГЕНЦІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ОСВІТНІХ ІНІЦІАТИВ"Інформація про розробника (розробників):
Коломоєць Галина Анатоліївна - кандидат педагогічних наук, старший дослідник, заслужений працівник освіти України, заступниця директора ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України. Тимошенко Олена Володимирівна - доктор економічних наук, професор, старший науковий співробітник відділу науково-дослідної роботи та атестації наукових кадрів ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Голова Правління ГО «Агенція сталого розвитку та освітніх ініціатив». Орищук Василь Валерійович - тренер з AI та цифрових навичок, PhD, науковий співробітник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Founder & CEO «АІ-експеримент», член UA-AI, тренер Beetroot Academy, розробник тренінгових програм і AI-рішень для публічного та приватного секторів. Валін Максим Олександрович - архітектор АІ, Co-founder & Executive Director «АІ-експеримент», освітній консультант (співпрацює з EPAM Systems), тренер Тренінгового центру прокурорів України, член UA-AI, тренер та розробник AI-курсів і автоматизацій для освіти, бізнесу й державного сектору.Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- цифрові технології педагогічної діяльності на рівні базової середньої освіти(ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
Ведеться запис інтерактивних лекцій з елементами тренінгу і практичних занять та інших активностей, а також йде пряма трансляція на ютуб каналі освітньої платформи ГО “АСТРО”, що дає можливість, за потреби, переглянути запис та отримати доступ до актуальних знань та практик у зручний час Перейти за покликанням
Навчально-тематичний план
| № з/п | Навчальні теми | З них | Усього | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Лекції | Практичні заняття | Самостійна робота | Контрольні заходи | |||
| Модуль 1. Цифрове освітнє середовище та відповідальна поведінка у цифровому просторі | ||||||
| 1. | Поняття електронного (цифрового) освітнього середовища: можливості, переваги та виклики в епоху ШІ | 1 | 1 | - | - | 2 |
| 2. | Відповідальна й безпечна поведінка в цифровому просторі. Захист цифрових пристроїв і персональних даних | 1 | 2 | - | - | 3 |
| 3. | Медіаграмотність у XXI столітті: основи, теорії та виклики ШІ-епохи | 1 | 1 | 1 | - | 3 |
| Модуль 2. Маніпуляційні технології та пропаганда в інтернет-середовищі. Оцінювання достовірності цифрових джерел | ||||||
| 4. | Генеративний ШІ та медіаконтент: як технології змінюють інформаційний простір | 1 | 2 | - | - | 3 |
| 5. | ШІ-фейки, дипфейки та синтетичний контент: розпізнавання та верифікація | 1 | 2 | - | - | 3 |
| 6. | Алгоритми соціальних мереж та інформаційні бульбашки в епоху ШІ | 1 | 2 | 1 | - | 4 |
| 7. | Інструменти фактчекінгу та оцінювання достовірності й надійності цифрових джерел | 1 | 2 | - | - | 3 |
| Модуль 3. Класифікація та призначення електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Цифрові інструменти для оцінювання, комунікації та рефлексії навчання | ||||||
| 8. | Цифровий добробут, кібербулінг та психосоціальні ризики медіасередовища | 1 | 1 | 1 | - | 3 |
| 9. | Класифікація, добір та модифікація електронних (цифрових) освітніх ресурсів для навчання медіаграмотності | 1 | 1 | - | - | 2 |
| 10. | Цифрові інструменти для оцінювання, зворотного зв’язку, рефлексії та професійної комунікації. Авторське право та академічна доброчесність | 1 | 1 | - | - | 2 |
| Підсумкове тестування | - | - | - | 2 | 2 | |
| Разом | 10 | 15 | 3 | 2 | 30 | |
3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ
МОДУЛЬ 1. Цифрове освітнє середовище та відповідальна поведінка у цифровому просторі
Тема 1.1. Поняття електронного (цифрового) освітнього середовища: можливості, переваги та виклики в епоху ШІ
Поняття електронного (цифрового) освітнього середовища. Можливості, переваги та виклики створення цифрового освітнього середовища. Цифровий інформаційний простір: структура, актори, загрози та можливості. ШІ як новий актор медіасистеми: від рекомендаційних алгоритмів до генеративних моделей. Картування цифрового середовища педагога та учнів. Самодіагностика рівня цифрової компетентності на основі Рамки DigCompEdu UA.
Тема 1.2. Відповідальна й безпечна поведінка в цифровому просторі. Захист цифрових пристроїв і персональних даних
Відповідальна й безпечна поведінка в цифровому просторі. Захист цифрових пристроїв, персональних даних та електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Захист від небажаного контенту. Ознаки кібератак, онлайн-злочинів, методів захисту від них. Правові та етичні норми використання цифрових технологій та сервісів. Основні правила безпечної поведінки в мережі інтернет. Практична робота: аналіз власних налаштувань цифрової безпеки; розроблення чек-листа безпечної цифрової поведінки для учнів. Алгоритм дій педагога при виявленні кіберінциденту.
Тема 1.3. Медіаграмотність у XXI столітті: основи, теорії та виклики ШІ-епохи
Поняття медіаграмотності та медіаосвіти: сучасні визначення і рамки (ЮНЕСКО, DigComp). Ключові теорії медіаграмотності та їхня актуальність в умовах ШІ-трансформації. Рамка цифрової компетентності громадян України (DigComp UA): медіаграмотний вимір. Самодіагностика рівня медіаграмотності: тест і групове обговорення. Картування медіасередовища учнів: аналіз платформ, джерел та звичок споживання контенту. Самостійне опрацювання: Рекомендації ЮНЕСКО щодо медіаграмотності та ШІ в освіті (2023).
МОДУЛЬ 2. Маніпуляційні технології та пропаганда в інтернет-середовищі. Оцінювання достовірності цифрових джерел
Тема 2.1. Генеративний ШІ та медіаконтент: як технології змінюють інформаційний простір
Принципи роботи генеративних ШІ-моделей: великі мовні моделі (LLM), дифузійні моделі, мультимодальні системи. ШІ-інструменти для створення тексту, зображень, аудіо та відео: огляд і можливості. Синтетичний медіаконтент: масштаби поширення та вплив на інформаційне середовище. Законодавче регулювання ШІ-контенту в Україні та Європейському Союзі (EU AI Act, 2024). Практичні заняття: аналіз реальних кейсів ШІ-дезінформації — розбір методів та наслідків; порівняння автентичного та ШІ-згенерованого контенту (тексти, зображення, аудіо); розроблення переліку «тривожних сигналів» синтетичного контенту для учнів.
Тема 2.2. ШІ-фейки, дипфейки та синтетичний контент: розпізнавання та верифікація
Маніпуляційні технології та пропаганда в інтернет-середовищі. Типологія сучасної дезінформації: фейки, дипфейки, шеллоуфейки, аудіофейки, текстові маніпуляції. Технічні ознаки дипфейків та ШІ-контенту: артефакти, аномалії, характерні патерни. Інструменти виявлення ШІ-контенту: Sensity, FotoForensics, Hive Moderation, GPTZero. Маніпулятивні наративи в умовах збройного конфлікту: специфіка українського медіапростору. Практикум з виявлення дипфейків та ШІ-фейків на реальних кейсах (покрокова верифікація). Тестування інструментів: FotoForensics, Google Reverse Image Search, InVID/WeVerify.
Тема 2.3. Алгоритми соціальних мереж та інформаційні бульбашки в епоху ШІ
Принципи роботи рекомендаційних алгоритмів TikTok, YouTube, Instagram, Facebook. Ехо-камери та інформаційні бульбашки: психологічні механізми та вплив ШІ. Мікротаргетинг та персоналізована дезінформація як інструменти маніпуляції. Алгоритмічна відповідальність: виклики регулювання та права користувача. Практичні заняття: аналіз власного алгоритмічного профілю — що соцмережа «знає» про користувача; розроблення стратегії «вирватися з бульбашки» для підлітків — дидактичний матеріал для уроку. Самостійне опрацювання: ключові положення EU AI Act (2024) у частині алгоритмічної прозорості.
Тема 2.4. Інструменти фактчекінгу та оцінювання достовірності й надійності цифрових джерел
Оцінювання достовірності даних і надійності цифрових джерел. Системи фактчекінгу в Україні та світі: StopFake, VoxCheck, Detector Media, IFCN. Алгоритм покрокової верифікації: джерело, контекст, зображення, відео, факт. Google Fact Check Tools, InVID/WeVerify, TinEye: практика застосування. Особливості верифікації ШІ-згенерованих матеріалів: нові виклики для фактчекерів. Медіаосвітній фактчекінг: як навчати учнів перевіряти інформацію самостійно. Практичні заняття: верифікація 5 реальних кейсів дезінформації (текст, фото, відео, ШІ-фейк); розроблення покрокової «Картки верифікації інформації» для учнів 5–11 класів; методична майстерня: сценарій уроку «Як перевірити новину» для різних вікових груп.
МОДУЛЬ 3. Класифікація та призначення електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Цифрові інструменти для оцінювання, комунікації та рефлексії навчання
Тема 3.1. Цифровий добробут, кібербулінг та психосоціальні ризики медіасередовища
Цифровий добробут: психологічні ефекти медіаспоживання та ШІ-середовища на дітей і підлітків. Кібербулінг, кіберагресія та ШІ-посилене цькування: типологія, ознаки, наслідки. Інтернет-залежності та надмірне споживання медіа: профілактика та педагогічні стратегії. Цифрова репутація учня та педагога в епоху ШІ: ризики та управління. Алгоритм дій педагога при виявленні кіберінциденту. Практичні заняття: кейс-аналіз реальних ситуацій кібербулінгу та ШІ-агресії, розроблення алгоритмів реагування; розроблення правил цифрового добробуту та безпечного медіасередовища для класу. Самостійне опрацювання: методичні рекомендації для батьків щодо безпечного медіаспоживання дітей.
Тема 3.2. Класифікація, добір та модифікація електронних (цифрових) освітніх ресурсів для навчання медіаграмотності
Класифікація та призначення електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Огляд національних та регіональних освітніх ресурсів. Добір та модифікація електронних (цифрових) освітніх ресурсів з урахуванням мети, умов навчання, віку та потреб здобувачів освіти. Оцінювання ефективності обраних електронних (цифрових) ресурсів для досягнення навчальних цілей. Інтеграція медіаграмотності у предмети: крос-дисциплінарний підхід для різних освітніх рівнів. Методики навчання медіаграмотності: критичний аналіз, рольові ігри, дебати, проєктна діяльність. Практичні заняття: огляд та критеріальний аналіз трьох українських освітніх ресурсів з медіаграмотності; розроблення фрагмента уроку з інтеграцією цифрового освітнього ресурсу.
Тема 3.3. Цифрові інструменти для оцінювання, зворотного зв’язку, рефлексії та професійної комунікації. Авторське право та академічна доброчесність
Цифрові інструменти для оцінювання, зворотного зв’язку та рефлексії навчання: Padlet, Kahoot, Mentimeter, AhaSlides, Wakelet. Цифрові сервіси для отримання даних про прогрес здобувачів освіти. Цифрові інструменти та ресурси для професійного спілкування, обміну досвідом, комунікації зі здобувачами освіти, батьками та колегами. Правила спілкування онлайн. Створення, зберігання, систематизація та організація спільної роботи з цифровими освітніми ресурсами. Захист авторських прав у мережі інтернет. Дотримання академічної доброчесності та вимог законодавства України під час створення та модифікації електронних (освітніх) ресурсів. Оцінювання медіаграмотності учнів: критерії, рубрики, портфоліо. Залучення батьків: просвітницька робота з родинами щодо ШІ та медіабезпеки. Практичні заняття: розроблення власного урочного сценарію з медіаграмотності з використанням Padlet, Kahoot, Mentimeter, AhaSlides або Wakelet.
Орієнтовний перелік практичних завдань
- самодіагностика рівня медіаграмотності педагога за сучасними рамками (ЮНЕСКО, DigComp UA, DigCompEdu UA);
- аналіз налаштувань цифрової безпеки власних пристроїв і акаунтів; розроблення чек-листа безпечної цифрової поведінки для учнів;
- картування медіасередовища учнів: аналіз платформ, джерел та звичок споживання контенту;
- порівняння автентичного та ШІ-згенерованого контенту (тексти, зображення, аудіо);
- аналіз реальних кейсів ШІ-дезінформації з розбором методів і наслідків;
- розроблення переліку «тривожних сигналів» синтетичного контенту для учнів;
- практикум з виявлення дипфейків та ШІ-фейків на реальних кейсах (покрокова верифікація);
- тестування інструментів виявлення ШІ-контенту: FotoForensics, Hive Moderation, GPTZero, Sensity;
- верифікація зображень та відео через Google Reverse Image Search та InVID/WeVerify;
- аналіз власного алгоритмічного профілю у соціальних мережах;
- розроблення стратегії «вирватися з бульбашки» — дидактичний матеріал для підлітків;
- верифікація 5 реальних кейсів дезінформації (текст, фото, відео, ШІ-фейк);
- розроблення покрокової «Картки верифікації інформації» для учнів 5–11 класів;
- створення сценарію уроку «Як перевірити новину» для різних вікових груп;
- кейс-аналіз ситуацій кібербулінгу та ШІ-агресії, розроблення алгоритмів реагування;
- розроблення правил цифрового добробуту та безпечного медіасередовища для класу;
- огляд та критеріальний аналіз українських освітніх ресурсів з медіаграмотності;
- розроблення фрагмента уроку з інтеграцією цифрового освітнього ресурсу;
- розроблення власного урочного сценарію з медіаграмотності для свого предмета або класу з використанням Padlet, Kahoot, Mentimeter, AhaSlides або Wakelet.
Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання
- опрацювання Рекомендацій ЮНЕСКО щодо медіаграмотності та штучного інтелекту в освіті (2023) з аналізом можливостей їх імплементації в українському освітньому середовищі;
- вивчення Рамки цифрової компетентності громадян України (DigComp UA) та Рамки цифрової компетентності педагогічних і науково-педагогічних працівників (DigCompEdu UA);
- ознайомлення з ключовими положеннями EU AI Act (2024) та вивчення впливу регулювання ШІ на освітнє середовище;
- аналіз алгоритмів роботи рекомендаційних систем соціальних мереж та розроблення методичних матеріалів для пояснення учням принципів їхньої дії;
- дослідження кращих практик навчання медіаграмотності у країнах ЄС та США, зокрема підходів StopFake, VoxCheck, Detector Media, IFCN;
- вивчення положень законодавства України про авторське право та академічну доброчесність у контексті створення та модифікації електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
- розроблення власного урочного сценарію або серії уроків з медіаграмотності для свого предмета (класу), адаптованого до вікових особливостей учнів;
- підготовка методичних рекомендацій для батьків щодо безпечного медіаспоживання дітей в умовах ШІ-епохи.
Знання й розуміння:
- сутності понять «медіаграмотність», «медіаосвіта», «цифрова компетентність» та їхньої ролі у сучасному суспільстві в умовах ШІ-трансформації;
- сутності електронного (цифрового) освітнього середовища: можливостей, переваг та викликів його створення;
- ключових теорій медіаграмотності та їхньої актуальності в умовах розвитку штучного інтелекту;
- Рамки цифрової компетентності громадян України (DigComp UA), Рамки цифрової компетентності педагогічних працівників (DigCompEdu UA) та стандартів ЮНЕСКО щодо медіа- й інформаційної грамотності;
- принципів роботи генеративних ШІ-моделей (LLM, дифузійні моделі, мультимодальні системи), ШІ-інструментів для створення тексту, зображень, аудіо та відео;
- типології сучасної дезінформації: фейків, дипфейків, шеллоуфейків, аудіофейків, текстових маніпуляцій; технічних ознак дипфейків і ШІ-контенту;
- ознак кібератак, онлайн-злочинів, методів захисту від них; правових та етичних норм використання цифрових технологій і сервісів;
- принципів роботи рекомендаційних алгоритмів соціальних мереж (TikTok, YouTube, Instagram, Facebook), механізмів утворення ехо-камер, інформаційних бульбашок і мікротаргетингу;
- систем фактчекінгу в Україні та світі (StopFake, VoxCheck, Detector Media, IFCN); алгоритмів покрокової верифікації інформації;
- класифікації та особливостей використання різних видів електронних (цифрових) освітніх ресурсів, наявних національних та регіональних цифрових ресурсів;
- психологічних ефектів медіаспоживання, типології кібербулінгу, ШІ-агресії та інтернет-залежностей, стратегій профілактики;
- законодавчого регулювання ШІ-контенту в Україні та ЄС (EU AI Act, 2024), вимог авторського права під час створення та модифікації цифрових ресурсів.
Уміння:
- організовувати цифрове робоче місце власне та здобувача освіти, використовувати цифрове освітнє середовище для навчання, моніторингу та контролю його якості;
- орієнтуватися в принципах роботи генеративного ШІ та його впливі на сучасний медіапростір, інформаційну екологію та освітнє середовище;
- відрізняти довірені інформаційні джерела від шахрайських, розпізнавати маніпулятивні впливи, що здійснюються через глобальну мережу інтернет та засоби масової інформації;
- розпізнавати ШІ-фейки, дипфейки, синтетичний контент і маніпулятивні наративи з використанням спеціалізованих інструментів верифікації;
- застосовувати провідні інструменти фактчекінгу: StopFake, VoxCheck, Google Fact Check Tools, InVID/WeVerify, FotoForensics, Hive Moderation, GPTZero;
- добирати безпечні, доцільні для навчання здобувачів освіти електронні (цифрові) освітні ресурси, впорядковувати їх та використовувати з урахуванням мети, умов навчання, вікових особливостей та потреб учнів;
- пояснювати учням механізми алгоритмічного впливу соціальних мереж, ризики інформаційних бульбашок та мікротаргетингу;
- організовувати профілактичну роботу з кібербулінгу, цифровими залежностями та психосоціальними ризиками медіасередовища;
- розробляти та впроваджувати уроки, тренінги й виховні заходи з медіаграмотності, адаптовані до ШІ-реалій для різних вікових груп;
- використовувати цифрові інструменти Padlet, Kahoot, Mentimeter, AhaSlides, Wakelet для уроків медіаграмотності та для оцінювання, зворотного зв’язку й рефлексії навчання;
- дотримуватися вимог авторського права на використання та модифікацію електронних (цифрових) освітніх ресурсів, забезпечувати академічну доброчесність;
- забезпечувати відповідність освітнього процесу вимогам Рамки цифрової компетентності громадян України та державним стандартам Нової української школи.