«СТАРША ПРОФІЛЬНА ШКОЛА: ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ ТА НОВІ ІНСТРУМЕНТИ ВЧИТЕЛЯ-ДОСЛІДНИКА» (Хімія)

Згідно з програмою, підтримка та супровід педагога реалізуються через зміну підходів до навчання та надання інструментів для подальшої професійної діяльності. Основні аспекти супроводу включають:

• Стратегія супроводу замість контролю: Програма передбачає зміну ролі вчителя на фасилітатора, де основний акцент робиться на стратегії супроводу освітнього процесу, що допомагає забезпечити індивідуальну освітню траєкторію кожного учня.
• Додаткове опрацювання матеріалу: Якщо під час навчання слухач отримує оцінку нижче прохідного бала (менше 21 балу), програма передбачає можливість додаткового опрацювання та повторного виконання завдань для успішного завершення курсу.
• Рефлексивна самодіагностика: Важливим складником завершення навчання є блок рефлексивної самодіагностики, який дозволяє педагогу самостійно оцінити рівень засвоєння нових інструментів та компетенцій.
• Командна робота та фасилітація: Програма навчає вчителів методології фасилітації та командної роботи, що є необхідним для викладання інтегрованих курсів та реалізації міжгалузевих проєктів разом із колегами.
• Методична допомога в подоланні освітніх втрат: Педагоги отримують алгоритми та плани для діагностування та компенсації навчальних розривів у знаннях учнів, що є формою професійної підтримки в умовах воєнного стану та наслідків пандемії.
• Інструментальна підтримка: Програма забезпечує вчителя навичками роботи з цифровими середовищами та віртуальними лабораторіями (Virtual Lab, MolView, Ptable тощо), які стають постійними інструментами в його подальшій роботі.

Після успішного виконання програми (набрання 70% балів) педагог отримує свідоцтво про підвищення кваліфікації обсягом 30 годин (1 кредит ЄКТС), що є офіційним підтвердженням його нових компетенцій

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ  В УМОВАХ  РЕФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ 

Тема 1.1. Засади реалізації Державного стандарту профільної середньої освіти (природнича освітня галузь) 

Зміст і структура Державного стандарту профільної середньої освіти. Базовий навчальний план профільної середньої освіти. Компетентнісний потенціал природничої освітньої галузі та базові знання. Вимоги до обов’язкових результатів навчання хімії здобувачів профільної середньої освіти на поглибленому рівні. 

Тема 1.2. Типова освітня програма для академічних ліцеїв та особливості її реалізації для організації профільного навчання хімії. Хімія в STEM-кластері: міждисциплінарні зв'язки

Структура та зміст Типової освітньої програми для 10–12 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням, та особливості її реалізації для організації навчання хімії. Типовий навчальний план. Обов’язкові та вибіркові освітні компоненти. Інтегровані курси (зокрема й міжгалузеві). Форми організації освітнього процесу. Змінні групи. Засади створення освітньої програми закладу освіти на основі Типової освітньої програми.  STEM-кластер: інтеграція хімії з біологією, фізикою та екологією. Створення міждисциплінарних проєктів.                             

 

МОДУЛЬ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ З ХІМІЇ В АКАДЕМІЧНОМУ ЛІЦЕЇ 

2.1..Проєктування програм: від базової хімії до нанотехнологій. Модельні навчальні програми з хімії  для 10–12 класів: складники та адаптація

Модельні навчальні програми для обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів. Складники модельних навчальних програм профільної середньої освіти. Вимоги до модельних навчальних програм. Модельні навчальні програми з хімії поглибленого рівня. Адаптація модельних навчальних програм до специфіки закладу освіти та профілю навчання. Диференціація: хімічна грамотність для всіх та науково-дослідницька діяльність для хіміко-біологічного профілю.

Тема 2.2. Навчальні програми з хімії для 10–12 класів: розроблення, затвердження, упровадження Адаптація змісту та цифрові середовища для ліцею

Навчальні програми для обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів. Розроблення навчальних програм курсів навчання хімії на основі модельних / не на основі модельних програм. Освітній дизайн навчальної програми. Ідеї для створення навчальних програм. Затвердження та впровадження навчальних програм.

Тема 2.3. Організація освітнього простору з хімії в академічному ліцеї.

Сучасні вимоги до організації освітнього простору та матеріально- технічного забезпечення в академічному ліцеї. Платформи дистанційного навчання та їхні функціональні можливості. Організація змішаного навчання хімії: поєднання очних і дистанційних форм. Використання Google Classroom/Moodle для персоналізації завдань. 

МОДУЛЬ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ХІМІЇ, ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ ОСНОВНОГО ТА ПОГЛИБЛЕНИХ РІВНІВ У СТАРШІЙ ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ.

 3.1. Інноваційні технології викладання хімії на основному та поглиблених рівнях: зелена хімія, синтез та хімічна інженерія

Викладання хімії на поглибленому рівні. Особливості викладання інтегрованого курсу природничі науки. Розвиток критичного мислення через інтеграцію освітніх галузей. Командна робота педагогів у викладанні інтегрованих курсів. Учитель як фасилітатор: стратегія супроводу замість контролю. Забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти в старшій профільній школі.

3.2.. Віртуальні хімічні лабораторії та симулятори (Virtual Lab, MolView, Dynamic Periodic Table (Ptable), Chemist) в старшій профільній школі. 

Цифрові інструменти та їхній потенціал для навчання хімії на рівні профільної середньої освіти. Огляд сучасних освітніх онлайн-платформ. Створення та адаптація цифрових навчальних матеріалів для навчання хімії в старшій профільній школі. Використання штучного інтелекту для персоналізації навчання: можливості й етичні аспекти. Цифрова грамотність педагогів і здобувачів освіти.  Віртуальні лабораторії: Використання Virtual Lab, MolView, Dynamic Periodic Table (Ptable), Chemist для симуляції небезпечних або вартісних хімічних реакцій. Динамічна візуалізація будови атомів та механізмів реакцій за допомогою ШІ.

Цей модуль є найбільш практико-орієнтованим і спрямований на опанування сучасних інструментів викладання. STEM-освіта розглядається як фундаментальний метод, що об’єднує науку, технології, інженерію та математику для вирішення реальних проблем. 

3.3. Профорієнтація та кар’єрне консультування у викладанні предметів і курсів природничої освітньої галузі: фармація, хіміко-технологічний та екологічний моніторинг ринку

Стратегічне бачення ролі кар’єрного освітнього радника в супроводі здобувачів освіти. Профорієнтація у викладанні предметів та курсів природничої освітньої галузі. Роль учителя в кар’єрному консультуванні. Побудова індивідуальних освітніх траєкторій учнів. Роль хімії в розвитку фармації, енергетики та «зелених» технологій. 

Кар’єрне консультування інтегрується безпосередньо у зміст уроків. Учитель природничих наук має допомогти учневі побачити зв’язок між шкільним предметом та майбутньою професією. У процесі навчання вчителі розробляють сценарії уроків-конференцій чи зустрічей із фахівцями високотехнологічних галузей, що сприяє свідомому вибору STEM-кар’єри.

МОДУЛЬ 4. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ХІМІЇ НА РІВНІ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

4.1. Критерії та інструментарій оцінювання за групами результатів у старшій профільній школі

Види оцінювання. Загальні критерії оцінювання та критерії оцінювання результатів навчання хімії. Особливості оцінювання обов’язкових освітніх компонентів. Специфіка оцінювання вибіркових курсів. Вибір закладом освіти власної шкали оцінювання чи системи оцінювання, визначеної законодавством.

Система оцінювання STEM-компетентностей. Загальні та галузеві критерії оцінювання в синергії з критеріями STEM-проєктів (технічна складність, креативність рішення, життєздатність прототипу). 

4.2. Методика діагностування та компенсації навчальних розривів

          Принципи й характеристики ефективного оцінювання (формувального, підсумкового тощо). Самооцінювання і взаємооцінювання здобувачів освіти. Застосування цифрових інструментів для оцінювання. Розвиток рефлексивних навичок у здобувачів профільної середньої освіти. Оцінювання в очному, дистанційному і змішаному навчанні хімії.

Слухачі вивчають 12-бальну шкалу оцінювання з детальними характеристиками кожного рівня: від початкового (фрагментарні знання) до високого (самостійне розв’язання складних проблем). Окрему увагу приділено методиці діагностування освітніх втрат на початку навчального року через квести та діагностичні тести. Педагоги вчаться створювати плани надолуження знань, використовуючи принципи мікронавчання та диференційованого підходу. Також розглядається рамка PISA-2025, що задає світові стандарти природничо-наукової грамотності.

                                                                        Орієнтовний перелік практичних завдань

Для успішного завершення курсу слухачі виконують комплекс завдань, що моделюють реальну професійну діяльність у профільному ліцеї:

1. Проєктування фрагмента робочої програми: Оберіть одну модельну програму та розробіть зміст розділу «Хімія полімерів» для академічного профілю, або іншого розділу програми з хімії для академічного профілю, визначивши результати навчання. 
2. Створіть інтерактивну вправу: «Візуалізація просторової структури складних молекул у віртуальному середовищі» та згенеруйте за допомогою ШІ  три типи запитань до теми за програмою (репродуктивні, проблемні та оцінювальні).   
3. Розробіть критерії для оцінювання STEM-проєкту з переробки відходів.
4. План-конспект профорієнтаційного уроку: Розробіть сценарій заняття на одну із тем: «Хімічна безпека в побуті та на виробництві».  «Хімічні технології  в розвитку «зелених» джерел енергетики. 

                                                                                               Вимоги до самостійної роботи

Самостійна робота (4 годин) передбачає поглиблене вивчення нормативних документів та опрацювання додаткової літератури.   

Аналіз порівняльних таблиць Стандарту базової та профільної освіти.

Перегляд вебінарів МОН щодо впровадження пілотних проектів у 10-х класах.

Інструментарій оцінювання результатів навчання хімії здобувачів профільної середньої освіти

За результатами навчання педагоги оволодіють знаннями та розвинуть уміння щодо:

Організації освітнього процесу в старшій школі відповідно до нормативно-правових засад Державного стандарту профільної середньої освіти;

розробляти календарно-тематичне планування для 10–12 класів, адаптуючи модельні програми до потреб конкретного профілю (наприклад, поглиблене вивчення хімії );

використовувати техніки сторітелінгу, гейміфікації та проектного навчання для підвищення мотивації старшокласників;

застосовувати цифрові платформи (Virtual Lab, MolView, Dynamic Periodic Table (Ptable), Chemist) для створення вправ, задач, дослідів з хімії ;

алгоритми моделювання варіативного змісту освіти (профілів, кластерів) та принципи розбудови STEM-орієнтованого освітнього простору;

методологію фасилітації та командної роботи педагогів у процесі викладання інтегрованих курсів та реалізації міжгалузевих проєктів;

психологічні чинники резильєнтності (стійкості) старшокласників та теоретичні засади кар’єрного консультування в умовах професійного самовизначення;

потенціал цифрових інструментів для організації STEM-проєктів;

сучасні підходи до оцінювання (формувальне, підсумкове, критеріальне) у профільній школі та специфіку вимірювання результатів STEM-діяльності.

будувати освітній процес на засадах профорієнтації, допомагаючи учням усвідомити роль фізичних навичок у майбутній кар’єрі;

здійснювати критеріальне оцінювання за 12-бальною шкалою, враховуючи вимоги до основного та поглибленого рівнів (індекс П) ;

проектувати плани подолання освітніх втрат на основі результатів діагностування знань.

застосовувати кейс-технології та ситуаційні завдання, використовувати ШІ для створення диференційованих тестів, проводити критеріальне оцінювання за 12-бальною шкалою НУШ.

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період. 

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30

Програма підвищення кваліфікації «Старша профільна школа: трансформація природничої освіти та нові інструменти вчителя-дослідника (Хімія)» надає педагогам широкий спектр можливостей для академічного визнання та професійного зростання.

Ось основні можливості, передбачені програмою:

Академічні можливості та сертифікація

• Отримання офіційного документа: Після успішного виконання програми (набрання 70% балів) слухач отримує свідоцтво про підвищення кваліфікації.
• Кредити ЄКТС: Обсяг програми становить 30 академічних годин, що відповідає 1 кредиту ЄКТС,.
• Підтвердження компетенцій: Навчання базується на вимогах Професійного стандарту вчителя (наказ МОН № 1225), що дозволяє педагогу офіційно підтвердити розвиток предметно-методичної, інформаційно-цифрової, організаційної та оцінювально-аналітичної компетентностей,.

Професійні можливості та нові ролі

• Трансформація ролі вчителя: Програма готує педагога до роботи в новій ролі — не просто ретранслятора знань, а наукового консультанта та фасилітатора освітнього процесу.
• Проєктування освітнього змісту: Педагоги отримують навички розроблення власних робочих навчальних програм та календарно-тематичного планування на основі модельних програм для 10–12 класів, враховуючи специфіку академічного ліцею,.
• Кар'єрне консультування: Учитель опановує роль кар’єрного освітнього радника, навчаючись інтегрувати профорієнтацію (фармація, енергетика, «зелені» технології) безпосередньо у зміст уроків хімії,.

Опанування інноваційного інструментарію

• Цифровізація викладання: Можливість навчитися працювати з віртуальними хімічними лабораторіями та симуляторами (Virtual Lab, MolView, Chemist, Ptable) для проведення дослідів, які неможливо виконати фізично,.
• Використання ШІ: Програма передбачає навчання використанню штучного інтелекту для персоналізації навчання та створення диференційованих тестів,.
• STEM-підхід: Педагоги вчаться реалізовувати STEM-проєкти та міждисциплінарні зв’язки хімії з фізикою, біологією та екологією,.

Методичне вдосконалення

• Діагностика освітніх втрат: Вчитель отримує алгоритми для діагностування та компенсації розривів у знаннях учнів, що особливо актуально в сучасних умовах,.
• Сучасне оцінювання: Опанування методик формувального та критеріального оцінювання за 12-бальною шкалою НУШ, а також ознайомлення зі світовими стандартами природничо-наукової грамотності за рамкою PISA-2025,,.

Система підсумкового контролю включає проходження тестування та презентацію випускного проєкту (кейсу), що дозволяє педагогу відпрацювати отримані знання на практиці та створити готові матеріали для своєї подальшої роботи