«СТРАТЕГІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ПРОФІЛІЗАЦІЇ»

Згідно з програмою, підтримка та супровід педагога реалізуються через зміну його професійної ролі, надання доступу до науково-методичних ресурсів та впровадження нових інструментів взаємодії.

Основні аспекти підтримки та супроводу в межах програми включають:

• Трансформація ролі вчителя: Програма передбачає перехід від традиційного контролю до стратегії супроводу (фасилітації). Вчитель технологій стає інженерним наставником та кар’єрним освітнім радником, який допомагає учням будувати індивідуальні освітні траєкторії.
• Методична та наукова підтримка:
  • Програма інтегрує досвід ІТ-кластеру Закарпаття, що дозволяє вчителям використовувати актуальні кейси та аналітику ринку праці для викладання.
  • Спеціальна увага приділяється командній роботі педагогів та методології фасилітації під час викладання інтегрованих курсів.
• Інструментальна підтримка: Вчителів навчають використовувати цифрові платформи та системи (Tinkercad, Fusion 360, Arduino, ChatGPT) для моделювання варіативного змісту освіти та створення дидактичних матеріалів.
• Рефлексія та самодіагностика: Обов'язковим складником завершення навчання є блок рефлексивної самодіагностики, що дозволяє педагогу оцінити власний прогрес та спланувати подальший професійний розвиток.
• Інституційний супровід: ДВНЗ «Ужгородський національний університет» позиціонується як інтелектуальний хаб, що забезпечує синергію між вищою та профільною середньою освітою, створюючи середовище для постійного обміну досвідом.

Таким чином, супровід педагога полягає не лише у наданні знань, а й у забезпеченні його інструментами для кар'єрного коучингу учнів та методичними матеріалами для подолання освітніх розривів у технологічній галузі.

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ  В УМОВАХ  РЕФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ 

1.1. Держстандарт: мета та компетентнісний потенціал: технологічна галузь у вимірі 10-12 класів

Зміст і структура Державного стандарту профільної середньої освіти. Базовий навчальний план профільної середньої освіти. Компетентнісний потенціал природничої освітньої галузі та базові знання. Вимоги до обов’язкових результатів навчання технологічної галузі здобувачів профільної середньої освіти на поглибленому рівні.

Характеристика 11 наскрізних умінь, таких як критичне та системне мислення, здатність співпрацювати, конструктивно керувати емоціями. Філософські підвалини профільної школи: повага до особистості, академічна доброчесність, безбар'єрність.

1.2. Профілізація та базовий навчальний план

Особлива увага приділяється розподілу навантаження: у 10 класі (адаптаційний цикл) технології можуть вивчатися як на основному, так і на поглибленому рівні, а в 11–12 класах зміст повністю підпорядковується обраному профілю. Педагоги аналізують Додаток 23 Стандарту, вивчаючи можливості перерозподілу годин між обов'язковими та вибірковими компонентами, що є критичним для створення гнучкого графіка навчання в академічному ліцеї.

Важливим аспектом є формування оборонної свідомості та громадянської стійкості через технології. Це передбачає не лише вивчення матеріалів, а й розуміння їх стратегічного значення для держави. У цьому контексті обговорюється компетентнісний потенціал галузі, здатності працювати в команді та приймати колективні рішення.

МОДУЛЬ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ПРЕДМЕТУ ТЕХНОЛОГІЙ В АКАДЕМІЧНОМУ ЛІЦЕЇ

2.1. Проектування програм з технологій: від стандарту до поглиблення 

Структура та зміст Типової освітньої програми для 10–12 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням, та особливості її реалізації для організації навчання технологій. Типовий навчальний план. Обов’язкові та вибіркові освітні компоненти. Інтегровані курси (зокрема й міжгалузеві). Форми організації освітнього процесу. Кластери та профілі навчання. Змінні групи. Засади створення освітньої програми закладу освіти на основі Типової освітньої програми.

Педагоги вивчають модельні навчальні програми, затверджені МОН, зокрема інтегровані курси, що поєднують технології з мистецтвом та бізнесом. Процес моделювання власної програми включає вибір «пакетних рішень» (навчальних модулів), які найкраще відповідають матеріальній базі ліцею та інтересам учнів.

2.2. Аналіз модельних програм: від дизайну до стартап-культури Адаптація змісту програми технологій під потреби академічного ліцею 

Навчальні програми для обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів. Розроблення навчальних програм курсів навчання технологій на основі модельних / не на основі модельних програм. Освітній дизайн навчальної програми. Ідеї для створення навчальних програм. Затвердження та впровадження навчальних програм.

Регіональний компонент інтегрується через вивчення потреб промисловості Закарпаття. Наприклад, вчителі розглядають діяльність таких гігантів як Jabil Circuit Ukraine та Мукачівська швейна фабрика «Мрія», що дозволяє адаптувати зміст навчання до реальних технологічних процесів, які використовуються в регіоні. Вчителі опановують алгоритм створення проєкту з підприємницьким потенціалом: від маркетингового дослідження ринку до розробки бізнес-плану та реклами продукту.

МОДУЛЬ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТУ «ТЕХНОЛОГІЙ» ОСНОВНОГО ТА ПОГЛИБЛЕНИХ РІВНІВ У СТАРШІЙ ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ. 

3.1. Особливості  викладання предмету «Технології»  на основному та поглиблених рівнях 

Викладання технологій на поглибленому рівні. Особливості викладання інтегрованого курсу технологічної освітньої галузі. Розвиток критичного мислення через інтеграцію освітніх галузей. Командна робота педагогів у викладанні інтегрованих курсів. Учитель як фасилітатор: стратегія супроводу замість контролю. Забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти в старшій профільній школі.

На базі інженерно-технічного факультету ДВНЗ «УжНУ» вчителі ознайомлюються з лабораторіями приладобудування та електронних систем. Ключовою темою є використання платформи Arduino для модульного проєктування, що дозволяє учням створювати «розумні» пристрої (Smart Home, автоматизовані теплиці тощо). Це безпосередньо реалізує третю групу результатів навчання за Стандартом — «Втілення науково-технічних досліджень у різних сферах трудової діяльності».

3.2. CAD-системи, 3D-моделювання та адитивні технології в профільній школі

Окремий блок присвячений CAD-системам (Tinkercad, Fusion 360) та 3D-моделюванню. Вчителі вчаться створювати складні графічні зображення та готувати файли для 3D-друку, що є обов'язковим компонентом підготовки сучасного ліцеїста. Також розглядається роль штучного інтелекту у проєктуванні: від генерації варіантів дизайну виробу до автоматизації розрахунків собівартості. Така підготовка перетворює вчителя технологій на справжнього інженерного наставника.

3.3. Робототехніка та автоматизація на базі платформи Arduino

Опрацювати методику інтеграції робототехніки як вибіркового компонента або спецкурсу в межах STEM-кластера ліцею.  Навчити проєктувати робочі навчальні програми з автоматизації, адаптуючи їх під технічний профіль навчання (академічний або професійний спрямування).  Сформувати розуміння міжпредметних зв’язків технологічної галузі: робототехніка як практичне застосування фізики (електродинаміка), математики (алгоритми) та інформатики (програмування).

 Опанувати архітектуру мікроконтролерів Arduino та принципи підключення сенсорів, виконавчих механізмів і засобів індикації.  Навчити використанню середовищ віртуального моделювання (наприклад, Tinkercad) для симуляції електронних схем, що дозволяє компенсувати відсутність фізичного обладнання або безпечно тестувати ідеї.  Розвинути навички створення алгоритмів автоматизації для реальних систем («розумний будинок», автоматичний полив, метеостанції). 

МОДУЛЬ 4. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ НА РІВНІ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

4.1. Критерії та інструментарій оцінювання за групами результатів у старшій профільній школі 

Види оцінювання. Загальні критерії оцінювання та критерії оцінювання результатів навчання технологій. Особливості оцінювання обов’язкових освітніх компонентів. Специфіка оцінювання вибіркових курсів. Вибір закладом освіти власної шкали оцінювання чи системи оцінювання, визначеної законодавством.

Система оцінювання STEM-компетентностей. Загальні та галузеві критерії оцінювання в синергії з критеріями STEM-проєктів (технічна складність, креативність рішення, життєздатність прототипу). 

Система оцінювання результатів навчання, яка базується на чотирьох групах результатів, визначених Стандартом:

1. Втілення задуму в продукт: оцінюється якість виконання та відповідність алгоритму.   
2. Графічна та цифрова грамотність: оцінюється вміння працювати з креслениками та ІТ-інструментами.   
3. Науково-технічні дослідження: оцінюється здатність до експериментування та обґрунтування вибору матеріалів.
4. Професійне самовизначення: оцінюється здатність учня проєктувати свій подальший розвиток.

Педагоги вчаться використовувати формувальне оцінювання як інструмент підтримки динаміки навчання, а не лише фіксації помилок. 

4.2. Кар’єрне консультування та формування soft skills ліцеїста, врахування регіонального компоненту: економіка Закарпаття

Модуль також включає методики кар’єрного коучингу: вчитель допомагає учню скласти короткостроковий та довгостроковий кар’єрний план, спираючись на аналіз власних здібностей та потреб громади. Окремо розглядається подолання освітніх втрат через діагностичні інструменти та індивідуальні освітні траєкторії.   

      Стратегічне бачення ролі кар’єрного освітнього радника в супроводі здобувачів освіти. Профорієнтація у викладанні предметів та курсів технологічної освітньої галузі. Роль учителя в кар’єрному консультуванні. Побудова індивідуальних освітніх траєкторій учнів.

Кар’єрне консультування інтегрується безпосередньо у зміст уроків. Учитель технологій має допомогти учневі побачити зв’язок між шкільним предметом та майбутньою професією. У процесі навчання вчителі розробляють сценарії уроків-конференцій чи зустрічей із фахівцями високотехнологічних галузей, що сприяє свідомому вибору STEM-кар’єри.

                                                                  Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Проектування фрагмента робочої програми: Оберіть одну модельну програму та розробіть зміст одного розділу для академічного профілю, визначивши результати навчання для конкретного профілю (наприклад, інженерного чи художньо-технологічного) з обґрунтуванням вибору міжгалузевих зв’язків.
2. Розробка структури короткострокового курсу або модуля за вибором, який доповнює базову програму (наприклад, «Етнодизайн» або «Технології Smart-Home»).
3. Workshop «Від ідеї до MVP». Створення дорожньої карти учнівського стартап-проєкту на основі модельної програми: від аналізу ринку (дизайну) до презентації прототипу.
4. Методичний кейс. Порівняльний аналіз викладання однієї теми (наприклад, «Матеріалознавство») на базовому та поглибленому рівнях: підбір різних методів та обладнання.
5. Алгоритмізація в Arduino. Складання схеми автоматизації (наприклад, датчик вологості для автоматичного поливу) в симуляторі та написання базового коду.
6. Створення критеріїв оцінювання для комплексного проєкту за чотирма групами результатів (від знання до ставлення). Розробка чек-листів для самооцінювання учнів.
7. Проєкт «Регіональний кластер». Кейс-метод: розробка ідеї учнівського бізнесу, що враховує локальний контекст (туризм, деревообробка, виноробство чи IT-сектор регіону, де проживає педагог) та опис необхідних soft skills для його реалізації.

                                                                                     Вимоги до самостійної роботи

Самостійна робота (4 годин) передбачає поглиблене вивчення нормативних документів та опрацювання додаткової літератури.   

Аналіз порівняльних таблиць Стандарту базової та профільної освіти.

Перегляд вебінарів МОН щодо впровадження пілотних проектів у 10-х класах.

Інструментарій оцінювання результатів навчання технологій здобувачів профільної середньої освіти

За результатами навчання педагоги оволодіють знаннями та розвинуть уміння щодо:

Організації освітнього процесу в старшій школі відповідно до нормативно-правових засад Державного стандарту профільної середньої освіти;

розробляти календарно-тематичне планування для 10–12 класів, адаптуючи модельні програми до потреб конкретного профілю (наприклад, поглиблене вивчення технологічної галузі);

використовувати техніки сторітелінгу, гейміфікації та проектного навчання для підвищення мотивації старшокласників;

застосовувати цифрові платформи (Tinkercad, Autodesk Fusion 360, Canva, Wokwi, Padlet, DALL-E) для створення вправ, задач, проєктів технологічної галузі;

алгоритми моделювання варіативного змісту освіти (профілів, кластерів) та принципи розбудови STEM-орієнтованого освітнього простору;

методологію фасилітації та командної роботи педагогів у процесі викладання інтегрованих курсів та реалізації міжгалузевих проєктів;

психологічні чинники резильєнтності (стійкості) старшокласників та теоретичні засади кар’єрного консультування в умовах професійного самовизначення;

потенціал цифрових інструментів для організації STEM-проєктів;

сучасні підходи до оцінювання (формувальне, підсумкове, критеріальне) у профільній школі та специфіку вимірювання результатів STEM-діяльності.

будувати освітній процес на засадах профорієнтації, допомагаючи учням усвідомити роль технологічих навичок у майбутній кар’єрі;

здійснювати критеріальне оцінювання за 12-бальною шкалою, враховуючи вимоги до основного та поглибленого рівнів (індекс П) ;

проектувати плани подолання освітніх втрат на основі результатів діагностування знань.

застосовувати кейс-технології та ситуаційні завдання, використовувати ШІ для створення диференційованих тестів, проводити критеріальне оцінювання за 12-бальною шкалою НУШ.

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період. Наукова специфіка ДВНЗ «УжНУ» дозволяє інтегрувати в програму прикладні дослідження у сфері приладобудування, електронних систем та енергоефективних технологій, що відповідає стратегічним цілям реформи НУШ щодо подолання розриву між академічною теорією та практичними викликами ринку праці.

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30

Програма підвищення кваліфікації «Стратегічне моделювання технологічної освіти в умовах профілізації» надає педагогам широкий спектр академічних та професійних можливостей для розвитку в умовах реформи старшої профільної школи.

Академічні можливості та сертифікація

• Отримання офіційного підтвердження кваліфікації: Після успішного завершення курсу (набрання від 21 до 30 балів за контрольні заходи) педагоги отримують Свідоцтво про підвищення кваліфікації.
• Нарахування кредитів: Програма передбачає обсяг 30 академічних годин, що відповідає 1 кредиту ЄКТС.
• Доступ до наукової бази ДВНЗ «УжНУ»: Слухачі мають можливість взаємодіяти з інтелектуальним хабом Ужгородського національного університету, зокрема з його інженерно-технічним факультетом та лабораторіями приладобудування.
• Поглиблення знань нормативної бази: Педагоги опановують концептуальні засади Державного стандарту профільної середньої освіти та Типової освітньої програми для 10–12 класів.

Професійні можливості та нові ролі

• Трансформація професійного статусу: Програма дозволяє вчителю перейти від ролі традиційного ремісника до інженерного наставника, фасилітатора та кар’єрного освітнього радника.
• Опанування інноваційних технологій: Педагоги отримують практичні навички роботи з:
  • CAD-системами та 3D-моделюванням (Tinkercad, Fusion 360).
  • Робототехнікою та автоматизацією на базі платформи Arduino.
  • Штучним інтелектом (ChatGPT) та цифровими платформами для створення дидактичних матеріалів.
• Розвиток методичної майстерності:
  • Вміння розробляти авторські робочі програми на основі модельних («Стартап-покоління», «Робототехніка», «Етнодизайн»).
  • Опанування методів гейміфікації, сторітелінгу та STEM-проєктів.
  • Впровадження сучасних систем критеріального та формувального оцінювання за чотирма групами результатів.

Інтеграція в професійне середовище

• Зв'язок з реальним сектором економіки: Програма передбачає ознайомлення з досвідом ІТ-кластеру Закарпаття та провідних підприємств регіону (наприклад, Jabil, «Мрія»), що дозволяє вчителю інтегрувати регіональний компонент у навчання.
• Кар’єрний коучинг: Педагоги вчаться допомагати учням будувати індивідуальні освітні траєкторії та здійснювати професійне самовизначення в галузі високотехнологічних STEM-кар'єр.
• Навички подолання освітніх розривів: Вчителі опановують методику діагностування та проектування планів подолання освітніх втрат у технологічній галузі.