Використання нейромереж у професійній діяльності сучасного педагога

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено поєднання теоретичної та практичної підготовки педагогічних працівників, спрямованої на розвиток цифрових компетентностей, необхідних для ефективного професійного розвитку. 

Навчальна програма складається із трьох модулів: 

1. Соціально-гуманітарний модуль.

2. Професійний модуль. 

3. Діагностико-аналітичний модуль. 

Для організації освітнього процесу та забезпечення зворотного зв’язку використовуватиметься вебсервіс – Google Classroom. Синхронний режим дистанційної форми навчальних занять забезпечуватиметься через Google Meet.

Зміст програми характеризується чіткою практичною спрямованістю.

Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту програми, складає: 60 годин, із них: до 30 % – години для лекційних занять (лекції, лекції з елементами тренінгу, інтерактивні лекції, відеолекції), до 65 % – години для практичної роботи (практичні заняття, майстерки, тренінги, конференція з обміну досвідом), 4 години – захист індивідуальних та колективних проєктів, 2 години – вхідні та підсумкові заходи.

Теоретична складова програми реалізована через лекційні заняття. Практична складова – через практико орієнтовані заняття.

Самостійна робота передбачає створення індивідуального чи колективного проєкту. Ця робота здійснюється в позанавчальний час.

Підсумковими видами робіт є захист індивідуальних чи колективних проєктів та виконання вихідне комплексне діагностування у вигляді тесту. 

На етапі завершення навчання за програмою здобувачі освіти складають підсумковий тест із 20 питань. 

Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, – 100 балів. Прохідний бал – 60. Учасники, які успішно пройшли навчання, виконали вхідне комплексне діагностування, захистили індивідуальний чи колективний проєкт, склали підсумковий тест, отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації відповідно до встановленого зразка обсягом 30 годин / 1 кредит ЄКТС.

Зміст програми складається з 3 модулів та тем, що охоплюють нормативно-правові засади, стратегію безпечного середовища, зміст професійних стандартів, цифрову компетентність та партнерську взаємодію.

Навчально-тематичний план 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

1. Соціально-гуманітарний модуль

Тема 1.1. Законодавство в галузі освіти.

Нормативно-правове забезпечення організації освітнього процесу. Принципи законодавчих актів у сфері освіти, стратегічні цілі та особливості реалізації Державного стандарту базової середньої освіти. 

Опрацювання нормативно-правової бази щодо функціонування закладів загальної середньої освіти в умовах реформування. Розгляд ключових положень законодавства, що регламентують процеси підвищення кваліфікації та академічну свободу педагога. Аналіз процедур атестації та сертифікації як інструментів професійного зростання. Вивчення методики проведення інституційного аудиту як механізму зовнішнього забезпечення якості освіти та оцінювання освітньої діяльності закладу.

Тема 1.2. Стратегія розбудови безпечного освітнього середовища та організація роботи з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності. Перша домедична допомога.

Політика в сфері розбудови безпечного і здорового освітнього середовища. Нормативно-правова база щодо створення комфортних і безпечних умов навчання та праці. Професійна діяльність учителя в умовах формування безпекового освітнього середовища. Планування організації роботи з розбудови безпечного і здорового освітнього середовища. Вимоги до умов праці для працівників закладу освіти. Облаштування робочих місць педагогів із урахуванням санітарних норм і правил та процесів реформування освітньої галузі. Проєктування обладнання навчальних кабінетів та освітніх осередків відповідно до методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи. Охорона праці та безпека життєдіяльності учасників освітнього процесу. Впровадження ефективної системи управління охороною праці й системи роботи з безпеки життєдіяльності в закладах освіти. Комплексні заходи з безпеки життєдіяльності, їх реалізація. 

Особливості організації безпечного освітнього процесу в умовах воєнного стану: управлінський аспект. Навчання з питань з охорони праці, безпеки життєдіяльності, цивільного захисту, пожежної, техногенної безпеки, дій у надзвичайних ситуаціях. Контрольні та коригувальні дії. Підготовка закладів освіти до дій у надзвичайних ситуаціях. Використання  здоров’язбережувальних технологій під час освітнього процесу. Моделі безпечної поведінки під час війни: методика роботи з учнями у надзвичайних ситуаціях.

Перша домедична допомога, загальні поняття. Механізм надання домедичної допомоги постраждалим немедичними працівниками, загальна послідовність дій. Вимоги до аптечки першої допомоги. Домедична допомога в умовах воєнного стану для цивільних осіб.

Дискримінація в закладі освіти. Шляхи формування в учасників освітнього процесу культури нетерпимості до проявів дискримінації. Організація роботи з запобігання та припинення булінгу в закладі освіти.

Тема 1.3.Робота з дітьми з особливими потребами.

Організаційно-методичні аспекти роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Умови впровадження інклюзивного навчання. Психолого-педагогічна характеристика дітей з особливими освітніми потребами та особливості роботи з ними в напрямі формування ключових компетентностей. Категоризація осіб з особливими освітніми потребами (ООП) та визначення рівнів підтримки в освітньому процесі. Проєктування інклюзивного середовища на засадах універсального дизайну та розумного пристосування. Розроблення індивідуальних програм розвитку (ІПР) та навчальних планів. Організація командної взаємодії педагогів, адміністрації та фахівців супроводу для забезпечення якісного психолого-педагогічного супроводу учнів з ООП.

2. Професійний МОДУЛЬ

Тема 2.1. Сучасна методика викладання предмета. Педагогічна інноватика, інноваційні методи навчання. Сучасний стан розвитку науки.

Поняття педагогічної інноватики в епоху штучного інтелекту: від традиційних методів до адаптивного навчання. Сучасний стан розвитку науки про ШІ та його вплив на трансформацію ролі вчителя і структуру навчального заняття. Нейромережі як ключовий інструмент оновлення методики викладання предметів: можливості автоматизації планування та проєктування індивідуальних освітніх траєкторій. Огляд інноваційних підходів до викладання, що базуються на синергії предметних знань та генеративних технологій.

Методика інтеграції нейромереж у різні етапи сучасного уроку: від мотивації та актуалізації знань до контролю і рефлексії. Практичні аспекти використання ШІ для пояснення складних наукових концепцій через візуалізацію та інтерактивні моделі. Використання нейромереж як персонального когнітивного помічника вчителя для оновлення змісту навчальних програм відповідно до останніх наукових досягнень.

Тема 2.2. Інформаційно-комунікаційні та інші технології викладання.

Сучасний стан розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та роль генеративного штучного інтелекту як каталізатора змін у викладанні. Огляд провідних цифрових платформ та сервісів на базі ШІ для створення інтерактивного навчального середовища. Нейромережі як інструмент автоматизації комунікації між учасниками освітнього процесу та засіб швидкої підготовки адаптивних цифрових ресурсів. Технічні та методичні аспекти використання текстових моделей (чат-ботів) для підтримки змішаного навчання та надання миттєвого зворотного зв’язку здобувачам освіти.

Практичне застосування нейромереж для візуалізації складних навчальних концептів за допомогою згенерованих зображень, інфографіки та мультимедійних презентацій. Використання генеративного ШІ для розроблення ігрових елементів навчання (гейміфікація) та квестів, що підвищують пізнавальну активність учнів. Особливості інтеграції ШІ-інструментів у систему оцінювання: використання ШІ для створення автоматизованих тестів, відкритих завдань та критеріїв їх оцінювання. Розвиток навичок цифрової гігієни та безпечної взаємодії з алгоритмами штучного інтелекту в межах інформаційно-комунікаційної діяльності педагога.

Конференція з обміну досвідом «Штучний інтелект в діяльності педагога: практика впровадження та ефективні рішення».

Обмін досвідом щодо практичного застосування технологій штучного інтелекту в щоденній роботі вчителя. Ознайомлення з дієвими кейсами використання нейромереж для автоматизації підготовки до уроків, генерації інноваційного навчального контенту та розроблення інтерактивних дидактичних матеріалів. Розгляд стратегій інтеграції генеративного ШІ для персоналізації навчання, підтримки інклюзії та адаптації складних наукових концепцій до вікових особливостей учнів.

Аналізу нестандартних педагогічних ситуацій, вирішення яких потребує навичок промпт-інжинірингу та критичного оцінювання відповідей нейромереж. 

Орієнтовна  тематика:

• Трансформація ролі вчителя в епоху ШІ: зміна підходів до викладання та нові виклики перед сучасним педагогом.
• Промпт-інжиніринг у професійній діяльності: методика формулювання запитів до нейромереж для отримання якісних планів уроків та методичних матеріалів.
• Генерація мультимедійного контенту: використання сервісів ШІ для створення навчальних зображень, презентацій та відеосупроводу занять.
• Персоналізація навчання та інклюзія: досвід використання нейромереж для адаптації завдань під індивідуальні освітні потреби учнів.
• Автоматизація повсякденних процесів: інструменти ШІ для перевірки робіт, підготовки тестів та аналізу навчальних досягнень.
• Академічна доброчесність та етика: механізми формування культури відповідального використання штучного інтелекту в освітньому середовищі.
• Розвиток критичного мислення та медіаграмотності: верифікація згенерованої інформації та протидія технологічним помилкам («галюцинаціям») нейромереж.
• ШІ в дистанційному та змішаному навчанні: створення інтерактивного середовища та віртуальних асистентів для супроводу здобувачів освіти.
• STEM-проєкти та нейромережі: використання алгоритмів для моделювання, кодування та розв’язання практико-орієнтованих завдань.
• Кібербезпека та цифрова гігієна: захист даних та правила безпечної взаємодії з платформами штучного інтелекту.

Педагогічна практика

Орієнтовна  тематика майстер-класів:

• Промпт-інжиніринг для вчителя: від «напиши щось» до професійного результату.
• Візуалізація навчального матеріалу: створення унікального графічного контенту за лічені хвилини.
• Нейромережі як асистент у підготовці до занять: створення планів-конспектів та сценаріїв уроків.
• Автоматизація контролю знань: миттєва генерація тестів та відкритих запитань.
• Диференціація навчання одним кліком: адаптація текстів та завдань під різні освітні потреби.
• Створення персоналізованих навчальних чат-ботів: ШІ як індивідуальний репетитор для учня.

3. Діагностико-аналітичний МОДУЛЬ

Вхідне комплексне діагностування.

Проводиться із метою визначення початкового рівня професійних знань та компетентностей педагогів, їх освітніх запитів. 

Здобувачі освіти  проходять  тестування  із 20 питань.

Захист індивідуальних та колективних проєктів.

Орієнтовний перелік індивідуальних та колективних проєктів:

Орієнтовний перелік індивідуальних проєктів:

• Методика перевірки учнівських робіт на наявність ШІ-генерованого контенту.
• Інтерактивний сторітелінг: використання ШІ для створення цифрових навчальних коміксів та сценаріїв.
• Аналітика та зворотний зв’язок: застосування нейромереж для обробки результатів навчання та формування рекомендацій.
• Штучний інтелект у професійному саморозвитку: побудова персональної траєкторії навчання педагога.

Орієнтовний перелік колективних проєктів:

• Методичний посібник «ШІ-інструментарій для сучасного вчителя».
• Інституційна політика академічної доброчесності в епоху ШІ. Розробка політики для закладу освіти.
• Віртуальна STEM-лабораторія в закладі освіти: симуляції та моделювання за допомогою ШІ.

Вихідне комплексне діагностування.

Проводиться із метою визначення підсумкового рівня професійних знань та компетентностей педагогів, отриманих під час навчання. 

Здобувачі освіти  складають підсумковий тест із 20 питань.

Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

(за потреби)

• Історія розвитку штучного інтелекту: від алгоритмів до генеративних моделей.
• Порівняльний аналіз найпопулярніших мовних моделей: ChatGPT, Claude, Gemini, Copilot.
• Анатомія ефективного промпту: роль, контекст, завдання та обмеження.
• Створення бібліотеки універсальних промптів для щоденної діяльності вчителя.
• Методика «перевернутого класу» за підтримки нейромереж: розробка автономних навчальних модулів.
• Використання ШІ для створення адаптивних тестів та формувального оцінювання.
• Нейромережі для генерації та редагування відео та аудіоматеріалів: створення освітніх подкастів.
• Цифрова гігієна та захист персональних даних учнів під час роботи з ШІ.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Закон України  Перейти за покликанням . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Перейти за покликанням
2. Закон України Перейти за покликанням [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Перейти за покликанням
3. Закон України «Про освіту» (від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII): [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Перейти за покликанням  Перейти за покликанням
4. Закон України «Про повну загальну середню освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Перейти за покликанням
5. Політика конфіденційності та захисту персональних даних. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:Перейти за покликанням
6. Деякі питання організації дистанційного навчання / Наказ МОН № 1115 від 08.09.2020 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Перейти за покликанням
7. Закон України «Про авторське право і суміжні права» [Електронний ресурс]: від 23.12.1993 № 3792-XII. – Режим доступу: Перейти за покликанням
8. Закон України «Про доступ до публічної інформації» [Електронний ресурс]: від 13.01.2011 № 2939-VI. – Режим доступу: Перейти за покликанням
9. Рекомендації щодо відповідального впровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах вищої освіти : лист-роз’яснення М-ва освіти і науки України від 24 квіт. 2025 р. URL: Перейти за покликанням .
10. Інструктивно методичні рекомендації щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти. Проєкт / Міністерство освіти і науки України; Міністерство цифрової трансформації України. Перейти за покликанням .
11. Guidance for generative AI in education and research : [guidance document] / UNESCO. Paris : UNESCO, 2023. 41 p. URL: Перейти за покликанням .

Основна література

1. Скрипка Г. ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОСВІТІ: УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОГРАМ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІВ, ITLT, vol. 101, no. 3, pp. 227–238, Jun. 2024,Перейти за покликанням
2. Скрипка, Г. В. (2025). ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА МЕДІАГРАМОТНІСТЬ: ОНОВЛЕННЯ ПРОГРАМ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІВ. Електронне наукове фахове видання “ВІДКРИТЕ ОСВІТНЄ Е-СЕРЕДОВИЩЕ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ”, (18), 132–144. Перейти за покликанням .
3. Скрипка, Г. В. (2025). Штучний інтелект і академічна доброчесність: забезпечуємо баланс. Заступник директора школи: Щомісячний спеціалізований журнал, (3).Перейти за покликанням .
4. Скрипка, Г. В. (2025). Розробляємо політику використання ШІ в закладі освіти: крок за кроком. Заступник директора школи: Щомісячний спеціалізований журнал, (3).Перейти за покликанням .
5. Скрипка Г. Штучний інтелект у науці та освіті: виклики для академічної доброчесності та шляхи її подолання // Імерсивні технології в освіті : збірник матеріалів V Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 29 квітня 2025 р. / за заг. ред. Носенко Ю.Г. Київ : ІЦО НАПН України, 2025. — С. 258–260.
6. Скрипка Г., Скрипка О. Європейський досвід використання штучного інтелекту у вищій освіті // Цифрова трансформація освіти: інновації, виклики та можливості : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, м. Кропивницький, 29 квітня 2025 року / уклад. Т. В. Фурсикова; за заг. ред. Г. В. Скрипки. — Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2025. — С. 20–24.
7. Скрипка Г. В. Застосування чат-ботів на основі мовних моделей штучного інтелекту як один із шляхів розвитку цифрової компетентності педагога / Г. Скрипка // Педагогічний вісник : науково-методичний щоквартальний журнал. – Кропивницький. – 2024. – №1 (61) 2024. – С. 93-99.
8. Скрипка Г., Скрипка О. Роль штучного інтелекту в OSINT для попередження кіберзагроз // Безпека дітей в Інтернеті: попередження, освіта, взаємодія: збірник матеріалів IV Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Кропивницький, 10–14 лютого 2025 р. / уклад. С. М. Єфіменко; за заг. ред. Г. В. Скрипки. — Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2025. — С. 382–387.
9. Скрипка Г. Штучний інтелект у науці та освіті: виклики для академічної доброчесності та шляхи її подолання // Імерсивні технології в освіті : збірник матеріалів V Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 29 квітня 2025 р. / за заг. ред. Носенко Ю.Г. Київ : ІЦО НАПН України, 2025. — С. 258–260.
10. Скрипка Г., Скрипка О. Європейський досвід використання штучного інтелекту у вищій освіті // Цифрова трансформація освіти: інновації, виклики та можливості : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, м. Кропивницький, 29 квітня 2025 року / уклад. Т. В. Фурсикова; за заг. ред. Г. В. Скрипки. — Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2025. — С. 20–24.

Додаткова література

1. Скрипка Г. В. Системна підготовка вчителів до впровадження змішаного навчання: досвід КОІППО імені Василя Сухомлинського / Г. В. Скрипка [Електронний ресурс] : матеріали відкритої науково-практичної Інтернет-конференції «Технологія фахової майстерності: змішане навчання» (Кіровоград, 26-30 жовтня 2020 року) – Режим доступу: http://timso.koippo.kr.ua/hmura16/2020/10/21/skrypka-hanna/
2. Цифрова трансформація освіти: інновації, виклики та можливості: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції / уклад.            Фурсикова Т., за заг. ред. Скрипки Г. Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2025. 294 с.  URL: Перейти за покликанням .

знати та розуміти:

• принципи функціонування генеративних нейромереж, етичні аспекти та правові норми використання штучного інтелекту в освіті; 
• можливості сучасних ШІ-сервісів для автоматизації підготовки до уроків, створення адаптивного контенту та підтримки академічної доброчесності;

уміти:

• конструювати промпти (запити) для розв’язання різноманітних педагогічних завдань; 
• добирати оптимальні інструменти штучного інтелекту відповідно до навчальної мети та специфіки предмета; 
• розробляти цифрові навчальні матеріали (тексти, візуалізації, тести), використовуючи нейромережі для персоналізації навчання;
• критично аналізувати та верифікувати інформацію, згенеровану штучним інтелектом; 

оцінювати:

• вплив інтеграції ШІ-технологій на результативність освітнього процесу та власний рівень цифрової компетентності.

Навчання за програмою здійснюється упродовж тижня відповідно до такого розкладу:

понеділок – п’ятниця — з 08.30.

26.10-29.10.2026 р.