«Українська мова та література в освітньому просторі новітніх технологій»

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Траєкторія ефективної комунікації педагога: особливості професійно-мовленнєвого спілкування

Тема 1.1. Професійно-педагогічна комунікація як феномен педагогічної діяльності

Професійно-педагогічна комунікація як основна форма педагогічного процесу, продуктивність якого зумовлюється цілями і цінностями спілкування. Структура професійно-педагогічної комунікації. Функції професійно-педагогічної комунікації: інформаційна (передача знань і навчального матеріалу); виховна (формування ціннісних орієнтацій, світогляду); розвивальна (стимулювання мислення, творчості, самостійності); організаційна (координація навчальної діяльності). Професійно-педагогічна комунікація як особливий тип активного взаємообміну інформацією у професійній педагогічній діяльності. Особливості професійно-мовленнєвого спілкування педагога: функціональність; культура мовлення; педагогічна етика; інтонаційна виразність; мовленнєва стратегія.

Тема 1.2. Особливості професійно-педагогічної комунікації вчителя

Природа комунікації. Чотири види мистецтва – говорити, слухати, читати, писати. Особливості професійно-педагогічної комунікації: цілеспрямованість (орієнтація на навчальні та виховні цілі); діалогічність (взаємодія, співпраця, партнерство); емоційна насиченість (створення позитивного психологічного клімату); етичність (дотримання норм педагогічної етики). Основні мовленнєві інструменти: тон мовлення – емоційне забарвлення голосу, яке передає ставлення до теми чи співрозмовника; темп мовлення – швидкість, з якою говориться текст; впливає на сприйняття та розуміння; інтонація – зміна висоти голосу, що допомагає виражати емоції, наміри, структуру висловлювання; пауза – коротка зупинка в мовленні, яка підкреслює важливе або дає час на осмислення. Типи педагогічної комунікації: ситуації та приклади висловлювань. Приклади інтерактивних вправ та завдань, які можна використати в освітньому процесі.

Тема 1.3. Засоби професійно-педагогічної комунікації

Вербальні засоби професійно-педагогічної комунікації: усна мова (лекція, пояснення, бесіда, дискусія); письмова форма (конспекти, інструкції, завдання, електронні повідомлення); інтонація, темп мовлення, паузи як інструменти впливу. Типові мовленнєві помилки (лексичні, граматичні) та шляхи усунення їх. Словник лексичних та граматичних труднощів. Невербальні засоби: жести, міміка, постава; контакт очима, просторове розташування вчителя й учнів; емоційна виразність, тональність поведінки. Візуальні засоби: наочність (плакати, схеми, таблиці, малюнки); мультимедійні презентації, відео; демонстраційні матеріали та моделі. Технічні засоби: аудіо- та відеоапаратура; інтерактивні дошки, проектори; освітні платформи та цифрові інструменти (Zoom, Google Classroom, Moodle). Соціально-психологічні засоби: створення позитивного психологічного клімату; використання методів мотивації та підтримки; педагогічний такт і культура спілкування. 

          МОДУЛЬ 2. Технології моделювання компетентнісно орієнтованих завдань на уроках української мови  в умовах сьогодення

Тема 2.1. Особливості оцінювання сформованих компетентностей учнів 5-7 класів НУШ

Процес оцінювання розглядається не як контроль знань, а як відстеження поступу учня у формуванні ключових компетентностей, що охоплюють навчальну, соціальну та громадянську сфери. Важливим є використання формувального оцінювання, яке забезпечує зворотний зв’язок, підтримує мотивацію та сприяє саморефлексії учнів. Особливу увагу приділено індивідуальним освітнім траєкторіям, диференціації завдань та врахуванню вікових особливостей учнів. 

Тема 2.2. Моделювання компетентнісно орієнтованих та практико-орієнтованих завдань на уроках української мови

Виокремлення компетентнісного підходу, як спрямованості освітнього процесу на формування та розвиток ключових і предметних компетентностей кожного учня. З’ясування провідних дефініцій «компетентнісно орієнтовані завдання (КОЗ)», «предметні КОЗ», «міжпредметні КОЗ», «практичні КОЗ», «практико-орієнтовані завдання (ПОЗ)». Характеристика особливостей практико-орієнтованого підходу, який полягає у здійсненні освітнього процесу за допомогою моделювання реальних ситуацій з метою вирішення конкретних практичних проблем. Основні критерії практико-орієнтованого завдання: доступність для розуміння учнями; особистісна і соціальна значущість; наявність зв’язку з компонентами предметної компетентності, що визначені програмою (знаннєвим, діяльнісним, ціннісним); відображення складників ключових компетентностей.

Тема 2.3. Особливості структури компетентнісно орієнтованих та практико-орієнтованих завдань

Визначення структури компетентнісно орієнтованого завдання, яка включає стимул, формулювання завдання, джерело інформації, бланк для виконання завдання, що ілюструє результати діяльності. Кожен елемент КОЗ підпорядковується вимогам, зумовленим тим, що він організовує діяльність учнів, а не відтворення ними навчальної інформації. Структура практико-орієнтованого завдання: опис реальної ситуації; визначення проблеми (що потрібно зробити / змінити); використання теоретичного матеріалу для розв’язання практичних проблем; практичне виконання. Виокремлення спільних та відмінних рис. Зразки компетентнісно орієнтованих та практико-орієнтованих завдань, змодельованих на основі життєвих ситуацій.

МОДУЛЬ 3. Сучасні підходи до роботи з текстом

на уроках української мови

Тема 3.1. Опрацювання тексту з урахуванням вимог Державного стандарту базової середньої освіти та модернізованих навчальних програм

Опрацювання тексту з урахуванням вимог Державного стандарту базової середньої освіти: текст: різновиди текстів; опис, розповідь, роздум; стилі та жанри; структура тексту; тема; мікротема; ідея; проблеми в тексті; підтекст; культурно-історичний контекст; гіпертекст у медіатексті; мета читання (для отримання інформації, виконання завдань, розвитку естетичного досвіду). Медійний текст як твір масової комунікації.

Тема 3.2. Робота з текстом на уроках української мови відповідно до Коцептуальних засад мовно-літературної освітньої галузі

Робота з текстом на уроках української мови відповідно до Коцептуальних засад мовно-літературної освітньої галузі. Художній текст як важливий інструмент особистісного зростання та громадянського становлення. Читання, аналіз, інтерпретування текстів різних жанрів. Структура текстів різних типів мовлення. Функції тексту в різних комунікативних ситуаціях. Розрізнення фактів, суджень, аргументів, виявлення підтекстів, формулювання висновків на основі аналізу текстів. Текст як інструмент розвитку критичного й креативного мислення учнів. Створення текстів у різних стилях і жанрах, участь у конструктивній дискусії.

Тема 3.3. Робота з текстом з опорою на критерії розвиненості читацької грамотності міжнародного дослідження PISA

Робота з текстом з опорою на критерії розвиненості читацької грамотності міжнародного дослідження PISA. Читацька грамотність як здатність до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, її відтворення та використання, інтерпретації змісту й формулювання власних умовиводів, осмислення й оцінювання змісту та форми тексту тощо.

МОДУЛЬ 4. Неологізми сьогодення як дидактичний матеріал 

на уроках української мови

Тема 4.1. Неологізми як ключові слова певної доби

Неологізми як ключові слова певної доби, тобто ті, що називають реалії та явища, які перебувають у центрі уваги суспільства. Актуальність та корисність використання таких слів як дидактичного матеріалу на уроках, присвячених вивченню інших тем.

Тема 4.2. Неологізми загальномовні та індивідуально-авторські; лексичні, семантичні, фразеологічні

Неологізми загальномовні та індивідуально-авторські; лексичні, семантичні, фразеологічні. Запозичені слова, які фіксують нові реалії, явища й тенденції в розвитку науки, промисловості, культури і поки що не мають українських відповідників. Семантичні неологізми – вже відомі слова, які отримали нове значення. Приклади вправ із включенням неологізмів до дидактичного матеріалу.

Тема 4.3. Причини появи «неологізмів війни»

Неологізми воєнної доби, які відображають стійкість, незламність, мужність, силу духу та героїзм українського суспільства. Неологізми, які відзначаються іронічно-сатиричним або гумористичним забарвленням. Неофразеологізми, які підкреслюють особливу характеристику їх авторів: образність мислення, здатність переосмислення дійсності, почуття гумору.

МОДУЛЬ 5. Особливості літературно-мистецького напряму реалізму 

в європейській культурі та українській прозі

Тема 5.1. Реалізм як літературно-мистецький напрям у європейській літературі. Етапи становлення

Суспільно-історичні та світоглядні чинники утвердження реалізму (індустріальна революція, розвиток точних наук, поширення позитивізму). Етапи становлення реалізму (ранній, зрілий, критичний). Міжпредметні паралелі (історія, філософія, соціологія). Практичне осмислення ознак реалізму на матеріалі української прози та драматургії другої половини ХІХ століття («Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та І. Білика, «Сто тисяч», «Хазяїн» І. Карпенка-Карого, «Украла» Б. Грінченка та ін.).

Тема 5.2. Прикмети реалізму. Реалізм і романтизм: подібне і відмінне

Ознаки реалізму як літературного напряму (суспільно-економічний детермінізм, раціоналізм, раціоналістичний психологізм, міметичність, епічність, розповідна манера). Нові герої: персонаж як соціальний тип – суспільні типи, зумовленість характеру середовищем, історичними та економічними чинниками. Художній конфлікт у реалістичному творі: соціальна, побутова та психологічна мотивація. Реалізм і романтизм: спільні риси (інтерес до особистості, конфлікт героя і світу) та відмінності (ідеалізація й винятковість романтичного героя vs типізація та соціальна зумовленість реалістичного персонажа). Основні представники зарубіжної реалістичної прози (О. де Бальзак, Ч. Діккенс, Г. Флобер) як контекст формування напряму. Основні різновиди реалізму (побутовий, соціальний, критичний) та їхні художні особливості. Практичний аналіз ознак реалізму на матеріалі української прози та драматургії другої половини ХІХ століття («Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та І. Білика, «Сто тисяч», «Хазяїн» І. Карпенка-Карого, «Украла» Б. Грінченка та ін.).

Тема 5.3. Особливості становлення й розвитку українського реалізму

Тематика української реалістичної прози ІІ половини ХІХ століття: селянське життя, соціальна нерівність, руйнування патріархальних цінностей, моральні деформації суспільства. Проблематика реалістичних творів: соціальна несправедливість, деградація родини, конфлікт особистості й середовища, відповідальність людини за власний вибір. Дві течії українського реалізму: їхні художні особливості й способи виявлення в тексті. Українські митці-реалісти (І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І. Карпенко-Карий, Б. Грінченко та ін.).

МОДУЛЬ 6. Характеристика роману Сергія Жадана «Інтернат» 

у контексті метамодернізму

Тема 6.1. «Інтернат» Сергія Жадана – роман про війну, відповідальність і про скам'янілу папороть

Історико-культурний контекст написання роману «Інтернат» (Сергій Жадан): російсько-українська війна як тло та як смисловий чинник. Короткий зміст роману та його композиційна основа. Основні теми твору: війна і людина на війні, відповідальність і моральний вибір, страх і звикання до насильства, втрата дому. Образ «скам’янілої папороті» як метафора заціпеніння, травми й внутрішнього виживання. Місце роману «Інтернат» у творчості Сергія Жадана та його значення для сучасної української воєнної прози.

Тема 6.2. Аналіз роману «Інтернат» у контексті метамодернізму

Поняття метамодернізму: коливання між модернізмом і постмодернізмом. Мандрівка як наскрізний художній прийом: фізичний шлях героя та його екзистенційний вимір. Осмислення світу з позицій діалогічного персоналізму: взаємодія «я» і «іншого», відповідальність за ближнього. Транссентименталізм як поєднання стриманої емоційності та етичної напруги. Уникнення однозначних трактувань і висновків: ефект «вагадла», напруга між протилежними смисловими полюсами. Принцип глокалізації: поєднання локального досвіду війни з універсальними гуманістичними смислами. Ключова настанова на реконструкцію світу: можливість відновлення людяності в умовах руйнації. Неоміфологічний підтекст роману: архетипи дороги, переходу, випробування. Полістилістична манера письма як ознака метамодерністської поетики.

Тема 6.3. Композиційні елементи, проблематика та полістилістика роману

Композиційні особливості роману: зміна фокуса оповіді. Підтекстові паралелі та система художніх деталей як засіб смислотворення. Тональність роману: стриманість, приглушеність, етична напруга. Мотив мандрівки: мандрівка-проща та мандрівка-повернення як смислові моделі. Проблематика роману: конкретно-історичний вимір війни та його містичне, екзистенційне осмислення. Образи-символи: собаки, голуби, інтернат, крик – їхнє значення у структурі тексту. Полістилістика роману: елементи імпресіонізму, символізму, сюрреалізму, неореалізму та їхня функція. Роман «Інтернат» як приклад сучасної української метамодерністської прози.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Створіть для учнів 10-11 класу вправу, мета якої - розвиток критичного мислення у процесі опрацювання тексту. Доберіть або складіть текст, сформулюйте запитання та завдання відповідного змісту.
2. Створіть коротке відео (до 3 хвилин) із власною розповіддю для учнів, використовуючи цифрові інструменти (наприклад, Loom, Canva, PowerPoint із записом голосу). Проаналізуйте свою професійно-педагогічну комунікацію: зверніть увагу на чіткість мовлення, інтонацію, вербальні та невербальні засоби спілкування. Обговоріть у групі можливі шляхи вдосконалення.
3. Вправа «Слова, що надихають». Складіть список фраз, які мотивують учнів, і пояснити, чому вони працюють. Обговоріть, як змінюється ефект фрази залежно від інтонації та контексту.
4. Вправа «Педагогічний стендап». Підготуйте короткий виступ на тему «Мій стиль спілкування як педагога» з елементами гумору. Мета: розвивати впевненість, публічне мовлення, креативність.
5. «Мовленнєвий детектив». Визначте, які мовленнєві засоби (епітети, метафори, риторичні запитання) використовуються у виступах педагогів. Матеріал: відео або аудіо фрагменти уроків, інтерв’ю з учителями.
6. Сформулюйте 3-4 актуальні теми творчих робіт, розкриваючи які, учні 10-11 класів мають узагальнити різні погляди, чітко сформулювати та аргументувати власну позицію.
7. Доберіть або складіть текст розповідного характеру, на основі прочитання якого учні 9 класу мають створити власний медійний продукт (комікс, сценарій мультфільму, опис відеоролика тощо). Сформулюйте умову вправи, конкретизуйте завдання.
8. Складіть для учнів 11 класу вправу, мета якої – обґрунтування причини появи в мові неологізмів, паралельно орієнтуючи їх у суті перспективних професій найближчого майбутнього.
9. Складіть для учнів 9 класу вправу, завдання якої пов’язане із самостійним складанням ними словничка найбільш популярних нині неологізмів. До умови вправи додайте зразок.
10. Розробіть інтерактивне компетентнісне завдання для учнів 5–7 класів у форматі Google Forms або LearningApps. Завдання має охоплювати: роботу з текстом; елемент критичного мислення; можливість самооцінювання учня. Презентуйте його колегам та поясніть, які компетентності воно формує.
11. Оберіть сучасний публіцистичний або художній текст і створіть інтерактивну вправу для учнів у Padlet чи Mentimeter. Завдання має передбачати: визначення теми та мікротем; аналіз структури тексту; формулювання висновків відповідно до критеріїв читацької грамотності PISA. Обговоріть, як цифрові інструменти сприяють розвитку навичок роботи з текстом.
12. Складіть мінісловник неологізмів (10–15 слів), використовуючи онлайн-сервіси для створення інфографіки (Canva, Piktochart). Розподіліть слова за групами: загальномовні, індивідуально-авторські, «неологізми війни». Продемонструйте, як цей матеріал можна інтегрувати у вправи з лексики та стилістики.
13. Сформулюйте 3-4 теми учнівських проєктів, пов’язаних із вивченням неологізмів, що з’явилися в нашій мові впродовж останніх п’яти років. Укажіть клас, учням якого може бути запропонована кожна тема.
14. Оберіть художній твір або фрагмент українського автора кінця ХІХ ст. (наприклад, «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Панас Мирний, Іван Білик), «Сто тисяч», «Хазяїн» (Іван Карпенко-Карий), «Украла» (Борис Грінченко) та інші) і проаналізуйте наявні ключові ознаки реалізму: типізація, суспільно-економічний детермінізм, раціоналізм, раціоналістичний психологізм, міметичність, епічність, розповідна манера. Оформіть результати аналізу у вигляді таблиці або схеми «Ознаки реалізму в тексті».
15. Підгодуйте фрагмент уроку (15–20 хв), який ви використаєте під час вивчення реалістичного художнього твору. У ньому має бути: робота з ознаками реалізму; використання візуальних матеріалів (схем, таблиць, інфографіки) для пояснення теми. Оформіть матеріали у вигляді короткого конспекту або дидактичного матеріалу, який можна використати як на уроці.
16. Поясніть одну з ознак метамодернізму на прикладі обраного фрагмента роману Сергія Жадана «Інтернат» (сцени дороги, перебування героя в зоні бойових дій тощо). Оформіть відповідь у вигляді короткого письмового пояснення або схеми (таблиці), яка демонструє метамодерністську особливість тексту й може бути використана як зразок учнівської відповіді на уроці української літератури.
17. Розробіть фрагмент уроку (20–25 хв) для одинадцятикласників за романом «Інтернат», у якому має бути: дискусійне запитання, яке розвиває критичне мислення та емпатію; правила безпечного обговорення складних і чутливих тем (війна, страх, моральний вибір). Оформіть роботу у вигляді конспекту фрагмента уроку або сценарію навчальної дискусії.
18. Підготуйте інтерактивну презентацію (Google Slides, Prezi) з аналізом роману «Інтернат» у контексті метамодернізму. Включіть: ключові проблеми твору; приклади полістилістики; дискусійні питання для учнів. Презентація має бути орієнтована на формування критичного мислення та дискусійної культури.

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

1. Спілкування як інструмент професійної діяльності, його функції.
2. Удосконалення вербальних засобів педагогічного спілкування у процесі формування мовної особистості.
3. Методики розвитку вербальних і невербальних засобів педагогічної комунікації у процесі розвитку мовної особистості вчителя.
4. Розвиток комунікативних можливостей особистості у системі педагогічного дискурсу.
5. Особливості знакових систем як засобів комунікації.
6. Види, форми, способи та засоби оцінювання результатів навчання.
7. Розвиток критичного мислення учнів на основі компетентнісно орієнтованих завдань.
8. Медійний текст як твір масової комунікації.
9. Неофразеологізми, які підкреслюють особливу характеристику їх авторів: образність мислення, здатність переосмислення дійсності, почуття гумору.
10. Дві течії реалізму в українській літературі.
11. Образи-символи у романі «Інтернат» (собаки, голуби, інтернат, крик).

Очікувані результати підвищення кваліфікації:

Знання й розуміння:

• сучасних тенденцій розвитку освіти загалом;
• нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері базової середньої освіти;
• сутності Концепції Нової української школи;
• сутності основних ідей, принципів побудови Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти;
• структури та змісту типової освітньої програми та освітньої програми закладу освіти, типового навчального плану та робочого навчального плану, модельної навчальної програми мовно-літературної освітньої галузі та навчальної програми;
• планування освітньої діяльності в закладі загальної середньої освіти;
• академічної свободи вчителя в організації освітнього процесу.

Уміння:

• організовувати освітній процес відповідно до вимог законодавства;
• визначати предметний зміст і послідовність його опрацювання з урахуванням вимог державного стандарту базової середньої освіти, типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (освітніх програм, укладених науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності, що затверджені у відповідному порядку), модельних навчальних програм мовно-літературної освітньої галузі, попередніх результатів навчання учнів, їх освітніх потреб;
• формувати в учнів ключові компетентності та вміння, спільні для всіх компетентностей;
• використовувати модельну навчальну програму мовно-літературної освітньої галузі для розроблення навчальної програми;
• ефективно взаємодіяти й працювати в команді.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• гуманістична спрямованість освітнього процесу;
• дитиноцентризм, цінність особистості;
• готовність до реалізації сучасних цілей освіти;
• професійна мобільність та гнучкість;
• усвідомлення необхідності постійного професійного розвитку;
• відданість ідеї щодо значущої участі в освітньому процесі усіх учнів;
• просування національно-патріотичних та демократичних цінностей (патріотизм, готовність стати на захист України, відповідальність за долю держави, повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність).