ФОРМУЛА УСПІХУ: КАР’ЄРНИЙ СУПРОВІД У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено інтерактивні лекційні заняття та практичні заняття (тренінги). 

Особливістю практичних занять є виконання вправ, аналіз конкретних ситуацій, розв’язання професійних кейсів. 

Самостійна робота включає індивідуальну роботу з нормативними документами, методичними матеріалами. 

Підсумкові заходи – тестування. 

Зміст програми складається з 3 модулів та 9 взаємопов’язаних тем. На етапі завершення навчання слухачі складають підсумковий тест із 14 питань. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, – 20. Прохідний бал – 15. Учасники, які успішно виконали 75 % програми навчання та склали підсумковий тест, отримують сертифікат про підвищення кваліфікації.

Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту програми, – 30, з них:  6  – лекційні заняття,  18  – практична робота,  4 – самостійна робота, 2 – контрольні заходи.

Навчально-тематичний план

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. «Навігатори майбутнього: кар’єрне проєктування в просторі НУШ»

Тема 1.1. Школа як старт кар’єри: перетворення навчання на свідому підготовку до майбутнього. 

Поняття і роль кар’єрного консультування, його мета й місце в системі професійної орієнтації здобувачів базової та профільної середньої освіти. Нові сенси професійної орієнтації в контексті НУШ. Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти, роль академічних ліцеїв у забезпеченні професійного вибору учнів. Використання Європейських рамок компетентностей для формування особистісної і соціальної готовності учнів до вибору сфери професійної діяльності та кар’єри.

Тема 1.2.  Кар’єрна навігація ХХІ століття: від класичних тестів до гнучких моделей успіху. 

Основні теорії, моделі кар’єрного консультування і професійної орієнтації, їх еволюція та практичне значення. Теорія рис і факторів (Парсонс В., Голланд Д.), розвиткові теорії (Супер К., Гінзберг Д.), соціально-когнітивна теорія кар’єрного вибору (Лент Р., Браун С.), конструктивістські моделі Савікас М.) і концепція кар’єрної адаптивності. Елементи моделей кар’єрного консультування в поєднанні з розвитком ключових компетентностей LifeComp та підприємницьких компетентностей EntreComp. Концепція автономної кар’єрної мотивації, сфокусована на внутрішніх джерелах професійного вибору й здатності учня самостійно будувати та коригувати власний кар’єрний маршрут. 

МОДУЛЬ 2. «Дизайн професійного життя: особливості консультування учнів 5–11 класів»

Тема 2.1.  Код вибору: як підліток обирає професію. 

Вікові та психологічні особливості  професійного самовизначення і кар’єрного вибору здобувачів базової та профільної середньої освіти. Кар’єрний та професійний вибір як провідний напрям самовизначення в ранньому юнацькому віці. Базові фактори професійного вибору юнацтва. Вікові кризи, юнацький максималізм як бар’єри та рушійні сили професійного самовизначення, кар’єрного вибору. Гендерний аспект професійного самовизначення і формування кар’єрної мотивації. Роль батьків та соціального оточення у виборі професії. Готовність до самостійного прийняття рішень. 

Тема 2.2. Мотиви та «пастки» у виборі старшокласників.

Особливості мотивації професійного вибору старшокласників. Групи мотивів вибору професії: соціальні, моральні, матеріальні, пізнавальні, естетичні, творчі, змістовні, престижні й утилітарні. Провідні мотиви професійного вибору в ранньому юнацькому віці: пізнавальні інтереси, прагнення до соціального визнання, наслідування авторитетів, вплив сім’ї та однолітків, зростання значення внутрішньої (автономної) мотивації. Роль ціннісних орієнтацій, уявлень про майбутнє, самооцінки й упевненості у власних здібностях. Вплив зовнішніх чинників (медіа, трендів ринку праці, освітнього середовища) на мотиваційний вибір підлітків. Індивідуальний мотиваційний профіль, інструменти підсилення внутрішньої зацікавленості учня у свідомому професійному самовизначенні. 

Тема 2.3. Інструментарій кар’єрного коуча: дієві техніки для розкриття потенціалу учня. 

Характеристика основних методів та прийомів кар’єрного консультування: інформаційно-довідкові, освітні, психодіагностичні, мотиваційно-підтримувальні, практично-дійові. Вибір методів кар’єрного консультування: базова матриця. Цифрові платформи в роботі кар’єрного консультанта. Комплексний підхід у роботі кар’єрного коуча: модель 4К (картина світу професій, компетентності учня, коучингова підтримка, координати дій). 

МОДУЛЬ 3. «Форми методи та технології кар’єрного консультування «PRO-вибір: сучасні технології супроводу кар’єрного треку учня»

Тема 3.1. Від тет-а-тету до нетворкінгу: формати кар’єрної підтримки, які реально працюють. 

Характеристика форм кар’єрного консультування (за кількістю учасників, тривалістю, змістом, профілем) і підходів на основі вікової психології та наближення моменту вибору. Використання настільних або цифрових ігор, симуляторів професій задля усвідомлення різних соціальних ролей. Короткострокове спостереження за роботою фахівця. Створення реальних продуктів. Розвиток комунікації, емоційного інтелекту й уміння працювати в команді як фундаменту кар’єри. Інструменти освітнього проєктування.

Тема 3.2. Дорожня карта успіху: як супроводжувати учня від цікавості до впевненого вибору. 

Поняття освітнього та кар’єрного супроводу здобувача освіти як системного процесу підтримки його інтересів, здібностей і професійного самовизначення. Етапи супроводу: виявлення первинних інтересів і нахилів, розвиток пізнавальної мотивації, профорієнтаційна діагностика, вибір профілю навчання та побудова індивідуального освітнього маршруту. Технології ігрового проєктування професійного майбутнього.  Портфоліо як інструмент професійної орієнтації учнів. Підготовка до вибору профілю навчання. Формування персонального бренду та навичок самопрезентації. Професійні проби як метод активного навчання. Цифрові інструменти кар’єрного консультанта (платформи, тести, АІ-сервіси). Пасивне й активне стажування.

Тема 3.3.  Архітектори власного майбутнього: як допомогти учню спроєктувати свій унікальний шлях в освіті. 

Поняття освітнього проєктування особистості та роль закладу освіти у формуванні здатності учня до самовизначення. Усвідомлення індивідуальних здібностей, інтересів, цінностей і життєвих цілей як основи побудови унікальної освітньої траєкторії. Методи підтримки учнів у плануванні власного освітнього маршруту: профорієнтаційна діагностика, тьюторський супровід, менторство, індивідуальні консультації, портфоліо досягнень. Формування навичок цілепокладання, відповідального вибору, самоаналізу та рефлексії. Створення індивідуального навчального плану, вибір профілів і курсів, участь у гуртках, конкурсах і стажуваннях, використання цифрових ресурсів для кар’єрного орієнтування. Написання мотиваційних листів, створення профілю в професійних мережах та перші співбесіди. Зустрічі з менторами й рольовими моделями.

Тема 3.4. Екосистема підтримки: як об’єднати школу, батьків та бізнес заради майбутнього дітей. 

Побудова трикутника співпраці: розподіл ролей між школою (навігація), батьками (підтримка) і бізнесом (досвід). Інструменти залучення батьків: подолання стереотипів щодо «престижних» професій та залучення родини до кар’єрного консультування. Роль психологів у діагностиці й розвитку дитини. Формати співпраці між школою та бізнесом, які реально працюють. Створення локальної екосистеми: алгоритм пошуку партнерів у межах громади чи міста. Сучасні технології, які  допомагають координувати зусилля всіх учасників процесу.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань:

1. Вправа «Трикутник взаємодії»: об’єднатися в малі групи по 3–4 особи, намалювати трикутник і вказати:

• школа – конкретні функції навігації;
• батьки – форми підтримки;
• бізнес – формати практичного досвіду.

Презентація результатів роботи за таким планом: 

• де є дисбаланс;
• які ролі перевантажені;
• які ролі не реалізовані.  

1. Вправа «Екосистема на мапі громади»: об’єднатися в групи по 6–8 осіб і на великому аркуші позначити школу як центр, указати батьківські ресурси, додати бізнес-партнерів, визначити цифрові інструменти координації (CRM, Google Workspace, освітні платформи, соціальні мережі). Проаналізувати, де є «порожні зони», що потрібно для посилення зв’язків.
2. Вправа «Інтерв’ю з експертом»: узяти коротке інтерв’ю у батьків або знайомих за чек-листом (Чому ви обрали цю роботу / професію? Що найважче? Що приносить радість?).
3. Вправа «Матриця вибору»: скласти таблиці, де по вертикалі  –  професії, що подобаються, а по горизонталі – критерії (зарплата, творчість, вільний графік, складність навчання). Оцінювання – за                         12-бальною шкалою.
4. Вправа «Професійна тінь»: організація віртуального або реального дня з фахівцем, де учень спостерігає за робочими процесами без утручання.
5. Вправа «Ліфт-презентація»: розповісти за 60 секунд про себе так, щоб умовний «роботодавець» захотів запросити на співбесіду (фокус на досягненнях, а не оцінках).
6. Вправа «Освітній маршрут учня»:  об’єднатися в групи по 4–6 осіб.                         В орієнтованому шаблоні дорожньої карти (5–7 кл., 8–9 кл., 10–11 кл.) указати:

• інструменти діагностики;
• форми підтримки;
• можливості для спроб (проєкти, конкурси, профпроби);
• очікуваний результат.

1. Вправа «Бар’єри вибору»: об’єднатися в малі групи по 3–5 осіб. Виписати типові бар’єри, які мають діти під час вибору майбутньої професії (страх помилки, вплив батьків, низька самооцінка, відсутність інформації). Запропонувати рішення для кожного бар’єру.
2. Вправа «Ідеальний випускник»: об’єднатися в групи по 4–6 осіб. Описати «впевненого випускника», який зробив усвідомлений вибір, визначити, які компетентності та досвід допомогли йому в цьому. 
3. Вправа «Матриця взаємної вигоди»: обрати потенційного партнера з міста чи громади, заповнити таблиці: Що ми хочемо від партнера? Що ми можемо дати партнеру натомість? Екскурсія, база для практики. Майданчик для реклами. Волонтерська допомога учнів. Спонсорство, обладнання. Проведення спільних подій, позитивний PR у громаді.
4. Вправа «Мапа стейкхолдерів громади»: об’єднатися в групи й на великому аркуші зобразити школу в центрі, а навколо чотири сектори: влада, бізнес, громадськість, медіа. Протягом 10 хвилин виписати конкретні назви / імена (місцева пекарня, ІТ-хаб, еко-активіст, газета, ЦНАП). Проаналізувати, хто з перелічених найменш задіяний у житті закладу освіти? Чому?
5. Вправа «Моя робоча формула»: вписати слова до кожної прогалини в реченні, надавши відповіді на питання: «Мій стиль кар’єрного консультування – це поєднання ________ та ________, що допомагає учню перейти від ________ до ________». 1 уточнення: Без якого інструменту моя консультація втрачає якість? 2 уточнення: Які методи додають глибини моїй роботі? 3 уточнення: У якому стані учні найчастіше звертаються до мене?    4 уточнення: Що змінюється в мисленні та поведінці здобувача освіти після роботи зі мною? Узагальнювальне питання: Яку професійну позицію кар’єрного консультанта відображає сконструйоване речення? 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання:

1. Чим кар’єрне консультування відрізняється від класичної профорієнтації?  
2. Як готувати учнів до професій, яких ще не існує?
3. Які ключові компетенції управління кар’єрою має опанувати сучасний випускник?
4. Життєстійкість та адаптивність: як навчити дитину сприймати зміну фаху чи невдачу як частину кар’єрного шляху?
5. Як ставити «сильні питання», що допоможуть учню самостійно знайти відповідь, а не давати готові поради?
6. Як протидіяти гендерним упередженням і «престижним» нав’язаним виборам?
7. Як допомогти учню обрати предмети НМТ / ЗНО відповідно до його кар’єрної мети?
8. Як перетворити мрію «стати успішним» на покроковий план?
9. Як навчити підлітків використовувати соцмережі (LinkedIn, Instagram) для професійного нетворкінгу?
10. Як використовувати ChatGPT / Gemini для аналізу ринку праці та написання резюме?
11. Як зробити батьків союзниками, а не «директорами» кар’єри дитини?
12. Як допомогти обрати шлях учню з особливими освітніми потребами?
13. Які критерії повинні бути визначальними під час вибору методів кар’єрного консультування (вік, запит, рівень зрілості, контекст)? Ранжуйте їх.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Нормативно-правові документи: 

1. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 18.03.2026).
2. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020     № 463-IX. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 18.03.2026).
3. Про затвердження Концептуальних засад реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї) : наказ Міністерства освіти і науки України від 10.10.2024 № 1451. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 18.03.2026).
4. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 18.03.2026).

Основна література:

1. Заєць І. В., Шевченко А. М. Науково-практичне забезпечення профдіагностичної і профконсультативної діяльності : методичні рекомендації. Київ : Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, 2022. URL :Перейти за покликанням   (дата звернення : 18.03.2026).
2. Заєць І. В. Сучасна профорієнтаційна діагностика : практ. посіб. Київ : ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України, 2025. 278 с. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 18.03.2026).
3. Професійна орієнтація у Новій українській школі : концепція. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 18.03.2026).
4. Як розпочати професійний вибір та професійне становлення : навч.-практ. вид. ; за заг. ред. О. І. Фасолі. Київ, 2024. 126 с. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 18.03.2026).

Додаткова література:

1. Глубоченко К. Впровадження інституту кар’єрних радників у школах : підходи до оцінювання ефективності. Академічні візії. 2024. Вип. 36. С. 1–10. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 18.03.2026).
2. Ігнатович О. М., Татаурова-Осика Г. П.,  Шевченко А. М. Психологія професійної діагностики та професійного консультування : практ. посіб. ; за ред. О. М. Ігнатович. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2021. 225 с. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 18.03.2026).
3. Толочко С. В. Вимоги до професійно-педагогічної компетентності кар’єрних радників та едвайзерів в українських закладах освіти. Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. 2020. № 1 (34). С. 213–220. URL:Перейти за покликанням (дата звернення: 18.03.2026).
4. Хоружа Л., Братко М., Гриневич Л. Інноваційні тренди у професійно-педагогічній освіті : кар’єрний радник для «Нової української школи». Неперервна професійна освіта : теорія і практика. 2024. № 3 (80). С. 31–44. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 18.03.2026).
5. Шевченко А. Проблеми підготовки радника з професійної орієнтації для закладів загальної середньої освіти. UNESCO Journal Lifelong Professional Education in the XXI century. 2023. Vol. 1, no. 7. P. 86–97. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 18.03.2026).

Інтернет-ресурси:

1. Тести. Дія. Освіта : вебсайт. Міністерство цифрової трансформації України. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 18.03.2026).
2. Дерево професій. Дія. Освіта : вебсайт. Міністерство цифрової трансформації України. URL :Перейти за покликанням   (дата звернення : 18.03.2026).
3. Платформа з профорієнтації та розвитку кар’єри : офіційний інтернет-портал Державної служби зайнятості України. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 18.03.2026).
4. Обери професію своєї мрії : всеукраїнський проєкт з профорієнтації та побудови кар’єри : вебсайт. URL :Перейти за покликанням (дата звернення  : 18.03.2026).

Знання: 

• розбудови системи професійної орієнтації та кар’єрного консультування в ЗЗСО в контексті профільної середньої освіти, нормативно-правових засад, державної політики; 
• освітніх, мотиваційних і кар’єрних потреб учнів з урахуванням вікових, гендерних, соціокультурних та індивідуально-психологічних особливостей на засадах безпосереднього й інклюзивного підходів;
• необхідності формування в учнів навичок самопізнання, цілепокладання, прийняття рішень і планування власної освітньої траєкторії та кар’єрного вибору в межах освітнього процесу;
• особливостей здійснення кар’єрного консультування здобувачів базової та профільної середньої освіти, супроводу індивідуальної освітньої траєкторії і кар’єрного вибору учнів;
• процесів інтеграції профорієнтаційних елементів у навчальні програми, виховну та проєктну діяльність відповідно до принципів НУШ із забезпеченням міжпредметності та компетентнісного підходу.

Уміння:

• виявляти освітні, мотиваційні й кар’єрні потреби учнів з урахуванням вікових, гендерних, соціокультурних, індивідуально-психологічних особливостей на засадах безпосереднього та інклюзивного підходів; 
• упроваджувати в практику кар’єрного консультування сучасні моделі, методи, технології та інструменти;
•  здійснювати кар’єрне консультування здобувачів базової і профільної середньої освіти, супроводжувати індивідуальну освітню траєкторію та кар’єрний вибір учнів.

Установки щодо:

• ціннісного ставлення до рефлексії та обговорення етичних засад профорієнтаційної взаємодії (гідність, свобода вибору, відповідальність, партнерство «учитель – учень – батьки», «освіта – влада – бізнес»).